Сушіння продукції на зернових відходах може повністю замінити газ — досвід елеватора Енергоощадні технології
Джерело фото: Телекомпанія TV-4
На елеваторі в Хоросткові на Тернопільщині монтують п’ятий теплогенератор, що працюватиме на зернових відходах. На підприємстві з потужністю зберігання 50 тис. т планують сушити новий врожай повністю на альтернативі. Які теплогенератори використовують, чому обрали зернові відходи та наскільки ефективне таке паливо, дізнавався Elevatorist.com.
На КХП сушили зерно різним паливом
Приватне підприємство «Науково-виробниче обєднання «Енергоощадні технології» придбало «Хоростківський КХП» у 2007 році. На елеваторі обладнали дві зерносушарки ДСП-50, і відразу постала проблема, яким паливом користуватися, розповів директор підприємства Іван Іскерський.
На той момент сушарки були пристосовані до сушіння зерна на дизелі й мазуті. Використовувати таке паливо було дорого. Крім того, виникла ще одна проблема — неякісне сушіння, бо в зерно потрапляли димові гази.
Як розповів керівник, у 2010 році на елеваторі поставили ще дві сушки американського виробництва Sukup і перейшли повністю на природний газ.
«Сушіння зерна газом є гарним і якісним, але водночас затратним. Тоді почали шукати альтернативу, яка б могла замінити газ, була доступною і дешевою. Їздили в Європу, дивилися, на чому там працюють. Поляки, наприклад, завжди прогресивні в питаннях економії. Побачили, що вони використовують пелети. Спробували перші теплогенератори спочатку на пелетах. Я навіть захистив кандидатську дисертацію в НУБіПі по пелетуванню», — каже Іван Іскерський.
Але на той час робота з пелетами теж програвала в економії, бо таке паливо потребувало додаткових витрат на виробництво і складування. Тим більше, що ціна газу тоді була конкурентною з користуванням пелетами. Тоді на підприємстві поставили задачу залучити в роботу відходи елеваторної промисловості, і почали розробляти теплогенератори саме для цього палива.
«Були різні варіанти. Пробували один тип теплогенераторів, другий. В результаті розробили такі серії теплогенераторів, з якими зараз працюємо. Перший генератор, який ми почали використовувати 8 років тому, працює повністю на альтернативному паливі — на полові, на так званих мертвих відходах третьої категорії. Можна використовувати подрібнену солому, тирсу, щепу, хоча загалом найкраще — на пелетах», — розповідає Іван Іскерський.
Зараз на елеваторі підприємства в Хоросткові проводять реконструкцію і продовжують встановлювати теплогенератори. На підприємстві вже працюють 4 генератори потужністю по 2,5 МВт. Також НВО «Енегроощадні технології» розробляє і планує встановити обладнання на 6 МВт для роботи з зерносушаркою ДСП-50.
Читайте також: Помилки і ризики переходу на альтернативне паливо — розповідають елеватористи
Особливості роботи з теплогенератором на елеваторі
Минулого року на зерносховищі просушили близько 70 тис. т зерна. Тільки ¼ цього об’єму сушили газом, все інше — зерновими відходами. Теплогенератори в роботі не складні, каже керівник. Обладнання може працювати в автоматичному і в ручному режимі. З моменту завантаження палива теплогенератор подає тепло автоматично. Спалювання відходів здійснюється у вихревих топках генераторів.
«На різних заводах розробляють різні принципи горіння соломи. Наприклад, коли солому спалюють цілими тюками. А ми подивилися, що нам вигідніше буде, коли солома подрібнена і щоб її спалювати, використовуємо вихреві топки. У них температура горіння досягає 1000 градусів Цельсія», — каже Іван Іскерський.
В генераторах такого типу немає ускладнень процесу горіння і відсутня інерційність, пояснив Іван Іскерський. Керувати температурним режимом просто, без інерційності можна відразу змінити необхідну температуру на виході навіть на градус-півтора.
