АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Слабкі місця в роботі лабораторій: як вдосконалити визначення якості зерна?
На багатьох елеваторах є слабкі місця, які уповільнюють приймання зерна та можуть призводити до втрат для підприємства. Є вони і в ВТЛ. Саме про них розповіла керівниця лабораторії з контролю виробництва ПрАТ «Млибор» компанії ІМК Мирослава М’ягка на практичному форумі «Власний елеватор». Читайте, як покращити приймання зерна завдяки сучасному лабораторному обладнанню та оптимізації роботи ВТЛ.
Автоматизація відбору проб
Лабораторія — перша ланка елеватора, яка розпочинає пряму роботу із зерном. Вже на цьому етапі можуть виникати втрати часу під час приймання, а отже, і темпів збирання врожаю. Причина — відсутність автоматизації відбору проб.
«Ручний пробовідбірник — це шалені витрати часу, який можна використати для приймання зерна, та людського ресурсу. Наразі візирувальники чоловічої статі — це, мабуть, вже більше виключення, ніж правило. А жінка-візірувальниця не зможе зробити настільки якісний відбір проби зерна вручну. Тому це впливає на кінцевий результат якості. Ми відразу розуміємо, що в такій ситуації втрати прогнозовані», — наголошує Мирослава М’ягка.
Автоматичний пробовідбірник не дешевий, але він може скоротити час, покращити якість відбору об'єднаної проби, і дати кращі результати аналізу.
Є різні види автоматичних пробовідбірників. Щоб вибрати оптимальну модель для підприємства, керівниця лабораторії радить враховувати особливості роботи елеватора:
- темпи приймання,
- кількість зерна, що надходить за добу,
- культури, які приймає елеватор,
- різноманіття цих культур тощо.
Але Мирослава М’ягка наголошує, що покупка пробовідбірника не є рішенням всіх проблем. Також треба подбати про додаткове освітлення, щоб покращити видимість зони відбору в темну пору доби, і встановити камери із виведенням зображення на монітор у пульт керування. Ці заходи не лише покращують точність відбору, але й допомагають уникнути пошкодження як пробовідбірника, так і автотранспорту.
Також перед встановленням пробовідбірника необхідно точно визначити його розміщення. Пробовідбірник має «доставати» у будь-яку точку причепу, щоб максимально точно реалізувати схему відбору. В іншому випадку
переміщення машини призведе ще до більших втрат часу.
Для елеваторів, які приймають кілька культур одночасно та орієнтуються на цілодобове приймання, гарним, але дорогим «задоволенням» є встановлення 2-х пробовідбірників. І тут з'являється швидкий відбір проби «в 2 руки» однієї машини. Хоча в такому випадку необхідно розраховувати на збільшення штату. Тоді час відбору однієї автівки змінюється від 4-5 хвилин з одним візирувальником до 2 хвилин з двома візирувальниками. Економія часу вже помітна.
«Це додаткові витрати, але досвід показує, що вони необхідні. Таким чином мінімізують пошкодження пробовідбірника, покращують якість відбору і прибирають людський фактор, — тепер на візирування можна поставити жінку», — зазначає керівниця.
Читайте також: Якісний аналіз пшениці: клейковина та число падіння — про що говорять ці показники
Виділення зразка
На наступному етапі роботи із зерном в лабораторії виділяють середній зразок з об’єднаної проби. Навіть тут є свої нюанси.
«Тут треба звернути увагу, де стоїть дільник: на якій поверхні, наскільки вона рівна. Які тут можуть бути втрати? Якщо дільник стоятиме на нерівній поверхні, відразу отримуємо похибки по смітній і зерновій домішках, які прямо впливають на втрати по якості зерна», — пояснює Мирослава М’ягка.
У деяких лабораторіях об’єднану пробу зерна змішують в тазах, і відбирають зразок совочком. При такому підході неможливо визначити точну якість, бо показники можуть досить сильно «гуляти». Ні про яку точність тут не
може йти мова.
Точність лабораторного обладнання та чому важливо мати резерв?
Кожна лабораторія має бути укомплектована усім необхідним обладнанням. Одним із найважливіших при експрес-аналізі є наявність надійного аналізатора. Як вважає Мирослава М’ягка, скільки б вони не коштували, це правильна інвестиція, бо дозволяє скоротити час визначення показників зерна.
Лаборанти повинні бути впевнені в точності визначення усіх якісних показників, особливо тих, що впливають на визначення класу. Цього можна добитися тільки шляхом контролю, калібрування і повірок. Контролювати точність на місці лаборанти можуть завдяки перевірці обладнання на стандартних зразках.
«Коли до вас приходить завлабораторії і просить виділити гроші на стандартні зразки, не відмовляйте. Кожен стандартний зразок коштує 2-3 тисячі гривень. Чим більше в лабораторії зразків, тим легше контролювати обладнання на різні показники вологості, білка, масової частки сирої клейковини, масової частки олії. Це внутрішній контроль, який забезпечить стабільне визначення якості протягом сезону», — наголошує керівниця лабораторії.
Експертка звертає увагу і на кількість додаткового лабораторного обладнання. Мирослава М’ягка каже, що досить часто на елеваторах доводиться економити на обладнанні, бо загалом все доволі дороге. Не на всіх підприємствах можуть дозволити собі придбати по кілька одиниць обладнання.
