Сертифікація ISCC — що це таке та навіщо вона потрібна

Сертифікація ISCC — навіщо вона потрібна в зернотрейдингу
Джерело фото: Elevatorist.com

З минулого року в інформації щодо купівлі та цін на зерно все частіше зустрічається примітка про закупки продукції, що має сертифікацію ISCC. Ціни на таке зерно вищі, аніж на звичайне. Ми розпитали в компанії «Біоенерджі-Вінниця», яка має такий сертифікат, що ж передбачається стандартами ISCC, та як це працює в ринку.

Де працює система ISCC

Спочатку трішки загальної інформації щодо сертифікації ISCC — система ISCC (Міжнародна сертифікація сталого розвитку та викидів вуглецю) є глобальним стандартом екологічно чистої та відповідально виробленої біомаси, біопалива та побічних продуктів. Система ISCC встановлює керівні принципи виробництва, переробки та торгівлі біомасою, біопаливом. Стандарт охоплює всі етапи ланцюга постачання, від вирощування сировини до доставки кінцевого продукту.

Тобто, якщо казати простіше, система ISCC контролює викиди вуглецю при виробництві того чи іншого продукту. Від початку стосувалася виробництва біопалива, але потроху сфера контролю розширюється і на кормову та харчову промисловість. Програма була розроблена в ЄС, вона є обов'язковою для всіх членів Євросоюзу та є частиною стандартів RED (EU-RL2009|28EC), це перша затверджена система сертифікації біомаси та отриманої з тієї біомаси енергії.

Саме тому умови купівлі та ціни на зерно почали рясніти приписками про сертифікацію ISCC — Україна через бойові дії значно переорієнтувала експортні зернові потоки до ЄС, де цих стандартів мають дотримуватися всі виробники біопалива.

«Наявність сертифікату ISCC, який визнається в країнах ЄС та світу, означає, що вся біомаса, вироблена господарствами, включеними в групу сертифікації, є сталою, та може бути поставлена іншим сертифікованим учасникам ланцюга для цілей переробки його на біопаливо та брати участь у програмах підтримки виробництва біопалива»,— пояснює комерційний директор «Біоенерджі-Вінниця» Антон Завалко.

Він додає, що основна мета стандарту — це зменшення викидів парникових газів за рахунок збільшення виробництва та використання відновлювальних джерел енергії.

Хто має сертифікуватися за системою ISCC

Оскільки система ISCC працює на кшталт ланцюжка, то сертифікуватися мають всі ланки — від виробника сировини до продавця кінцевого продукту:

• Виробники та продавці (трейдери) біопалива, комбікормів, харчової продукції.
• Виробники та продавці (трейдери) напівфабрикатів для біопалива.
• Елеватори та склади, на яких зберігається зерно що піде на виробництво біопалива, комбікормів, харчових продуктів.
• Фермерські господарства, які вирощують зерно для біопалива.
• Експортери в ЄС сировини для біопалива, комбікормів, харчових продуктів.
• Пункти збору відходів і залишків, продавці відходів і залишків, переробники відходів і залишків.

Для того, щоб продавати для виготовлення біопалива українські ріпак та кукурудзу, трейдерська компанія має отримати сертифікати ISCC у статусі FGP (first gathering point — перша точка збирання сталої біомаси) та Trader.

«Сертифікація буває декількох типів. Можна сертифікуватися просто як Trader або як FGP. Ти можеш або просто купувати-продавати якщо в тебе трейдерська сертифікація, або ти маєш можливість стати First Gathering Point, тобто в тебе є право сертифікувати інші компанії по самодекларації»,— каже менеджер з виконання договорів та сертифікаціі «Біоенерджі-Вінниця» Ірина Максимова.

Аби бути більш самостійними та мобільними у ринку, в «Біоенерджі-Вінниця» вирішили сертифікуватися і у статусі FGP. Процедуру проводив сертифікований іноземними інституціями сюрвеєр, таких в країні вистачає.

«Що стосується статусу Trader aбо Trader with storage, в даному випадку ланцюг постачання передбачає можливість закупівлі виключно у компаній з дійсним сертифікатом на основі sustainability declaration та забороняє закупівлю у виробників»,— пояснює Ірина Максимова.

Щоб пройти сертифікацію ISCC, трейдерській компанії необхідно буде прикласти зусилля та кошти. Бюджет на отримання сертифікату, за словами нашого співрозмовника, близько $10 тис. Але ці кошти в компанії вважають розумною інвестицією, бо сертифікат дає змогу продавати кукурудзу чи ріпак за більш вигіднішими цінами та більшому колу покупців. Ріпак взагалі цього року у Європі неможливо було продати без такого сертифікату, тож компаніям, які розпочинали новий бізнес з експорту цієї культури до ЄС, обійтися без ISCC було ніяк не можна.