Як розповів керівник, теплогенератори з топками вихревого типу працюють без тиску, завдяки цьому в обладнанні відсутній ризик вибуху і загоряння. Коли зникає електроенергія, доступ кисню теж припиняється і горіння в котлі затухає.
Пожежна безпека також забезпечується і наявністю теплообмінника. Присутність останнього впливає і на якість висушеного зерна.
«Димові гази через систему металічних труб нагрівають чисте повітря, і вже ним сушиться зерно. Якщо візьмемо навіть сушіння газом, то продукти згоряння газу заганяються в зерно. А в цьому випадку сушимо зерно чистим гарячим повітрям», — пояснив керівник.
В роботі теплогенератор треба регулярно очищати. На зерносховищі обладнання чистять в середньому раз на тиждень. Очищення котла займає 25-30 хвилин. Але із цими зупинками елеватористи готові миритися, зважаючи на ціну альтернативного палива і природного газу.
Половою і соломою можна замінити 10 мільярдів кубів газу
Ще років 4 тому на розробників подібного обладнання дивилися, як на диваків, розповів Іван Іскерський. Але минулого року, коли вартість газу почала стрімко зростати, альтернативне паливо стало темою №1 на елеваторах. А зараз, після початку широкомасштабної війни з рф багато хто хоче відмовитися від російського газу взагалі.
Математика економії, як розповів Іван Іскерський, доволі проста: 3% відходів від загальної маси врожаю зерна — це відходи. Україна в рік виробляє 100 млн т зерна, тому маємо 3 млн т відходів щороку.
«Крім цього, в нас ще є солома. Скільки ми зібрали зерна, приблизно стільки ж і соломи. Американські і норвежські вчені довели, що якщо забрати 25-30% цього об’єму, то земля не відчує втрат. От якщо ми візьмемо 30% соломи, отримаємо ще 30 млн т палива», — пояснив керівник.
По теплотворній здатності 1000 куб. м газу відповідає 3 тоннам полови або соломи. А 30 млн т відходів і соломи рівноцінні 10 мільярдам куб. м природного газу.
«Якщо ми візьмемо вартість кубічного метру газу і полови, економічну складову навіть не можна порівняти. За 1000 куб. м треба заплатити 30 чи 40 тисяч гривень, а полова з навіть з логістикою коштує близько тисячі гривень», — каже Іван Іскерський.
Як розповів керівник, теплогенераторами, що працюють на підприємстві в Хоросткові зацікавилися в європейських країнах. Подивитися на технологію приїжджали делегації із Польщі, Литви, Латвії, і навіть запрошували організувати виробництво теплогенераторів закордоном. Але Іван Іскерський каже, що зараз компанія може виробляти тільки невелику кількість подібних теплогенераторів — 10-15 одиниць на рік. До того ж вдосконалення теплогенераторів продовжується.
«Безпосередньо технічною розробкою теплогенераторів займалися доктор наук Валерій Степанович Федорейко, Віктор Миколайович Шульга, Олег Степанович Крищук. Я виступив свого часу як ініціатор, ідеолог, і старався брати участь в розробці. Моя задача — у виробництві випробувати і знайти якісь методики. Процес доопрацювання обладнання все ще триває», — пояснив керівник НВП «Енергоощадні технології».
Іван Іскерський також звертає увагу, що подібні теплогенератори можна використовувати для обігріву тепличних комплексів, виробничих приміщень, нагріву води й навіть для вироблення електричної енергії.
«Зараз є необхідність в енегрозаміщенні. Ми маємо реальну можливість це зробити користуючись відновлювальними джерелами енергії. Щороку ми збираємо зерно, а відходи й біомасу можемо використовувати з користю і зекономити за 10 мільярдів кубів газу. Так, це тяжче, ніж користуватися газом, але це реально й економічно вигідно», — вважає Іван Іскерський.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
Також цікаво: Альтернативні способи зберігання зерна — традиції та сучасність