Як вибрати зерносушильний комплекс: покрокова інструкція

Вибираємо обладнання для сушіння зерна

Якісна зерносушарка дає можливість сушити власне зерно і надавати послуги клієнтам, тому вибирати обладнання треба з погляду максимальної економії у цьому процесі. На що треба звернути увагу, обираючи різновид сушарки та джерела енергії для неї, пояснили експерти компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР».

Розрахунок потужностей майбутньої зерносушарки

Вибір майбутньої зерносушарки починається із розрахунку необхідної потужності обладнання. Це можна зробити кількома способами. Один із варіантів — прикинути, скільки тонн зерна на годину чи на добу доведеться сушити. Але кращий спосіб — приблизно визначити, скільки тонно-відсотків потрібно буде зняти із зерна за добу, — тобто, тут вже враховується культура та приблизна вологість.

Тонно-відсоток — це середня кількість зайвої вологи у одній тонні. Ця цифра множиться на кількість тонн, які треба висушити за 24 години, — від цього вже можна відштовхуватися.

Але це не все: в гарячий сезон потрібно сушити максимальну кількість зерна, тому варто орієнтувати потужність майбутньої зерносушарки і на добову продуктивність сучасного комбайна — близько 300 т зерна кукурудзи за добу.

Приклад. Потрібно висушити кукурудзу з 24% до 14%, тобто, зайва волога складає 10 тонно-відсотків. За добу збирають 300 т кукурудзи. 300 т х 10% = 3000 тонно-відсотків зайвої вологи за добу. Сушіння 1 тонно-відсотка вологи у 2022 році складає від 100 до 160 грн. Собівартість сушіння 1 тонно-відсотка вологи з теплогенератором NET 2000 — 30-35 грн. Прибуток або економія складає від 70 до 125 грн на одному тонно-відсотку. Якщо надавати послуги сушіння, то за добу прибуток може бути на рівні 200-300 тис. грн.

Серед малих та середніх фермерських господарств продуктивність зерносушарок в 3000 тонно-відсотків на добу найбільш затребувана, і є стандартом для зерносушильних комплексів «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР». Але невеликі господарства теж встановлюють зерносушарки з більшою потужністю.

«Ми радимо купувати обладнання із запасом продуктивності, бо росте врожайність, і вологість зерна щороку збільшується. Зерносушарка — це самостійний високорентабельний бізнес, і зайвих потужностей не буває. В період із середини літа і до середини зими завжди знайдуться сусіди, яким треба сушити зерно», — зазначив керівник ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» Євген Романов.

Експерт додає, що господарствам, які планують надавати послуги, треба провести маркетингові дослідження, і на основі цього обирати потужність обладнання.

«Необхідно познайомитися з місцевими фермерами на відстані до 50 км. У нас є 5 таких майданчиків, тому зазначимо, що сушити зерно приїжджають і за 100 км. Також потрібно з'ясувати, чи місцевим фермерам дійсно потрібно буде сушити зерно, чи готові вони звертатися до вас, чи є і як працюють конкуренти», — пояснив Євген Романов.

Також важливо знати середню вологість зерна в регіоні та приблизний обсяг врожаїв місцевих фермерів.

Великим господарствам та елеваторам буде мало однієї зерносушарки, яка би знімала 3000 т/% зайвої вологи за добу. Для більших проєктів «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» пропонує схему «ТАНДЕМ 1+1» — це два послідовно з’єднані комплекси, що можуть сушити до 700 т зерна на добу та знімати до 26% вологості за один прохід без перегріву продукції. Подвійний комплекс працює на 10% вище стандартної продуктивності, а окремо на сушарках можна дороблювати дві різні культури.

Як вибрати місце для майбутньої зерносушарки

Є ряд правил з вибору найкращого місця для сушильного обладнання: недалеко від дорожніх розв’язок та електромереж, але подалі від житлових будинків. Іноді, щоб виконати ці умови, несуть додаткові витрати на спеціальне обладнання. Також біля зерносушарки має бути:

• електромережа з потужністю 100 кВт,
• майданчик із твердим покриттям площею від 500 кв. м для приймання вологого зерна,
• склади чи силоси для зберігання сухого зерна.

«Процес вибору ділянки, проєктування, будівництва і купівлі елеваторного обладнання варто починати десь за рік до введення підприємства в експлуатацію. Детально пропрацьований проєкт допоможе уникнути помилок і максимально оптимізує технологічну схему майбутнього підприємства», — зазначає керівник відділу розробки проєктної документації ТОВ «Будмонтажсервіс 1» Владислав Болабко.

