Таір Мусаєв: Років через 20 Україна буде збирати 2-3 врожаї зерна

Віце-президент, комерційний директор Grain Alliance Таір Мусаєв
Джерело фото: Elevatorist.com

Сільське господарство — це не просто ризикований бізнес, це завжди постійні зміни управліннями, вважає віце-президент, комерційний директор Grain Alliance Таір Мусаєв. Тож фіксація в моменті перспектив наступного сезону, ефективність роботи Grain Alliance у поточному сезоні та про відмінності культур елеваторного бізнесу в Україні та ЄС — в нашому бліц-інтерв'ю з паном Таіром.

Пане Таіре, як ви можете охарактеризувати цей сезон, виходячи із роботи вашої компанії? Які тенденції у цього сезону?

Таір Мусаєв: Сезон в аграрці оцінюється, в першу чергу, через виробництво сільськогосподарської продукції. В минулому році ми трохи відійшли від бюджету в бік зменшення з точки зору кількості продукції. Хоча орендовані нами землі розташовані відносно щільно, але, враховуючи розміри, все одно маємо розбіжності по клімату та опадам. Таким чином, незважаючи на те, що наші східні та південні землі постраждали від посухи, північні та центральні отримали трохи вологи в потрібні періоди під час вегетації та якоюсь мірою витягли середні показники по компанії.

Тому в середньому у нас десь мінус 20% від бюджету по врожайності, але при цьому середня ціна по реалізації на ті ж 20 відсотків вище, ніж бюджетна.

Якщо говорити про сушіння і видатки на елеваторне господарство, то в цьому році ми, як і багато хто, значно зекономили на тому, що кукурудза на елеватор йшла сухою. Це факт, і я думаю, так всюди, окрім заходу України.

Також ми думали, що доведеться більше працювати на дизельних генераторах у випадку відключення електроенергії. Такі випадки, звісно, були, але, знову ж таки, пощастило, що більшість прийомів сільгосппродукції потрапили на періоди без відключення електропостачання.

Тому, в цілому, якщо ми говоримо про календарний рік, та, мабуть, і про маркетинговий, ми вважаємо роботу, проведену в Grain Alliance, ефективною, дивимося вперед, немає часу відпочивати.

Яка культура виявилася найбільш вигідною?

Таір Мусаєв: Ми ще не закінчили реалізацію, сезон продовжується, ціни змінюються кожен тиждень, і я не готовий дати однозначну відповідь. Але, мабуть, це все-таки більше соняшник. В Grain Alliance вирощують високоолеїновий соняшник, у нас вийшло впіймати дуже гарні премії, коли такі були. І на даний момент то були пікові реалізації, соняшник після цього більше не зростав у ціні, а тільки просідав. Поки що така думка, але на перше місце може вирватись і кукурудза, якщо вона підскочить ще на 20-30 доларів вгору, а у нас залишиться щось для реалізації.

Це поточний момент, а порівняно з минулим роком, з минулим сезоном, які зміни ви спостерігали?

Таір Мусаєв: Дуже багато чого змінилося, але я завжди кажу, що сільське господарство — це англійською «continuous management of change» — постійне управління змінами. Тому порівнювати, що був якийсь статус-кво, або був якийсь business as usual, а зараз щось змінилося. Слухайте, ну, змінилося там на 180 градусів, добре, що не довелося на 720 крутитися. Змінилося все. Але так ситуація змінюється щороку.

Ключова зміна, що всі ми в Україні працюємо в умовах війни, і при ухваленні рішень ти ніколи не знаєш, що може відбутися глобального, на що ти не впливаєш. Це не просто горизонт подій, завтра може «прилетіти». Відповідно, що робити із зерном — продавати чи тримати? Є аналітика, яка показувала, що ФОБ ціна має підрости, що ціна перевалки в порту значно зменшиться в другій половині сезону через відсутність зерна — це друга кісточка доміно, після першої, що падає. Причинно-наслідкові зв'язки були очевидні, але чекати до березня і ризикувати усім своїм обсягом, якщо щось відбудеться, і порти перестануть працювати…

Отож я повторюю думку 90% спікерів, про те, що зерно було сухе, логістика, навдивовижу, але працювала добре. Та це лише невеликі фактори в океані факторів, на які треба звертати увагу в сільському господарстві.

Наскільки виправдала себе купівля елеватора у Словаччині?

Таір Мусаєв: Все залежить від того, як оцінювати. З врахуванням того, що елеватор окупив себе відразу у перший сезон, то це придбання виправдало себе як мінімум на 100% протягом року купівлі.

