АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Як на європейських елеваторах силоси перетворюють на сонячні станції
Джерело фото: https://www.energie-experten.org/
Сонячні панелі на українських елеваторах вже перестали бути цікавинкою: в компаніях є вже кількарічний досвід генерації енергії для себе чи на продаж в загальну мережу. Elevatorist.com поцікавився аналогічними проєктами в Європі. Виявилося, що європейські колеги експериментують із гнучкими плівками, інтегрують фотовольтаїку безпосередньо в бетонні стіни на висоті понад 100 метрів та використовують сонячну генерацію як маркетинговий козир для продажу виробленої продукції. Розглянемо найцікавіші кейси: від інноваційних наклейок у Німеччині до оренди силосних дахів у Франції.
Сонячна плівка на елеваторі в Донауверті (Німеччина)
В 2019 році у місті Доннауверт на фасад бетонного зернового силосу встановили гнучку органічну сонячну плівку загальною площею близько 230 м². Це був пілотний проєкт: компанії планували протягом тривалого часу вимірювати продуктивність і роботу технології на шорсткій бетонній поверхні на висоті близько 20 м. Плівка складається з 120 фотоелементів німецького виробника Heliatek і має встановлену потужність близько 10 кВт.
Установка підтвердила, що сонячні плівки можна наклеювати безпосередньо на бетонні стіни високих промислових об'єктів без свердління. Плівка на силосі стабільно генерує очікувані ~6,700 кВт-год на рік. Вся енергія витрачається на власні потреби млина.
Цей кейс довів ефективність технології сонячної плівки саме для фасадів, які зазвичай не придатні для важких скляних панелей. Досвід цього пілота дозволив Heliatek запустити ще кілька цікавих проєктів, в тому числі — на даху порту в Барселоні.
Також цікаво: Переробка замість експорту: 2025 рік закріпив нову модель агроіндустрії України
Панелі на бетонному зерносховищі в Ульмі (Німеччина)
Зерносховище Schapfenmühle в Ульмі є одним із найвищих робочих елеваторів у світі. Основна конструкція сягає 115–116 метрів. Вежу збудували у 2004–2005 роках методом «ковзної опалубки». Ще під час будівництва на південній стороні фасаду встановили сонячні панелі: 1300 тонкоплівкових модулів CIS (мідь-індій-селен). Саме їх обрали через здатність ефективно працювати при розсіяному світлі та вертикальному розташуванні.
Вежа виробляє близько 70 000 кВт-год на рік, що покриває значну частину енерговитрат на підйом та очищення зерна.
Особливістю цього кейсу є використання традиційних скляних сонячних модулів, на відміну від плівкових рішень, як у попередньому кейсі Heliatek. Модулі інтегровані безпосередньо у фасадну систему вежі. Оскільки будівля дуже висока, особлива увага приділялася вітровим навантаженням та безпеці кріплення на такій висоті.
Проєкт продовжує успішно функціонувати та вважається одним із найкращих прикладів BIPV (Building-Integrated Photovoltaics — фотоелектричні системи, інтегровані в будівлю) у промисловому секторі.
Завдяки сонячній системі Schapfenmühle запобігає викидам CO2. В компанії використовують цей кейс як частину стратегії сталого розвитку та екологічного виробництва борошна. Зараз це важливий маркетинговий інструмент для європейських виробників.
Зверніть увагу: Утворення конденсату в силосах: чому виникає і як уникнути? Поради експертів
Сонячна генерація на зерносховищі в Цюриху (Швейцарія)
Елеваторний комплекс Swissmill у Цюриху — одна з найбільш обговорюваних будівель Швейцарії через свій радикальний індустріальний дизайн. Нова вежа Swissmill заввишки 118 метрів була завершена у 2016 році. На відміну від Schapfenmühle в Ульмі, де південний фасад майже повністю вкритий панелями, на Swissmill сонячна установка спочатку була реалізована в меншому масштабі. Проте на момент завершення у 2016 році вона вважалася найвищою вертикальною системою в Європі.
На підприємстві використовують три основні сонячні установки, які інтегровані в різні частини комплексу, і фасад силосу — це вже третій етап проєкту.
- Sirius I (1996): Одна з перших у Цюриху промислових СЕС. Це була фасадна установка потужністю 17 кВт-пік (кВтп) та дахова на 15 кВтп. Разом — 32 кВтп. Для 90-х років це був революційний рівень інтеграції фотовольтаїки в бетон.
- Sirius II (2005): Встановлена на даху автоматизованого висотного складу. Потужність близько 20 кВтп. Вона використовує полікристалічні модулі, які за рік виробляють близько 21 000 кВт-год.
- Нова вежа (Swissmill Tower, 2016-2017): Під час будівництва гігантської 118-метрової вежі було встановлено потужну вертикальну систему на 155 кВтп.
Вертикальні панелі на вежі Swissmill мають стратегічну перевагу для швейцарського клімату. Оскільки сонце взимку стоїть низько над горизонтом, його промені падають на вертикальні панелі майже під прямим кутом. Це дозволяє вежі виробляти значно більше енергії в холодні місяці порівняно з горизонтальними панелями на дахах, які в цей час часто засипані снігом або отримують світло під гострим кутом.
