АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Румунія, Болгарія, Сербія — що в них з вирощуванням та переробкою зерна?
Джерело фото: Canva
Що вирощує, скільки експортує та споживає наш південно-західний сусід та його сусіди, — оглядаємо зернові ринки та заглянемо в галузь переробки Румунії, Болгарії та Сербії. Наші спікери — експерти на своїх ринках, які виступали на конференції EUROGRAINHUB в Бухаресті 26-28 квітня. Захід проводили за участі компанії «УкрАгроКонсалт» та AgriPortal (Румунія).
Румунія: найбільший завод з виробництва кукурудзяного крохмалю
Румунський зерновий ринок доволі потужний серед країн Європейського Союзу. Це стосується в першу чергу кукурудзи: Румунія займає перше місце в ЄС з вирощування цієї культури. Від усіх площ посіву кукурудзи в ЄС 30% знаходиться саме в Румунії. При цьому цікаво, що врожайність є найнижчою серед великих виробників в ЄС. А от прибутковість вирощування найвища — близько 30%. У Польщі, наприклад, 12%.
Щорічно Румунія експортує 7-7,5 млн т кукурудзи. Основними імпортерами румунської кукурудзи є Іспанія, Італія, Нідерланди та країни Близького Сходу. Близько половини румунського експорту йде до Європейського Союзу.
Заступниця директора спілки виробників кукурудзи APPR в Румунії Крістіна Сінга (Cristina Cionga) оцінила румунську галузь переробної промисловості як заслабку. Спікерка оперувала статистикою до 2021 року: наприклад, у 2019 році Румунія переробляла лише 267 тис. т кукурудзи, не враховуючи виробництва кормів. Проте ці показники, скоріш за все, будуть збільшуватися, оскільки в галузі біопереробки кукурудзи Румунія вже має чим похвалитися — у 2022 році тут запрацював один з найбільших заводів з виробництва кукурудзяного крохмалю в Європі.
Завод потужністю переробки в 120 тис. т кукурудзи на рік належить турецькій компанії Tosmur Group. Це перша подібна інвестиція групи за межами Туреччини, яку реалізували в одному з «кукурудзяних» регіонів Румунії з хорошою логістикою біля порту Констанца. Завод поки що працює не на повну потужність, але статистика експорту кукурудзяного крохмалю в Румунії значно стрибнула від 17 тис. т у 2021 році до 56 тис. т у 2022-му.
Олійні культури. Румунські аграрії також є найбільшими виробниками соняшнику в ЄС.
«Румунія виробляє 1,2-1,4 млн т соняшнику залежно від року. В країні переробляють приблизно половину продукції, решта йде на експорт як сировина», — зазначила Крістіна Сінга.
Все популярнішим серед румунських аграріїв стає ріпак. В країні вирощували мало ріпаку в порівнянні з іншими виробниками, — приблизно 1/10 всього врожаю в ЄС була румунською. Проте цього року Румунія майже вдвічі збільшила посіви ріпаку: з 466 тис. га у 2022 році до понад 700 тис. га у 2023. Врожай очікується на рівні 2 млн т. Головним поштовхом до збільшення площ посіву стали високі ціни. Скоріш за все, румунський ріпак буде конкурувати з українським на ринках збуту в Нідерландах, Німеччині, Бельгії.
Болгарія: зростання переробки соняшнику
З 2018 року у Болгарії значно зросли об’єми переробки олійних культур, а війна в Україні дала країні нові можливості. Як зазначала аналітик компанії «Украгроконсалт» Юлія Гаркавенко, він початку повномасштабного вторгнення болгари в рази збільшили імпорт українського соняшника та поставляють олію на традиційні українські ринки.
За рік Болгарія імпортувала близько 1 млн т українського соняшнику. Країна зараз дійсно потребує великих об’ємів сировини, оскільки переробні потужності оцінюються приблизно в 4, 2 млн т в рік. При цьому врожай соняшника всередині Болгарії становить близько 2 млн т.
