АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Як логістична криза впливає на українських аграріїв
Джерело фото: Elevatorist.com
У середині липня 2026 року в Україні почалася системна криза морського експорту. Масовані атаки РФ на портову інфраструктуру Великої Одеси та цивільні судна паралізували роботу морського коридору. Наслідки майже одразу відчули аграрії: внутрішні ціни почали падати, логістика подорожчала. Elevatorist.com зібрав думки виробників про те, як реагувати на нові виклики.
Продавати чи ні?
Рішення про продаж зерна є одним із найскладніших для аграріїв і в звичайний час, а тим більше — під час кризи. Зараз світові ціни на біржах стрімко зростають, тим часом в Україні вартість зерна падає через блокування морського експорту та здорожчання логістики.
- Пшениця: У глибоководних портах (DAP) пшениця оцінюється в 195–200 $/т, але закупівлі там майже призупинені. У дунайських портах ціни становлять близько 195–200 $/т.
- Ріпак: Станом на 22–23 липня на заводах пропонували лише 20–22 тис. грн/т порівняно з 26 тис. грн/т на початку липня.
- Кукурудза: Внутрішні ціни залишаються в діапазоні 10 000–10 600 грн/т, проте активність торгів мінімальна.
- Соняшник: Переробники пропонують 32,5–33 тис. грн/т СРТ-завод, але багато хто чекає на новий врожай.
Частина аграріїв не поспішає з продажами, очікуючи закінчення кризи та стабілізації цін.
«Що стосується нас, то ми поки не продаємо, дивимось, як буде вирішуватися ситуація з логістикою. Місця для зберігання власного зерна вистачить, але все одно його потрібно встигнути реалізувати до початку наступного сезону. Тому слабкі темпи відвантаження нас не влаштують, і ми будемо змушені почати відвантажуватися раніше, ніж у попередні маркетингові періоди», — розповів заступник голови правління СФГ «Урожай» Володимир Шевченко, що працює на Сумщині.
Водночас, за його словами, далеко не всі можуть дозволити собі чекати. Володимир Шевченко бачить тенденцію серед місцевих аграріїв одразу продавати врожай. У господарстві «Балкани» на Одещині використовують стратегію продажів, аби отримати обігові кошти.
«Ситуація в країні непередбачувана. Я, як і багато аграріїв, не чекав, коли ціна виросте», — зазначив керівник СФГ «Балкани» Радослав Златов у коментарі Kurkul.com.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький порадив аграріям не робити емоційних продажів врожаю, пише Latifundist.com.
«У складний період рекомендація виробникам завжди однакова: якщо є можливість і продаж зараз не є критичним, не поспішати. Перша реакція — це зазвичай паніка, і ціни одразу падають. Звичайно, я не закликаю всіх повністю припинити продажі. Є внутрішнє споживання, експорт працює іншими маршрутами. Але хтось може почекати кілька днів або тижнів», — сказав Тарас Висоцький.
За опитуванням Kurkul.com, більшість аграріїв притримують зерно, використовуючи власні потужності для зберігання.
Як вивезти зерно?
Якщо аграрії потребують коштів та продають зерно зараз, то на них лягає вартість логістики, яка під час кризи також здорожчала. За словами Володимира Шевченка, порти, що ще приймали зерно (розмова була 22 липня, — прим. ред.), робили це автотранспортом. Для Сумщини це збільшує ціну перевезення на понад 2000 грн за тонну.
Вартість перевезення зерна залізницею до західного кордону станом на липень 2026 року становить близько 25–30 євро за тонну, пише Latifundist.com. Проте це не дуже вигідно, оскільки європейська логістика додає ще 35–45 євро до тонни вантажу. Тому аналітики White Brokers вважають переорієнтацію експорту пшениці на західний кордон залізницею економічно малоефективною. Основні причини — висока вартість закордонного транзиту, необхідність подвійної перевалки та часові затримки на кордоні.
Для олійних залізниця є робочим варіантом, оскільки ціна на ці культури в ЄС вища, і це дозволяє покрити дорожчу логістику.
Наразі через західні залізничні прикордонні переходи перевозиться менш як 10% аграрних вантажів. «Укрзалізниця» готує «План Б» на випадок тривалої блокади портів. У компанії зазначили, що можуть залучати до роботи додатковий персонал та перевірятимуть технічну базу для пришвидшення перестановки вагонів на європейську колію. Але для збільшення пропускної спроможності відвантажень потрібно розуміти, які напрями будуть більш затребуваними. УЗ попросила вантажовідправників надати інформацію про експортні пріоритети.
«Також УЗ перевіряє технічний стан близько 3850 візків для перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм. Частина з них може потребувати ремонту, однак обсяг необхідних робіт залежатиме від прогнозованого попиту на перевезення», — пише Elevatorist.com після наради в УЗ.
Хто постраждає найбільше?
Логістична криза створює нерівні умови виживання для різних гравців аграрного ринку. Найбільш вразливою категорією стануть невеликі фермерські господарства, які не мають інфраструктурного «запасу міцності».
«Найбільше постраждають, звичайно, невеликі фермерські господарства, у яких немає власного парку вантажних автомобілів або вагонів. Вони будуть залежні від зовнішніх факторів найбільше», — зазначає Володимир Шевченко.
Через відсутність власних потужностей для зберігання зерно в невеликих фермерських господарствах продають «з коліс» під час жнив. Зараз, коли ціни на пшеницю на лінійних елеваторах знизилися, такі продажі призведуть до значних збитків, оскільки будуть нижчими за собівартість зерна.
Наслідки логістичної кризи можуть відчути і великі агропідприємства. За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, наявних вільних потужностей для зберігання нового врожаю в Україні вистачить лише на 2–4 місяці.
«Якщо роботу морського коридору не вдасться відновити найближчим часом, восени, під час збору олійних культур та проведення посівної кампанії, виробники можуть зіткнутися з гострим дефіцитом обігових коштів, браком складських потужностей та ризиком банкрутств», — сказав заступник голови ВАР Денис Марчук.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
