АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Учасники ринку: польські фермери хочуть культивувати субсидії, а не зерно
Джерело фото: Elevatorist.com
Польські аграрії заявляють, що великі обсяги імпорту українського зерна в Польщу знижують ціни на агропродукцію та завдають значних збитків фермерам. Останні місяці вони організували кілька протестів та заявляли, що їхні вимоги не виконуються, а 5 квітня міністр сільського господарства Польщі подав у відставку.
Яка ситуація з впливом українського зерна на агросектор Польщі, чи дійсно все так, як заявляють польські аграрії, та що можна зробити для вирішення ситуації розповідали учасники ринку Польщі на онлайн-зустрічі Trand&Hedge Club.
Польські фермери заявляють, що ціни впали через українське зерно
На початку 2022 року біржові ціни на зерно росли через напружену ситуацію — збільшення військ рф біля кордону з Україною. А після вторгнення росії ціни «вистрілили в космос», розповів Андрій Абдулов, що працює в міжнародній компанії Agrolok, яка займається переробкою олійних культур та трейдингом на внутрішньому ринку. З березня 2022 року ціни почали потроху знижуватися, тенденція тривала, і коли настали жнива, польські аграрії не відразу контрактувалися та продавали зерно, — очікували кращих цін.
Робота сухопутних шляхів для перевезення зерна в країни ЄС та відкриття «зернового коридору» спричинила повільний, але спад цін. Як зазначив Андрій Абдулов, світові тренди це підтверджують: якщо Єгипет, Туніс чи Марокко проводять тендер на закупівлю зерна, ціни знаходяться на рівні плюс/мінус $300 CIF.
«Не ті ціни, які були ще восени минулого року, і всі про це знають. Польські фермери, можливо, на це не звертають уваги, може не хочуть цього зрозуміти, тому бачать спільного ворога в постаті українського зерна», — каже Андрій Абдулов.
Експерт звертає увагу на той факт, що минулого року в Польщі був один із найкращих врожаїв за останні роки, і експорт пшениці та кукурудзи з країни як з портів, так і сухопутними шляхами значно перевищив обсяги попереднього року. На цьому фоні об’єм українського зерна був дуже значним.
«Кількість зерна з України не була аж такою великою, на мою думку. Пшениці їхало близько 800 тис. т, кукурудзи — 1 млн 300 тис. т. Це не аж така велика кількість товару», — вважає Андрій Абдулов.
Учасник польського зернового ринку — консультант компанії МК Merchants Петро Чецвьеж (Petr Ciecwierz) — також наголошує, що ціни на зерно знизилися по всій Європі. Проте наратив про падіння цін саме почали використовувати політики.
«У нас будуть вибори цього року. Ситуація на аграрних ринках використовується певними політичними партіями і аграрними профспілками, щоб тиснути на уряд і отримати більше субсидій. Не лише уряд, а також і політичні сили, які знаходяться зараз в опозиції, повторюють один і той же наратив», — зазначає Петро Чецвьеж.
Він заначив, що немає чіткої інформації про об’єм залишків зерна на польських складах.
«Фактично різні джерела в ЗМІ дають різну інформацію, різні дані. Одні політики говорять про те, що нам потрібно експортувати 9 млн т урожаю, інші кажуть, що запасів лишається 4 млн т. Ніхто навіть не знає, скільки тих запасів. Минулого сезону з України ми отримали приблизно 2,5 млн т зернових. Отже, неправда, що експорт з України став основним чинником, який повпливав на падіння цін, на ситуацію в Європі», — каже учасник польського ринку.
За словами Петра Чецвьежа, польські фермери декларують, що через українське зерно зазнали втрат на близько 3 мільярдів євро.
«Але цю цифру взяли з неба, ніхто не знає, як вона була розрахована. Реальність не має нічого спільного з тією ситуацією, яка склалася», — каже Петро Чецвьеж.
Він наголошує, що багато інформації є відверто неправдивою, та вважає що це один із проявів інформаційної війни рф. А уряд та опозиція Польщі не зацікавлені спростувати її, оскільки використовують ці тези для впливу на електорат.
Нарікання на якість українського зерна не має підстав
Друга неправдива теза польських фермерів — про погану якість українського зерна та відсутність перевірок на кордоні. Спікери кажуть, що якби якість агропродукції з України дійсно була погана, то за це уже б відповіли компанії, які відправляють таке зерно.
Андрій Абдулов розповів, що восени минулого року була ситуація, коли експортери з росії, білорусі та України везли товар за документами на технічні цілі, але продавали його як харчовий. Це робилося, щоб уникнути черги на розмитненні товару. Але технічний товар так само перевірявся.
«Везли зерно по таких документах, але проблеми були не через якість, а при оплаті НДС. Це найбільша проблема, яка могла бути. Тому що навіть якщо зерно за документами йде як технічне, його так чи інакше перевіряють. І ніхто при здоровому глузді не став би використовувати величезні партії зерна, які в'їжджають з України в Польщу, якби воно було неякісне», — каже Андрій Абдулов.
Петро Чецвьеж зазначає, що на кордоні відбувається нормальний контроль якості українського зерна, оскільки воно приходить в ЄС. Всю агропромислову продукцію контролюють згідно з європейськими нормами.
«Проблема — московська пропаганда. Тому що аграрні медіа і соціальні мережі, де беруть участь фермери, розповсюджують неправдиву інформацію. Розходиться теза, що зерно, яке приходить з України, проходить без контролю по пестицидах, мікотоксинах, по вмісту комах — це неправда. Уряд намагався пояснити ситуацію, але дуже обмежено це робили. Вони намагалися спростувати таку інформацію, але їх ніхто не слухав», — каже Петро Чецвьеж.
