АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Чи задовольняє пшениця-2022 потреби експортерів?
Джерело фото: Elevatorist.com
Цього року українські аграрії зібрали 19,2 млн т пшениці. Чи є проблеми з якістю цього врожаю з погляду експорту? Чи відповідає пшениця-2022 експортним контрактам? На ці питання відповів експерт компанії ІП «СЖС Україна» Олег Оніщенко впродовж онлайн-зустрічі Trend and Hedge Club.
Низький білок та клейковина — головні проблеми пшениці-2022
Щороку представники SGS їздять по областях і збирають зразки зерна для проекту «Карта якості». Цього року, за словами Олега Оніщенка, зразки було збирати дуже важко. Загалом проаналізували 301 зразок з 397 запланованих зразків із усієї України.
Основна проблема пшениці-2022 — низька масова частка білка у зерні у перерахунку на суху речовину. Минулого року цей показник у середньому був на рівні 12,6%, цього ж року — 11,8%. За словами експерта, показники білка у пшениці цього року найменші за останні три роки, коли значення не опускалося нижче 12,5%.
«Це дуже низький показник, і відповідно клейковина опустилася до 21,6% в порівнянні з 25,9% минулого року. Але навіть це зниження не передає того, що насправді відбувається, тому що змінилося також співвідношення цих показників», — каже Олег Оніщенко.
Експерт звертає увагу, що показники клейковини у пшениці цього року занизькі та не відповідають значенням білка, — зерно з такими параметрами не дотягує до якісних показників експортних контрактів.
Наприклад, минулого року показники білка і клейковини у пшениці були 12,58% і 25,3% відповідно. Коефіцієнт співвідношення цих двох параметрів — 2,06. Цього ж року середнє співвідношення знизилося до 1,83.
«Якщо контрактуватися на 11,5% або на 11% білку, то клейковину 22-23% у зерні нинішнього врожаю очікувати важко. Відповідно до білку, — впало і W (сила борошна)», — зазначив Олег Оніщенко.
Сажкові зерна
Ще одна проблема пшениці нинішнього врожаю — наявність більшої кількості сажкових зерен у порівнянні з показниками попереднього року. Олег Оніщенко зазначає, що називає такі зерна заспореними, а не сажковими. Для того, щоб справді переконатися у наявності спор сажки, треба проводити мікологічну експертизу.
У середньому вміст заспорених зерен, які досліджувала ІП «СЖС Україна» в проекті «Карта якості - 2022», склав 10,35%. Це велика цифра, яка утворилася через значні максимальні результати в зразках. Цього року були випадки, коли заспореними виявлялися 100% зерен у зразку. Тому експерт каже, що більш реальні цифри середнього значення заспореності — 4,42% (медіана).
«При цьому заспореність зерен менше 8% має 68,1% врожаю. Порівняйте: минулого року цей показник був 73,6%. Заспореність більше 10% — 25,6% врожаю в порівнянні з 21,0 %. Тобто, навіть по цих цифрам можна очікувати, що із сажкою у врожаї не все так добре, як хотілося б», — зазначає Олег Оніщенко.
У ДСТУ по пшениці зазначається, що у разі невідповідності граничній нормі якості зерна щодо наявності сажки та мікологічним випробуванням понад 100 штук спор сажкових на зернину, то таке зерно визначається як нестандартне.
«А такого зерна — на якому є понад 100 штук спор сажкових грибів — у нас 6% в порівнянні з 4,6% минулого року. Тобто, як мінімум, 6% врожаю вийшло в нестандартну пшеницю в цьому році», — каже експерт.
Як зазначив Олег Оніщенко, тільки ті зразки, у яких було виявлено понад 10% заспорених зерен, проходили мікологічну експертизу. В 23,4% із цих зразків не було виявлено спор сажки.
