АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Гадяцький елеватор: про переведення нестандартної сушарки на альтернативу, жінок-операторок та сухий сезон
Джерело фото: Elevatorist.com
«Гадяцький елеватор» компанії «АГРОТРЕЙД» — давній друг сайту Elevatorist.com. Тут наша редакція бувала не раз. Але після початку повномасштабного вторгнення ми вперше відвідали цей елеватор на 170 тис. т зберігання. Це потужне зерносховище з бетонними силосами та підлоговими складами продовжує свою роботу, модернізується, закриває кадрові питання та підлаштовується під нові особливості сезону 2024/25.
Директор виробничо-технічного департаменту Групи «АГРОТРЕЙД» Костянтин Ворона зустрічав та говорив з нашими журналістами.
Приймання і доробка на елеваторі
На «Гадяцькому елеваторі» працюють з усіма культурами, як масовими, так і нішевими, за рахунок того, що є де розмістити невеликі партії зерна. Традиційно в регіоні сіють найбільше кукурудзи. За добу на елеватор можуть прийняти більше 5 тис. т зерна.
«На обсяги добового приймання впливає декілька факторів. Це вологість, смітна домішка, і саме зерно. Восени завозять одночасно соняшник, сою, кукурудзу, то ми три культури приймаємо одночасно. Минулого року на добу приймали до 5 тис. т», — розповідає Костянтин Ворона.
Для очищення зерна використовують БСХ-100 «Хорольського механічного заводу». Як розповіли на елеваторі, ці машини визнали оптимальними з очисних. Сушарок тут аж 7. Використовують дві сушарки ДСП-50, які були встановлені на підприємстві ще за радянських часів, але вони досі в гарному стані. Інші застарілі ДСП компанія «Агротрейд» поступово за кілька років замінила на американські сушарки Mathews Company (MC) та NECO. «Американців» тут працює п’ять.
Експерименти з економією газу та перехід на альтернативу
Спочатку всі зерносушарки працювали на газу. Проте на елеваторі прагнули економити витрати палива.
«Свого часу ми почали модернізацію, і хотіли зекономити на газу. На одну з сушарок ДСП-50, в якості експерименту, встановили вихровий пальник, який дав 30% економії газу за сезон. При цьому працювала в більш ощадному режимі і сушила зерно за один прохід. Відповідно, ми ще й отримали економію електроенергії. Нам поставили один пальник, а потім ці виробники припинили своє існування», — розповідає Костянтин Ворона.
Керівник каже, що плани переходити на альтернативу були ще до повномасштабного вторгнення. На елеваторі з 2011 року офісне і побутові приміщення опалювалися соняшниковими відходами. Для цього побудували окремі котельні та поставили котли на пелетах і відходах. Приміщення почали опалювати відходами від очистки зерна, яке не треба сушити, пелетувати чи гарнулювати для цього.
У 2022 році нависла загроза, що газу не буде взагалі. Тому компанія звернулася до GRECO group та замовила теплогенератор на соняшниковій пелеті до зерносушарки ДСП-50. На елеваторі кажуть, що перший сезон на альтернативі відпрацювали дуже вигідно. Пелету купували та змішували з власною у пропорції 70/30.
«Ми порахували економіку першого року роботи цього теплогенератора, побачили економічну вигоду і далі вже планово пішли на встановлення додаткового обладнання. Якщо збережеться ціна на пелету (а вона була два останніх роки більш-менш на одному рівні), то це вигідно. У 2022 році газ в сезон сушіння коштував 38-42 гривні за куб. м, а вартість пелети — 4,60 грн/кг», — розповідає директор виробничо-технічного департаменту Групи «Агротрейд».
Після вдалого року компанія переводить на альтернативу нестандартну американську зерносушарку NECO. Цей проєкт став новим для GRECO group, бо під такі типи сушарок теплогенератори на той момент вони не виготовляли.
«Взагалі теплогенератор працює з подачею теплового агента на одну зону. От як працює ДСП: гаряча зона — зробили туди подачу. А сушарка NECO розділена на 5 зон. У кожній — окремий вентилятор і газовий пальник. Поставили задачу GRECO group, щоб вони зробили нам під цю сушарку обладнання та ми змогли перевести її на альтернативу», — розповідає Костянтин Ворона.