«Це не та історія, де ти сплачуєш гроші та отримуєш папірець-фантік, і працюєш далі. Ні, нам реально було потрібно вивчити всі вимоги до отримання сертифікації, далі обрати 3 наших партнерських фермерських господарства, і, сертифікувавши ці фермерські господарства, отримати цю сертифікацію для себе. Тільки потім ми отримали можливість торгувати за ISCC»,— говорить Антон Завалко.

Сертифікаційний аудит проводиться у 1 етап. Під час аудиту сертифікується процес виробництва та ланцюжок постачання зерна, а не саме зерно.

Аудитори оцінюють:

• належне використання добрив та ЗЗР під час вирощування сировини;
• відсутність шкоди для природи та навколишнього середовища під час вирощування і зберігання зерна;
• оцінюють рівень викидів парникових газів в процесі вирощування, транспортування, зберігання зерна, тощо.

Як проходить процедура сертифікації?

Процедура сертифікації в «Біоенерджі-Вінниця» тривала близько 2-х тижнів. Вона включала оцінку діяльності компанії та ланцюга постачання відповідно до стандартів ISCC незалежним органом сертифікації. Компанія повинна була продемонструвати відповідність стандартам за допомогою документації, перевірок на місці та звітності.

Сертифікація ISCC дійсна протягом 1 року, потім треба щорічно оновлювати її аудитом сюрвеєрів. Щоб пройти сертифікацію, необхідно:

1. Підготувати заявку на проведення сертифікації компанії по системі ISCC EU і направити її сертифікаційному органу.
2. Узгодити договір на впровадження сертифікації і проведення сертифікаційного аудиту.
3. Розробити інструкції, накази і процедури в рамках вимог системи сертифікації ISCC EU.
4. Підготувати навчальний матеріал і провести тренінги для співробітників компанії.
5. Визначитись з переліком виробників, якщо компанія має статус FGP (first gathering point).
6. Завчасно зібрати документи від постачальників, щоб уникнути ризику невідповідності стандарту.
7. Провести внутрішній аудит задіяних в сертифікації ISCC EU підрозділів. У разі виявлення невідповідності до стандарту, усунути недоліки протягом 30 днів після проведення внутрішнього аудиту.
8. Провести розрахунки викиду парникових газів на основі текхкарт з фактичними значеннями використаних препаратів та дизпалива по кожному виробнику. Надати документи, що підтверджують достовірність даних у цих картах.
8. Аудит проводиться на кожному господарстві у виборці, та обов’язково з присутністю представника компанії, що сертифікується.

Вимоги, яких необхідно постійно дотримуватися сертифікованій компанії

Після того як компанія долучилася до системи ISCC, необхідно буде вести постійний баланс зернових мас, з якими працює трейдер. Зерно, що продаватиметься за стандартами ISCC, має бути простежуваним на всьому ланцюгу свого існування — від умов вирощування, закупівля та зберігання, до продажу в якості сталої продукції кінцевому покупцю. Це зерно має бути відокремленим від несертифікованих зернових мас.

До того ж, стандартами ISCC для передбачено неухильне виконання наступних вимог:

• Витримувати вимоги сертифікаційної системи ISCC EU.
• Підтримувати постійний контакт із товаровиробниками.
• Надавати рекомендації щодо покращення виробничої бази і оптимізації виробничих процесів.
• Запроваджувати передові галузеві технології і розробки.
• Покращувати систему управління та реєстрації сталих продуктів.
• Підвищувати відповідальність персоналу і забезпечувати розуміння всіма працівниками підприємства вимог і критеріїв сталості продукції.

Переваги, які надає сертифікат ISCC на ринку

Безумовно, жодна трейдінгова компанія не стане інвестувати в проєкти, які їй не вигідні в роботі. Окрім можливості продавати ріпак та кукурудзу до європейських заводів, сертифікація за системою ISCC надає іще й репутаційні переваги:

• Розширення бази покупців на Європейському та міжнародному ринку.
• Відповідність Європейським нормам та вимогам.
• Оптимізація бізнес процесів між українськими постачальниками та міжнародними покупцями.
• Підтвердження дотримання критеріїв сталого розвитку та захисту навколишнього середовища.
• Підтвердження статусу надійного партнера.
• Краща маржинальність продукції, яка поставляється, в порівнянні з товаром, який не сертифікований за програмою ISCC.

Сертифікація ISCC для фермерських господарств по самодекларації

Антон Завалко зазначає — агрохолдінги, які мають величезні ринки збуту для своєї продукції, завжди сертифікують її по максимуму — і по ISCC, і по вимогами Китаю, і по всіляким іншим стандартам, що необхідні для продажу по всьому світу. А ось маленькі та середні фермери сертифікації ніколи раніше не отримували, бо не було такої потреби — зерно й так купували. Так було до війни, але під час війни ринки збуту звузилися, на певний період часу торгували лише через західні кордони. Якщо зерно йшло транзитом через ЄС, сертифікат ISCC міг і не стати у нагоді, а ось якщо до європейського переробника, то він частіше за все ставав вже необхідністю.

