Граківський елеватор Новаагро: як рятували зерно із палаючих після обстрілів силосів
«Граківський елеватор» компанії «НОВААГРО» знаходиться у Чугуївському районі Харківської області. Підприємство перебувало в окупації з 24 лютого по 8 вересня 2022 року. На елеваторі облаштували собі базу російські війська, тому коли наші військові їх «запросили на вихід», зерносховищу добряче дісталося.
«Граківський елеватор» сильно постраждав від обстрілів, на підприємстві фактично не залишилося нічого живого. Але «НОВААГРО» таки готує сховище для роботи у новому сезоні. Директор ТОВ «АПК «НОВААГРО» ГК Новаагро Дмитро Доброштан показав нам скалічене боями підприємство та розповів, як саме збираються повернути його до роботи.
Евакуація вцілілого зерна з Граківського елеватору
«Буквально наступного дня після того, як звільнили селище Залізничне, в якому розташований Граківський елеватор, нами було відновлено його охорону, а вже через декілька днів був проведений комісійний огляд підприємства з залученням представників поклажодавців та правоохоронних органів. Що сказати, зерносховище розбите пострілами, практично виведене зі стану працездатності. Немає електрики, дуже багато механічних пошкоджень після обстрілів. Та ще й пожежа була, горіли соняшник та пшениця, ми їх гасили 3 місяці», — ще по дорозі розповів Дмитро Доброштан, поки ми проїжджали повз уламків згорілого російського танку на узбіччі, ракети, що стирчить у полі неприбраного соняшнику та дорожнього вказівника на Гракове.
«Граківський елеватор» являє собою комплекс трьох видів зберігання — підлогові склади, бетонні та металеві силоси. Постраждали всі три частини сховища. І адміністративна будівля також. В ній, до речі, окрім офісних та лабораторних приміщень ГК «НОВААГРО» розташовувались раніше ще й місцеві бібліотека, медпункт, пошта та магазинчик. Тепер в селян цих сервісів немає, і невідомо коли вони знову з'являться.
«На територію підприємства так просто було не заїхати — з мішків з піском зробили справжні барикади з бійницями. На дахах, скрізь, все завалено ящиками, дроти обірвані. Тут все було заміновано, будівля адміністративного комплексу також була замінована, прохідна, вся територія, розтяжки знімаємо і досі. Сапери приїжджали багато разів, але все одно продовжуємо знаходити розтяжки», — говорить Дмитро Доброштан.
Оскільки територія сховища велика, роботи ці будуть продовжуватися й далі, а зараз виходити за межі перевірених ділянок тут дуже не рекомендують.
Перше, на що ми звернули увагу на елеваторі — вантажівки, якими вивозять вціліле зерно, тут їх виявилася ціла черга. Ваги вже відновили і приєднали до вцілілої електричної мережі у селі. Решта елеватору стоїть без електрики, бо лінія на 35 КВт розірвана.
Електропостачання на елеваторі можна буде відновити лише після повного розмінування підприємства та ліній електромереж в селищі. На жаль, в прилеглому районі вже були трагічні випадки загибелі енергетиків на мінах. Тому поки сапери не скажуть, що в районі «чисто», повноцінної роботи та відновлення зерносховища не буде.
На початку бойових дій в елеваторі зберігалося 48 тис. тонн зерна. Через обстріли знищено близько 15 тис. тонн зерна, точніше підрахувати поки що неможливо.
Зараз з елеватора залишилося евакуювати ще десь 14 тис. тонн вцілілого збіжжя. Спершу зерно перевозять до підлогових складів, яким вже встигли замінити пошкоджені дахи. На складах зерно знезаражують, а потім вантажівками відправляють до зерносховищ інших компаній, з якими Група підписала договори на зберігання товару.
«Зберігати зерно на елеваторі немає технічних можливостей через відсутність електрики та пошкодження ємностей. Тому ми фактично вручну зараз сортуємо зерно, наймаємо за свій рахунок транспорт та вивозимо збіжжя на інші підприємства у області. Потім надаємо реєстри нашим поклажодавцям — куди зерно переміщено. А поклажодавці вже приймають рішення, що з ним робити далі», — розповідає Дмитро Доброштан.
