АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Воїнське ХПП TESSLAGROUP: Відновлення елеватора після окупації та підготовка до зберігання зерна нового сезону
Джерело фото: Elevatorist.com
На Харківщині добігає кінця збиральна кампанія ранньої зернової групи. Аграрії здебільшого доправляють збіжжя на зберігання, продажів, в порівнянні з минулими сезонами, мало. Про якість пшениці нового урожаю, про життя в поточних безекспортних реаліях та сподіваннях сезону нам розповіли на елеваторі «Воїнське ХПП» компанії TESSLAGROUP.
Можливості Воїнського ХПП
«Воїнське ХПП» компанії TESSLAGROUP знаходиться у селищі Савинці Ізюмского району Харківської області. Загальна потужність зерносховища складає 60 тис. тонн одночасного зберігання. Елеватор представлений ЗОГовим бетонним комплексом на 56 тис. тонн зерна та двома підлоговими складами, по 2 тис. тонн кожний.
«В силкорпусах є окремі силоси, ми їх називаємо «банками», в кожному корпусі комплексу по 60 силосів. В них можна засипати різні культури», — починає знайомити нас з господарством начальник механізованого зерносховища ТОВ «Воїнське ХПП» Олексій Фролов.
На елеваторі є змога безпроблемно зберігати велику кількість зернових партій різних культур, чи партії з різною якістю зерна. Одночасно можна приймати 2 культури. На зерносховищі 2 поточних лінії, 2 автоприйома з окремими завальними ямами та підйомниками.
Сховище зазвичай працює з пшеницею, ячменем, кукурудзою та соняшником — саме ці культури вирощують фермери району.
«До початку війни працювали добре, елеватор робив 1,5-2 оберти. В нас свій тепловоз, є гілка, залізничні ваги, точка відвантаження. Потужність відвантаження на добу — до 20 вагонів. Приймання — за добу приблизно можемо прийняти до 2,5 тис. тонн. Все залежить від потоку авто та обладнання, це ж непередбачувано, сьогодні можемо прийняти 2 тис. тонн, завтра 1 тис. тонн», — розповідає про можливості елеватора керівник.
Елеватор, війна та окупація
Розмірене трудове життя елеватора перервала війна. Селище Савинці було окуповано російськими військами. На той час на «Воїнському ХПП» ємності для зберігання були наполовину заповнені зерном.
«Були пшениця та соняшник. Частково зерно в нас пограбували. Працювати з зерном не було змоги, бо більшість часу не було світла. А коли його вмикали, намагалися хоч трошки зберегти якість зерна. Я приходив щодня, навіть у суботу-неділю, з хлопцями з охорони був тут по 2-3 години в день, коли як», — згадує Олексій Фролов.
Лінія фронту проходила недалеко від Савинців, і, можливо, через ці обставини «Воїнське ХПП» не було пограбовано повністю, частина зерна там таки залишилася. На самому елеваторі російські війська теж не розміщувалися, — він знаходився у зоні вогневої досяжності для наших військ. Окупанти були там лише заїздами.
«Заїжджали 2 чи 3 рази як спостерігачі, сиділи на даху елеватора. Перебували на даху десь по 2 години. А так, в основному, приїжджали — і поїхали по території. Викрадали майно — резину з авто позабирали, рації, фонарики, зарядний пристрій для акумуляторів біля тепловоза. Дрібниць дуже багато забрали», — розповідає Олексій Фролов.
Окрім дрібниць, вкрали ще 3 автівки. Дві машини вдалося повернути після деокупації, а третя так і пропала з кінцями.
Під час окупації керівник зерносховища продовжував за можливістю виконувати свої обов'язки та не полишав підприємства, зібрав з місцевих працівників охорону для елеватора.
«Я через елеватор залишився. Якби я поїхав, то хто б зібрав хлопців сторожувати? По телефону казали б, що сторожують, а що б воно насправді було… Багато хто і виїхав, начальник охорони з Балаклії, він був в АТО, військовий на пенсії, до нього стали приходити, йому стало небезпечно і він виїхав з родиною. А я вже тут терпів усе. В мене 2 дітей, дві дівчини, 11 та 12 років. Дружина не погодилася нікуди їхати без мене, ми всі залишилися тут, у підвалах сиділи. Жінка сказала — або всі, або ніхто. Залишились і виживали тут», — так просто про свій непростий вибір говорить Олексій Фролов.
Звільняли селище 10 вересня 2022 року. Саме тоді елеватор підпав під обстріл, по ньому вдарило 3 снаряди. Два з них влучили у дорожнє покриття та майданчик на території, внаслідок чого скрізь повилітали вікна, уламками було посічено кабельні траси та зовнішні транспортери. А один снаряд прилетів під самий склад, розбив половину фасадної стіни і пошкодив фронтон.
Техбаза та відновлення Воїнського ХПП
Повертати «Воїнське ХПП» до нормальної роботи доводиться власними силами та за підтримки материнської компанії. TESSLAGROUP внаслідок російського вторгнення понесла дуже великі збитки — 24% елеваторних потужностей було втрачено через окупацію, а 9% зазнали пошкоджень. Тож зараз важко всім у Групі.
