АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
ТОВ КВФ Рома: На сьогодні інвестувати в обладнання не плануємо, треба вкладатися в енергозбереження
Джерело фото: Elevatorist.com
Борошно від КВФ «Рома» добре знайоме споживачам не тільки Харківської області, де працює підприємство, а й більшості областей України. Продукція млина присутня в торгівельних мережах, також КВФ «Рома» працює з крупними компаніями — такими як «Bimbo QSR», ТОВ «Технокомом»(NESTLE), «Монделіз», «Конті», «Сандора» та інші великі підприємства.
Що крім борошна виготовляє млин у прифронтовій зоні, чи вистачає продовольчого зерна для виробництва, які пріоритетні проекти розвиває компанія — нам розповіли під час візиту на підприємство.
Продукція виробництва КВФ «Рома»
Млин КВФ «Рома» може виготовляти більше 300 тонн борошна на добу. Зараз говорити про місячні розрахункові об'єми випуску борошна дещо складно, каже керівник виробництва Олександр Гнібеда, адже обсяги виробництва різняться через блекаути та інші фактори.
«Виготовляємо борошно пшеничне вищого та першого гатунку, манну крупу, борошно житнє, висівки гранульовані. Фактичні виходи готової продукції різняться від розрахункових, в залежності від замовлень клієнтів та якості зерна. Рік на рік не приходиться, цього року якість зерна не дуже гарна, тому збільшився вихід висівок», — говорить керівник.
А ще на підприємстві впровадили випуск й такого дещо нетрадиційного для борошномелів товару, як гігієнічний наповнювач для тварин. Його виготовляють з побічних продуктів переробки зерна. Рецептуру та технологію виробництва розробили самотужки, тестування проводили на домашніх улюбленцях працівників компанії.
«Рецептуру доопрацьовували довго, поки прийшли до того результату, який хотіли отримати. Деякі покупці очікують наповнювач з властивостями, наближеними до наповнювачів на основі силікагелів або дерев'яної тирси, але ж там інша структура сировини, та і ціна набагато дорожча. Та незважаючи на це, наш продукт теж зайняв свою нішу на ринку наповнювачів, і має свою категорію покупців. Хімічних домішок в продукті немає ніяких, тільки натуральна сировина», — дивує асортиментом Олександр Гнібеда.
Також на млині гранулюють висівки, це, за словами керівника, більше експортна позиція — їх охоче купують тваринники з ОАЕ, Турції та інших країн Сходу. Останнім часом цю продукцію стали реалізовувати і в іншій якості, як паливо.
«Ця продукція користується попитом для опалювання теплиць; на потужних енергогенеруючих станціях; на виробництвах в якості палива на власних котельнях для отримання пари, тепла або електрики. Під час війни це став дуже актуальний, навіть стратегічний продукт — і в якості кормів для тварин, і в якості палива для альтернативних джерел енергетики», — розповідає Олександр Гнібеда.
У компанії є власний хлібозавод, де виготовляють хлібобулочні та кондитерські вироби. Продукція широко представлена і в Харківській області, і далеко поза її межами, в тому числі в країнах Євросоюзу.
Елеваторні потужності КВФ «Рома»
Потужності одночасного зберігання зерна на ТОВ КВФ «Рома» становлять 32 тис. тон. За добу елеватор може прийняти близько 3 тис. тонн зерна. На підприємстві 2 лінії автоприймання потужністю 80 і 100 т/год, 2 завальних ями — на 70 та на 150 тонн зерна.
«Звідти я можу зерно направляти у металеві силоси, а також у бетонне сховище. Виходить 4 маршрути. Зберігаємо зерно в силосах відповідно класності, яку визначає лабораторія. Всі робочі процеси на елеваторі автоматизовані, управління здійснюється з операторної за допомогою компьютера», — говорить старший апаратник з прийому зерна Олег Артеменко.
Для зберігання зерна на підприємстві є 2 металевих ємності по 12 тис. тонн компанії UGUR і бетонний ЗОГовий склад на 6,2 тис. тонн загального зберігання: 31 силос по 200 тонн кожен. В силоси на зберігання іде вже очищене зерно, його дороблять на двох сепараторах, які встановлені у робочій триповерховій вежі. Один сепаратор потужністю 70 тонн на годину, другий 100 т/год. Конвейєри також з відповідною потужністю, 100 та 70 т/год, а норія — на 100 т/год. За словами фахівця, цих виробничих можливостей достатньо, аби повністю забезпечити робочі процеси.
Контроль якості продукції
Перед тим, як зерно піде до елеваторних ємностей млина, його якість перевірять в лабораторії. Перші машини із новою партією зерна обов'язково проаналізують за повним регламентом. Якщо якість партії задовольнить борошномелів, то інші машини з цієї партії можуть вже прийняти і за експрес-аналізом.