«За останні п’ять років Болгарія загалом перетворилася з експортера на імпортера насіння соняшнику. Потужності в секторі переробки значно зросли за цей час, і на даний момент ми працюємо на максимальній потужності. Соняшник зараз має бути цікавий фермерам, адже в майбутньому на місцевому ринку на нього буде великий попит», — сказав експерт болгарського ринку та представник однієї з великих агрокомпаній BG Agro Івайло Ненков (Ivaylo Nenkov).
Зернові культури в Болгарії будуть не настільки цікаві аграріям, як соняшник, зазначив Івайло Ненков. Причини в тому, що більші частини врожаю традиційно йдуть на зовнішні ринки, на яких зараз важко спрогнозувати попит.
Врожай кукурудзи в Болгарії зазвичай становить близько 3 млн т. На внутрішнє споживання йде половина цього об'єму. Всередині країни кукурудзу переробляють на корми (близько 620 тис. т в рік), етанол (250 тис. т) та крохмаль (620 тис. т).
В середньому врожай пшениці в Болгарії складає 6-7 млн т, з них до 2 млн лишається в країні та переробляється, решту продають за кордон. На етанол в Болгарії щорічно йде приблизно 150 тис. т пшениці. Найбільшу частку переробки займає борошномельна промисловість — 850 тис. т пшениці на рік, на виробництво кормів йде близько 550 тис. т культури.
Сербія: проблеми зі зберіганням зерна та логістичною інфраструктурою
Сербія не входить в список лідерів з вирощування зернових та олійних в ЄС, але забезпечує власне споживання та експортує зерно, користуючись перевагами річкової логістики по Дунаю.
Найважливішими культурами для Сербії є кукурудза і пшениця. У структурі посівних площ (2,5 млн га) переважає кукурудза — близько 45%. Пшениця займає 28% площ, соняшник і соя трохи більше, ніж по 8%. Ріпак є однією з найменш популярних культур в Сербії, його висівають на території 0,3% від загальної кількості сільськогосподарських полів.
В середньому Сербія вирощує близько 6 млн т кукурудзи та 3 млн т пшениці щороку. У 2022/23 МР виробництво кукурудзи в країні склало близько 5 млн. т. На внутрішній ринок пішло близько 4,2 млн. т. Основна частина цього об’єму використовується для виготовлення кормів для тваринництва.
Близько 200 тис. т кукурудзи переробляється на продукти харчування, в тому числі на крохмаль. У звіті USDA зазначається, що цього року галузь переробки кукурудзи в Сербії збільшила об’єми виробництва. Також стало відомо, що приватний інвестор побудував великий завод з переробки кукурудзи потужністю 500 тис. т зерна. Тому передбачається, що об’єми використання зернової в цій галузі будуть зростати.
Виробництво пшениці в Сербії у цьому сезоні оцінюється в 3,6 млн т з внутрішнім споживанням приблизно 1,7 млн. т. Кінцеві запаси пшениці в Сербії зараз оцінюються в 800 тис. т (USDA).
Директорка Сербської зернової асоціації Санчитса Савович (Sunchitsa Savovich) зазначила, що вигідне розташування Сербії залучає до співробітницва з аграріями великих гравців ринку.
«Сербія має конкурентну перевагу в регіоні завдяки своїй близькості до країн-імпортерів зерна, таких як Боснія, Чорногорія, Албанія та Греція. Експорт зерна з Сербії в основному здійснюється водним транспортом, менше — автомобільним і залізничним. Основними покупцями сербського зерна є транснаціональні компанії, які купують на умовах FOB і відправляють його по всьому світу», — розповіла Санчитса Савович.
Проте є фактори, що обмежують експортні можливості Сербії. Серед таких Санчитса Савович назвала проблеми з залізничною інфраструктурою, яка потребує модернізації. Ще один негативний фактор — дефіцит потужностей зберігання зерна у аграріїв. Сукупні потужності елеваторів і складів 60 компаній, які входять в Сербську зернову асоціацію, складають 3,1 млн т зберігання зернових та олійних.
Загалом аграрії цих країн зустрінуть новий сезон з рекордно високими залишками зерна, дорогою логістикою, невизначеністю з цінами та з попитом на ринку. Разом з тим в ЄС прогнозується більший врожай, ніж минулого року. Тому питання «чи буде в Європі місце для українського зерна цього року?» залишається гострим.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
