АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Як вирощують, доробляють та експортують нішеві культури — досвід господарств
— Ви десь знайшли таке модне слово «нішеві», — каже агроном ТОВ «Вві-Агро» Олександр Кормич. — Я б не сказав, що вони нішеві. Якщо подивитися з точки зору агрономії, ці культури потрібні для сівозміни. Це вже доходить людям, що вони повинні бути, тому що всі сіють соняшник, ячмінь, пшеницю, — три культури.
На півдні України все більше господарств починають працювати з гірчицею, льоном, коріандром, амарантом. Це доволі нестандартні культури, які не завжди можна завезти на доробку на найближчий елеватор. Elevatorist.com поспілкувався з господарствами, які займаються вирощуванням, та дізнався, на чому доробляють нішеві культури, де зберігають та як експортують.
Насіння з Миколаївщини
Господарство «Вві-Агро», про яке вже згадувалося, працює на Миколаївщині. Олександр Кормич розповів, що тут вирощують дуже великий асортимент культур. Восени сіють озиму пшеницю, озимий ячмінь, зимуючий горох та ріпак. Навесні — ярий ячмінь, горох, овес, гірчицю біла і жовта, льон, коріандр, сорго, нут і сочевицю. Це не весь перелік.
На базі господарства діє насіннєвий завод, тому тут використовують власне обладнання для доробки зерна. Очищають вирощене на обладнанні турецького виробництва: лінія складається з трьох решетних машин, каменевловлювача, триєрної системи, вібростола, фотосепаратора і протравника. В результаті господарство отримує готове до посіву насіння.
Потреба сушити врожай виникає рідко, оскільки регіон південний. Проте пізні культури можуть збирати вологими, тоді використовують мобільну сушарку.
«От сьогодні ми сушили. Гречка пожнивного посіву у нас іде з підвищеною вологістю. Іноді сушимо сорго, соняшник», — розповідає Олександр Кормич.
Врожай зберігають в полімерних рукавах. Як каже Олександр Кормич, це оптимальний спосіб зберігати таку різноманітність культур, а, крім того, ще й сортів.
«У нас близько 9-10 сортів тільки озимої пшениці. І в складах це все нереально помістити. В інших культурах теж можуть бути сорти: наприклад, льону у нас два різновиди. Тому ми використовуємо рукава для зберігання зерна», — пояснює Олександр Кормич.
Врожай збирають з вологою, доступною для зберігання, і одразу з-під комбайнів закладають в рукави. Тоді за потреби розкривають насіння.
«Наприклад, сорго ми збирали вологим. Тому тимчасово склали його в рукав, а тепер ось розпакували і відправили на сушку. Потім знову закладемо. Так і інші культури, наприклад, озимі культури перші йшли, — пшениця, потім ячмінь, зимуючий горох. Ми витягуємо, передаємо на завод, очищаємо і складаємо в насіннєві беги. А товар, що залишається, назад вкладаємо в рукави. В зимовий період працюємо з гірчицею, оскільки вона для посіву потрібна пізніше, з льоном, горохом», — говорить головний агроном.
Олександр Кормич каже, що всі культури добре зберігаються в рукавах. Зараз, наприклад, лежить гірчиця з минулого року.
Читайте також: ТОВ КВФ Рома: На сьогодні інвестувати в обладнання не плануємо, треба вкладатися в енергозбереження
Органічна продукція з Одещини
Господарство «Дунайський аграрій» на Одещині вирощує просо, сочевицю, льон, чорну гірчицю. Вся продукція має сертифікацію органічної. Тому, як розповідає директор Дмитро Шаров, в цьому випадку навіть йдеться не про стандартні нішеві культури, а про «нішу в ніші».
«Більшість культур тепер не сприймаються, як нішеві. Гірчиця, наприклад. Ми ж вирощуємо французьку сочевицю — це дійсно дуже нішевий товар, який ви мало в кого знайдете. Але, крім того, що її треба виростити, треба ж знати, куди продати», — говорить директор Дмитро Шаров.
Більшість продукції «Дунайський аграрій» експортує. За результатами 2023 року 91% реалізації — це експорт в європейські країни.
За словами Дмитра Шарова, в Україні нема тенденції до росту споживання такої нішевої органічної продукції саме в розрізі зерна, — кількість переробних підприємств за цим напрямком не збільшується. Виключення — високоолійний органічний соняшник, — на нього є покупці-переробники.
Доробляють культури на зерноочищувальному комплексі ЗАВ.
«Ми знаходимося в південному регіоні, тому нам додаткові агрегати для сушки не потрібні. Тобто, ми можемо, грубо кажучи, «перекидками» доводити зерно до кондиції по вологості, очищати в ЗАВі, і все», — каже керівник.
Після очищення зерно пакують в беги, які пломбуються, а далі партії чекають відвантаження покупцям.
