АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Зернова логістика вересня, старі заборони та нові обрії
Джерело фото: facebook.com
Вересень 2023 року видався для аграріїв і експортерів України першим сезонним етапом випробовувань на міцність. С полів зайшов вже вагомий обсяг зерна нового урожаю, який потребує експортних відправок. Що відбувалося у вересні на західних кордонах, скільки експортували морським і річковим шляхом, що думають у Європі з приводу заборони експорту українського зерна — у нашому вересневому логістичному дайджесті.
Європейський напрямок
Сподівання українських експортерів та аграріїв на зняття заборони експорту нашого зерна з боку 5 європейських країн-сусідок не виправдались. Обмеження залишили в силі всі країни. Була лише спроба Болгарії забезпечити власних переробників українським соняшником, навіть болгарський парламент підтримав скасування заборони на імпорт українського зерна. Але далі справа не пішла, — знову невдоволені таким рішенням мітингувальники, знову турботливі промови болгарських керманичів, і знову зупинення імпорту. Принаймні, до кінця осені.
В Мінагро Болгарії повідомили, що країна не планує імпортувати соняшникове насіння з України до кінця листопада. А з грудня імпорт буде відбуватися за планом ЄС.
«Після цього терміну діятиме ліцензійний режим експорту соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку згідно з погодженим планом між Україною та Єврокомісією», — зазначили в міністерстві.
Крім того, в Болгарії зазначили, що агровиробники та переробники занепокоєні через імпорт з України рафінованої та нерафінованої соняшникової олії.
Отже, європейські кордони для українського експорту полишаються закритими. Дозволено лише транзит нашого зерна до віддалених європейських портів. Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський проінформував, що у вересні питання запропонованих ним для українських експортерів субсидій на транспортування зерна у порти вирішено не було. На думку посадовця, Україні потрібно диверсифікувати напрямки експорту та найти способи доправляти збіжжя до третіх країн — у Європі наше зерно бачити не бажають.
«Єврокомісар підкреслив, що важливо, щоб це зерно йшло в треті країни, щоб не дозволити росії зайняти місце України, тому що це буде додаткова несправедливість через війну. Але, за його словами, також важливо, щоб українське зерно пішло з Європи. Наприклад, імпорт зерна з України Німеччиною впливає на весь ринок ЄС, тому що Німеччина більше не буде купувати зерно в тому числі від польських фермерів», — йдеться у повідомленні.
Одним з таких маршрутів стане Балтійський коридор — Литва погодила конкретні маршрути доставки українського зерна на узбережжя Балтійського моря. Це гарна новина, але все одно така логістика залишається занадто дорогою для аграріїв, витрати на неї нівелюють рентабельність виробництва майже до нуля.
Тож нічого дивного у тому, що українській стороні така ситуація не до вподоби, через що до СОТ полетіла скарга від нас. Після опору Польщі, Угорщини та Словаччини розгляд скарги було поставлено на паузу, аби вирішити загалом питання торгівлі України з країнами ЄС. Припинення консультацій не задовольнило Польщу, країна вимагає повністю відмовити від цього інструменту вирішення питань експорту українського зерна.
Взагалі ж, в ЄС вважають, що Україна виграла від заборони на експорт зерна до 5 прикордонних країн: «ситуація на ринку стабілізувалася, експорт зерна з України значно зріс, тобто експорт функціонував краще, коли зникла спекулятивна прикордонна торгівля і почався нормальний транзит».
«Мене здивувало, що Україна так опиралася продовженню цієї заборони, яка виявилася хорошою та ефективною, особливо для України. Важливим є те, які рішення Україна запропонує зараз, вона має на це місяць із 15 вересня, а переговори з українською стороною ще тривають», — заявив єврокомісар Януш Войцеховський.
Такий оптимізм чомусь не поділяють українські виробники зерна — через надмірні логістичні витрати в зоні ризику банкрутства можуть опинитися агрокомпанії на півдні, півночі і на сході України; для центру країни ситуація складається також не найкращім образом.
«Хвиля банкрутств — це реальність. Цьогоріч ми матимемо важку фінансово-економічну ситуацію в галузі. І якщо уряд не впровадить програми підтримки аграріїв, а кожен кредитор виставить вимоги до своїх боржників, піраміда рухне. Зараз ми всі тримаємось за рахунок того, що один одному робимо поступки, балансуємо обігові кошти. У нас також є боржники, а саме — держава, що затягує процес відшкодування ПДВ, наші клієнти, які вчасно не повертають кошти. Весь ринок тепер існує за рахунок того, що ніхто не робить різких рухів», — розповів про ситуацію на ринку директор та співвласник Agricom Group Петро Мельник.
