АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Зернова угода: подовжити не можна припинити
Джерело фото: МІУ
Зернова угода про експорт юридично має термін дії до 22 листопада. Якщо сторони-підписанти — Україна, Туреччина, ООН та Росія — не викажуть бажання вийти з неї, то ініціативу буде автоматично подовжено.
Щодо України, то тут все зрозуміло — угода нам потрібна. А в світі більшість учасників зернового ринку очікують не тільки її подовження, а й розширення. Чому саме так складається ситуація, що дає світові та Україні Зернова ініціатива, як вона вплине на майбутній врожай зерна та як вона позначається на вартості логістичної складової — саме на ці питання шукали відповіді на онлайн-конференції «Зерновий коридор: чому він потрібен Україні та світу?»
Скільки зерна експортували та скільки ще можемо?
Станом на 26 жовтня з портів Одеса, Південний та Чорномоськ експортовано близько 9 млн тонн українських зернових та олійних культур і продукції їхньої переробки. 390 суден з аграрними вантажами спрямовано до країн Азії, Африки та Європи.
За словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Романа Сластьона, незважаючи на війну, експортний зерновий потенціал в Україні є — близько 50 млн тонн зернових.
«Станом на липень в нас було в портах близько 20 млн тонн залишків на експорт. Також бачимо, що нинішній врожай 2022 року має скласти близько 70 млн тонн, це зерно та олійні культури в тому числі. Відкинувши внутрішнє споживання (20 млн тонн) ми маємо 50 млн тонн, це потенціал експорту нового нашого врожаю», — говорить Роман Сластьон.
На початок листопаду оціночний потенціал складатиме 49 млн тонн агропродукції. Роман Сластьон зазначає, що до завершення маркетингового року в нас залишається 8 місяців, тож Україні потрібно щомісяця експортувати десь 6 млн тонн.
Зараз з портів на експорт іде зерно як минулого врожаю, так і нового. Кукурудзу відправляємо торічну, бо збиральна кампанія тільки-но почалася, а пшеницю відвантажуємо і минулорічну, і цьогорічну.
Спроможність альтернативних шляхів експорту
Якщо Зернову угоду не буде подовжено, то без морських шляхів Україна здатна постачати на світові ринки лише 3 млн тонн агропродукції на місяць. Тоді, щоб експортувати 49 млн тонн агропродукції, нам знадобиться 1,5 року.
Президент «Української Зернової Асоціації» (УЗА) Микола Горбачов говорить, що є невеличка можливість покращити таку ситуацію.
«Можливість покращення — це будівництво терміналів на Дунаї, це впорядкування черги зерновозів. Але сам Дунай не дасть змоги експортувати багато зерна. Я думаю, якщо ми доведемо експорт через дунайські порти до 2 млн тонн зерна на місяць, то це буде вже рекорд та перемога», — каже Микола Горбачов.
Для залізничного експорту суходолом в Україні є 13 пунктів пропуску на кордонах з ЄС. Але самі країни ЄС просто фізично не можуть витримати такий вал українського зерна, бо експорт в них порівняно з українським не те що невеликий, а зовсім невеликий.
«Для прикладу скажу, що Польща у кращій свій рік експортувала 5 млн тонн зерна за рік, Болгарія експортує 6 млн тонн за рік, і Румунія експортує близько 20-25 млн тонн за рік. Загалом усі ці країни експортують близько 30 млн тонн за рік», — наводить приклади очільник УЗА.
Україна ж до війни експортувала 6-7 млн тонн зерна за місяць. За рік ми здатні поставити на світові ринки майже 70 млн тонн.
«Тому, навіть якщо ми зараз хоч у кишенях принесемо зерно до Європи, її інфраструктура не здатна обробити таку кількість зерна. Немає терміналів, з таким обсягом не впорається і європейська залізниця», — пояснює Микола Горбачов.