Розробляти проєкт експерти радять із грамотними спеціалістами, — це економить час, гроші і нерви. Займатися проєктом можуть як представники постачальника обладнання, так і спеціалізовані проєктні компанії. Зазвичай до останніх звертаються, коли будують середні та великі об’єкти з обладнанням різних виробників. Робота зі спеціалістами дозволяє уникнути зайвих витрат.

«Наприклад, цього року ми постачали наш комплекс у проєкт, в якому заглиблена завальна яма коштувала 9 млн грн. В результаті її не встигли добудувати до сезону, і замовник чудово без найменших проблем вирішує свої завдання з мобільною наземною ямою нашого виробництва за 290 тис. грн», — зазначає Євген Романов.

Експерти наголошують, що тільки проєктні роботи можуть тривати від 3 до 12 місяців. Терміни реалізації подальшого будівництва залежать від його масштабу та кількості постачальників. Обладнання виготовляється та монтується протягом 4-6 місяців.

Вибір обладнання та постачальників

Як вибрати надійного постачальника обладнання? Крім цін та характеристик зерносушарки, варто уточнити наступне:

• як давно компанія працює на українському ринку,
• які відгуки про неї залишають покупці.

Саме відгуки користувачів допоможуть зрозуміти реальну потужність обладнання, особливості обслуговування, слабкі місця та підводні камені покупки. Не менш важливо дізнатися про якість подальшого сервісу від компанії-постачальника. Найкраще відвідати господарства з обладнанням, до якого ви придивляєтеся, в гарячий сезон під час активної роботи.

Ще один момент — вартість. Ціна обладнання може значно відрізнятися залежно від продуктивності, конструкції, технологій, які використовуються, від вартості компонентів і від країни, що їх виробляє.

Бюджетний комплекс для сушіння зерна на альтернативному паливі під ключ може коштувати приблизно до $200 тис., оптимальніший варіант — від $300-400 тис. Комплекси відрізняються продуктивністю, надійністю і стабільністю роботи, економічністю.

Краще, якщо весь комплект обладнання постачає один виробник, — тоді не буде конфлікту сумісності елементів сушильного комплексу. Врахуйте, що не всі типи зерносушарок коректно працюють із теплогенераторами на альтернативному паливі.

Яку зерносушарку вибрати

В Україні найбільш поширені два типи зерносушарок: шахтні та колонкові. Розглянемо більш детально недоліки та переваги кожного типу.

Шахтні зерносушарки

Виробники: «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР», Strahl, Mepu, Riela, Stela, Bonfanti

Зерносушарки шахтного типу вважаються в Європі найкращим рішенням як для невеликих фермерських господарств, так і для великих елеваторів. Найбільш сучасний різновид шахтних сушарок — двозонна змішаного потоку. Зерно в таких моделях просувається по шахті зверху вниз і продувається гарячим та холодним повітрям. Сушарки такого типу найбільш економні та технологічні.

Переваги:

• Мінімальні витрати палива.
• Можна працювати у змішаному потоці, на виході зерно має рівномірну кінцеву вологість.
• Потоки гарячого повітря рівномірно проходять крізь товщу зерна, тому можна застосовувати вищі температури, — це підвищує продуктивність сушарки.
• Конструкція шахтної зерносушарки дозволяє встановити системи рекуперації та рециркуляції тепла для економії пального.
• На відміну від інших типів, шахтні сушарки дають мінімальні викиди пилу. Можна встановити і додаткові пиловловлювачі — циклони або циклофени.
• Є можливість герметизації та утеплення сушарки. Це дозволяє економити витрати палива та підтримувати продуктивність обладнання в холодну пору.
• Довгий термін експлуатації.
• Низький рівень шуму, і є можливість знизити його ще й за допомогою додаткового обладнання.
• У двозонних сушарках система охолодження знаходиться у нижній зоні шахти, — не треба купувати окреме обладнання.
• Шахтні зерносушарки набагато легше перевести на альтернативні види палива.

Недоліки:

• Дорожчі, ніж модульні сушарки. Але вартість швидко окупається шляхом економії палива і високої продуктивності.
• Потребує довшого монтажу в порівнянні з модульними сушарками. Представники компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» монтують комплекси за 10-20 днів.

У зерносушарок шахтного типу практично немає технологічних недоліків.