Також цікаво: Суха соя: як зменшують бій зерна на елеваторах? Практичні поради
Як доробляють амарант у Дніпропетровській області
Торгово-промислова група «Амарант» на Дніпропетровщині займається доробкою та продажем амаранту. Директор Олександр Дуда каже, що останні роки в Україні почало стрімко розвиватися виробництво продукції з амаранту: від борошна та олії до кормів для тварин. Серед інших причин зіграв свою роль попит на безглютенову (в насінні амаранту нема глютену) та органічну продукцію.
Олександр Дуда розповів, що в Дніпропетровській області в цьому році амарант посіяли шість господарств. Культуру вирощують на Одещині та Волині, — від чотирьох до шести господарств на область. А в Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій, Сумській, Чернігівській також є одне-два господарства, які займаються амарантом.
Це дрібнонасіннєва культура. Як зазначив Олександр Дуда, за розміром амарант найбільше схожий на мак, трохи більший за люцерну. Тому для доробки треба спеціальне обладнання.
«Ми почали вивчати питання очищення амаранту в 2016 році. Рік їздили по різних виробниках обладнання, знайомилися з людьми, які мали досвід очистки дрібнонасіннєвих культур. Ми дуже швидко прийшли до бажаного результату завдяки консультаціям і допомозі Леоніда Васильовича Фадєєва», — каже Олександр Дуда.
Зараз на лініях очистки амаранту використовують калібратори і пневмовібростоли заводу «Фадєєв-Агро».
«Окрім того, ще в технологічному процесі має бути аеродинамічна очистка, тобто видаляємо пил і легку домішку, і кінцевий етап — це фотосепарація. Тобто, очистка складається з чотирьох етапів. Перший — це аеродинаміка, потім розділили по фракціях, третій — відокремити легку домішку, четвертий — відокремити нетипові насінинки за кольором. І ми видаємо переробним підприємствам насіння амаранту з чистотою 99,99%», — пояснює керівник.
Амарант збирають у жовтні-листопаді. Зазвичай воно йде з поля з вологістю від 15 до 24%, тому його потрібно сушити до базисних 9%. Після доробки насіння зберігають в біг-бегах. Олександр Дуда каже, що його можна зберігати в силосах і навіть знімати там якийсь відсоток вологості.
«Фермери, які вирощують амарант, іноді закладають його в силоси, переміщають по ємностям, і таким чином трохи підсушують. Тому цей варіант також можливий. Ми використовуємо тільки підлогове зберігання в біг-бегах. Потім вже замовлення фасуємо в мішки, або відправляємо в бегах», — розповідає Олександр Дуда.
Експортують 50% продукції, з якою працюють. Амарант їде переважно в Німеччину. Також вже є домовленості про постачання з покупцями з Голландії.
Також цікаво: Зараз немає сенсу будувати елеваторні місткості, бо є менш затратні інструменти, — Роман Андрейків
Льон і коріандр на Миколаївщині
Група компаній «ПАЕК» вирощує просо жовте, гірчицю білу та чорну, а з 2023 року — льон та коріандр. З гірчицею та просом у компанії працюють декілька елеваторів, а от під коріандр відвели окремі підлогові склади на одному з елеваторів.
«Ті, хто знайомий з доробкою коріандру знають, що ця культура має специфічний запах, його ефірна олія має настільки сильну концентрацію, що при зберіганні поряд з іншими культурами, можна зіпсувати їх», — розповідає власник Групи компаній «ПАЕК» Юрій Кормишкін.
Очищують коріандр на сепараторі ЗОМ-100, який працює з потужністю 20-30 тонн на годину.
Ще одну нішеву культуру — льон — очищують на БСХ-100. Щоб підвищити якість доробки, придбали спеціальні сита Фадєєва, які замовляли саме під льон. Планують також під цю культуру придбати фотосепаратор.
Нішеві культури експортують біг-бегах автомобілями в Європу. Коріандр в одному Біг-Безі має вагу 700-730 кг, льон — 1000-1100 кг.
«Наразі співвідношення експорту до внутрішнього ринку складає 60/40%, якщо говорити про загальний обсяг. А в розрізі по культурах, то коріандр та льон практично 100% йдуть на експорт, гірчиця та просо здебільшого реалізуються на внутрішньому ринку, але також не в повному обсязі», — каже керівник.
Як зазначили в компанії, нішеві гарно впливають на підвищення родючості ґрунтів, є доволі рентабельними, мають покупців за кордоном, тому аграрії все більше вводять в сівозміну ці культури. А от збут нішевих культур в Україні — це складніша тема.
«Ось, наприклад, коріандру дуже мало переробляють в Україні на спеції. Така картина і з льоном: промислового виробництва лляної олії у нас немає, але уже представлене крафтове, і це позитив. По гірчиці та просу ситуація на вітчизняному ринку краща в збуті, але не завжди — в ціні. Тобто, відводити значну частину земельного банку під вирощування гірчиці чи проса ризиковано», — кажуть в компанії.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
