АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Розвиток переробки в Україні очима банкірів: аграрії відновили інвесткредитування
Джерело фото: Elevatorist.com
Під час агротуру «Переробка на ходу» ми разом з партнерами з Райффайзен Банку відвідали 10 переробних підприємств. Майже кожне з них — комплексне господарство, де зерносховища забезпечують обсяги сировини, необхідні для ефективного функціонування ферм та комбікормових заводів.
Переробні заводи та тваринники більше не покладаються на стихійну потокову купівлю зерна, вони надають перевагу сталій та прогнозованій роботі підприємств. За час війни аграрії освоїли нові види переробної продукції, відкрили для себе нові ринки та форми торгівлі на них. І ці нові можливості дали поштовх до подальших інвестицій у розвиток — кожне підприємство, на якому ми побували, вкладалося у будівництво — як сховищ, так і нових ліній переробки.
- Наприклад, Сквирська «Фабрика бакалійних продуктів» наразі випускає на ринок близько 70 видів харчової продукції: готові каші, гранолу, ланчі, рисові хлібці. Виробництво хлібців за останні роки зросло втричі, з 100 тис. пачок на місяць до 250-300. Ця продукція — флагман компанії, майже третина від загальних 0,8—1 млн пачок на місяць. Підприємство планує втілити в життя свій проект розбудови — новий цех по виробництву гречаної крупи, розширити спектр культур для переробки та збільшити елеваторні потужності. Крім того, на підприємстві хочуть збудувати паросиловий цех у рамках енергетичної ефективності.
- На переробному заводі Grunweg (входить до інвестгрупи TIME), який працює з просом, першу чергу елеватора побудували вже за воєнних часів. Компанія поступово розширює ринки збуту та збільшує обсяги виробництва, тому тут планують інвестувати в подальше збільшення елеваторних потужностей.
- На підприємстві з нідерландськими інвестиціями «Цехаве Протеїн», яке займається переробкою сої та виготовленням комбікормів, на момент нашого візиту завершували встановлення СЕС потужністю 1 МВт. Всю вироблену електроенергію компанія буде споживати на власних заводах. Крім того, за словами керівництва, компанія має бажання найближчим часом збільшити потужності зберігання як власного елеватору, так і складів для готової продукції.
- Елеватор в компанії «Агроплюс 2006» також почали будувати нещодавно, у новий сезон увійшли з першою чергою. Зерносховище надаватиме послуги фермерам у регіоні та заготовлятиме зерно на власні потреби — поруч розташовані власний комбікормовий завод та свиноферма. Надалі і елеватор, і комбікормовий завод планують розширяти.
- На Андрушківському елеваторі компанії «Сігнет» нам розповіли про плани щодо інвестицій у енергозбереження. Для цього на зерносховищі планують замінити одну з баштових сушарок GSI, і встановити шахтну, яку технічно зручніше перевести на роботу з альтернативним паливом. Це дасть змогу компанії утримувати конкурентні ціни на послугу сушіння.
Тобто так чи інакше, переробні потужності аграрії продовжують нарощувати. Відповідно, на переробних підприємствах зростають і обсяги зберігання. Навіть у такі складні часи переробники продовжують інвестувати в розширення бізнесу. Більшість проектів реалізується за такою схемою: власні кошти вкладають в будівництво, кредитні — в обладнання.
Відновлення попиту на інвестиційне кредитування
Банки, зі свого боку, дуже охоче працюють із аграріями. За словами Олександри Прохорчук, директорки департаменту середніх корпоративних клієнтів Райффайзен Банку, агросектор для банку — цільова галузь. Незважаючи на виклики військового часу, в 2025 році кредитний портфель банку в цій галузі перевищив довоєнні обсяги фінансування та продовжує зростати.
«Щодо переробки, то тут картина дуже цікава — за останні 1,5 роки портфель переробки збільшився на 50%. На поточний момент загальний корпоративний кредитний портфель в переробці зріс приблизно на 4 млрд грн, тепер він складає близько 12 млрд грн. Кошти залучалися і як обігові, так і інвестиційні», — розповідає Олександра Прохорчук.
