Якість ранніх культур 2025: пшениця й ріпак по регіонах

Якість пшениці та ріпаку цього року: що кажуть елеватористи про врожай 2025
Джерело фото: Elevatorist.com

Цей рік не балував аграріїв погодою: холодна весна, літня засуха, дощі під час збирання ранніх культур. Цьогорічні жнива стартували пізніше звичного, а надмірна волога призвела до поширення хвороб, зокрема збільшення кількості «сажкових зерен» у пшениці.  Що кажуть елеватористи з різних куточків України про якість озимих пшениці та ріпаку, читайте в матеріалі на Elevatorist.com

Пізній початок збору 

Жнива ранніх зернових та олійних цього року стартували пізно. Як зазначив директор елеваторів «Агродар-Бар», «Жмеринський елеватор» агрохолдингу «Агропросперіс» Роман Андрейків, у регіоні, а це Вінничина, ще ніколи так пізно не починали ранні жнива.  

«Цього року ми почали жнива у третій декаді липня. Як правило, у минулі сезони в цей період вже проходили пікове збирання, а цього — тільки приступили. Минулого року 15 серпня ми вже почали збирати сою, а зараз 21 серпня пізні культури ще всі зелені стоять», — каже Роман Андрейків. 

Цього року жнива почалися пізніше. Фото ілюстративне

Сажкові зерна в пшениці 

Керівник «Добронадіївського елеватора» «Агровіста» Ігор Заблоцький, що працює на Кіровоградщині, розповів, що через літню засуху врожайність пшениці в регіоні нижче середньої. Показник коливався від 1,5 тонни з гектара до 7 тонн, а середня врожайність вийшла в межах 4-5 т/га. Що стосується якості, то цього року немає сажкових зерен, але була висока смітна домішка.  

«Було багато зернової домішки — наслідок холодної весни. Через ранні заморозки стебла зазнали стресу і дали вторинні пагони. Із цих пагонів пшениця викинула колос, але через відсутність опадів зерно не встигло налитися. Відповідно воно вийшло щупле: зморщувате, дрібне, недорозвинене», — розповідає Ігор Заблоцький. 

Згідно з вимогами якості, такої домішки має бути небагато — 7–8% у загальному обсязі. Якщо більше — це вже нижчий клас. За словами керівника, цього року фермери привозили партії і з 22%. 

«А загалом по пшениці в нашій зоні якість хороша», — підсумовує керівник. 

Пшениця. Фото ілюстративне

На Вінничині аграрії збирають по 9-11 тонн з гектара.  

«Це дуже достойні цифри, особливо на фоні весняних побоювань: суха зима, суха весна, весняні морози. Але на виході маємо хорошу натуру, є дуже багато третього класу. Якщо в попередні сезони біда була з третім класом, то в цьому році в структурі значно зросла частка третього класу, причому з хорошими білками —  12, 12,5», — каже Роман Андрейків. 

Але зазначає, що єдине болюче питання по пшениці — це заспорені зерна, які з’явилися через затяжні дощі влітку. 

В компанії VITAGRO, що працює в Хмельницькій та Рівненській областях, теж зіткнулися з наявністю сажкових зерен, але вони не погіршили клас пшениці. Загалом пшениця по класоутворюючих показниках краще від минулорічного сезону. 

«Погода внесла корективи, і після затяжних дощів з деяких полів ми приймали пшеницю з перевищенням по вмісту «сажкових зерен». Не дивлячись на це, кожну партію ми здаємо на мікологічну експертизу, яка нам підтвердила, відсутність спор сажкових грибів і зерно залишилося у відповідному класі за класоутворюючими показниками. Наразі, в нас 50/50 продовольчої та фуражної пшениці. Хоча і фураж вище по якості від минулорічного», — зазначила керівниця служби якості та харчової безпеки VITAGRO Ірина Крохмальова. 

Цього року в пшениці підвищений рівень сажкових зерен. Фото ілюстративне

На Київщині аналогічна ситуація — поширення хвороб в розпал збирання. 

«Коли на початку збиральної кампанії сажка була 1-1,2% в партіях фуражної пшениці, то до кінця збирання через дощі вона збільшилася до 10%. Знаю про те, що в деяких регіонах є навіть і по 20 і 30%», — розповідає керівниця зернової лабораторії A.G.R. Group Людмила Завадська. 

На півночі через сажкові зерна збирають більше четвертого класу або нестандартної пшениці. Наприклад, на Чернігівщині, на противагу півдню України, була більш сира погода з великими коливаннями температури, в тому числі денні/нічні. Ситуацію ускладнили заливні дощі. Перед збиранням пшениці дощі на Чернігівщині не припинялися два тижні. Через це знизилися число падіння та вміст клейковини в пшениці, а також поширилися фузаріоз і альтернаріоз. 

«Ураження були передзбиральні: спочатку спостерігали ранні, ще слабо виражені ознаки фузаріозу, згодом — пізніші прояви альтернаріозу, який дає на зерні сірий наліт. На «бородках» і в борозенці зернівки видно плями, які часто помилково приймають за сажку й записують як «сажкове зерно», — каже спеціаліст по якості зерна з Чернігівщини. 

Через ці хвороби у підсумку формується четвертий клас або  нестандартна пшениця. Хоч за другою групою клейковини та за натурою в регіоні особливих проблем немає, але значна частина партій, що претендували на третій клас, з нього випадають через фузаріоз і альтернаріоз.  

«Для третього класу допустимий вміст фузаріозних зерен — до 0,5%, а ми отримували зразки з ~1% і більше. При цьому білок може бути близько 12%, клейковина — близько 20%, але саме фузаріоз/сажка виводять партію за межі стандарту», — додає експерт. 

Через дощі під час збирання цього року на елеваторах вже сушили пшеницю. На Вінничині, наприклад, зерно завозили з вологістю від 15 до 18%. 

Проблему з пророслим зерном спікери, з якими ми спілкувалися, не називають критичною. Про зразки з наявністю такого зерна кажуть на Вінничині, Київщині і Чернігівщині, але ситуація не критична. 

«Так, пророслі зерна траплялися, але цього року це радше проблема третього-четвертого порядку. Контрактні відхилення за цим показником зустрічалися трохи частіше, ніж у пересічний рік, проте з усього масиву зразків лише в одному випадку частка пророслого сягала близько 8%. У більшості партій рівень підвищений, але некритичний — орієнтовно на +1 пункт до звичних значень. Проростання безпосередньо знижує число падіння, впливає на якість пшениці та умови зберігання, але наразі я не вважаю це системною проблемою», — кажуть на Чернігівщині. 

Читайте також: Між рентабельністю і конкуренцією: як елеватори рахують вартість своїх послуг

Ріпак з високою олійністю 

Врожаєм та якістю ріпаку аграрії задоволені. Людмила Завадська з A.G.R. Group розповіла, що ріпак цього року приймають першого класу з хорошою олійністю. За словами керівниці, нижче базової олійності насіння ріпаку не було. 

Насіння ріпаку. Фото ілюстративне

На Вінничині також збирають якісний ріпак.  

«Ріпак цього року контрактної якості з високою олійністю. Єдине — вища смітна домішка через зрідження посівів і весняні морози, але це усувається очищенням. Масово маємо 44% на сирій і 48% на сухій речовині (є й вищі значення). Це хороший показник, з такими партіями легко працювати на експорт», — зазначив Роман Андрейків. 

Водночас у VITAGRO відзначають трохи нижчу олійність проти минулого року — регіональна різниця сезону. 

Олена Гайдук, Elevatorist.com