АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Як контейнерний термінал Мостиська перелаштувався під виклики війни — агротур 4 кордони
«Контейнерний термінал Мостиська» на Львівщині запланували ще задовго до великої війни, а будувати його почали у 2020 році. Проте російське вторгнення внесло свої корективи в цей проєкт: на терміналі додали можливість перевантажувати зерно, олію, добрива, як альтернативний шлях для експортного та імпортного вантажу через блокаду морських портів України.
Термінал ми відвідали в рамках агротуру «4 кордони», який відбувся завдяки інфраструктурному партнеру компанії KMZ Industries та логістичному партнеру «Балк Транс».
Зміна концепції термінала
Ідея побудови сухого порту Мостиська виникла 10 років тому. Як розповів директор Дмитро Кобзар, спочатку термінал планувався виключно як контейнерний. Він мав стати частиною так званого шовкового шляху між Китаєм і Європою, — це була його первинна концепція.
«Через війну і обставини термінал отримав деякі зміни. По-перше, контейнерні перевантаження з відправкою через Польські порти були потрібні вже через те, що порти України були закрити. По-друге, інші вантажі шукали свої шляхи. Тому до нас прийшла олія, зернові, добрива та інші генеральні вантажі. Ми додали ці технології перевантаження, та поєднуємо авто, залізницю 1520 та залізницю 1435, через що термінал став мультимодальний», — розповідає керівник.
Тут міксують всі види транспорту та тари: автомобільний, залізничний, можуть стафірувати контейнери або просто перевантажувати їх на платформи, танк контейнери, напівпричепи, усі види вагонів працюють з біг-бегами, наливними та іншими типами вантажів.
Зернові вантажі — ключові
За минулий рік на зерномому «Мостиському терміналі» перевантажили близько 150 тис. т зерна. За словами керівника, вантажі зернового комплексу складають 30% від обороту всієї продукції на Мостиській, і є великий потенціал для росту.
На зерновому терміналі можуть перевантажувати зерно у вагони з автомобілів та залізничного транспорту, також стафірують контейнери. Здійснюється зважування всіх видів залізничних платформ та вагонів. Накопичувати в ємностях можуть 4 тис. т зерна одночасно. Цей об’єм відповідає об’єму двох європейських маршрутів, тому такого буфера достатньо для перевантаження.
Маршрут на 2000 т завантажують за добу. Зерно через завальну завантажується в накопичувальні місткості, і з них вже вантажиться у вагони. З додаткового обладнання для доробки тут є сепаратор.
Як розповів комерційний директор Олександр Свєтюха, зараз активно приймають ріпак, кукурудзу, пшеницю. Основна вимога — щоб не було ГМО. Якість зерна перевіряють в сучасній лабораторії, розташованій безпосередньо на елеваторі термінала.
Зерно для перевантаження привозять зі всієї України. Зазвичай воно далі йде поїздами в польські порти та країни ЄС у залізничних вагонах, або у контейнерах залізничними контейнерними потягами.
«В основному в нас були постачання в порт Гданськ для подальшого перевантаження на судна, а також в Німеччину, транзитом через Польщу», — каже Дмитро Кобзар.
На терміналі розвивають нову послугу — стафірування зерна в морські контейнери міжнародних контейнерних ліній. Далі вони їдуть поїздами в порти ЄС для відправки на велику воду. Таким чином доставляють сою, шроти в Індію, Індонезію тощо.
«В нас на терміналі є накопичення контейнерів з зерновими, які їдуть з центру та півдня України. У нас їх переставляють з широкої колії на вузьку. Замовник, може здійснювати як завантаження вагонів на елеваторі, так і стафірування продукції у морські контейнери», — розповідає Олександр Свєтюха.
Він каже, що для перевантаження шротів планується будівництво нового критого складу, де будуть приймати, накопичувати та стафірувати шроти в контейнери.
«В Європі завжди доволі високий попит на шроти, тому цей напрямок буде працювати. Наприклад, в західному регіоні є багато виробників, які пропонують невеликі партії по 300-500 тонн, і вони якраз максимально корелюються з контейнерними партіями. Ці от лоти по 500 тонн зазвичай купляють Індія, Індонезія», — пояснює Олександр Свєтюха.
Загалом минулого року на терміналі обробили близько 70 тис. TEU. На території може одночасно може зберігатися до 3 тисяч контейнерів.
Новинка — обробка контрейлерів
Дмитро Кобзар каже, що на терміналі розуміють: як тільки повноцінно запрацюють порти, якась частина вантажопотоку переорієнтується в тому напрямку. Але значна кількість вантажів залишаться, бо на них є попит в Європі, і зручність відвантажуватися через сухі порти вже стійко закріпилася у свідомості експортерів та імпортерів. І тому на Мостиській не зупиняються в розвитку нових послуг.
На терміналі запрацював новий вид перевезень — контрейлерні поїзди. Якщо ви пам’ятаєте, як у грудні 2023 року, коли поляки заблокували переходи, «Укрзалізниця» перевозила українські вантажівки на платформах, — оце і є контрейлерні перевезення. Зараз на терміналі Мостиська відправляють по три контрейлерних поїзди в тиждень.
Він каже, що на контрейлерних залізничних платформах перевозять в імпортному та експортному напрямку звичайні напівпричепи, без тягача. Зерно таким чином ще не перевозили, але в перспективі все можливо.
«В Європі це дуже розвинуто, а в нас майже не було. І це якраз те, що потрібно. На дорогах черги, Європа прагне до мінімізації викидів вуглецю, і зацікавлена, щоб більше вантажів перевозили залізницею», — розповідає Дмитро Кобзар.
Все для швидкого перевантаження
Для обслуговування всіх цих перевантажень на терміналі працює 4 локомотиви та 4 пари колій «вузька-широка». Це дозволяє швидко оперувати поїздами та розміщувати їх на території. Загальна протяжність колій понад 8 кілометрів.
«Ми дуже швидко забираємо потяги зі станції до себе і навпаки, бо в нас є чотири власні локомотиви. У станції є багато клієнтів, тому коли надходить потяг, то є умовна черга на подачу станцією потягу на інший термінал. У нас такого питання немає, поїзди, які приходять на станцію, забираються зі станції за пів години власними локомотивами. Це перше, що нас відрізняє на цьому транспортному вузлі», — розповідає Дмитро Кобзар.
Друга суттєва перевага — це цілодобова робота по оформленню митних та вантажних документів. На терміналі 24 години на добу працюють окремий відділ митного оформлення та штат експедиторів, які опрацьовують документи виключно клієнтів терміналу для швидкої відправки.
На терміналі є різноманітна вантажна техніка, щоб опрацьовувати контейнери, біг-беги з добривами, наливні вантажі, такі як олія, стафувати зерном контейнери.
На контейнерному терміналі Мостиська продовжується будівництво. Зараз тут будують ще один майданчик для контейнерів, вже третій, який обладнають новими кранами, та прокладуть нові колії 1520 та 1435. Він має запрацювати до кінця 2024 року. Тобто в тому, що термінал не втратить своїх клієнтів і працюватиме надалі, тут не мають жодних сумнівів.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