Під цей проєкт GRECO group зробили два теплогенератори. З кожного з них облаштували виходи для теплового агента на дві зони зерносушарки.
«Тому у нас стоїть два котли, які заходять на чотири зони, а нижня частина сушарки у нас працює лише на охолодження», — додає керівник.
Нове обладнання встановили минулого року. Це був сезон дуже мокрого зерна в регіоні. На елеваторі згадують, що сушити довелося абсолютно всі культури, починаючи з пшениці. Зерносушарки працювали вже з червня.
«Ціна на газ торік була 14 гривень за куб. м, а пелета залишалась 4,60 грн/кг. Трошки меншим був економічний ефект, але він все ж був суттєвий, враховуючи, що ми просушили більше тонновідсотків за рік, ніж зазвичай», — розповідає Костянтин Ворона.
Керівник каже, що взимку зазвичай буває перевитрата палива, то набагато вигідніше нагрівати «повітря» дешевшою пелетою, ніж дорожчим природним газом.
«Коли взимку наступають морози, то населення теж вмикає газ, і тиск в трубах падає. Сушарки зараз розумні, в них працює електроніка: обладнання не бачить необхідного тиску і просто вимикається. На альтернативі такого не буває», — розповідає Костянтин Ворона.
На випадок відключень електрики на елеваторі користуються генераторами з автоматичними системами роботи, які вмикаються через 30 секунд після зникнення світла. При цьому зерносушарка на альтернативі не зупиняється і не потребує перезапуску.
Костянтин Ворона згадує, що коли обирали виробника теплогенераторів, то відвідали інші елеватори, де вже використовували альтернативу, і збирали відгуки практиків. Розглядати варіант вихрового пальника для теплогенератора, в якому можна було б спалювати зернові відходи, але відмовилися від цієї ідеї. За словами керівника, такі вихрові пальники працюють на дуже високих температурах згоряння. Пісок та інші домішки зі сміття в них плавляться до скла та осідають на камері горіння. Тому такий котел треба часто чистити.
«У нас немає високих температур, тут вони не потрібні. Теплогенератор попрацював, попіл совком вибрали, і далі йде робота. Раз на сезон — ремонт відбивача, стіночок. І все просто в обслуговуванні», — каже керівник.
Він наголошує, що обладнання має бути простим в експлуатації та українським, щоб виробник оперативно реагував і надавав запчастини та консультації. За словами Костянтина Ворони, їм є з чим порівнювати: запчастини до американських зерносушарок їдуть 2-3 місяці, як мінімум. Одна сушарка NEKA на добу сушить 800-1000 т зерна. День простою — це мінус тисяча тонн кукурудзи для елеватора. Тому критерієм у виборі обладнання для альтернативи був український виробник.
«У нас є багато компаній, які роблять якісний продукт. Я не бачу сенсу переплачувати, купувати з-за кордону, везти сюди і радіти, що обладнання імпортне», — зазначив Костянтин Ворона.
Ну і ще додатковий бонус: теплогенератори GRECO group дозволяють самостійно утилізувати зернові відходи. На «Гадяцькому елеваторі» їх гранулюють і направляють в котли.
Жінки стають операторками сушіння
На елеваторі ламають стереотипи щодо чоловічої та жіночої роботи. Жінки тут вже працюють операторками зерносушарок
«Гадяцький елеватор» поділений на чотири ділянки, і на одній із них працюють суто жінки. Так, там чоловіки електрики і слюсарі, а весь виробничий персонал включно з операторами зерносушарок жінки», — каже керівник.
Таким чином тут долають дефіцит спеціалістів. По штату на елеваторі працює 270 людей. При цьому уже мобілізовано в ЗСУ 27% чоловіків, Костянтин Ворона розповідає, що в компанії працюють над тим, щоб направляти жінок на курси електриків. Загалом катастрофічно не вистачає електриків, механіків, слюсарів. Проте жінки не прагнуть освоювати ці професії.