Колонкові зерносушарки поперечного потоку

Виробники: Sukup, FarmFans, GSI, Brock, Deluxe, MathewsCompany, «Сапфір»

Модульні та баштові зерносушарки поперечного потоку ще називають «американськими». Таке обладнання працює не дуже досконало, складне в обслуговуванні та не економне. Ці сушарки були популярні в Україні півтора-два десятиліття тому серед фермерських господарств. На великих елеваторах їх також встановлювали через нижчу вартість. Але зараз таке обладнання займає невелику частку українського елеваторного ринку, і зазвичай працює на невеликих фермерських господарствах.

Переваги:

• Нижча ціна, ніж у шахтних сушарок, через недорогу конструкцію.

Недоліки:

• Нерівномірне сушіння, оскільки товщина зерна може бути від 380 до 1500 мм, а можливості перемішувати продукцію в сушарці зазвичай нема.
• Великі витрати палива. Щоб зробити сушіння рівномірнішим, температуру агента сушки знижують, а це веде до перевитрат пального.
• Сушарки такого типу створені для сушіння зерна з невеликою вологістю.
• Потрібно часто очищати та обслуговувати перфорації стінки (сітки) від залипання легкими домішками. В цей час ефективність сушіння знижується або повністю припиняється.
• Потрібно встановлювати додатковий бункер для завантаження зерна. Сушарки такого типу треба окремо забезпечувати норіями, транспортерами, металоконструкціями, тому що вони не входять у основну вартість комплексу.
• Через конструктивні особливості неможливо створити рекуперацію та рециркуляцію тепла.
• Велика кількість пилу. В зерносушарках поперечного потоку неможливо встановити жодної системи придушення чи вловлювання пилу.
• Під час зміни культури для сушіння потрібно замінювати сітки (стінки) зерносушарки.

Теплогенератори: різновиди і джерела енергії

Класифікація теплогенераторів для зерносушарок залежить від типу палива. Є класичне паливо — природний газ, пропан-бутан (скраплений газ), дизель. До альтернативних видів палива відносять дерев’яну пелету, щепу, відходи.

Теплогенератори на природному газу, дерев’яній щепі і соломі найбільш розповсюджені серед українських аграріїв. Пальники, що працюють на скрапленому газі і на дизелі, менш популярні через велику собівартість сушіння, а також через те, що виникає необхідність вести паливне господарство, може виникнути дефіцит саме цього пального або ціна раптово виросте.

Скільки коштує сушіння зерна з теплогенератором?

Оцінка ефективності теплогенераторів — це економіка сушіння. Скільки потрібно витратити на сушіння одного тонно-відсотка вологи? Все залежить від вартості палива, застосовуваних в обладнанні технологіях та якості виробництва. Але розрахунки показують, що обладнання на альтернативному паливі окупається за один сезон. Детальніше в таблиці.

*Дані розраховані для сезонної температури від +10^оС до -10^оС

** Фактичні ціни та прогнози операторів ринку на сезон 2022  

У холодну пору у всіх типів пальників зростає витрата палива, тому витрати на дорогі джерела енергії ростуть ще більше.

Читайте по темі: Теплогенератори НОВОГО ЕЛЕВАТОРА допомагають суттєво економити на сушці зерна

Газові пальники: від вигоди до збитковості

Газові пальники прості в експлуатації і підходять до всіх типів сушарок. Через це до 2010 року більшість об’єктів були оснащені саме природним газом навіть попри те, що підключення до газопроводу дороге і складне. Але з тих пір газ почав дорожчати і став неприйнятним для сушіння зерна. Будівництво нових сушильних комплексів на природному газі практично зупинилося. Зараз таке обладнання встановлюють тільки на великих елеваторах з сушарками, які мають продуктивність від 1 тис. т. Такі потужні комплекси важко забезпечити енергією з альтернативних джерел.

Переваги:

• Зручність використання: для роботи потрібно відкрутити кілька вентилів.
• Безінерційність — можна швидко змінювати температуру теплового агента.
• Не потрібно зберігати паливо.
• Чисте зерно без теплообмінника.

Недоліки:

• Висока ціна. Зараз природний газ є найдорожчим паливом для сушіння. За сезон роботи з газом перевитрата може сягати десятки мільйонів гривень.
• Низька доступність: газові магістралі можуть буди далеко від зерносушарки, а потужність газопроводів буває замалою для роботи.
• Дороге підключення.
• Політичні ризики і неможливість диверсифікувати постачання природного газу.