«Якщо зернові елеватори, які працюють переважно на відвантаження зерна для експорту, можуть собі дозволити приймати зерно по результатам експрес-аналізу на інфрачервоних аналізаторах типу Інфратек, то ми обов'язково відмиваємо клейковину арбітражним методом, тому що це важливий показник для борошна. А інфрачервоні аналізатори не завжди адекватно її визначають», — говорить начальник ВТЛ Тетяна Лукошко.
Тож старий диспут щодо ручного та автоматичного визначення клейковини борошномели-лаборанти трактують на користь ручного — на їхній погляд, прибори не завжди коректно визначають кількість клейковини в зерні, а якість клейковини не можуть показати взагалі. А цей показник являється одним із основних для виробництва пшеничного борошна належної якості.
«В наш час існує велика кількість різноманітних харчових добавок для виробництва борошна з замовленими якісними показниками і в нас є обладнання для дозування преміксів, але ми робимо це тільки за вимогами контракту від покупця. Наприклад. збагачене борошно закуповує ООН по програмі WFP (World Food Programme) і ТОВ КВФ «Рома» є одним із постачальників продукції для цієї програми», — говорить Тетяна Лукошко.
Технік-лаборант Ольга Чистова показала нам зразки зерна з міцною та слабою клейковиною. Вона поясняє — коли клейковина хороша, то грудочка відмитої клейковини виходить гладенька, приємна на дотик та пластична. Розмір грудочки — це кількість клейковини в зерні, а розтяжність — це її якість.
«В зерні урожаю 2024 року дуже мало 2 класу пшениці. Це зерно з вмістом клейковини не менше 23%. Якщо борошно робити по ГСТУ, клейковина в вищому сорті має бути мінімум 24%, ми намагаємося тримати хоча б 25%. Тож обов'язково має бути 2 клас, а його критично мало в нашому регіоні, тому будемо розширювати географію постачальників зерна для переробки», — зазначає начальник ВТЛ.
Також в лабораторії обов'язково зроблять аналіз зерна на число падіння, цей показник дає змогу зрозуміти реологічні властивості тіста. Крім того, визначають натурну масу зерна, від неї залежить вихід продукції на млині. Решта аналізів, як на звичайному елеваторі — зернова домішка, сміттєва, від них залежить кількість відходів.
Такі специфічні показники як сила борошна, його реіологічні властивості визначають на інфрачервоному аналізаторі INFRANEO від компанії CHOPIN Technologies.
«В урожаї 2024 року практично у всього зерна гарна натура. Немає пророслих зерен, хороше число падіння. Клейковини малувато. Зернова домішка набагато вища за норму, тому що зерно не встигло набрати силу, засохло, багато дрібного та щуплого. Вологість зерна низька, в середньому близько 10-11%. Навіть те зерно, що було з вологістю 12% при прийманні, при зберіганні втратило вологу і заходить на помел з вологістю 10%, — розповідає начальник ПТЛ.
Олександр Гнібеда додає, що на початку сезону система зволоження на млині працювала на максимальній потужності: через низьку вологість зерна та високу температуру потрібно було додавати дуже багато води. Прийшлось корегувати технологічний процес підготовки та зволоження зерна, щоб забезпечити належний вихід та якість продукції.
А ще для контролю якості в лабораторії є звичайна хлібопічка. Там випікають тестовий зразок хлібного виробу з свіжозмеленого борошна. Он який гарний хлібець вийшов, коли ми там були:
Переробні потужності КВФ «Рома»
Виробничі потужності млина КВФ «Рома» розташовані на 5 поверхах виробничої будівлі.Там розташовано 2 технологічні лінії для виробництва борошна, потужністю переробки зерна 150 т/добу кожна, лінія гранулювання висівок потужністю до 6 т/год, та фасувальні потужності. Працюють борошномели на обладнанні турецької компанії UGUR. Лінії можна налаштовувати як на односортний, так і двосортний помел — в залежності від потреб можна отримати вищий гатунок борошна та висівки, або ж вищий, перший гатунок, манні крупи та висівки.
Перед помелом пшеницю ще раз сепарують. Після формування помольної партії зерно відправляють на зволоження, а потім починається процес розмелу.
Всі процеси автоматизовані. Оператор слідкує за процесом виробництва через монітор.
«Приймання зерна, зволоження, переробка, розташування готової продукції, відвантаження– оператор бачить усі процеси. Якщо десь якийсь збій, приходить сигнал на пульт, і далі технолог усуває причини збою», — демонструє системи контролю фахівець.
В зміні на млині працює 5 робітників.
Нещодавно на млині встановили нову лінію фасування борошна у великі паперові клапанні мішки. За словами керівника виробництва, ця тенденція прийшла із західних ринків, де хочуть бачити екологічно чисту упаковку.
«Це більше експортна позиція, хоча і в нас вона також користується попитом. На заході відмовляються від поліпропіленів, також клапанний мішок зменшує просипання борошна», — зазначає Олександр Гнібеда.
А для фасування пакетів 1 і 2 кг на млині є італійський апарат компанії Paglierani з виробничою потужністю 72 пакети на хвилину. Під час нашого візиту його як раз перелаштовували з фасування у пакети 1 кг на 2 кг. Подібні апарати стоять на самих потужних і сучасних млинах країни — «Зернарі», «КиївМлин», «Новопокровському КХП».