«Жінки не хочуть, скептично сприймають. Стереотипи дуже сильні, і вони працюють. Ми хоча б трохи змінили їх в тому, що жінка може бути сушарником на елеваторі. Вже зараз в охорону набираємо», — розповідає Костянтин Ворона.
В компанії планують розробити і запустити програму по підбору і навчанню жінок за фаховими спеціальностями, які вважалися чоловічими. Проте на елеваторі розуміють, що не всю фізичну роботу можуть виконувати жінки.
«Молоді немає. А ті, хто підлягає мобілізації, не хочуть йти, тому що зараз ми повинні приймати суто через військкомат. При тому, що у нас і підприємство має статус критичної інфраструктури, у нас є бронювання на співробітників, — все одно. Наразі так. Не забуваємо, що в Україні йде війна, тому такі зараз реалії», — каже керівник.
Сухий сезон — особливості 2024/25 року для аграріїв
Особливість цього року — посуха, яка дуже погіршила врожайність. На елеваторі кажуть, що цього року врожаї нижче середнього. Відповідно, у зерносховища також йде менший об’єм зерна — на 25-30%, ніж зазвичай.
Через посуху збір врожаю почався раніше. Костянтин Ворона прогнозує, що кукурудзу в регіоні зберуть ще до листопада, хоча стандартно збір триває до кінця грудня. Зерно з полів йде дуже сухе. Наприклад, вологість кукурудзи зараз — 12-14%. Через це сушарки цього сезону відпочивають. Якість зерна також постраждала.
«Погіршення по сої: вона запеклась і не набула свого властивого жовтого кольору. Зверху оболонка жовта, а всередині зелена. При цьому соя вже висохла, розвиватись не буде», — розповідає керівник.
Він каже, що раннім зерновим пощастило більше через запас вологи. А соя, соняшник і кукурудза мають в регіоні гірші показники. Костянтин Ворона згадує, що такий же сезон з посухою був у 2016 році.
«На Чернігівщині краща ситуація: там були дощі влітку, тому врожайність на планових рівнях по пшениці, сої, по ріпаку і по соняшнику. В Гадячі ще більш-менш нормально, а от по Харківському регіону у нас у нас дощів не було майже 2 місяці», — розповідає Костянтин Ворона.
Якщо раніше на елеваторі в Гадячі за сезон робили майже два оберти, то в умовах цього року буде добре зробити один.
Тенденція — поява нішевих культур
За останні роки на елеватор почали привозити більше нестандартних культур. Як каже Костянтин Ворона, аграрії шукають ніші, якісь інші напрямки та поступово відмовляються від думок засіяти все кукурудзою.
Загалом Костянтин Ворона розповідає, що відколи він почав працювали в цій галузі з 2011 року підходи до культур дуже змінилися. Деякі раніше поширені культури взагалі зникають з регіону.
«Колись вирощували відсотків на 40 більше ранніх зернових. Цього року ми взагалі не прийняли ні тонни ячменю. У 2010-11 роках ми тут дуже активно приймали жито, — зараз нема. Немає ячменю, вівса, майже немає проса. Ці культури повідходили, стали більш нішевими, і їх вирощують в меншому масштабі», — розповідає Костянтин Ворона.
Злакові культури в регіоні поступово змінювали на кукурудзу, яка з десяток років була «королевою» регіону. Проте останніх років чотири фермери почали шукати інші напрямки.
«Торік на «Коломацькому ХПП» в Харківській області ми прийняли на зберігання півтори тисячі тонн проса. Хто там працює по 20 років, казали, що до цього не приймали. Також гірчиця. ЇЇ раніше вирощували дуже мало. Не було такого, щоб ми її приймали масово. А от минулого року привезли 1000 тонн гірчиці на «Гадяцький елеватор», стільки ж на «Коломацькому ХПП» було», — згадує Костянтин Ворона.
Група «Агротрейд» теж не відстає від тренду — на полях компанії на Чернігівщині вирощують технічні коноплі, а насіння везуть зберігати на Полтавщину на «Гадяцький елеватор».
Олена Гайдук, Катерина Капустіна, Elevatorist.com