Логістична складова
Отже, Україна здатна експортувати альтернативними шляхами 3-3,5 млн тонн агропродуції на місяць. Але потрібно враховувати, що вартість такої логістики набагато вища за експорт через наші морські порти. Наприклад, логістична складова експорту зерна з Західної України буде вартувати десь $130-150, а якщо везти зерно з Київщини та Чернігівщини, то вона вже буде сягати $200 за тонну.
«При собівартості виробництва пшениці чи кукурудзи близько $200, і при ціні реалізації в Констанці десь у $320, то бачимо що збитки у фермерів будуть близько $70-80 на тонні врожаю. Тому питання вивозу стоїть дуже актуально, і ми повинні знайти шлях до виходу з цього. Забігаючи наперед скажу, що іншого шляху, як зберегти Зернову угоду, немає», — говорить Микола Горбачов.
Треба зазначити, що відкриття Зернового коридору ніяк не вплинуло на вартість логістики зерна до європейських портів. Свої ціни на послуги підняла як Укрзалізниця, так і європейські перевізники. В портах зросла вартість перевантаження зерна, там не справляються з обсягами української продукції. Крім того, через довгу дорогу до терміналів бува виникають питання з якістю зерна, такі вагони приходиться відставляти. До того ж, робота європейських залізниць — це вам не звична українська.
«Ми вважали що в нас слабенька така залізниця, то хочу сказати, що нам треба пишатися Укрзалізницею. Ми веземо в одному потязі 54-57 вагонів запросто, Румунія бере максимум 24. При цьому ми веземо в кожному вагоні 55-58 тонн, там це може бути максимум 50 тонн», — пояснив різницю президент УЗА.
Крім того, є проблема різниці в коліях. Але треба сказати, що час перевантаження помітно зріс з набуттям досвіду залізничниками — якщо раніше на переході Вадул-Сірет перевантажували 1 потяг на місяць, то зараз цей показник вже складає 12 потягів на добу.
Роман Сластьон додає, що на вартості логістики позначається одночасно декілька факторів. І без Зернової угода логістика дорожчала б ще більше.
«Вартість логістики не знизилася, але без Зернового коридору вона могла продовжувати зростання насправді. І ще один такий фактором, який треба зараз враховувати під час активних жнив зокрема, — аграрії зараз активно включилися в збирання соняшнику та кукурудзи, і є високий попит на автотранспорт. Зазвичай автотранспорт був задіяний більше в зборі врожаю, а не в перевезенні, і це теж один з факторів, який зараз тримає високу планку на транспортні витрати», — підкреслює голова УКАБ.
Що буде, якщо Зернову ініціативу не пролонгують?
За словами Микола Горбачова, якщо Зернову угоду буде припинено, в Україні знайдуть шляхи альтернативного експорту — будемо експортувати в контейнерах, будемо експортувати через Адріатичне море. Але без зернових коридорів обсяги будуть значно менші, логістика виключно дорога, а тому аграрії скоротять посіви.
«Я впевнений, що тоді фермери скоротять посівні площі до тих оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати свою продукцію, а не залишатися з великими залишками і отримувати збитки», — каже президент УЗА.
Таку позицію цілком поділяє голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун. Він говорить, що для аграрного сектору України ця угода є вирішальною.
«Всіх українських аграріїв зараз об'єднує одна ситуація — проблема з реалізацією продукції. Навіть після початку дії Зернової угоди, при тому, що ціни на зерно в Україні піднялися трішки, я б не сказав, що аграрії сьогодні отримують прибутки. Якщо працюють в нуль, то це добре. Як сказати коротко, то так — якщо Зернова угода не буде працювати, то під великим питанням опиняється весняна посівна», — каже Андрій Дикун.
Іншими словами, за умов припинення роботи портів аграріям буде вигідніше зібрати врожай, покласти його до комор і більше нічого не робити. Але вони таки сподіваються на перемогу здорового глузду, бо інакше ціни на зерно в Україні впадуть, а в світі зростуть. Підтримати аграріїв держава зараз не в змозі.