Бетонний комплекс Граківського елеватору
Біля ЗОГового силкорпусу працює генератор, по конвеєру зерно подають на вивантаження. Цієї технологічної лінії, яка зараз працює, раніше не було — її змонтували аби розвантажити комплекс.
У бетонного елеватора обстрілами пошкоджено 16 ЗОГів. Також повністю знищено обладнання робочої вежі, сушарку, сепаратори, аспірацію, норії та транспортери верхньої та нижньої галерей. Під час окупації в нижній галереї бетонного комплексу жили росіяни, окупанти не лише тут облаштували собі лігво, а ще й організували тир, стріляли по вогнегасниках.
«Тут стояло штук 30 вогнегасників, і по ним ці розумники стріляли. Після звільнення в галереї був страшенний хаос — з їхніми банками, матрацами, ганчір'ям, черевиками, всім іншим мотлохом. Вони тут також і спали: на підлозі, розкладали матраци у транспортерах, як у гамаках. Вже третій місяць вивозимо за ними сміття та биті пляшки з під спиртного», — говорить Дмитро Доброштан.
Зараз підрядники, яких найняла компанія, демонтують пошкоджене обладнання і ремонтують споруду. Нижню галерею вже відновили та приводять до ладу верхню.
«Важко сказати поки, у що обійдеться ремонт бетонних силосів. Основну вартість ремонту становитиме обладнання», — зазначає керівник.
Металевий комплекс Граківського елеватору
В «НОВААГРО» вирішили відновлювати та частково запускати у роботу бетонний комплекс. Чому саме його — стало зрозумілим, коли ми прийшли на новий комплекс з металевими силосами. Вірніше, з тим, що від них лишилося.
На «Граківському елеваторі» 5 металевих силосів по 10 тис. тонн кожен. Здалеку три з них виглядали неначе неушкоджені, але поблизу одразу стало видно, що вони посічені уламками снарядів і доволі сильно. Один з силосів й досі стоїть з кукурудзою. Дірки від уламків, ті що менші, затягло самим зерном, а ті, що більші, позатикали підручними засобами. Розвантажити силос , не пошкодивши його, поки що неможна — нижня галерея комплексу вигоріла.
«Вигоріло все обладнання, яке дозволяє звільнити силос механізованим шляхом. З нижньої галереї полум'я виходило факелом», — пригадує Дмитро Доброштан.
Іншим силосам повезло ще менше, в них зерно загорілося. І на елеваторі придумали, як швидко розвантажувати такі ємності.
«Пшениця горіла й у самому силосі, в нього було 4 чи 5 прямих влучань. А оці отвори внизу — це ми їх самі вирізали, коли гасили пожежу. Рішення зробити саме так прийшло не одразу. Коли зробили ці отвори, зерно почало висипатися, пшеницю ми витягли назовні. Рештки, що залишилися в силосі, також пошкоджені полум’ям», — ділиться досвідом керівник.
Горіла не тільки пшениця, пожежею було повністю знищено один силос з соняшником. А соняшник з другого силосу вдалося врятувати лише частково. Ще в одному силосі палала кукурудза. Вона вигоріла повністю, під нуль.
«В соняшнику є олія, яка під час довготривалого нагріву починає виділятися та горіти окремо, ускладнюючи гасіння пожежі та приводячи до її розповсюдження. Після горіння від соняшнику залишається багато золи», — зазначає Дмитро.
Окрім силосів, на комплексі горіли і вагони, які мали вантажитися у лютому 2022 року. Вагони прибрати поки що неможливо: крім того, що на одному з них лежить зруйнований силос, є ще одна причина, через яку його зараз не можна навіть відкотити — в пожежі в нього так погоріли колісні пари, що аж скипілися. Тому вагон з часом будуть знімати тільки краном.
Уявляєте собі, які там були температури, коли горіло зерно? Але працівники елеватору таки змогли врятувати значну частину збіжжя.