«Але уявіть ситуацію, — це з власної практики, — коли в сезон перестає працювати якийсь з аналізаторів. Просто не вмикається. Зупиняти приймання? Ні, звісно. Тому хоча б вологомірів має бути достатня кількість, щоб лаборанти могли в будь-який момент поставити їх на стіл і контролювати хоча б вологу. Резерв має бути», — пояснює Мирослава М’ягка.
Те саме стосується ваг. За словами експертки, в лабораторії багато ваг не буває, бо ними послуговуються на всіх етапах аналізу і на кожному робочому місці. Якщо лаборант буде шукати їх по лабораторії і чекати своєї черги для зважування — це втрата часу.
Ще одне слабке місце — мала кількість сушильних шаф. Ніхто не може бути впевнений, в який момент шафа дасть значну похибку. Як пояснила експертка, не всі сучасні шафки дозволяють контролювати температуру нагріву всередині камери, тому в лабораторії не зможуть вчасно «зловити» збій в роботі. А от за допомогою двох сушильних шаф (а якщо їх три, то ще краще), контролювати зразки швидше і надійніше.
«Уявіть, що сушильна шафа починає занижувати вологість на 0,3%. Це — втрата трьох тонн на кожній тисячі продукції. Помножте на сто тисяч тонн, — які втрати отримає елеватор в кінці? Обладнання — це про точність і про контроль. Його необхідно примножувати і контролювати в лабораторії», — пояснює керівниця.
Вона каже, що якщо всі названі похибки зібрати разом, то в кінці року на елеваторі можуть бути як втрати часу, так і втрати кількості та якості зерна.
«Дрібничок на виробництві не буває. Коли вони накопичуються, це призводить до втрат. Якщо зерно йде в мінус, то починають шукати винних. А винні насправді не винні: щось не додивилися, не доробили, знехтували, не вклали гроші в повірки, калібровку. Зараз всі на цьому економлять», — каже Мирослава М’ягка.
Автоматизація внесення даних лабораторії
Ще один важливий момент — це автоматизація внесення даних, яка прискорює процес приймання зерна і виключає вплив людського фактора. Кожне підприємство обирає свій підхід: від зчитування штрихкодів до автоматичного зчитування даних з аналізаторів — залежно від наявних ресурсів і бюджету.
Мирослава М’ягка розповіла про роботу автоматизованої системи у їхній лабораторії:
- лаборант проводить експрес-аналіз на Інфратеку чи Акваматіку,
- після отримання результатів на аналізаторі до зчитувача прикладають картку водія,
- відбувається зчитування його даних в програму,
- лаборант вносить показники якості зерна із аналізатора у автоматично створений документ одним натисканням кнопки.
Цей процес усуває людський фактор, мінімізує ризик помилок і навмисного введення неправильних даних. Проте якщо відбулась форсмажорна обставина, наприклад, поломка приладу, то є можливість внести дані вручну за додаткових налаштувань ІТ.
«Така система пришвидшує приймання. Можна зекономити, як мінімум, 2 хвилини. Якщо залучити всі зміни, про які ми говорили, то час аналізу зерна може складати до 5 хвилин. Я думаю, що це доволі гарний результат», — вважає Мирослава М’ягка.
Також цікаво: Як оптимізувати енергозатрати на елеваторі: поради експертів
Композитна проба — інструмент контролю якості зерна
Керівниця лабораторії «Млибор» Мирослава М’ягка розповіла ще про один лайфхак з боку контролю якості — створення композитної проби зерна.
Вона пояснила, що після завантаження зерна у силоси втрачається можливість оцінити фізичну якість продукції в даному силосі зберігання. Можна обчислити тонно-відсотки та середньозважену якість, але провести аналіз стає проблематично.
«Ідея, яку я запозичила в інших технологів — це розробка, яка дозволяє утримувати контроль над якістю. Звісно, це не вологість і не смітна домішка, але такі показники, як білок, клейковину, натуру, олійність можна тримати під контролем», — розповідає Мирослава М’ягка.
Як це працює? Лаборанти формують середню пробу з кожного автомобіля, який доставляє сухе зерно до певного силосу. Після закриття силосу лаборанти в ВТЛ можуть у будь-який момент провести аналіз зразків і визначити реальну середню якість партії.
«Така система потребує відпрацювання. Це додаткова робота, але контроль дає позитивні результати, коли починає працювати на підприємство», — додає керівниця.
Колектив — головний ресурс
Скільки б не говорили про обладнання чи технічні можливості підприємства, проте експертка каже, що головне багатство і ресурс — це люди. Професійний склад лабораторії Мирослава М’ягка ставить на перше місце, оскільки лаборанти найбільше впливають на визначення якості зерна, і закликає проводити регулярне навчання.
Щороку один-два лаборанти з ВТЛ повинні проходити навчання у провідних лабораторіях, де фахівці демонструють сучасні методи та вчать розпізнавати зіпсоване зерно. Нова інформація з’являється постійно, вносять зміни в ДСТУ і змінюються підходи до визначення якості, — якщо не проводити навчання, професійний склад ВТЛ буде знижуватися.
«Важливим моментом є взаємозамінність. Розділення за обов'язками зараз, мабуть, можливе, але з огляду на нестачу кадрів, виїзд людей за кордон, важливо, щоб можна було одного замінити іншим», — наголошує керівниця.
Отож, що залишається робити елеваторам, щоб працювати без втрат та мати перевагу в умовах конкурентного середовища? Інвестувати в лабораторне обладнання й автоматизацію, навчати персонал і підтримувати високі стандарти лабораторного контролю.
Записала Олена Гайдук, Elevatorist.com