Наскільки це зараз працює, я можу лише відповісти з натяком на горизонт планування: ми інвестуємо у будівництво двох нових силосів, причому ми підтвердили цю інвестицію і переухвалили це рішення у вересні минулого року. Тобто розширювати елеватор компанія вирішила два роки тому, але дозвіл на це розширення ми отримали лише у серпні 2024-го, і  у вересні того ж року, незважаючи на поганий врожай, на те, що працюють порти, незважаючи ні на що, ми ухвалили рішення продовжити будівництво.

Обсяг зерна, який обробили, можете назвати?

Таір Мусаєв: В середньому це 100 тис. тонн на рік. Не дуже багато, але і не дуже мало. Якщо говорити про оберти, то елеватор на цей момент має обсяг зберігання, якщо рахувати по кукурудзі, 16,5 тис. тонн.

Є відмінності у роботі елеватора в Україні і за кордоном?

Таір Мусаєв: Звісно, зовсім інші підходи. І з точки зору законодавства, і з точки зору… Що в Україні, що в Європі, елеватор залежить від наявності своєї землі. Це завжди частина виробничого ланцюжка. У Словаччині ми не маємо землі під обробкою. Але якщо прихід зерна ми можемо забезпечити за рахунок української продукції, то подальші дії взаємопов'язані з іншими учасниками ринку. Відповідно, ти взаємодієш із залізницею, співпрацюєш з автомобілістами, і контрагенти, яких ми не контролюємо ні тут і ні там, зовсім по-різному себе ведуть. Це і культура бізнесу, і культура роботи, і культура швидкості прийняття рішень.

А ваші особисті оцінки, де краще?

Таір Мусаєв: Однозначно в Україні. Я зараз не говорю у порівнянні з Словаччиною, я говорю зараз з у порівнянні з усією Європою, тому що ми багато де працювали і продовжуємо працювати.

Яким може бути наступний сезон, до чого ви готуєтесь?

Таір Мусаєв: Я не знаю, яким буде наступний сезон, але знаю, що років через 20 Україна буде збирати два, можливо, три врожаї за сезон. Однією із причин непоганого, попри засуху, врожаю наші аналітики називають достатню кількість зимової вологи, осінньої вологи, яка накопичилась в ґрунті. На даний час ми бачимо, що цієї осінньо-зимової вологи практично немає. Вся Україна, якщо вірити Мінстату і Мінагрополітики, їхньому плануванню, навесні буде сіяти кукурудзу, соняшник — це класика. Зменшуватимуться посівні площі під соєю, збільшуватимуться під кукурудзою.

Кукурудза — це культура дуже вологолюбива. Чи будуть прийняті рішення по заміні? Не впевнений. Наш досвід показує, що безпроблемно, з точки зору попередника, планування, підготовки полів і так далі, ти можеш замінити з олійної, з однієї культури на іншу, максимум 10% площі. Тому що багато робіт вже було зроблено в осінь. Тому ті, хто планували сіяти кукурудзу і будуть сіяти її в суху землю, це рівно ті ж люди, які, або схожі люди, колеги, ті, хто посіяв ріпак в суху землю. І зараз ми дивимося на різні господарства, в реальності добре, якщо половина ріпаку знаходиться в задовільному стані. Другу половину — точно треба дискувати. Ось це всі нюанси, як я сказав, сільське господарство — це не просто ризикований бізнес, це завжди постійні зміни управліннями.

Це не означає, що все погано. Більшість фермерів завжди, це наша спільна риса, жаліється на те, що є. Але ми жаліємося не на результати, не на процеси, а на те, що постійно треба приймати складні рішення, які вимагає ситуація, що змінилася, і які можуть суттєво вплинути на фінансовий результат.

Добре, що в нашій компанії люди, готові приймати рішення та брати відповідальність, є в кожному з напрямків. Це спрощує життя керівництву і робить шлях уперед впевненішим. Але на жаль, загалом у галузі, вміння людей аналізувати ситуацію і брати на собі відповідальність за прийняті рішення — це рідкісний ресурс. Тому, зазвичай, це переходить на рівень топ-менеджменту або власників, і так далі. Я розумію, чому важко фермерам, аграріям, бо постійно дзвінки: «Шеф, все пропало, що робимо?».

А оскільки до цього ніколи не можна звикнути, це кожен раз нова задача, то це те, що робить нашу роботу ще складнішою… Тому ми кажемо, що «чорти його знають, що буде, вологи немає, значить нічого не буде, але і в цей раз якось викрутимося».

Все одно ніколи такого не було, щоб ніяк не було :) Пане Таіре, дуже вам дякую за бесіду!

Майя Муха, Інна Воробйова, Elevatorist.com