АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Чим елеватори доводять свою надійність? Інструменти, які зміцнюють довіру до зерносховищ
Після історії з «Волицею Агро» на ринку заговорили про довіру до елеваторів. Хтось вважає, що галузі доведеться заново доводити свою надійність фермерам і трейдерам. Інші переконані, що йдеться про окремий випадок, а не системну проблему. На Agro Ukraine Week представники елеваторних компаній обговорили, які інструменти допомагають зміцнювати довіру до зерносховищ.
Відкритість — must have для елеваторів
На підприємствах все більше показують клієнтам внутрішні процеси, причому як облік зерна, так і фізично — «ось так ми зберігаємо ваш врожай». Директор з розвитку «АЛМЕЙДА ГРУП» Артем Ремпен каже, що клієнтам надають витяг з Держреєстру з обліком зерна на елеваторі. Це почали практикувати ще до весняного скандалу з «Волицею Агро».
«По запиту надаємо витяг Держреєстру на сьогоднішню, скажімо, дату, тільки блюримо клієнтів. Там видно кількість поклажедавців і наявність збіжжя, показуємо й своє зерно. Це дає трохи більше довіри, а нам не важко показати дані», — розповідає Артем Ремпен.
Клієнтів допускають і на елеватор в лабораторію. При прийомці та відвантаженні можуть бути присутні представники поклажедавця, які бачать весь процес аналізу зерна.
В компанії «ТАС Агро» також почали показувати фермерам внутрішні процеси зберігання зерна. Як розповів директор департаменту з елеваторного та складського господарства «ТАС Агро» Ярослав Стратуца, на початку травня на підприємствах компанії провели інформаційну кампанію з фермерами.
«Ми почали активно збирати фермерів і більш відкрито з ними спілкуватися. Якраз тоді на ринку активно обговорювали питання складських квитанцій. Ми показували фермерам, як працюємо, і що вони можуть в будь-який момент побачити своє зерно», — зазначив керівник.
Ярослав Стратуца наголошує: сьогодні на елеваторах треба надавати доступ до зерна, щоб в будь-який момент фермер міг подивитися, що і як. Аграріям показують «внутрішню кухню» — термометрію та інші робочі моменти. Для клієнтів така відкритість «в новинку».
«Ми покажемо, розкажемо, аграрій може прослідкувати зерно зі своєї машини. Якщо це знеособлене зберігання, покажемо протоколи верифікації, якщо особове — ось є ваш склад, за який ви заплатили», — розповідає Ярослав Стратуца.
На його думку, це не епізодичні моменти, а системна робота, яку треба проводити на елеваторах.
Інструменти, які повертають довіру до елеваторів
Довіра важлива, але це лише частина питання, бо без операційної ефективності її не буде на чому будувати. Тому на елеваторах мають думати про правильний підхід до роботи в сучасному світі із цифровізаціями і сертифікаціями. На думку Ярослава Стратуци, довіра має спиратися на конкретні інструменти:
- цифровізація внутрішнього обліку зерна,
- сертифікація елеваторів для управління якістю,
- робота з електронними складськими квитанціями.
«У кожного має бути якась або СРМ-система, або внутрішня система, де в онлайн-режимі видно, що відбувається із зерном. Зрозуміло, що кількість тонн на елеваторах буде варіюватися через приймання-відвантаження і поточну роботу (сушіння, очищення), але має бути доступна максимально наближена цифра обсягів, — це обов'язково. Ми маємо оперувати цифрами, знати, яка структура собівартості, що туди входить, і як ми працюємо», — пояснює Ярослав Стратуца.
Експерт ділиться досвідом компанії «ТАС Агро»: ще в 2025 році всі зерносховища сертифікували за системою менеджменту якості ISO 22 000, отримали український і американський сертифікати. Це був стратегічний крок на випередження, бо рано чи пізно ринок вимагатиме більшої прозорості, звітності та підтвердження якості роботи. Керівник наголошує, якщо компанія працює за певним стандартом, то для неї в сертифікації немає чогось надскладного.
«Єдине, що може бути для когось новиною, — це перехід від паперових до електронних складських квитанцій. Але вони вже функціонують, якщо я не помиляюся три роки. Просто потрібно рухатися до того, що все має працювати в СРМ-системі. Так, для когось це буде складно, в основному, для тих, хто працює нечесно і не прозоро. А для відкритого й відповідального бізнесу я тут не бачу жодної проблеми», — додає Ярослав Стратуца.
Криза — це нові можливості
Артем Ремпен вважає, що ситуація з «Волицею Агро» — це більше точкове недопрацювання, ніж системність явища. За його словами елеваторів з нормальною репутацією достатньо — це постійні гравці з бекграундом і довірою. Підозру можуть викликати точкові зерносховища без «імені і минулого», але їх залишилося на ринку дуже мало.
Ще один момент, про який згадує експерт: фермери можуть закидати лабораторіям про неправдиві аналізи. Проте Артем Ремпен додає, що це вже більше міф, ніж практика, адже елеватори конкурують між собою і все більше контролюють якість своєї роботи.
Заступник директора департаменту зберігання «Кернел» Кирило Винокуров зазначив, що весняний скандал дійсно став стресом для зернового ринку, але можна обернути його собі на користь.
«Я завжди в негативних моментах намагаюся шукати нові можливості. Для крупних системних компаній, які дбають про репутацію, це додатковий шанс продавати свої послуги та розвивати сервіси для клієнтів», — каже Кирило Винокуров.
Підбиваючи підсумки, можна виділити три головні тренди, які визначатимуть майбутнє взаємин між елеваторами та фермерами:
- фізична та інформаційна відкритість — клієнт має право бачити аналізи в лабораторії та стан свого зерна в режимі 24/7,
- опора на технології — цифровий облік, сертифікація процесів і перехід на електронні складські квитанції стають новою нормою для ринку,
- чесність і надійність стають ключовими критеріями вибору.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