Вона зазначає, що у 2022-23 роках попит був в основному на оборотні кредити, а ось інвестиції стояли на паузі. І це було не ініціативою банку, а запитом від самих клієнтів: вони через невизначеність зупинили навіть заплановані проекти, аграрії не готові були вкладати гроші.
В 2024 році ситуація помінялася, попит на інвесткредитування відновився. За півтори роки, з 2024, інвестиційний портфель приріс на суму близько 6 млрд грн. З них понад 60% лімітів вибирали клієнти середнього бізнесу.
«На мою думку, показовим є той факт, що основний попит був сформований не стільки великими агрохолдингами, а саме з боку середнього бізнесу, власники якого вірять в країну, та продовжують інвестувати в розвиток», — каже Олександра Прохорчук.
В першу чергу, аграрії почали інвестувати в оновлення парку сільгосптехніки, тоді як у 2022-23 роках цієї активності майже не було. Спостерігалось зростання попиту з боку аграріїв на інвестиції в логістичну інфраструктуру, і далі — у модернізацію виробництва. За останні 2 роки актуальним стало кредитування проектів переробників, які фокусувались на поглибленні переробки та збільшенні маржинальності бізнесу.
«Окремим стрімом я б виділила попит на енергопроєкти, які підтримує вся банківська система. За 1,5 роки банк підписав угод з підтримкою енергопроєктів на майже 2 млрд грн. З них 40% були сонячні електростанції, і ще 30% — генераторні потужності, решта — когенерація, яка досить капіталомістка по фінансуванню», — прокоментувала директорка.
Найактивніші регіони
За останні 1,5 роки найбільш активно кредитувалися аграрії Західу та Центральної України, які працюють в умовно безпечних областях. Збільшилися не тільки обсяги інвесткредитів, а й їхня кількість. Також у Райфі побачили приріст по Одеській області.
«Цікавим фактом стало зростання портфелю в Сумській області, адже зараз для цього регіону досить складний період, весь час атаки, але там дуже класні клієнти, вірять в країну, працюють і продовжують інвестувати», — зазначає пані Олександра.
Також банк має досвід фінансування енергетичних проектів на Харківщині.
«Деякі клієнти з Харківської області надають перевагу інвестиціям в інші регіони. Такої ж стратегії дотримуються і аграрії, які працюють між Запорожжям і Дніпром, — маючи виробництво у своєму регіоні, інвестують у відкриття іншого майданчика, десь ближче до Центральної України, таким чином диверсифікуючи ризики», — розповідає Олександра Прохорчук.
Переробники олійних — найбільш активні
Банківським фінансуванням у воєнний період дуже активно користуються переробники соняшнику.
«В нашому банку фінансувалися і великі, і маленькі заводи. Виробники олії вкладають кошти у релокацію виробництв та розширення потужностей заводів, нове обладнання. Наприклад, ті хто раніше робив нерафіновану олію, почали виробляти рафіновану, хто виготовляв рафіновану — почали розливати у тару. Кожен намагається отримати додаткову маржу, і дуже класно, що це все відбувається на високоякісному обладнанні, щоб одразу працювати за стандартами ЕSG і отримати доступ до європейського ринку», — підкреслює пані Олександра.
Також були реалізовані переробні проекти по просу, кукурудзі, біоетанолу. При цьому є ряд проектів, які досі знаходяться «на стопі», бо переробникам хочеться більше гарантій при інвестуванні в великі проекти, більших сум страхування військових ризиків.
Купівля обладнання та спільне будівництво з банком
Часто клієнти кредитуються під купівлю обладнання, нове будівництво фінансують самотужки. Але є випадки, коли Райффайзен Банк фінансував будівництво виробничих потужностей разом із клієнтом. У такому разі до співпраці залучають сюрвеєрів, адже банку неефективно самостійно контролювати цільове використання умовно кожної тони бетону чи піддону цегли.
«Ми залучаємо сюрвеєра, який на початку перевіряє, чи відповідає в цілому кошторис проекту заявленій меті, а далі він кожен місяць моніторить, чи дійсно ви витрачаєте кошти туди, куди обіцяли, і звітує про це банку», — говорить Олександра Прохорчук.
