АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Кислотне число — як на ОЕЗах перевіряють соняшник на неявно виражену засміченість
Джерело фото: Elevatorist.com
Зовні гарний соняшник не завжди є гарантією того, що з нього отримають якісну сировину. Це добре знають лаборанти переробних заводів, тому двічі перевірять партію насіння. На ОЕЗі ТОВ «АПК «НОВААГРО» нам розповіли, що таке кислотне число, як воно впливає на якість продукції та як аналізують соняшник на цей показник.
Кількість вільних жирних кислот в олії залежить від якості насіння, умов його зберігання, погодних умов при зрощуванні та ін. У насіння, яке тільки що зібране, кислотне число олії невелике, але у насінні, яке довгий час зберігалось з порушеням умов зберігання, воно може значно зрости.
Перші аналізи соняшника на ОЕЗі — визначення вологості, засмічення, зараженості шкідниками. І минулого сезону на заводі стикнулися з проблемою — високе кислотне число олії в насінні, соняшник псувався під час зберігання. Хоча зовні виглядав начебто нормальним.
Кислотне число — показник, який вказує на ступінь окислення жирів в насінні, воно вимірюється в міліграмах гідроксиду калію (КОН) на 1 грам олії. Чим вище кислотне число, тим гірше якість соняшника, олія з нього вийде теж неякісна. Соняшник діліться на класи за кислотним числом згідно ДСТУ 4694: 2006, для 1 класу — не більше 1,3 мг КОН/г, для 2 класу 2,2, мг КОН/г для 3 класу — 5,0 мг КОН/г.
Процес визначення смітєвої та олійної домішок проводится згідно ДСТУ 8837:2019 і умовно ділиться на кілька етапів: виділення наважки, просіювання, розбирання наважки на лабораторній дошці.
До сміттєвої домішки відносять:
- домішки, що проходять крізь сито з вічками діаметром 3,0 мм;
- у залишку на ситі з вічками діаметром 3,0 мм: мінеральну домішку; органічну домішку; пусте насіння; насіння усіх диких та культурних рослин; зіпсоване насіння (неявно вираженої сміттєвої домішки).
До олійної домішки відносять у залишку на ситі з вічками діаметром 3,0 мм насіння соняшнику:
- бите; давлене; поїдене шкідниками; проросле; пошкоджене; недозріле; морозобійне; повністю або частково обрушене.
Під час розбирання наважки на лабораторній дошці лаборант визначає візуально ступінь засміченості насіння. Також визначается вміст неявно вираженої сміттєвої домішки (зіпсованого насіння) та олійної домішки (пошкодженого насіння та насіння пошкодженого рослиноїдними клопами). Для визначення вмісту зіпсованого насіння виділяють додаткову наважку масою 10 г, із наважки насіння, звільненого від сміттєвої та олійної домішок, додаткову наважку розрізають скальпелем навпіл та дивлятся на стан ядра.
Якщо ядро має зміну коліра з сіро-жовтого до коричневого кольору, то це насіння відносять до олійної домішки (пошкоджене). Якщо ядро чорного кольору, то це насіня відноситься до сміттєвої домішки (зіпсованої).
Точно так, же перевіряють в лабораторіях елеваторів кукурудзу, пшеницю, сою.
«Аналіз неявно вираженного сміття/олійної домішки — обов'язковий, це визначання проводять завжди. Згідно ДСТУ зіпсового насіння допускается не більше ніж 1,0%, якщо при розборі проби визначають більший відсоток зіпсованих або пошкоджених насіннь, це є перший дзвоник, що насіння починає псуватися, тому з цієї партії обов҅язко визначають кислотне число олії»— говорить начальник ВТЛ ОЕЗу «АПК«НОВААГРО» Олена Ретунська.
Визначення кислотного числа олії в насінні, це вже хімічний аналіз, який проводится згідно ДСТУ 8839 :2019. Із середнеї проби партії насіння виділяють приблизно 250 г, потім методом холодного віджиму на ручному пресі отримують олію. Саме цей зразок і аналізують на кислотне число. З отримоної проби олії беруть наважку не меньше 5 г у попередньо зважену колбу місткістью 250 см 3, так щоб олія не потрапляла на стінки колби.
«Всі визначення проводяться в двох паралелях, тобто в тому самому зразку олії проводять два визначення. Всі зважування олії роблять з похибкою не більше ніж 0,1г. Для зважування використовують ваги 2 класу точності з діапазоном вимірювання від 0,01 г до 220 г. Ваги з усіх боків захищені склом, щоб нічого не впливало на процес зваження, адже навіть поток повітря має значення», — говорить керівниця лабораторії.
А далі готують суміш розчинників спирто-хлороформну (1:1). Для цього беруть 50 см3 спирту 96% і хлороформ, також 50 см3, додають 0,5 см3 одновідсоткового розчину фенолфталеїну на кожні 50 см3 суміші. Фенолфталеїн — це кислотно-лужний колірний індикатор, якій змінює колір від безбарвного до червоно-фіолетового, «малинового». Потім суміш нейтралізують розчином гідроксиду калію (0,1 Н КОН) до ледве помітного рожевого кольору. Нейтралізовану суміш розчинників додають в колбу з наважкою олії. Суміш олії та розчиників ретельно перемішують і потім титрують.
В бюретку для титрування наливають розчин гідроксиду калію (КОН), саме тому кислотне число вимірюється у КОН/г. Хоча допустимо замість КОН титрування проводити і за допомоги гідроксиду натрію.
«Починаємо процес титрування, капаємо по одній каплі КОН у колбу з олією. Має бути стійкий рожевий колір протягом 30 секунд, колір не змінюється, він стає більш насиченим. В нас на титрування до появи стійкого кольору пішло 1 см3 0,1 Н КОН. Можна сказати, що ця олія вищого ґатунку. Кислотне число до 1,5 мг КОН/г вважається вищим сортом», — зазначає Олена Ретунська.
Таким же чином перевіряється друга колба, і потом підраховується середнє арифметичне значення.
Кислотне число, мг КОН/г, розраховують за формулою:
КЧ = А*(C*V*56,1)/m +В,
де С — точне значення молярної концентрації лужного титрованого розчину, моль/ дм3;
V — об'єм розчину КОН ( NaОН ), витрачений на титрування, см3;
56.1 — маса КОН, що міститься в 1 см3 водного розчину. КОН масової концентрації 0,1 моль/дм3;
m — маса олії, взята для визначення, г;
А = 1,17; В = 0,23 — коефіцієнти для методу пресування з наступним титруванням олії.
За результат визначення КЧ беруть середнє арифметичне двох паралельних вимірювань, яке округлюють до десятих.
Але для готової олії, яку отримують на виробництві, а не в лаборатотії шляхом ручного пресування, формула буде дещо відрізнятися, в ній не буде коефіцієнтів А, В.
Майя Муха, Elevatorist.com