Теплогенератори на соломі

Найчастіше теплогенератори на соломі використовують в малих фермерських господарствах, де треба сушити небагато зерна, а на дорожче обладнання немає фінансів. Використовувати солому із власних полів для сушіння зерна, — це ніби вигідно, а, з іншого боку, мінусів виходить більше.

Генератори цього типу недосконалі. Закордонні технологічні котли можуть працювати краще, але вони в кілька разів дорожчі, тому у нас їх рідко де використовують. Але навіть на більш сучасних теплогенераторах на соломі робота вимагає багато зусиль на обслуговування. Не рятує навіть встановлення двох котлів на одну сушарку, — вийти в режим безперервного сушіння зерна це не допоможе.

Переваги:

• Достатня теплова калорійність для сушіння на низьких температурах. Калорійність соломи — 2500-2700 ккал/кг.
• Солома — найбільш доступне паливо для аграрія.

Недоліки:

• Солома, попри стереотип, не безкоштовна. Є витрати на збирання, пресування в рулони, пакування і транспортування.
• Системне збирання соломи з полів підриває родючість ґрунту.
• Питома щільність соломи низька, а калорійність нижча, ніж у деревини, тому теплогенератори мають величезні розміри та відносно низьку потужність.
• Сушіння зерна соломою передбачає наявність теплообмінника, але в такому разі отримати чистий сушильний агент із температурою 120°C — майже нездійсненна задача.
• Повністю автоматизувати сушіння зерна соломою практично неможливо. Іноді це вдається, але коштує дуже дорого. Обслуговування такого теплогенератора дуже ресурсне, і потребує більше людей, ніж для генераторів на іншому паливі.
• Солома містить багато золи, яка кристалізується на стінках теплогенераторів. Через це продуктивність обладнання знижується, росте ризик поломок. При цьому очищувати генератор непросто.
• Важко підтримувати постійну температуру агента, бо на різних стадіях горіння (розпалювання, пік горіння, затухання) рулон соломи віддає різну кількість тепла.
• Зерносушарка не може працювати в потоці через нестабільність температури і ризики нерівномірної вологості продукції на виході. Зазвичай на соломі зерно сушать в режимі порційного завантаження, а це також знижує продуктивність роботи.
• Постійні зупинки на обслуговування теплогенератора, бо на соломі працюють циклічно: завантаження-робота-чистка.
• Щоб скоротити паузи на обслуговування, для однієї сушарки можна використовувати два теплогенератори у спареному режимі: один працює, інший обслуговують. Проте такі проєкти стають дорожчими.

Теплогенератори на деревному паливі

Обладнання, що працює на деревній щепі і різних видах пелет, найбільш економне. Сучасні технології забезпечують безперебійну роботу навіть при високому навантаженні та у будь-яких погодних умовах. До того ж, таке паливо в Україні найбільш доступне.

Теплогенератори цього типу відрізняються у різних виробників, і працюють теж по-різному, залежно від комплектації. Різниця між примітивною «дров’яною грубкою» та високотехнологічним автоматизованим комплексом з віддаленим управлінням дуже відчутна. Якісне обладнання потребує вкладень, але окупається за перший же сезон. Експерти компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» рекомендують вибирати саме цей тип теплогенераторів.

Переваги:

• Швидка окупність. Рентабельність та продуктивність теплогенератора дозволяють окупити обладнання за один сезон, попри його недешеву вартість.
• Теплогенератори цього типу не потребують багато палива, тому вигідніші. Паливо горить поступово, а все тепло, що виділяється, іде на сушіння зерна.
• Деревина і пелети горять сильно і рівномірно, — це дозволяє підтримувати стабільно високу температуру сушильного агента.
• Вологість палива не впливає на ККД. В теплогенераторах можна спалювати паливо з вологістю до 35% вологості без наслідків для сушіння.
• Повна автоматизація. В сучасних теплогенераторах використовуються спеціальні датчики та системи безпеки, які мінімізують НС, бо при будь-яких неполадках зупиняють роботу. Також автоматичний режим дає можливість підтримувати потрібні температури.
• Не треба багато ресурсів і сил для обслуговування теплогенератора. Обладнання працює в інтенсивному поточному режимі довго і безперебійно.