Зрозуміло, що відсутність альтернатив для збуту зерна для аграріїв та низька ефективність експортної логістики тиснуть на внутрішні ціни. Наприклад, переробні заводи поступово знижують закупівельні ціни на соняшник до рівня 215-240$ без ПДВ.
Портова логістика
Чорноморський напрямок
Україні, за словами торгового представника Тараса Качки, недостатньо щорічних експортних обсягів у 50 млн тонн зерна. Аби забезпечити постачання на зовнішні ринки такої маси продукції, одних коридорів з Хорватії та Балтійських країн буде замало. Тому в Україні, після зупинки Зернової ініціативи, за серпень-вересень підготували та з початку жовтня почали реалізовувати альтернативний зерновий коридор, без участі російської сторони. Безпекою коридору у Чорному морі опікуються ВМС ЗСУ.
Коридором на даний момент проведено до одеських портів вже певна кількість суден. Так, 1 жовтня під завантаження агропродукцією у чорноморських портах стали 5 суден. Деякі з суден вже транспортували українську продукцію до портів призначення. Взагалі ж український морський коридор продемонстрував можливість приймати та випускати 8 суден на день. За словами керівника Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка, Україна продемонструвала спроможність самостійно забезпечити експорт агропродукції з власних глибоководних портів.
«Чому кількість 5 суден за день важлива? Тому що саме 5 суден на день прибували до портів Великої Одеси в вересні-жовтні 2022 року, тобто під час більш-менш нормальної роботи «зернового коридору» за участі України, Туреччини, ООН та РФ. Таким чином сьогодні Україна зусиллями своїх захисників продемонструвала, що вона спроможна самостійно забезпечити безпечний маршрут такої ж кількості суден на день, що була під час роботи «зернового коридору» під егідою ООН...», — вважає Андрій Клименко.
Вочевидь, аналогічної думки притримуються і страховики — британський страховий та перестрахувальний брокер Miller у партнерстві з технологічною компанією Clearwater Dynamics (CWD), що працюють спільно з урядом України. Вони представили іноваційне рішення від CWD, яке дозволить у режимі реального часу моніторити операційну діяльність у морському коридорі як під час транзиту суден, так і під час перебування їх у портах.
Британці зазначили, що це рішення буде підтримане страховиками Lloyd’s та лондонського ринку з рейтингом А, які нададуть страхові можливості для повного покриття полісів.
Дунайський напрямок
У вересні морським та річковим транспортом було експортовано з України 2.4 млн тонн агропродукції, 99% цього експорту прийшлося на порти Дунаю.
Початок експорту зерна з чорноморських глибоководних портів Одещини вплинув на вартість дунайського фрахту, ставки трішки впали і знаходяться на рівні 40-57 доларів за тонну. Але ще більше зниження навряд чи відбудеться, власники суден та фрахтувальники не дуже хочуть ризикувати, адже регіон у вересні активно обстрілювався дронами та ракетами росіян.
Ставка фрахту з Ізмаїлу до Констанци так і тримається на рівні 44€/т. До обстрілів зафрахтувати баржу можна було за 18 €/т, тоді як завантажити і відправити хендісайз до Констанци — біля $13-15/т.
Під ворожі обстріли попали портова інфраструктура та зерносховища Ізмаїлу та Рені, Кілії. За таких умов експортери стали надавати перевагу прямому варіанту перевантаження на судна, аби не ризикувати вантажем на складах. Але прильоти були і у скопичення автівок. За словами учасників ринку, ситуація на Дунаї дуже непроста. Трейдери зазнають фінансових втрат внаслідок авіаційних ударів по складах та елеваторах, а також тривалого очікування на розвантаження в порту.
Взагалі через російські атаки на порти України з 18 липня пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. Внаслідок ударів по портам Дунаю та блокування морських портів експорт зернових до країн Азії, Африки та Європи скоротився на майже 3 млн тонн на місяць, проінформував міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Не зважаючи на всі ці обставини, саме дунайський експортний коридор Україна та США вважають найбільш перспективним для експорту, країни працюватимуть над його розвитком. У Європі, в свою чергу, Єврокомісія збільшить обсяги використання всіх транспортних модулів для транспортування українського збіжжя на зовнішні ринки, включаючи залізницю, річковий та автомобільний транспорт. Це буде зроблено для повного використання потенціалу Дунайського транспортного вузла.
Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян повідомила, що Єврокомісія хоче збільшити транзит українських продовольчих товарів дунайським маршрутом до 4 млн тонн на місяць.вона зазначила, що завдання буде непростим через руйнування в українських дунайських портах, але для рішення проблеми у ЄК мають намір залучити не лише українскиій сектор, а й весь дунайський кластер Європи.
Майя Муха, Elevatorist.com