Чого ж вимагають польські фермери і для чого?
Петро Чецвьеж вважає, що деякі вимоги польських фермерів реалізувати неможливо, і вони створені тільки з однією метою — отримати субсидії.
Частина фермерів в Польщі вимагає повністю закрити кордони України з Польщею з огляду на те, що кордон не виконує свої функції, фітосанітарний контроль не працює, — але це неправда, — наголошує експерт. І додає, що Польща не може це зробити самостійно, оскільки такі питання вирішують на рівні Єврокомісії.
«Фермери хочуть закрити вільний ринок і заборонити польським компаніям купувати зерно в Україні, змусити їх обирати польське. Ось така ідея: не купуйте українське зерно за $200, купуйте польське за $250. У нас є компанії, яким вигідно купувати це зерно, оскільки краще придбати кілька тисяч тонн — 2-3 поїзди — ніж купувати 10-12-30 тонн індивідуально у фермерів, які можуть привезти або не привезти», — каже експерт.
Також фермери вимагають впровадити в’їзне мито на українське зерно.
«Є європейський митний кодекс, який говорить, що країна сама по собі не може це зробити (запровадити мито — прим. ред.). Люди, які працюють в бізнесі, знають, що навіть до війни практично не було митного збору по зернових, було 5% лише. Знову ж таки, вимога фермерів є нереалістичною», — каже Петро Чецвьеж.
Він також зазначає, що польські фермери вимагають, щоб уряд розв’язав їхні проблеми та купував у них зерно. При цьому не враховують кілька факторів. Перший: де будуть зберігати ці об’єми, оскільки у держави Польща немає сховищ? Другий: зерно закуповують приватні компанії, а не уряд. За задумом фермерів, уряд має впливати на бізнес, який займається трейдингом, але це неможливо.
«Я думаю, вони розуміють, що їхні вимоги не реалістичні. Основна їх ціль — отримати більше субсидій від ЄС зараз. Наші фермери хочуть культивувати не зерно, не харчові продукти, а субсидії. Субсидії — це основний їх бізнес», — каже Петро Чецвьеж.
Експерт нагадав, що вже є рішення Європейської комісії щодо субсидій на 60 млн євро для східноєвропейських країн — Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини. Половину цього фінансування нададуть саме Польщі. Проте, як уже зазначалося, за словами фермерів, їхні втрати — близько 3 млрд євро. При цьому Петро Чецвьеж каже, що це просто вигадане число.
Як можна виправити ситуацію?
У ситуації, яка склалася, винні не тільки політичні партії, які прагнуть підтримки електорату, та інформаційна війна рф, вражають експерти. Вони кажуть про неспроможність польської інфраструктури забезпечити транзит зерна.
«З початку війни дуже багато говорили з приводу транзиту, але фактично нічого не зроблено ні на кордоні, ні на залізниці, ні на вході в порти. Можливості портів експортувати за рік приблизно 6-7 млн т як були, так і лишилися. Це незалежно від того, польське це зерно чи українське», — каже Петро Чецвьеж.
Ще одна проблема: Польща не може експортувати власне зерно в ряд країн Північної Африки, наприклад, в Єгипет, оскільки в країні не видають відповідні сертифікати для експорту.
«Відповідно до інформації, яка з'явилася сьогодні (5 квітня, — прим. ред.), міністерство сільського господарства сказало, що наступний сезон у нас буде приблизно 35 млн т зерна, споживання в самій Польщі буде десь 25 млн т. Для експорту залишиться близько 10 млн. Звичайно, можливо продавати, якщо є польські інституції які видають сертифікати. Зараз в Польщі їх нема, в Україні є», — зазначив Петро Чецвьеж.
Експерти кажуть, що зараз важливо боротися з московською пропагандою, в тому числі цим мають займатися українські політики та посольство України в Польщі.
«Зараз треба голосно говорити, що ми, звичайно, розуміємо, — фермерам не подобається, що ціни впали, але імпорт з України — це не єдиний фактор. З одного боку, за допомогою протестів профспілки хочуть добитися якомога більше субсидій. З іншого боку, те, що вони розповідають, просто неправда, вони повторюють тези ЗМІ. А там дуже багато інформації з російської пропаганди, яка, треба визнати, дуже інтелігентно робиться. У москві працюють багато людей, щоб серед населення країн Східної Європи вирощувати негативні емоції стосовно України», — вважає експерт.
Петро Чецвьеж зазначив, що раніше ексміністр сільського господарства у Польщі казав фермерам, що відсутність перевірок зерна на кордоні — неправда, проте його ніхто не почув.
«Враховуючи, що у нас скоро вибори, така ситуація з політичного боку не потрібна. Краще всім говорити, що польські фермери страждають від надлишкового імпорту», — каже Петро Чецвьеж.
Нагадаємо, що пані посол з особливих доручень МЗС України Ольга недавно Трофімцева запропонувала вступати в діалог з західними сусідами як на рівні фермерів, так і на рівні держави, та «створити щось на кшталт східно-європейського аграрного клубу». За її словами, потрібно використовувати м'яку силу та доводити партнерам і конкурентам в ЄС, що Україна у складі співдружності допоможе Євросоюзу стати могутнім глобальним гравцем.
7 квітня в Міністерстві аграрної політики повідомили, що Україна утримається від прямих експортних поставок пшениці, кукурудзи, соняшника і рапсу в Польщу до нового сезону. Транзитні перевезення припиняти не будуть.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
