АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Глибока переробка зерна в Україні: чи є перспективи?
Джерело фото: Elevatorist.com
В Україні глибока переробка зерна, а особливо кукурудзи, — це щось на кшталт «хочеться та колеться». Є зерновий ресурс, є бажання отримувати додаткову вартість від переробки сировини, але далі поки що все невизначено. За допомогою експертів ми спробували розібратися, чи реально в нашій країні зробити прибутковий бізнес на глибокій переробці, і на які питання потрібно відповісти, перш ніж заходити в цей напрямок?
Точка відліку — продукти глибокої переробки зерна та ринки збуту
Якщо знаєш «навіщо?», подолаєш всі «як?», писав Ніцше. Це стосується будь-якого бізнесу, але галузі глибокої переробки зерна в Україні подвійно. Можна інвестувати у виробництво мільйони доларів, але чи будуть ринки збуту готової продукції, і що це має бути за продукція?
СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова вважає, що в Україні сьогодні є сенс займатися виробництвом кукурудзяного крохмалю, оскільки це базовий продукт, з якого можна виробляти понад 3 тисячі похідних. Кукурудзяний крохмаль використовують практично у всіх галузях промисловості, найбільше застосування він має у харчовій та паперово-целюлозній індустрії, фармацевтиці, косметології та текстильній індустрії.
За 9 місяців 2021 року Україна експортувала 45 тис. т кукурудзяного крохмалю. До топ-5 імпортерів українського крохмалю увійшли Індонезія (12,708 т на суму $4,58 млн), Китай (8,385 т на суму $4,38 млн), Чехія (6,330 т на суму $2,43 млн), Малайзія (4,963 т на суму $1, 87 млн) та Таїланд (3,955 т на суму $2,18 млн). У цих країн дефіцит білкових продуктів, а наш крохмаль є найбільш цінним для виготовлення продуктів харчування», — каже Ольга Кулакова.
Другим продуктом, який може знайти свого закордонного покупця, експерт називає полімолочну кислоту, з якої виробляють біополімери. Полімолочна кислота — це вже складніший продукт у ланцюжку переробки кукурудзяного крохмалю. Її використовують у хімічній промисловості у Європі, Арабських Еміратах, Індонезії.
«Полімолочна кислота виготовляється з крохмального молочка. У ланцюжку цього виробництва також є можливість виробляти глютенові корми та кукурудзяну олію. По суті, це безвідходне виробництво. Усі похідні є прямим товаром, який можна експортувати. Глютен йде у корми, кукурудзяна олія у різних видах використовується у фармацевтиці, і так далі», — пояснює Ольга Кулакова.
Вона зазначає, що українські виробники мають можливість конкурувати із закордонними, оскільки у тих дуже дорогий продукт.
«У Великобританії, Німеччині, Японії та США виробляють полімолочну кислоту, але, за даними за 7 місяців поточного року, у цих країнах найдорожчі ціни на цей продукт. Тому потенційно можна налагодити ринки збуту навіть у ці країни, якщо ми зможемо запропонувати дешевшу ціну», — вважає експерт.
Є перспективи для українських переробників і на ринку Ізраїлю. Наразі досягнуто угоди про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. На впровадження цієї угоди піде кілька років, а потім українські експортери кукурудзяного крохмалю матимуть нульову ставку на експорт продукту до цієї країни.
«Це вигідний ринок, в Ізраїлі немає стільки родючої землі та такої кількості кукурудзи, тому вони готові домовлятися з усім світом, у тому числі й з Україною, про постачання продукції. Якщо ви плануєте працювати з Ізраїлем, є можливість залучити іноземних інвесторів для будівництва вашого виробництва», — зазначає СЕО компанії AgroInsightex.
Будівництво потужностей з переробки має бути продуманим
Головне, на чому наголошує Ольга Кулакова, — перш ніж будувати виробничі потужності, необхідно дійти розуміння, на який ринок буде націлена та чи інша продукція, в яку країну її експортуватимуть. Це дуже важливий момент, тому що у кожного споживача своя специфіка, і під неї необхідно вибудовувати виробничі потужності, логістику, торговельні зв'язки. Тобто порядок дій має бути зворотним від того, до якого ми звикли, коли спочатку будуються потужності, а потім інвестор думає, куди реалізовувати продукцію. З бізнесом із глибокої переробки зерна така схема не спрацює.
На жаль, є приклади, коли під час будівництва українські інвестори змінювали свої плани, постачальників, технології, внаслідок чого будівництво заморожувалося, бо виробничі потужності для глибокої переробки зерна — це складна система, це послідовність пов'язаних між собою дій, які не можна порушувати.