Але значно простіший варіант, який обирали аграрії, — фінансування купівлі обладнання. Банки співпрацюють з багатьма фінансовими установами рівня ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, IFC, тощо.
«Багато з цих міжнародних фінансових інституцій мають програми, які передбачають кешбек. І якщо ти не просто купуєш обладнання, а й інвестуєш в енергоефективність, то отримуєш спеціальні сертифікати і документи для цього обладнання. Після встановлення такого обладнання, аграрій може отримати від 10 до 30% кешбеку від суми кредиту», — пояснює директорка.
Залучення кредиту — чи дасть банк згоду?
Олександра Прохорчук каже, що при запиті на кредитування, перше, на що звернуть увагу в банку, — чи працював банк раніше з цим клієнтом, чи ні. Чи має клієнт якусь кредитну історію, або робота з банком раніше обмежувалась тільки касовим обслуговуванням. З точки зору банку, мати гарну кредитну історію для аграрія зовсім не зайве, навіть якщо він зараз і не потребує кредитних коштів.
«Всі ми очікуємо на запуск програм відбудови України. І, з огляду на це, абсолютно всім клієнтам буде незайве мати кредитну історію. Тому я рекомендую клієнтам, навіть якщо ви не плануєте цими програмами відновлення користуватися, в своєму банку отримати овердрафт і вже зараз формувати кредитну історію. Вам простіше потім буде отримувати фінансування, інвестиційне і довгострокове», — радить фінансистка.
Крім кредитної історії самої компанії, банк перевірить особисті історії власників та топ-менеджменту. І якщо в минулому, навіть в якості фізичної особи, хтось мав неповернені борги, це негативно відобразиться на рішенні банку.
Також перевірять і бізнес-репутацію, і відносини із контрагентами.
«Ми, звичайно, більше глибоко розбираємося з цим питанням. Якщо це якісь судові спори, то чому вони виникли. Бо якщо ти вчора відмовився виконувати свої зобов'язання з якимось контрагентом, так само ти можеш вчинити і зі своїм фінансовим партнером. Нам би цього не хотілося. Це ключове», — пояснює Олександра Прохорчук.
Також буде проаналізована бізнес-модель, за якою працює аграрій. Перевірять фінансові ризики, продивляться звітність через державні бази статистики та YouControl.
Крім фінансових, перевірять ще й екологічні, так звані ESG-ризики. З цього року від своїх клієнтів Райффайзен Банк збирає СО2-анкети, в банку розробили калькулятор, який дає змогу порахувати викиди вуглецю легко і дуже швидко.
«Програма кредитування 5-7-9 для агро з 1 грудня 2024 передбачає обов'язковий ESG-чекінг. Для таких програм з фінансовими установами, де є кешбеки або ризик-шеринг, діють аналогічні правила. Це обов'язкова умова», — каже фахівчиня.
Тож труднощі з кредитуванням будуть в компаній, які:
- раніше мали проблеми з неповерненням боргів,
- не виконували комплаєнс-вимог і працює з країнами, які заборонені,
- мають високий рівень фінансових та ESG-ризиків,
- в своїй історії мали якийсь негатив корупційного характеру.
Загалом відсоток відмов у Райфі по програмі «5-7-9» близько 0,5%. Це пояснюється ретельною підготовкою та перевіркою кредитних проєктів перед тим, як відправити їх на погодження до Фонду розвитку підприємництва.
А ось з ким охоче співпрацюватимуть, так це з переробниками, які системно розвивають бізнес та поглиблюють його.
«Коли клієнт весь час інвестує в розвиток, поліпшує себе, йому весь час треба якесь додаткове обладнання, то для нас це частина сталого інвестиційного кредитування, яке весь час стабільно тримається», — говорить Олександра Прохорчук.
На її думку, взагалі для країни дуже важливо підтримувати якомога більше таких проектів, щоб Україну сприймали не просто як сировинний ринок для Європи і інших країн, але і як розвинутий ринок якісної готової продукції.
Майя Муха, Elevatorist.com