Влітку, коли сонце в зеніті, вертикальні панелі працюють не на повну потужність, що запобігає їх перегріву та втраті ефективності, оскільки ККД сонячних панелей падає при сильному нагріванні.
На вежі використані спеціальні BIPV-модулі (Building Integrated Photovoltaics). Вони не просто прикріплені зверху, а інтегровані в архітектурний вигляд. Бетонна поверхня вежі має спеціальні ніші та кріплення, що дозволяють панелям витримувати екстремальні вітрові навантаження, які виникають на висоті понад 100 метрів.
Вся генерована енергія використовується для роботи млина. Swissmill — найбільше борошномельне підприємство у Швейцарії, що переробляє понад 200 тис. т зерна на рік, тому власна генерація є для нього критично важливою. У 2025 році в компанії обговорювали розширення — покриття панелями по всій площі бетонної вежі.
Читайте також: Як 2025 став роком уроків і що зміниться у 2026 — підсумки очима Зернового Дому
Панелі на даху зерносховища в Браннені (Швейцарія)
Млин Reismühle Nutrex працює виключно на відновлювальній енергії. 33% від енергетичних потреб підприємства генерують власні сонячні панелі, решту — закуповують в швейцарській мережі.
Перший крок до енергонезалежності на млині почали у 2013-14 роках, — тоді встановили сонячні панелі на складських та офісних приміщеннях. Це був експеримент, чи працюватиме технологія в умовах високої вологості (поруч озеро) та запиленості, яка є на рисових млинах. Проте експлуатація панелей виявилася успішною, а сонячна енергія суттєво знизила витрати на пакування та логістику продукції.
У 2016–2017 роках млин перевели на закупівлю виключно «зеленої» гідроелектроенергії з мережі і паралельно збільшували власну генерацію. Плюс впровадили систему рекуперації тепла від промислових двигунів млина.
А ось у 2024 році на даху силосу встановили нову PV-систему із сонячних панелей. На 64-метровому силосі розмістили 300 сонячних модулів потужністю 435 Втп кожен. Це дало загальну пікову потужність системи в 130.5 кВтп.
На відміну від фасадних рішень (як у Цюриху чи Ульмі), тут було використано технологію плаского даху на екстремальній висоті. Дах силосу розташований вище рівня туманів, що часто бувають у низинах навколо озер, тому панелі отримують більше прямого сонячного світла навіть у хмарні дні. Для проєкту використали сучасні двосторонні і високопродуктивні монокристалічні панелі, які значно ефективніші за ті, що встановлювали у 2013 році.
Завдяки об'єднанню всіх сонячних установок (старих і нових) та встановленню промислових теплових насосів у 2025 році підприємство офіційно оголосило про перехід на невикопне паливо. Зараз власні сонячні потужності покривають близько 33% усіх потреб млина в електроенергії. Вироблена енергія йде на роботу самого силосу (транспортери, системи вентиляції) та на виробничі потужності млина. Решта 67% досі купуються, але це сертифікована енергія з відновлюваних джерел. Nutrex є найбільшим у Швейцарії постачальником екологічно чистого рису, і використання відновлювальної енергії є частиною філософії компанії.
Також цікаво: Елеваторне будівництво 2025: ринок зараз будують не гіганти, а прагматики
Оренда даху силосів під сонячні панелі (Франція)
У 2010 році кооператив Sud Céréales мав десятки складів та ангарів, дахи яких потребували капітального ремонту. Замість того, щоб вкладати мільйони євро в покрівлю, вони пішли шляхом оренди: підписали контракт з енергетичним гігантом (Solaire Direct, тепер частина ENGIE). Кооператив надав свої дахи в оренду на 20 років, а інвестор взяв на себе заміну покрівлі, в яку інтегрували сонячні панелі, та виплату оренди. Це був один із найбільших проектів у Європі — 60 000 м² панелей на 16 різних об’єктах.
Навіть через 15 років кооператив продовжує розвивати цю модель співпраці. У 2024 році кооператив Sud Céréales запустив новий масштабний проєкт в Арлі. За даними підрядника SAM Solar, загальна площа сонячних панелей буде досягати 15 гектарів, однак у відкритих матеріалах не уточнюється, яка частка припадає безпосередньо на дахові конструкції.
Загалом в агросекторі Франції послуга оренди дахів сільськогосподарських будівель під встановлення сонячних панелей дуже поширена.
В цих європейських кейсах немає єдиного сценарію: хтось інтегрує BIPV у фасад ще на етапі будівництва, хтось модернізує дахи, а хтось передає їх інвестору. Проте загалом елеваторна інфраструктура поступово стає енергетичною. Загалом в ЄС на найближчі роки вводять вимоги, за якими нові та реконструйовані комерційні й громадські будівлі певної площі повинні будуть передбачати інтеграцію сонячних установок за технічної та економічної доцільності. Тому це вже буде навіть не вибір, а обов’язкова практика.
Кейси зібрала Олена Гайдук, Elevatorist.com