«Умови роботи, коли тут горіло зерно, були досить критичні. Наші працівники здійснили справжній подвиг», — вважає керівник.
З однією з цих героїчних робітниць нам довелося поспілкуватися. Знайомтеся і ви — Валентина Півень, оператор виробничого цеху. Маленька тендітна жінка, трохи вища за ту лопату, що тримає у руці.
«Ми тушили силоси, зерно в них горіло. Залазили до ємностей та лопатами відкидали зерно назовні через отвори. Те, що потушили, складали до кучі. Ні, не було страшно, бо треба ж зерно рятувати, це хліб наший, ми його сюди приймали, і нам його треба було й рятувати», — ось що вона нам сказала.
А потім ще дуже мило і просто додала: «Я люблю свою роботу, вона інтересна». Не можемо не погодитися з Валентною та дуже хочемо, щоб всі дізналися та запам'ятали — які надзвичайні люди працюють на наших звичайних елеваторах!
Плани по відновленню Граківського елеватора
Після побаченого в нас виникло закономірне питання — чи є сенс відновлювати елеватор? Бо дуже багато руйнувань. Але Дмитро Доброштан впевнений, що елеватор цьому регіону необхідний, адже місцеві аграрії збираються проводити посівну.
«Якщо озимини буде небагато, то пізніх зернових ми очікуємо вже у більших обсягах. Наша компанія співпрацює з місцевими фермерами, ми підтримували їх у довоєнні часи, під час бойових дій та будемо підтримувати після закінчення війни. Тож у будь-якому випадку ми не можемо залишити це підприємство, воно потрібне аграріям району. А якщо елеватор не відновити зараз, то в подальшому зробити це буде ще складніше, адже якщо зараз не відновити дах — постраждають далі нижні поверхи, якщо не відновити периметр — буде мародерство. І найголовніше — колектив. Частина людей, побачивши, що ми не займаємося елеватором, покинуть його, просто роз'їдуться, ми потім не зберемо їх. Елеватор це не тільки залізо, це й колектив», — говорить спеціаліст.
Тож у новому сезоні в «НОВОАГРО» хочуть поєднати роботу двох комплексів на елеваторі — бетонного та металевого. Основним стане ЗОГовий елеватор, у ньому планують зберігати врожай.
«Поки що важко точно сказати, скільки коштів потребує відновлення. На деякі роботи потрібні проєкти. Після того, як вони будуть готові, треба замовляти обладнання. Але вже зараз можна сказати, що суми будуть складати десятки мільйонів гривень навіть на першому етапі відновлення. Для повного ж відновлення елеватору буде потрібно декілька мільйонів доларів. По ходу робіт ще буде виявлено багато прихованих дефектів та пошкоджень. Цілком можливо, для фінансування цих робіт знадобляться кредитні кошти», — говорить Дмитро Доброштан.
У ГК «Новаагро» є 6 елеваторів в Харківській області, 4 з них були в окупації. На сьогодні всі території, де знаходяться сховища, звільнені. З 4 елеваторів від обстрілів у різній ступені постраждали всі четверо, і один з них — елеватор у Козачій Лопані — компанія таки вирішила цього року не запускати в роботу.
«На це є три причини — по-перше, кількість пошкоджень елеватора; по-друге, — відсутність перспектив та попиту на послуги у районі, тому що це прикордонний район і питання, хто буде сіятися там дуже актуальне. Це як раз той самий випадок, коли відновлювати роботу підприємства недоцільно. По-третє, там зона високого ризику, селище щоденно обстрілюють: і авіація, і мінометні обстріли. Наші співробітники у більшості виїхали звідти. Хоча ця територія і звільнена, але з точки зору роботи — це небезпечна частина Харківської області», — пояснює керівник.
Тому з 6 елеваторів у області Група цього сезону планує запустити 5: два з них не перебували в окупації, Граківський запустять частково, Шевченківський та Бурлуцький відновлять і запустять. У Бурлуку елеватор ще й розграбувала окупаційна влада, вивезла соняшник. Зараз з цього приводу порушено кримінальну справу, іде слідство.
Майя Муха, Elevatorist,com