«Виробництво з глибокої переробки зерна передбачає грамотно збудований техніко-економічний процес, який призводить до випуску якісної продукції. Тому головний момент у запуску виробництва — передпроектні та проектні роботи. На жаль, на цьому етапі іноді намагаються заощадити, пропускають важливі моменти, внаслідок чого на якихось етапах зупиняється все будівництво», — каже Ольга Кулакова.
Виходить, питання будівництва заводів із глибокої переробки зерна гальмується не стільки через фінансування — ті, хто заходить у цю сферу, готові інвестувати в будівництво або знають, як залучити інвесторів. Проблема в іншому — необхідно чітко прописати план будівництва потужностей і скрупульозно слідувати йому крок за кроком, поступово вливаючи кошти в проект.
Дефіцит кадрів
Поки галузь глибокої переробки зерна в Україні не розвинена, існують проблеми із профільними фахівцями. Виникають вони одразу на передпроектному етапі. Як розповіла Ольга Кулакова, українські інвестори могли б навіть отримати міжнародні гранти на проектування заводів з переробки, проте щоб потрапити до цих програм фінансування, необхідно виконати низку умов, серед яких наявність сертифікованих фахівців із досвідом реалізації подібних проектів. Поки що це складна умова.
Є також проблема з наявністю технологів, які б могли працювати на підприємствах глибокої переробки зерна вже після запуску виробництва. Але, як наголошують учасники ринку, така ситуація була свого часу і з МЕЗами. Сьогодні проблеми кадрів там немає, все наладилося. Є надія, що також буде з підприємствами глибокої переробки зерна — фахівці з'являться.
Виробництво біоетанолу бути чи не бути?
Ще одним напрямком у глибокій переробці кукурудзи, який технічно реально було б запустити в Україні, є виробництво біоетанолу. Як зазначає генеральний директор та власник компанії «Інтерпроект GmbH» Іван Кунь, таке виробництво можна було б налагодити на базі спиртових заводів. Їх в Україні було близько 80. Однак, щоб ринок біоетанолу розвивався, потрібна підтримка держави. Поки в нашій країні не створені для цього умови, немає ринку збуту, і це питання не стільке економічне, скільке «політичне», оскільки існує «бензинове» лобі.
«Необхідно відрегулювати хоча б уже ухвалений закон, щоб додавати до бензину 10% біоетанолу. Поки що законодавство зобов'язує додавати 5%»,— зазначає Іван Кунь.
За його словами, у країні потрібно створити такі умови, щоб фермерам сьогодні було вигідно інвестувати у переробку.
«Сільське господарство сьогодні має кошти, щоб їх інвестувати у таку ланку як переробка. Але потрібна чітка стратегія та законодавчо відрегульовані ринки. Біоетанол — це один із найважливіших ринків глибокої переробки, але його сьогодні в Україні немає»,— говорить експерт.
Він наводить приклад США, де на державному рівні налагоджено схему взаємодії фермерів та підприємств з переробки. Існують об'єднання фермерів, які працюють у зв'язці із такими заводами. Вони вирощують кукурудзу та постачають її на заводи з виробництва біоетанолу.
«На жаль, сьогодні реалії такі, що простіше побудувати завод з виробництва біоетанолу в Польщі, неподалік кордону України, завозити туди сировину, а потім повертати готовий продукт до України, ніж реалізувати такий проект у нас у країні. Там і збудувати дешевше, і є преференції щодо реалізації бізнесу. Сьогодні заводи з переробки в Україні будують дуже відважні люди»,— резюмує Іван Кунь.
Дорогу здолає той, хто йде
Немає умов на рівні держави, не готові ментально до будівництва такого бізнесу, немає фахівців, не до кінця зрозумілі ринки збуту. Але попри всі ці обставини ринок глибокої переробки в Україні намагається пробитися — поки що слабким паростком через асфальт.
«Умов немає, але люди бачать перспективи у цьому бізнесі, вони інвестують у своїй країні, рухаються, розвиваються. До нас, як до проектувальників, сьогодні звернулося кілька замовників, які готові входити до проектів з переробки зернових та олійних. І це вже не просто плани, а конкретні практичні кроки», — говорить директор та власник компанії «Інтерпроект GmbH» Іван Кунь.
Інтерес до цієї теми підтверджує і СЕО компанії AgroInsightex Ольга Кулакова. Компанія AgroInsightex виконує кваліфіковані консультаційні передпроектні роботи у цій галузі. Тож нехай дуже повільно, але ситуація з глибокою переробкою зерна в Україні розвивається.
Інна Воробйова, Elevatorist.com