Щоб зменшити ці тягарі, на «Воїнському ХПП» налагодили роботу власного цеху по виробництву деталей для самопливного обладнання елеватора.
«Самопливи не виготовляємо, а ось коліна, перекидні клапани, намагаємося виготовляти самі, щоб зменшити затрати на закупівлю хоч таких деталей. Виготовляємо не тільки для себе, але й для інших наших елеваторів. На кожному з елеваторів Групи є маленьке своє виробництво для потреб зерносховищ компанії», — пояснює Олексій Фролов.
Перед початком жнив на елеваторі провели повний техогляд, поновили ланцюгові транспортери, перебрали опори, наварили вали та замінили підшипники в стрічкових. Все виконали робітники сховища, серед яких є і токарі, і зварювальники.
Також на «Воїнському ХПП» планують з часом відновити розбитий снарядом склад, але перед тим, як почати роботи, мають бути зроблені всі експертні висновки.
«Треба щоб профільна технічна компанія зробила технічний висновок із занесенням до державного реєстру зруйнованого та пошкодженого майна. Потім потрібно обрахувати пошкодження і починати відновлювати за свої кошти. Потім ці кошти мають бути відшкодовані компанії», — розповідає про процедуру керівник.
На якусь більшу державну допомогу на елеваторі навіть не розраховують. Всі нагальні питання вирішують з місцевою ОВА.
«Я навіть і не можу так сказати, чим би нам могла у нинішній ситуації допомогти держава. Я думаю, що більше допомога зараз потрібна фермерам — по розмінуванню полів, по відновлення техніки. Багато господарств по нашому Ізюмському району, які вщент розбиті. В яких немає трактора, щоб у поле поїхати. Якщо держава допоможе їм вирішити проблеми, буде і елеватор процвітати», — вважає Олексій Фролов.
На що сподіваються у 2023/24 МР на елеваторі
Зараз на елеватор фермери везуть ранні зернові — пшеницю та ячмінь.
«Якість пшениці цього року по всій Україні не дуже хороша, багато фуражної, у відсотках десь 50 на 50. Але продовольча пшениця іде третім класом, на межі з фуражем. Пшениця суха, з білком 11,1%. Є трохи фузаріозу, на ранній стадії, це після останніх дощів. Черепашки немає, тут все добре, мабуть встигли своєчасно побризкати», — прокоментувала начальник лабораторії Світлана Замета.
В поточному сезоні на оборотність елеватора на «Воїнському ХПП» не розраховують через ситуації з експортом зернових. Розраховують на надання послуг фермерам — очищення, сушку, зберігання, відвантаження збіжжя. Самі послуги цього МР стали дорожчими.
«Ціни на зберігання піднялися. Подорожчала електрика та газ, тож тарифи підвищилися. Відповідно у нас здорожчали всі послуги, адже ми залежимо від цін на енергоносії», — зауважує керівник.
За його словами, потік зерна, що йде на елеватор, цього року менший, ніж раніше. В районі залишається багато замінованих площ, деякі господарства навіть не сіялися.
«Економіка базується на обороті зерна через елеватор, чим більше зерна тим краще економіка. Минулий сезон 22/23 ми фактично зберігали, доробляли, відгружали те що залишилось від сезону 21/22, тому відповідно результат незадовільний. Надходження зерна врожаю 22/23 майже не було. На сезон 23/24 теж особливих сподівання немає, тому що ми залежимо від сільгоспвиробництва в регіоні, а воно дуже постраждало в результаті бойових дій. Тож фактично елеватор в Савинцях спонсується за рахунок інших підприємств Групи»,— коментує ситуацію засновник, співвласник та генеральний директор TESSLAGROUP Ігор Шевченко.
Працювати на «Воїнському елеваторі» думають з обсягами пізніх зернових, озимини в районі обслуговування небагато. Керівник підприємства Олексій Фролов запевняє, що місця, навіть, з урахуванням низьких продаж та відвантажень, на елеваторі вистачить.
«Я думаю, сезон буде. Не найкращий, але якесь зерно везти будуть. Головне, щоб було світло та газ, щоб елеватор не стояв», — каже Олексій Фролов.
За словами власника компанії, у відновлені роботи цього підприємтсва розраховують лише на власні сили, допомоги від держави таким зерносховищам немає.
«Ми на допомогу навіть не розраховуємо, аби не заважали. Особливо всякими перевірками, незрозумілими претензіями від контролюючих органів, таке інше. На щастя питання про віднесення наших підприємств до ризикових (цього зокрема) вирішено позитивно. Зараз займаємось реєстрацією накладних. Звісно хотілось би сподіватися на якусь допомогу по відновленню, особливо там де руйнування досить суттеві»,— говорить Ігор Шевченко.
Він додає, головною допомогою для всього українського бізнесу і для таких зруйнованих підприємств, було б зменшення тиску всіх контролюючих органів включаючи ДПС, ДСНС, та інших.
Отакі сподівання на «Воїнському ХПП» — аби були газ, світло, зерно, та давали працювати і відновлюватися.
Майя Муха, Elevatorist.com
