АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Мало борошномельної пшениці та більше сажки — аналіз врожаю 2023 від експертів
Джерело фото: Elevatorist.com
Цьогорічний врожай пшениці в Україні знаходиться під особливою увагою трейдерів та борошномелів. Як кажуть експерти, подібна ситуація в Україні трапляється рідко, остання була два десятки років тому. В чому справа, говорили на форумі «Харчова індустрія 2023» у Вінниці.
Фермери перестали вирощувати борошномельну пшеницю
«СЖС Україна» щороку робить карту якості зерна. Зразки збирають з кожної області пропорційно виробництву. Цього року планувалися 424 зразки. На конференції представили аналіз близько 40% зразків.
Як зазначив менеджер з технічних та претензійних питань компанії «СЖС Україна» Олег Оніщенко, картина якості пшениці цього року не дуже гарна. По кількох важливих показниках зерно гірше, ніж минулого року. Експортної пшениці вищих класів менше, до того ж саме вона важлива переробникам всередині країни.
Але головна проблема цього року — низький білок.
«Десь внесли добрива, десь не внесли, але по цифрах з року в рік видно, що наші фермери перестають вирощувати борошномельне, продовольче зерно. Тенденція така», — зазначив Олег Оніщенко.
Відповідно до аналізу зразків, які мала в розпорядженні «СЖС Україна», пшениці першого класу в цьому році немає. Експерт наводить цифри: у 2019 році такого зерна було майже 7% від всього врожаю пшениці, в 2020 — 10%. А далі пішов спад: 3% (2021), 1%(2022), і 0% у 2023.
Експерт каже, що пшениця другого класу цього року складає лише 4% від загального врожаю, — це приблизно 800 тис. т. При цьому Україна потребує 3,5 млн т продовольчої пшениці.
«Цього року зразки, що ми обробили, показали 4% в пшениці 2 класу від всього врожаю, 3-го — 20%, 4-го — 46%, нестандартної пшениці — 30%. Вже потрібно вирішувати, що ми будемо робити: чи вивозити борошномельну пшеницю, чи залишати для себе, чи закупати, можливо», — зазначив Олег Онищенко.
Заступниця директора з якості та безпечності продукції ТОВ «Столичний млин» Надія Бачал розповіла, що вони аналізують якість зерна в Чернівській, Сумській, частково Полтавській, Київській, Житомирській області.
Цього року провели дослідження 348 зразків пшениці. З них лише 27 зразків містили пшеницю 2-го класу, 71 зразок — 3-го класу.
Читайте також: Ранні зернові та олійні — яка якість врожаю 2023?
Чи можливі проблеми в борошномельній галузі?
Надія Бачал зазначила, що не можна однозначно сказати, з якої мінімальної якості пшениці можна робити якісне борошно. Переробники формують борошномельні партії з різного зерна, підбираючи оптимальні показники білка і клейковини. Також це залежить від особливостей конкретного млина.
Стандартно на виході з борошномельної партії зерна має вийти 75% борошна. Якщо якість зерна нижча, вихід продукції буде менший.
Наприклад, на підприємстві «Столичний млин» для виходу 75% борошна в борошномельній партії потрібно тримати клейковину в інтервалі 22-22,4. Білок має бути десь 12-12,2%.
Експертка наголосила, що з огляду на якість пшениці цей рік для борошномелів може виявитися складним.
Востаннє Україна імпортувала борошномельну пшеницю в 2003/2004 маркетинговому сезоні, коли власні посіви вимерзли.
«На весну ми залишилися без пшениці другого класу і без можливості виробництва борошна стандартної якості. Вирішили завозити зерно з Казахстану. Хлібопекарі не особливо відчули, але борошномели тоді настраждалися», — розповіла Надія Бачал.
Вона згадує, що імпортна пшениця була з домішками вівса чорного кольору, який важко відділяти, — його було до 2%. Підприємства терміново почали облаштовувати спеціальним очисним обладнанням, але чорна домішка в зерні лишалася. Крім того, ця пшениця була не найкращої якості по вмісту клейковини, і мало занизьку вологість.
«Ми не могли зробити стандартне борошно. Якщо зі звичайним зерном загальний вихід продукції був 75% борошна (вищого сорту 45%), то на казахстанському загальний вихід опустили 71-72%, — а це ж наша собівартість борошна, — вищого сорту було до 30%», — поділилася Надія Бачал.
Вона наголосила, що потрібно уникнути подібної ситуації.
Також цікаво: В режимі очікування — на що налаштувалися українські виробники зерна
Стандартним вимогам до борошномельної пшениці відповідає лише 7% врожаю
Погода цього року посприяла збільшенню сажки в зерні. Як зазначив Олег Оніщенко, якщо в партії більше 10,5% сажкових зерен, пшениця виходить в нестандарт. Також туди відносять пшеницю, в якої на одну зернину припадає понад 100 спор сажкових грибів.
За кількістю сажкових зерен показник збільшився. В інтервалі 8-10% сажкових зерен пшениці він зріс до 8%, а за кількістю понад 10% сажкових зерен — до 28%.
«Це значить, що 28% врожаю піде в нестандартну пшеницю тільки за рахунок цього. А ще щось відмінусується в категорії 100 спор на зерно. Побачимо, скільки це буде», — зазначив Олег Оніщенко.
Середній контракт для борошномельної пшениці має такі вимоги по якості:
- білок від 11,5% і вище,
- натури не менше 77 кг/л,
- сторонніх речовин не більше 2%,
- число падіння не менше 230,
- клейковини (механічна відмивка) не менш 23%,
- зерен, пошкоджених клопом-черепашкою — не більше 1,5%.
«Пшениці з вмістом білка більше 11,5% від всього врожаю лише 36%, а минулого року було майже 56%. Бачите, як зменшилося. А якщо ще порахуємо інші показники, то задовольняє цьому контракту лише 7,3% всього зерна. Минулого року це було 21,3%. Ось картина така страшненька, не радує», — розповів Олег Оніщенко.
Він додав, що за перший місяць експорту в цьому сезоні Україна продовжила постачати борошномельну пшеницю з масовою часткою білка 11,52%, — це кращий торішній врожай. Саме його можуть використовувати переробники для формування якісних борошномельних партій.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
