Найпотужніший європейський термінал для перевантаження зерна — репортаж з Румунії
Нещодавно ми потрапили на найпотужніший перевантажувальний термінал в Європі. Це румунський проєкт, який знаходиться на залізничній станції Дорнешти за 10 км від кордону з Україною. Він вже збудований, і на момент нашого візиту працював в тестовому режимі. Все про потужності та особливості термінала розповів керівник служби експлуатації перевантажувального комплексу Михайло Штокерт.
Річна потужність термінала
Термінал в Дорнешти — це проєкт найбільшої логістичної компанії в Румунії GRAMPET Group, які займається залізничними перевезеннями. З початком повномасштабних бойових дій на території України морська логістика портів Одеси та Миколаєва зупинилися, а Маріуполь та Бердянськ окупували. Для підтримки продовольчої безпеки України та забезпечення нових логістичних шляхів у компанії GRAMPET Group вирішили створити перевантажувальний комплекс. Термінал в Дорнештах є складовою частиною логістичних коридорів від центру та заходу України до порту Констанца.
Чому збудували саме тут? На станцію цього румунського містечка прокладена широка колія з України. Тому в Дорнешти можуть перевантажувати зернові та олійні культури на вузькоколійку. З цього напрямку зручно відправляти вантажі в порт Констанца.
Проєктування, підготовчі роботи і саме будівництво тривали 8 місяців. Зводили проєкт українські та румунські компанії, — це стосується проєктувальників, постачальників обладнання, будівельників. В результаті співробітництва румунів та українців тут виріс термінал, який називають найбільшим в Європі. Його запланована потужність складає 3 млн т зернових та олійних на рік. Тут будуть перевантажувати продукцію з вагонів у вагони напряму без ємностей для накопичення.
Термінал складається зі станції розвантаження, яка знаходиться на широкій колії, та станції завантаження — на вузькій. Перевантажувальне обладнання має продуктивність 500 тонн на годину.
Фронт вивантаження — 8 вагонів
Як відбувається перевантаження зерна? Коли маршрут з України приходить на станцію Дорнешти, тут формують кількість вагонів, які подаються на широку колію термінала — це 18 одиниць.
Фронт вивантаження на терміналі складає 8 вагонів, — тобто, всі ці вагони одночасно відкривають для вивантаження продукції.
«Річ у тому, що тут не класична завальна яма, а приймальний лоток на всю довжину восьми вагонів, — бункер і конвеєр внизу. Що це нам дає? Не потрібно затрачати час на маневрові операції, коли вивантажують один вагон, потім треба його протягнути, ставити інший. Таким чином ми мінімізували кількість маневрових операцій, і, відповідно, час на обробку вагонів», — пояснює Михайло Штокерт.
З приймального лотка все зерно зсипається в центральну частину, а звідти потрапляє на норії, підіймається і перевантажується на вузьку колію. Норії обладнані ковшовими транспортерами. Все перевантажувальне обладнання на терміналі зафутероване поліуретаном.
«По суті, у нас виконані всі портові вимоги до перевантаження, щоб мінімізувати травмування продукції та збільшити термін експлуатації самого обладнання», — розповідає Михайло Штокерт.
Перевантаження зерна на європейський маршрут, який розрахований на 36 вагонів, тут буде відбуватися за зміну у 8 годин.
На терміналі також є технічна можливість працювати одночасно з двома культурами за рахунок перекидних клапанів самопливів. Вони дозволяють змінювати маршрути зернового потоку і подавати продукцію з одного краю станції розвантаження на протилежний край для навантаження.
Особливості роботи і будівництва
На станції Дорнешти є 16 колій, з яких половина — широкі, решта — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування поїздів.
Безпосередньо на коліях термінала маневрові операції здійснюють маневровими пристроями. За словами керівника, вони дозволяють повністю контролювати процес подачі/прибирання вагонів і не заважають процесам зважування, які відбуваються на коліях. А для формування маршруту, що проходить вже на станції, залучають станційні локомотиви.
«Після того, як відбувається операція з перевантаження, вагони прибирають, і подається наступна вставка. Потім вагони подають на станційні колії, де формується маршрут, який їде в Європу в пункт призначення», — розповів Михайло Штокерт.
Цікаво, що станція розвантаження вагонів на терміналі має меншу довжину відносно станції завантаження. Перша займає 120 метрів, а друга — 128. Як пояснили на терміналі, українські вагони мають стандартну довжину, а європейські зерновози є чотирьох видів з різними довжинами.
Станції досить довгі, тому для якісної роботи всередині потрібно було забезпечити достатню кількість природного освітлення. З цим завданням чудово впоралися: коли ми перебували безпосередньо в станції, не було враження, що є нестача світла.
«Ми використали світлопрозорі конструкції. Вертикальні — на станції розвантаження і такі ж, тільки горизонтальні, на станції завантаження. Додали максимум сонячного світла в місце роботи людей. Це питання безпеки і одна з вимог інвестора, яка стояла перед нами при проєктуванні», — пояснює Михайло Штокерт.
Вибір обладнання і безпека працівників
Як зазначили на терміналі, вибір обладнання був непростим, бо ринок досить широкий. Тому поклалися, перш за все, на власний досвід реалізації подібних проєктів в Україні.
Управління з реалізації проєкту та проєктуванням термінала займалася компанія «КОНЦЕПТ-ІНЖИНІРИНГ».
«Транспортне обладнання постачав ТОВ «Завод елеваторного обладнання», маневрові пристрої для вагонів — ТОВ «Вінтал-Плюс», залізничні ваги — ТОВ «Вес-Сервіс». Обладнання автоматизації — це Siemens. Тобто, ми намагалися досягнути кількох цілей щодо якості обладнання: це безпека при експлуатації, тривалість експлуатації та мінімізація енергозатрат при роботі обладнання на тонну перевантаженої продукції», — пояснив Михайло Штокерт.
Безпеці роботи на терміналі приділили багато уваги. Одним із таких пунктів є пости місцевого керування на кожній технологічній лінії, що надають можливість зупинити процеси при позаштатних ситуаціях, та кнопки «стоп елеватор».
«У випадку, якщо виникає нештатна ситуація, оператор, який безпосередньо знаходиться в зоні небезпеки, може натиснути на кнопку «стоп елеватор», і це повністю зупинить весь комплекс, щоб зберегти життя і здоров'я людини. Найголовніше за все — люди. Бетон — йому нічого не буде, норія — її можна поміняти, а от люди…», — каже керівник.
Термінал розрахований на роботу протягом всього року, в будь-які погодні умови, та працює в 3 зміни по 8 людей в кожній. Колектив інтернаціональний, складається з румунів та українців.
«У всіх людей є свої плюси і мінуси. Головне — це знайти спільну мову, правильно донести інформацію до робітників, і знайти людей, які тебе зрозуміють та зможуть скоординувати свої дії для досягнення результату», — каже керівник.
Коли ми були на терміналі, в рамках тестового режиму колектив проводив тренування роботи з вагонами та готувався до приймання першої продукції.
Олена Гайдук, Elevatorist.com