АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Гроші наперед! Чому на елеваторах можуть просити передоплату за сушіння зерна
У сезоні 2026/27 балом правлять елеватори. Саме вони дедалі частіше визначають, яке зерно і на яких умовах приймати на доробку чи зберігання від аграріїв. Більше того, за інформацією учасників ринку, на окремих елеваторах почали практикувати передоплату за послуги сушіння. Чи справді така практика поширена та чому вона виникла, розбираємося в блозі.
Нове правило чи окремі випадки?
Цього сезону практика передоплати за сушіння справді набуває більшої актуальності. На деяких елеваторах дійсно просять агровиробників погоджувати планові обсяги поставок кукурудзи та вносити кошти за послуги доробки. Однак називати це загальноринковим стандартом поки зарано. За словами директора елеваторного господарства «ТАС Агро» Ярослава Стратуци, передоплата — це передусім інструмент управління фінансовими ризиками, який елеватори можуть використовувати залежно від ситуації.
«Я б не називав передоплату загальноринковим стандартом або обов’язковою умовою роботи елеваторів. Це окремий інструмент управління фінансовими ризиками. Сама модель передоплати не є новою для елеваторного бізнесу. У попередні роки вона також застосовувалася в окремих випадках, зокрема за індивідуальними домовленостями з клієнтами. Однак зараз є суттєві передумови для її ширшого використання», — пояснює Ярослав Стратуца.
Директор з розвитку компанії «Алмейда Груп» Артем Ремпен також не вважає передоплату системною тенденцією. За його спостереженнями, найчастіше до такої моделі вдаються на елеваторах, де раніше мали проблеми з розрахунками з окремими клієнтами.
«Є фермери, на яких елеватори вже «обпеклися» раніше. Коли після доробки зерна проходить місяць, аграрію виставляють акти, рахунки, а він каже: «Я колись заплачу, коли продам зерно за нормальною ціною». А до того він ще й за зберігання не платить. Тому на елеваторах з такими фермерами хочуть працювати тільки за передоплатою. Але це не система, це локальні моменти», — розповідає Артем Ремпен.
В компанії «Західний Буг» продовжують працювати за моделлю оплати після надання послуг. Агровиробник розраховується за сушіння та зберігання під час відвантаження зерна, а вартість послуг нараховується відповідно до фактичного користування ними.
«Передоплати ми не беремо. Раніше аграрій привозив зерно, ми його доробляли та зберігали, а коли він забирав або відвантажував зерно, щомісяця нараховували вартість послуг зберігання. Тоді він і платив», — пояснює керівник управління зберігання та переробки зерна компанії «Західний Буг» Павло Чепак.
Читати також: Кукурудза як паливо: сушіння зерна, налаштування теплогенераторів та витрати
Чому елеватори хочуть отримувати гроші наперед?
Одна з головних причин передоплати за сушіння зерна — це потреба в оборотному капіталі та висока вартість енергоресурсів.
«Сушіння кукурудзи — одна з найбільш енергоємних операцій у технологічному циклі елеватора. Для забезпечення безперервної роботи сушильного обладнання необхідно заздалегідь закуповувати значні обсяги природного газу або альтернативного палива. Фактично елеватор має профінансувати цю операцію ще до отримання оплати за надані послуги», — зазначає Ярослав Стратуца.
Тому передоплата дає змогу забезпечити фінансування послуги наперед: елеватор отримує ресурс для закупівлі газу, електроенергії чи твердого палива, а агровиробник — можливість заздалегідь спланувати витрати на доробку врожаю.
Водночас є й інша сторона питання. За словами Ярослава Стратуци, елеваторний бізнес не повинен перекладати всі фінансові ризики на аграрія.
«Тут потрібен баланс інтересів. Агровиробник має бути впевнений, що заздалегідь внесені кошти забезпечать йому гарантовану можливість приймання та своєчасної доробки зерна, а елеватор — що він матиме ресурс для закупівлі палива та стабільної роботи», — говорить він.
Проте передоплата не завжди є найкращим рішенням для збереження клієнта. Іноді елеватору доцільніше піти назустріч агровиробнику та надати послуги з відтермінуванням платежу.
«Часом, навпаки, потрібно надати послуги в борг, щоб зберегти обсяги, співпрацю та відносини. Ми маємо розуміти, що нинішня ситуація вплинула на всіх», — додає директор елеваторного господарства «ТАС Агро».
Артем Ремпен говорить, що ситуація для елеваторів в цьому році вигідна, але мало хто намагається нею скористатися, адже це вплине на репутацію. Короткострокова вигода від жорсткіших умов може обернутися втратою клієнтів в наступних сезонах.
«Хороші компанії нормально працюють з фермерами. Бо зараз на фермера можна тиснути, але прийдуть інші роки. Якщо втратиш репутацію, то потім дуже важко буде її повертати. Системні елеватори, а їх більшість, нічого спеціально не вигадують», — говорить директор з розвитку компанії «Алмейда Груп».
За його оцінкою, тарифи на послуги сушіння цього року зросли незначно: на 8-12%. З одного боку, всі види палива подорожчали, проте зниження вартості електроенергії частково їх компенсувало.
В компанії «Західний Буг» тарифи на сушіння порівняно з минулим роком майже не змінилися: підвищення становило близько 5%. Водночас енергоносії залишаються суттєвою складовою собівартості сушіння. Павло Чепак зазначив, що вони орієнтовно складають 60–70%. Цього сезону для сушіння зерна у компанії використовують природний газ, а не альтернативні джерела енергії, бо пелети за перерахунком на теплотворність виявилися приблизно на 1% дорожчими за газ.
Також цікаво: До 700 т кукурудзи на добу на щепі та пелетах: як сушать зерно у ФГ «Аллазаров»
Найкраще рішення — погоджувати обсяги зерна
Як зазначає Ярослав Стратуца, найефективнішою моделлю співпраці між елеваторами та аграріями зараз є попереднє погодження обсягів, графіків поставки та умов фінансування послуг. Це дає змогу планувати роботу й зменшувати операційні та фінансові ризики. Особливо це актуально в періоди активного збору врожаю, коли на приймальних пунктах утворюються черги.
Артем Ремпен пояснює, що погодження поставок не обов'язково означає запровадження квот або обмеження доступу до елеватора. Часто це звичайний спосіб регулювання черги.
Наприклад, велике господарство одночасно виводить у поле кілька комбайнів і десятки автомобілів. Менший фермер, який працює одним-двома комбайнами та кількома машинами, може опинитися в черзі на 12–20 годин. Через такі затримки з прийманням може зупинитися збирання врожаю.
«Коли черга велика, починають її таким чином регулювати. Наприклад, кажуть, що зараз везе такий-то клієнт, ви будете стояти довго в черзі. Це питання організації приймання, а не обов'язково якогось квотування», — пояснює Артем Ремпен.
Водночас на окремих підприємствах можуть виникати обмеження, пов'язані з технічними можливостями. Наприклад, якщо елеватор має лише дві завальні ями, а в регіоні паралельно збирають соняшник, сою та кукурудзу, приймання однієї із культур ставлять на паузу.
Отже, передоплата за сушіння зерна в сезоні 2026/27 не стала загальним правилом. На елеваторах можуть використовувати цей інструмент точково. А ключовим правилом роботи залишається діалог між учасниками ринку: попереднє узгодження графіків поставки, обсягів та умов розрахунків.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