«На першому місці зараз для нас перемога, на другому — реалізація зерна. Ми розуміємо, що в держави грошей немає, ніякого дива не відбудеться — вже декілька місяців уряд намагається знайти кошти, щоб підтримати аграріїв і зайти в інтервенційну закупівлю. Але до цього не доходить, тому що наші західні партнери, на жаль, на такі речі кошти не дають», — пояснює ситуацію Андрій Дикун.
Він нагадує, що аграрний сектор України в порівнянні з іншими галузями є локомотивом економіки країни. І якщо аграрний сектор стане, потрібен буде не один рік, щоб його відновити.
«Якщо ми зупинимося, країна може дуже-дуже багато втратити. Цього допустити не можна», — застерігає очільник ВАР.
Значення зернової угоди для світу
Звісно, інтерес України до пролонгації дії Зернової ініціативи досить зрозумілий. Але існує й більш широке питання глобальної продовольчої безпеки. І це не лише слова у якості ширми для політичних ігор. Це наглядно продемонстрували індекси ФАО, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, яка системно відслідковує динаміку цін на різні продукти харчування та підраховує багатоскладовий базовий індекс цін на зернові, олійні культури, м'ясо-молочні культури та інше.
І от по цих індексах видно, що ціни на зерно та олію від початку повномасштабного вторгнення злетіли вгору та подолали рекорди останніх 15 років. Тобто, ця продукція стала найдорожчою за останні 15 років. Після того, як стало відомо, що Зернові коридори запрацюють і експорт українського зерна поновиться, світові ціни повернулися до позначок початку 2022 року, тобто знизилися до довоєнних рівнів.
«Власне, це дає можливість говорити про більшу доступність продовольства загалом в світі. Ціна на пшеницю була близько $450 за тонну після вторгнення, то до вторгнення це було близько $300 на тонну. І це серйозно впливає на доступність продовольства, особливо в бідних країнах», — коментує коливання індексів Роман Сластьон.
Зараз в світі близько 60 країн мають проблеми з нестатком продовольства, в деяких країнах ці проблеми дуже гострі. Населення там не те що страждає від відсутності розмаїття сортів хліба, а просто готове їсти мерзенних тарганів, аби вижити. Бо за такими цінами на світовому ринку їм ні за що купувати зерно. Ось так просто — не вистачає грошей на хліб. У 21 сторіччі.
Андрій Дикун каже, що українці за любих умов будуть з хлібом. Це зрозуміло, бо наше внутрішнє споживання десь 20 млн тонн на рік, а врожаї в нас великі, і залишки також. Тому кожне судно, що виходить з наших портів до Африки чи Азії — це надія на життя для тих, хто просто мріє про шматочок хліба. І навіть ті судна, які ідуть до інших країн, це також фактор, який робить ціни на зерно нижчими і доступнішими для країн з голодуючим населенням.
Читати на тему: Україна пропонує вдвічі збільшити кількість інспекторів, що перевіряють судна у Стамбулі
Микола Горбачов впевнений, що Зернову угоду буде подовжено.
«Я впевнений, що в нас буде міжнародна підтримка, і я впевнений що коридори будуть працювати, іншого шляху у задоволенні міжнародних потреб у продовольстві на сьогодні немає. Інфляція дуже висока. Якщо Україна буде з залишками, а в світі десь будуть голодувати люди, то це вже відповідальність за геноцид по всьому світі. Тому я впевнений, що міжнародне суспільство знайде можливість і розкаже кремлівським очільникам як треба працювати. Тому я впевнений, що угода буде подовжена і ми будемо експортувати зерно», — вважає він.
P.S. Українські аграрні асоціації офіційно звернулися до Генерального секретаря ООН та світових лідерів з проханням зробити все можливе для продовження Зернової ініціативи задля подальшого забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Майя Муха, Elevatorist.com