Недоліки:

• Дорого, оскільки теплогенератори такого типу не прості в конструктивному виконанні.
• Є інерційність, — зміна та підтримка заданої температури повітря відбувається із затримкою.
• Потрібен теплообмінник — він обов’язковий для цього типу генераторів, оскільки захищає зерно від продуктів спалювання, запобігає пожежам та забезпечує якість продукції на виході.
• Потрібно обслуговувати та очищати обладнання. Частота обслуговування залежить від конструкції топки та палива, що використовується.
• Сумісні не з усіма моделями зерносушарок. В деяких випадках використання теплогенератора знижує продуктивність зерносушарки, підвищує неоднорідність вологості зерна чи сприяє викидам пилу. Наприклад, генератори такого типу було дуже проблематично під’єднати до модульних «американських» сушарок. Проте експерти «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» провели ряд успішних випробувань та анонсували приймання заявок на переобладнання сушарок цього типу.

«11 років ми надаємо послуги сушіння зерна та розробляємо зерносушильне обладнання. Наші підприємства висушили мільйон тонн зерна, тому ми ретельно вивчили та протестували всі існуючі технології сушіння. Вибір однозначний — це шахтне сушіння з теплогенератором на щепі. Такий комплекс обладнання дозволяє досягти максимальної рентабельності та стабільної роботи в природно-кліматичних умовах України», — розповів інвестор та власник ТОВ «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» Олексій Голуб.

Максимальна потужність теплогенераторів, які працюють на щепі та пелетах, на українському ринку досягає 16-21 мВт. Проте, Євген Романов радить завжди перевіряти ці дані на практиці у користувачів.

«Враховуйте, що деякі виробники для підвищення потужності відмовляються від теплообмінників, а це загрожує забрудненням зерна та пожежонебезпекою. Інші приписують своїм виробам більше ККД та потужності на виході. Все це необхідно перевіряти у тих, хто вже користується таким обладнанням», — наголошує Євген Романов.

Важливі нюанси при виборі зерносушарки

Треба враховувати, що, окрім сушильного обладнання, для побудови технологічних ланцюжків можуть знадобитися додаткові елементи і послуги. Наприклад, монтаж, частіше за все, не входить у вартість проєкту.

Щодо необхідного обладнання, то для гарної роботи важливо також забезпечити:

• завальну яму, яка необхідна для подачі зерна в норію,
• очисне обладнання — сепаратори, скальператори для очищення зерна,
• транспортне обладнання — норії, зернопроводи, транспортери,
• циклофени, які збирають дрібні відходи з вентиляторів,
• іскрогасник — це обладнання використовується разом із теплогенератором на альтернативному паливі для відловлювання іскор із димоходу,
• глушники, що знижують шум вентиляторів,
• телескопічний навантажувач,
• автомобільні ваги,
• лабораторія чи професійне обладнання для визначення вологи зерна.

Гарантії роботи обладнання

Зазвичай загальна гарантія на обладнання складає 1 рік. Гарантійні терміни окремих елементів можуть відрізнятися. Скажімо, «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» на колосники пальника дає 10 років гарантії, а на капсулу теплообмінника — 3 роки.

Якщо частини комплексу включають обладнання від інших виробників, — наприклад, вентилятори чи двигуни, — то гарантійні строки відрізняються. Крім того, деякі постачальники можуть знімати обладнання з гарантії, якщо його у господарстві самостійно переробляли або підключали до сушарки без теплообмінника. Але при гарній експлуатації та якісному обслуговуванні зерносушарка може працювати 20-30 років, а теплообмінник — до 10 років.

Сервіс і обслуговування

Обираючи постачальника, впевніться, що у компанії є кваліфіковані спеціалісти, оперативний сервіс та запчастини до обладнання. Це допоможе уникнути довгих простоїв обладнання через поломки.

Ще один момент — огляд обладнання в кінці сезону спеціалістами компанії-виробника. Експерти «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» радять робити це щорічно, щоб  вчасно виявити слабкі вузли обладнання та попередити проблеми в майбутньому.

Можливості фінансування: гранти, кредити, компенсації

Частину коштів на покупку обладнання можна отримати від банків або від держави. Наприклад, зараз доступні гранти від Міністерства економіки, які виділяють для фінансування проєктів переробки агропродукції. Аграрії можуть отримати безповоротну допомогу у розмірі 50% вартості будівництва.

Ще один варіант — компенсація 25% від ціни обладнання вітчизняних виробників. Зараз програма не працює, але в перспективі після закінчення війни вона повинна відновитись.

Також для фінансування можна скористатися кредитом, — банки охоче кредитують аграріїв за зниженими тарифами. Постачальники обладнання можуть бути в партнерстві з банками, які дають кредити, — це спростить отримання кредиту.

Олена Гайдук, Elevatorist.com

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на аграрному фронті для вас