«Всі в ланцюжку, в тому числі переробні підприємства в Європі, мають сертифікацію. Відповідно, вони випускають готову продукцію, яка також має цю сертифікацію. Таким чином європейський споживач впевнений, що коли він купляє олію з полиці магазину (в Європі є стандарт по ISCC на олію), то на всіх етапах виготовлення цієї олії були підраховані карбонові викиди»,— каже Антон Завалко.

Якщо фермер хоче продавати зерно на західні кордони і по хорошій ціні, йому потрібно пройти з трейдером процедуру самодекларації згідно сертифікації ISCC, заповнити технічну карту.

Технічна карта — це відповіді на купу питань в анкеті, і вони мають бути підкріплені документально. Тобто на відповідь про обсяги використання ЗЗР під час вирощування зерна мають бути додані необхідні накладні на купівлю тих ЗЗР та палива для сільгосптехніки, якою ці засоби вносили. Анкета та список необхідних документів чималенькі.

«Насправді нічого там такого комерційного в тій анкеті немає. Але згідно тієї анкети фермер має розкрити інформацію по тому, скільки він використав палива, використав мінеральних добрив, має показати мені акти списання на кожну тонну. Тобто достатньо складний процес по документації, на який деякі фермери не мають бажання гаяти час. А деякі не мають можливості, бо в них не всі витрати документально підтверджені»,— каже Ірина Максимова.

В багатьох українських фермерських господарствах традиційно більше надавали уваги агрономії, аніж веденню документації. Тож легко можна уявити як «радіє» фермер, побачивши велику анкету самодекларації та здоровенний перелік необхідних документів до неї. Ірина Максимова говорить, що іноді доходить і до нестандартних ситуацій, коли бухгалтер каже фермеру — мені до пенсії 2 роки, дай допрацювати спокійно, а тоді вже роби, що хочеш!

До того ж наші маленькі фермери з дуже великою неохотою декларують свою діяльність. Вони насторожено відносяться до змін та не люблять розповідати про свої витрати та здобутки. Деякі з малих фермерів інколи працюють у сірій зоні ринку.

«На моє розуміння сертифікація не обмежує фермера в якихось речах, наприклад, ці добрива можна вносити, а ці не можна, вона просто надає інформацію. Контроль відбувається на рівні заводу, переробного підприємства. Коли завод купує сировину — ріпак, кукурудзу — то він розраховує, яка кількість карбонових викидів була здійснена при виробництві цієї сировини. У кожного заводу в Європі є певні квоти і залежить це від періоду року, від їхнього виробничого циклу, вони самі регулюють прийнятну для себе карбонову історію»,— пояснює Ірина Максимова.

Перспективи сертифікації ISCC

Карбонова історія та квоти для виробників продукції в країнах Євросоюзу — це ключовий момент всієї історії з сертифікацією ISCC. Контроль за викидами вуглецю та за карбоновим слідом будь-чого вже впроваджується в Європі зокрема, і в світі в цілому. Його активно любіюють ВЕФ та інші наддержавні структури. Отже, якщо на ці речі будуть квоти — буде і сертифікація. До речі, вона добровільна. Але спробуйте продати несертифіковану сировину за тією ж ціною, що й з ISCC, широкому загалу європейських переробників — навряд чи вийде.

Тож великі агрохолдинги цю сертифікацію давно мають. За минулий рік активно сертифікувалися ті трейдери, які тільки-но почали свій бізнес з Євросоюзом. Отримали сертифікати деякі малі та середні фермери, але фермерський сегмент ринку робить це здебільшого змушено, аби були хоч якісь продажі. Фермери в принципі підозріло ставляться до любого запиту на будь-яку інформацію, і намагаються продавати продукцію тим, хто платить швидко, дорого і не задає ніяких питань.

Можливо тому, що на відміну від європейських колег, отримують від розкриття інформації не пільги та легке кредитування, а проблеми з застряглими накладними та неможливість вчасно отримати гроші за продукцію.

«Європейський покупець взагалі не розуміє про що ми говоримо. Вони кажуть — так це ж добре! Чим більше фермер розкрився постачальнику, державі — тим краще. Він зможе отримати дешевші кредити, дорожче продати свою продукцію. Така філософія європейського виробника. Але в українського виробника вона зовсім інша, найбільш типові речі, з якими ми зустрічалися, коли фермер проходив самодекларацію — це коли фермер не впевнений, що в нього є всі необхідні документи. Відповідно, він або погано веде облік, або обробляє не ті землі»,— говорить Антон Завалко.

На думку наших співрозмовників, зараз в Україні відбувається повільне «відкриття воріт» до нового, наближеного або повністю спорідненого з європейським, законодавства. І з часом така сертифікація стане невід'ємним атрибутом зернової торгівлі, ринок має переформуватися. До того ж знову з боку росіян пішли балачки про недоцільність продовження дії Зернової угоди. В такому разі зернові потоки будуть знов розвернуті до ЄС у повному обсязі. Тому сертифікація за системою ISCC, схоже, скоро стане в Україні звичним явищем для всіх ланок зернотрейдингу.

Майя Муха, Elevatorist.com