«Закордоном мало хто звертає увагу на зерна, забруднені спорами сажки. Хіба що на це звертають увагу в американських стандартах. Тим не менш, якщо ми експортуємо зерно, потрібно на це теж звертати увагу. При сертифікації зерна умовам контракту soud loyal merchantable, ми повинні звертати увагу на колір, запах, і відповідно, чітко розуміти, наскільки це зерно шкідливе/не шкідливе. Якщо зерно нормального кольору, властивого здоровому зерну, якщо із запахом все нормально, то і великої проблеми нема, тим більш для пшениці, яка йде на кормові потреби», — каже експерт.
Проте на тих зразках, де спори сажки знаходили, кількість цих спор в сотні разів перевищила відповідні показники минулого року. Наприклад, середня кількість спор різновиду сажки Tilletia tritici у врожаї цього року є на рівні 3936 спор на одну зернину. Минулого року цей показник складав 290 спор. А максимальний результат в одному зі зразків цьогоріч досяг 81178 спор на одному зерні пшениці.
«Ось і відповідь, чи є сажка цього року, чи нема. Коли дивишся на ці цифри, розумієш, що загалом ситуація в цьому році з сажкою набагато гірша в порівнянні з минулим роком, і на це треба звертати увагу. Особливо, на тих напрямках, де певні види сажки є карантинними», — каже експерт.
Стандартний контракт пшениці виконують із домішуванням зерна торішнього врожаю
Цього року, у порівнянні з минулим, менше пшениці, яка задовольняє по якості стандартний контракт на прикладі експорту в Індонезію. Основні вимоги до пшениці наступні:
- білок — мінімум 11,5%,
- клейковина — мінімум 23 %,
- натура — мінімум 77 кг/гл,
- вологість — 14%,
- пошкодження клопом-черепашкою — 1,5%.
Олег Оніщенко зазначив, що з усього врожаю пшениці лише 59,8% мають показники білка вище 11,5%. З цього об’єму вимогам контракту відповідає менше чверті (21,9%). Для порівняння: минулого року 80,0% врожаю пшениці мали білок 11,5% і вище, і майже половина цього зерна (43,0%)відповідала вимогам контракту.
Проте пшениця, яку експортували у липні-вересні цього року, має досить високі показники кількості клейковини (механічне відмивання) — 24,3% (в порівнянні з 24,8% у відповідні місяці минулого року), білку — 12,40% (12,44% відповідно).
«По цих показниках видно, що на експорт іде не чистий новий врожай. Багато хто зараз змішує минулорічний врожай з нинішнім. Хотілося б, щоб пшениці минулого врожаю вистачило для цього, її не можна відразу витрачати. Бо якщо ми продамо пшеницю минулого врожаю відразу, не збережемо її хоча б для підмішування, то нам буде важко виконувати такі контракти, які ми бачили: 11,5% білок і 23% клейковина мінімум. Ось про що можна сказати цього року», — зазначив Олег Оніщенко.
Якщо подивитися на врожай пшениці по класах, то цьогоріч найбільше зерна третього і четвертого класів. Теоретичний розподіл зразків по класах SGS без урахування вологи, з урахуванням рекомендованих вимог до некласоутворюючих W та зерна, пошкодженого клопом-черепашкою показав, що 26,6% від врожаю — пшениця третього класу, 39,5% — четвертого. 21,3% врожаю увійшли в клас нестандартної пшениці.
«Ось цифри, які дають експортерам нормально працювати — клас 3 і 4 можна продавати. І нестандартну пшеницю, який за правилами можна використовувати тільки з дозволом, але подекуди багато хто використовує, підмішуючи до стандартного», — зазначив експерт.
Пшениця другого класу складає 11,6% від врожаю, пшениці ж першого класу найменше за останні роки — всього 1.0%. Для порівняння: у 2019 році I клас складав 6,7% всього врожаю, у 2020 — 10,1%, у 2021 — 3.0%.
Така ситуація склалася із якістю пшениці-2022 передусім через погодні умови. Дефіцит зерна першого і другого класів цього року відчувають не тільки експортери, але і борошномели. Інші показники якості зерна знаходяться більш-менш в нормі.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
