АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Чи зупинився агроекспорт після атак на порти: що кажуть учасники ринку
Російські атаки на порти Великої Одеси та цивільні судна викликали чергову кризу та хвилю невизначеності на аграрному ринку. Частина терміналів призупинила роботу, трейдери переглядають закупівлі, а ринок заговорив про паузу в експорті. Що відбувається насправді? Elevatorist.com з'ясував в учасників ринку.
Що сталося?
Росія перейшла до майже безперервних ударів по портах Одеси та Чорноморська. Серія атак тривала п'ять днів поспіль. За цей час було підтверджено три удари по цивільних торговельних суднах. Зокрема, внаслідок атаки 13 липня загинули троє моряків, ще щонайменше п'ятеро отримали поранення.
Через пошкодження портової інфраструктури частина експортних терміналів призупинила роботу. Зокрема, після атаки на термінал у Чорноморську «Кернел» поставив його роботу на паузу. Як повідомляє Reuters, чотири з тринадцяти великих зернових терміналів тимчасово припинили закупівлю зерна.
Зміни швидко відчули учасники ринку. Один із співрозмовників Elevatorist.com підтвердив, що відвантаження продукції в морські порти фактично зупинилися.
«На сьогодні (15 липня, — прим. ред.) є певний «стоп» по відвантаженнях продукції, оскільки термінали постраждали. Ми розуміємо, що триває війна і зараз відбулося чергове загострення морської битви, це не є чимось новим. Зрозуміло, що це не може бути грою в одні ворота: атакуємо ми, атакують і нас», — каже він на умовах анонімності.
Крім того, за словами учасників ринку, через зростання ризиків судновласники почали скасовувати бронювання рейсів. Це майже одразу позначилося на торгівлі зерном. Як повідомив операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький у коментарі Latifundist.com, більшість великих трейдерів призупинили закупівлі зерна на умовах CPT глибоководні порти.
За оцінкою ще одного співрозмовника ринку, така невизначеність може тривати до трьох тижнів. У цей період, вважає він, говорити про повноцінну роботу морського експорту не доводиться, що вже породжує панічні настрої серед частини аграріїв.
«Зараз усе працює так: є можливість грузитися — грузяться. Що буде завтра? Побачимо і будемо думати», — зазначає він.
Наслідки для ринку
Загалом ринок вже відчув наслідки цієї ситуації: знизилися ціни на агропродукцію. За даними Latifundist.com, загалом за 15 липня ціни на всі культури знизилися на 200 грн/т:
- пшениця 2-го та 3-го класів — із 10,4 до 10,2 тис. грн/т,
- пшениця 4-го класу — із 9,9 до 9,7 тис. грн/т,
- кукурудза — із 10,4 до 10,2 тис. грн/т,
- ячмінь — із 9 350 до 9 150 грн/т.
Як наслідок, виникають додаткові витрати у всіх ланцюжків агропродукції через затримки відвантажень, довше зберігання, ніж це передбачалося планами, та через необхідність перепланування логістики.
«Ми пам'ятаємо різні воєнні сценарії, коли використовувалися альтернативні маршрути. Зараз основний шлях — морський, і він має свою економіку. Якщо доведеться переходити на інші логістичні схеми, це означатиме додаткові витрати, які, безумовно, впливатимуть на ринок», — зазначає експерт.
Але сьогодні ще немає повністю зрозумілої картини, додає він. Наразі це період високої невизначеності.
«Ми давно працюємо за сценарним підходом. Після початку повномасштабної війни у нас фактично є три сценарії: базовий, жорсткий і критичний. Для кожного з них прописано, як забезпечити безперервну діяльність, сервіс і збір урожаю. Тому зараз, коли ми бачимо перші зміни на ринку, запускаємо ті сценарії, які були напрацьовані саме для таких ситуацій», — зазначають в одній із агрокомпаній.
Чи вистачить елеваторних місткостей?
Паралельно з експортною кризою в Україні починається збиральна кампанія. Основний вал ранніх зернових ще не пішов, — це справа кількох днів.
Один зі співрозмовників каже, що в елеваторів зараз не буде проблем з накопиченням пшениці, ячменю і ріпаку. За його словами, більшість зерносховищ великих компаній не мають значних залишків зерна, тому короткострокова затримка експорту не створює критичної проблеми для приймання ранніх зернових
«Перехідні залишки, в основному, лишилися у фермерів, які чекали високих цін», — зазначає співрозмовник.
Він додає, у разі тривалих обмежень ситуація може ускладнитися перед початком масового валу кукурудзи.
Що із альтернативними експортними шляхами?
За словами одного з учасників ринку, річкові порти Дунаю, які раніше служили головною альтернативою глибокій воді, експортери зараз не розглядають в якості робочого варіанту.
«Ізмаїл поки ніхто серйозно і не рахує — на нього всі вже набили оскому. Туди дуже довге логістичне плече, величезні черги на дорогах. До того ж машин і водіїв просто фізично немає у такій кількості. Цього року жнива почалися одночасно на півдні, в центрі та на півночі — каскаду не вийшло, техніка розірвана по всій країні», — каже співрозмовник.
Через зниження цін відвантаження на західних кордонах теж призупинились. Керівник «Чорнотисівського термінала» Гордій Міщенко каже, що інтенсивність відвантажень знизилась, бо ціна скоротилася на 15-20 євро.
«Ми почали накопичувати в себе те зерно, яке мало експортуватися через Одесу. Але від нас воно поки не йде далі, бо власники чекають піка цін», — зазначає Гордій Міщенко.
Він каже, що частина вантажопотоків зерна переорієнтовується на західний кордон.
«Безпосередньо на нашому терміналі вже є замовлення під урожай маркетингового року 2026/27, графіки роботи сформовані. Це вже більш системна робота, а не спонтанні запити на кшталт: «приймете чи не приймете, можна чи не можна», — каже Гордій Міщенко.
За його словами, зараз клієнти завчасно погоджують із терміналом строки поставок, культури та обсяги. Уже обговорюються поставки сої нового врожаю, строки перебування вантажів на терміналі, графіки відвантаження, а також обсяги кукурудзи впродовж сезону.
«Тобто західний кордон однозначно починає працювати активніше. До нас приходять уже великі гравці, які забезпечують завантаження термінала на три-чотири, а інколи й п'ять місяців наперед», — додає керівник.
Отже, зараз ринок перейшов у режим очікування. Треба оцінити наслідки атак, перебудовати логістику і приготуватися до нового врожаю. Подальший розвиток ситуації залежить від безпекової ситуації в Чорному морі. Водночас співрозмовники Elevatorist.com наголошують: аграрний бізнес уже не вперше працює в умовах різкої зміни логістики, тому нинішні удари по портовій інфраструктурі не мають бути несподіванкою. Це черговий виклик, до якого доводиться адаптуватися.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