Відвантажується готова продукція як на автомобільний транспорт, так і на залізничний. Є конвеєри для фасованої продукції, лінії для безтарного відвантаження на вагони та автопричепи-борошновози.
Окрім сортового борошна, на КВФ «Рома» виготовляють ще й цільнозернове. Його виробляють старовинною технологією на справжніх кам'яних жорнах — пам'ятаєте ті млини, на яких жорна крутили або водою, або конями? Звичайно, коней тут не мучать, технологія хоча і старовинна, але обладнання цілком сучасне — 2 виробничі лінії з потужністю до 400 кг корисного борошна на годину кожна.
Енергетичні проєкти КВФ «Рома»
Ще у довоєнний період на КВФ «Рома» почали інвестувати у альтернативну енергетику. На дахах підлогових товарних складів встановили сонячні панелі, які дають змогу компенсувати частину витрат на споживання електрики.
«В літній час компенсуємо до 20%, взимку менше, бо і сонця менше. Це суттєво впливає на собівартість виробленої продукції. Зараз в нас встановили панелі на загальну потужність 450 КВт/год. Загальне електорспоживання виробничого майданчику млина та елеватора складає 1,2 МВт», — говорить Олександр Гнібеда.
Термін окупності проєкту — 5 років, він ще не скінчився. А ось проєкт по переходу з газу на альтернативне паливо вже окупився.
«В нас є власне паливо, яке ми виробляємо на основі тих же гранульованих висівок, тож ми придбали парогенератор та водогрійний котел які працюють на пелетах. На сьогодні газ не використовуємо зовсім — робота парогенератора, який виробляє пару для технологічних потреб, опалення промислових приміщень забезпечується шляхом спалення висівок», — розповідає керівник.
На початку повномасштабного вторгнення на підприємстві придбали генератор на 450 кВт, його потужності вистачає щоб забезпечити прийомку зерна, відвантаження готової продукції, фасування.
«Підприємство не паралізоване у разі блекауту. Але для переробки потрібно більше потужностей, ми працюємо в цьому напрямку, подаємо заявки на гранти, шукаємо лояльні програми по енергозабезпеченню, можливо, якісь варіанти допомоги ми все ж таки побачимо», — сподівається керівник.
Рішення по альтернативній енергетиці дають змогу КВФ «Рома» частково компенсувати подорожчання інших складових собівартості виробництва. Олександр Гнібеда каже, що компанія буде продовжувати інвестувати в енергобезпеку, це пріоритетний напрямок розвитку. Наразі тут замислилися про можливість у майбутньому реалізувати проект автономної електростанції для власних потреб.
«Власна електростанція, яка працювала б на наших відходах. Але це доволі дорогий проект, тож ми поки що на стадії розгляду та розрахунків», — поділився планами спеціаліст.
Ціноутворення та конкуренція у ринку борошна
Борошномели дуже залежні від цін на зерно. Основа ціноутворення галузі — ціна пшениці в ринку, тож рівень цін на продукцію відповідатиме ситуації на зернових ринках.
«Те, що можна зекономити на енергоресурсі, на якихось інноваційних, технологічних моментах — це не основне, лише якийсь відсоток того, з чого складається ціноутворення. Основне — ціна на зерно», — говорить Олександр Гнібеда.
Наразі зерновий ринок не стабільний, на сьогодні він рухається в напрямку зростання цін. Також в ринку недостатньо продовольчого зерна. В Мінагрополітики запевняють, що сировини вистачить на всіх, але скільки вона коштуватиме — то вже інше питання.
«Продукція може подорожчати в залежності від того, на скільки здорожчає зерно та енергоресурси. Враховуючи, що загальні прогнози доволі невтішні, а енергетики попереджають, що ціна і для населення, і для підприємств буде зростати, то це пов'язані процеси. Тут ринок диктує свої вимоги, і ми на це вплинути не можемо. Ми лише можемо йти в ногу з тими економічними складниками. Великим підприємствам можливо буде трошки легше виживати, тому що велике переробне підприємство може забезпечити якість та стабільність продукції для споживача», — говорить керівник.
Олександр Гнібеда зазначає, що хліб — це, напевно, останній з продуктів, який перестануть купувати люди. Тому в КВФ «Рома» намагаються не нарощувати великим темпами вартість готової продукції, але ринок диктує переробникам свої умови.
Конкуренція в ринку завжди є, це одна з умов його існування. Борошномельний ринок України доволі статичний, він не зростає і не зменшується; в ньому є певні ніші, які зайняті гравцями. І вже від гнучкості компанії буде залежати розмір частки того ринку.
«Високотехнологічні будуть рухатися далі. Тому ми міняємо технології в ногу з часом, щоб не відставати від решти. І особливу увагу приділяємо енергобезпеці виробництва», — резюмує Олександр Гнібеда.
Майя Муха, Elevatorist.com
