АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Legrant: У середнього та дрібного бізнесу можуть виникнути проблеми з експортом зерна за новим порядком
Джерело фото: Dobestok
12 січня 2023 року парламентарі ухвалили зміни до Податкового кодексу, які передбачають новий порядок повернення валютної виручки для сільськогосподарських операцій з експорту. Відповідний Закон від 12.01.2023 №2881-IX набрав чинності з 5 лютого, але вводиться в дію (крім окремих положень) через місяць з дня опублікування, тобто з минулої п'ятниці, 4 березня.
Elevatorist.com звернувся до Legrant, юридичної компанії, що спеціалізується на інфраструктурі, морському праві, міжнародній торгівлі, захисті бізнесу та податковому консалтингу, з проханням роз'яснити — як нововведення відобразиться на роботі зернового бізнесу в Україні.
Надалі коментар від імені голови адвокатського об'єднання Legrant Наталі Маковецької, юриста з 20-річним досвідом, що практикується на податковому праві і працює з зерновиками та експортерами:
Відповідні зміни вже спричинили негативну реакцію у реального бізнесу, які цілком слушно вважають їх передчасними та недоцільними.
Стисло нагадаю, що відбулося. На період воєнного та надзвичайного стану Кабмін запровадив режим експортного забезпечення. Тож експорт товарів, щодо яких запроваджено режим експортного забезпечення, можуть здійснювати виключно платники ПДВ, чия реєстрація не призупинена, а умовою для такого експорту є позитивна історія повернення валютної виручки за попередні 6 місяців (так званий ліміт, який розраховується як третина вартості товарів, що експортовані за попередні 6 місяців за митними деклараціями, за якими експортер отримав оплату за товар у повному розмірі; тобто за такий товар було або отримано передоплату, або банки закрили валютний нагляд повернення валютної виручки) та відсутність порушень валютного законодавства за попередні 12 місяців.
За відсутності позитивної історії експортера або у разі суттєвого збільшення ним обсягів експортних операцій, умовою вивезення у митному режимі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митній території України.
В такому разі право на бюджетне відшкодування експортер отримає виключно за умови завершення банком України, що обслуговує такого платника податку, здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за відповідною експортною операцією.
Читати на тему: Повернення валютної виручки від експорту агропродукції: перші прогнози щодо законопроєкту 8166-д
На практиці це означатиме, що експортувати зернові як і раніше, без жодних змін, зможуть лише ті, хто протягом місяця експортував сільськогосподарські товари у межах ліміту і не порушив валютне законодавство упродовж останніх дванадцяти місяців.
Утім, новий порядок виписано таким чином, що виконати ці дві умови одночасно конче непросто. Адже підтвердження відсутності порушень валютного законодавства за останні 12 місяців покладено на податкову службу, а її позиція часом достатньо суб'єктивна.
Я супроводжую чимало податкових спорів. І на практиці часто бачу випадки, коли суди першої та апеляційної інстанцій скасовують податкові повідомлення-рішення, які застосовані податковою за начебто порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судовий спір вирішується на користь експортера, рішення вступає в силу, однак справа знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції.
Тож нескладно припустити, що за таких обставин податкова скоріше за все наполягатиме на недотриманні валютного законодавства та навряд чи підтвердить експортеру відсутність порушень. Що буде далі — абсолютно зрозуміло: експортеру треба буде реєструвати податкову накладну за ставкою ПДВ 14% або 20% (залежно від вантажу).
Крім цього, новий порядок не враховує багатьох нюансів, спровокованих військовим часом та поточним станом справ у аграріїв, особливо у невеличких та дрібних. Приміром, є великі підстави остерігатися, що влітку, коли почнеться основний експорт, вони можуть мати проблеми з лімітами. Адже при нестачі податкового кредиту для реєстрації податкових накладних компанія буде змушена поповнити електронний рахунок коштами. Чи вистачатиме їх для здійснення відповідної операції, адже аграрії і так вже суттєво постраждали від повномасштабної війни, — поки це питання без відповіді. Але побоювання, що у середнього та дрібного бізнесу у зв’язку із дефіцитом обігових коштів можуть виникнути проблеми з експортом, цілком резонні.
Резюмуючи, хочу нагадати, що ситуація з аграрним експортом в Україні у зв'язку повномасштабною війною та блокадою морських портів і так критично складна. Тому упевнена, що робота за новим порядком лише ускладнить роботу аграрному бізнесу та може стати одним із факторів уповільнення темпів експорту.
Голова адвокатського об'єднання Legrant Наталя Маковецька
