АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Вересневий експорт зерна — вихід на довоєнні обсяги
Джерело фото: Elevatorist.com
Раніше показники експорту зерна з України підраховувалися здебільшого у рамках маркетингового року, — з 1 липня для зернових та з 1 вересня для більш пізніх олійних культур. В 2022 році в нашу реальність увійшов новий жахливий термін — від початку війни.
Від початку війни в експорті українського зерна змінилося багато що — об'єми, структура та географія експорту, спосіб доставки зерна покупцям. З 24 лютого зерновий експорт, як і вся країна, живе за новими, воєнними, обставинами. Великим благом для наших аграріїв став запуск з серпня у роботу хоча б 3-х одеських портів — відвантаження помітно пожвавішали.
Експорт зерна у вересні
Експорт українського зерна після російського вторгнення зростає щомісячно. У вересні він збільшився до 6,9 млн тонн, це рекордний показник від початку війни. Вартість вантажів перевищила 4 млрд доларів.
У цьому році сезонні чинники не мають такого сильного впливу, як зазвичай, на структуру експорту. Якщо раніше у цей час на зовнішні ринки йшли великі обсяги пшениці, то у цьогоріч лідирує кукурудза. Об'єми відвантажень кукурудзи у рази перебільшують мирні минулорічні.
Причин тому декілька — по-перше, йшло довиконання контрактів, які були припинені через початок війни у лютому. Лютневі контракти на кукурудзу зазвичай великі, отже в терміналах портів кукурудзи було не те що багато, а дуже багато. Бо пшеничку вже більш-менш попродали ще восени 2021 року.
По-друге, основні покупці нашої пшениці встигли диверсіфікувати свої закупівлі, інакше кажучи, змінили постачальників, не бажаючи ризикувати. Ну і по-третє, закони ринку ніхто не відміняв — на кукурудзу є попит, і якщо ринку потрібна кукурудза, то будуть купувати саме кукурудзу. А ринку вона потрібна більше ніж у минулому році, бо посухи добряче зменшили врожаї у провідних країнах-виробниках. В Україні ж є великі залишки цієї культури.
У вересні на експорт було відправлено 2,3 млн тонн кукурудзи. Щодо пшениці, то у вересні її частка у загальному експорті значно зросла (все ж таки сезон) — фактично 2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у серпні, але на 57 % менше, ніж торік за цей же період.
Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн тонн кукурудзи та 3,4 млн тонн пшениці. Ячменю відвантажили на зовнішні ринки 397 тис. тонн, це на 190 тис. тонн більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. тонн менше, ніж у вересені минулого року.
Олійний експорт у вересні
Крім зернових, у вересні Україна активно відвантажувала на продаж ріпак. Ріпаку продали навіть трошечки (на 1%) більше, ніж у минулому році — 887 тис. тонн. Це на 42,4% більше серпневих обсягів.
За даними аналітиків «АПК-Інформ», за минулий місяць Україна експортувала понад 500 тис. тонн соняшникової олї (+36% до показників серпня), і це стало рекордним об'ємом серпневого експорту цієї продукції.
Експерти пояснюють такий суттєвий приріст відновленням відвантажень олії з портів та активізацією роботи переробників у серпні-вересні. До того ж, відновив закупки один з ключових покупців нашої соняшникової олії — Індія.
«Основними імпортерами даної продукції у вересні нового сезону залишилися країни ЄС з часткою 37% та Туреччина з часткою 27%. Крім того, у вказаному місяці відновила імпорт української олії Індія, куди було відвантажено трохи більше 100 тис. тонн», — уточнили експерти.
За даними Мінагрополітики України, загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така:
- кукурудза — 32,9%;
- пшениця — 27,76%;
- ріпак — 12,77%;
- соняшникова олія — 8,25%;
- ячмінь — 5,79%;
- шроти — 5,69%;
- соєві боби — 3,5%;
- насіння соняшника — 2,96%;
- соєва олія — 0,37%.
Портові відвантаження та залізничні перевезення у вересні
Отже, у вересні Україна зробила неймовірне — вийшла на довоєнні рівні експорту зерна. І це за умов, що працюють лише 3 глибоководні порти країни. Добряче попрацювати довелося всім ланкам зернового ланцюжка, у тому числі й Укрзалізниці.
Голова УЗ Олександр Камишін говорить, що за весь час повномасштабного вторгнення у Укрзалізниці не було жодного місяця падіння зернових перевезень, натомість обсяги щомісячно зростали. У порівнянні з березнем обсяги перевезень зросли у 8 разів.
Укрзалізниця, за оперативними даними, у вересні 2022 року перевезла рекордні 3,4 млн тонн зернових вантажів та продуктів перемолу. Це на 63,2% більше показника серпня цього року. По залізниці 29% зерна поїхали до сухопутних переходів, а 71% — до портів.
У вересні УЗ проекспортувала більш ніж 1,2 млн тонн продовольства. Це на понад 200 тис. тонн більше, аніж у серпні.
Порти у вересні також ставили рекорди відвантажень воєнного часу. У вересні загальний експорт морем зріс більш як удвічі, до 3,8 млн тонн, а приймання суден під завантаження — в 2,5 рази, до 168 суден на місяць.
Загалом за два місяці роботи Зернового коридору, запущеного 1 серпня, з розблокованих портів вийшли 325 суден з 7,2 млн тонн агропродукції. З них 3,8 млн тонн експорту припадає на вересень, це у 2,2 рази більше ніж у серпні.
«Зернова ініціатива успішно працює. У вересні, в порівнянні з серпнем, кількість експортованої продукції зросла у понад 2 рази, а кількість суден, які вийшли з портів — майже в 3 рази. Такі показники свідчать про довіру світу до «зернового коридору» і готовність світових інституцій, бізнесу брати участь у купівлі та транспортуванні української агропродукції», — зазначив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
Примарне майбутнє зернового експорту
За умовою, Зерновий коридор має пропрацювати 3 місяці, потім продовження його дії мають погодити всі 4 сторони-підписанти — Україна, Туреччина, ООН та Росія.
Вже зараз в ООН почали роботу щодо продовження дії Зернової угоди на рік, про це говорили на засіданні Генасамблеї 10 жовтня.
«Генеральний секретар і його команда ведуть інтенсивні перемовини з цих питань. Пан Гутерреш і команда наполегливо працюють над розширеною Чорноморською зерновою ініціативою»,— сказав речник ООН Стефан Дюжаррік.
Питання продовження Зернового коридору порушує і Європейська Бізнес Асоціація. Вона звернулася до ООН та Туреччини з закликом продовжити термін дії Зернової угоди та включити до переліку портів Миколаївський портовий вузол.
Але… З'явилося таке собі «але» у вигляді розслідування з боку російської сторони щодо вибуху на Керчинському мосту. Російські слідчі стверджують, що вибух був організований українським ГУР, вибуховий пристрій був провезений до РФ через Болгарію з одеського порту. Треба сказати, що російська сторона й раніше вже закидала щодо припинення дії Зернової угоди. Тож у будь-який час вона може відмовитись від угоди, оприлюднене розслідування буде додатковим важелем тиску.
Більше того, після вибуху на Кримському мосту РФ розносить ракетами енергетичний сектор України. В країні почалися віялові та аварійні відключення електрики.
Крім загрози для життя українців, ця потворна тактика несе ризики й зерновому сектору — без електрики будуть порушені логістика, робота елеваторів та переробних підприємств, портові відвантаження. Так що, у разі загострення ситуації, український агросектор ризикує опинитися на межі виживання. Загроза ж ядерного удару поставить на ньому крапку.
Майя Муха, Elevatorist.com
