Експерт по якості Cotecna Надія Миценко: Найчастіші проблеми експортного зерна — хлорпірифос та псування в дорозі

Експерт по якості компанії Cotecna Надія Миценко

Від початку повномасштабного вторгнення Україна почала експортувати більше зерна в ЄС, також в певний період заговорили про те, що експортом зайнялися навіть невеликі агропідприємства, чого раніше не було. Тому ми вирішили запитати у спеціаліста з якості зерна Cotecna UKRAINE Limited Надії Миценко про вимоги до експортного зерна в ЄС, що буває, коли вже законтрактоване зерно не відповідає вимогам, та як вирішують спірні питання, пов'язанні з експортним зерном.

Наскільки відрізняються критерії для прийомки зерна на елеватор та для експорту?

Надія Миценко: На елеватори зерно надходить за вимогами договорів, які прописують показники якості згідно до ДСТУ «Технічні вимоги» та законодавства України.

Вимоги та законодавство ЄС не співпадають з вимогами в Україні, а вимоги контрактів часто можуть бути ще більш жорсткі навіть по відношенню до специфікацій ISO та ЄС регуляцій. Особливо різняться вимоги до показників безпеки.

* - для зернових
** - ліміт, що був змінений для гармонізації із вимогами ЄС, але ця правка не відображена в документі ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, на який посилається ДСТУ 3768 ПШЕНИЦЯ ТУ

• помаранчевим — ліміт більший, ніж за Кодексом, тому є у зоні ризику та підлягає моніторингу
• червоним — ліміт більший, ніж в ЄС, тому є у зоні ризику та підлягає ретельному моніторингу

Чи є різниця в критеріях сертифікації для різних країн-імпортерів? 

Надія Миценко: Так є, бо в кожній країні є свої нормативні документи, закони, регуляції, які прописують вимоги до показників якості та безпеки продукції. Тому набір показників, які підлягають обов’язковому контролю в рамках сертифікації, дуже різний.

Розкажіть про сертифікати якості зерна, які необхідні для експорту в Європу: хто їх видає і як відбувається процедура видачі?

Надія Миценко: Ми з вами зараз розглядаємо сертифікацію в рамках експортного контракту, бо є багато видів сертифікацій і це окрема тема розмови.

Найчастіше при експорті зернових використовують форми контрактів GAFTA. Дані проформи — це кілька сторінок умов, наявність яких є вичерпною для будь-якої поставки зерна. Умови викладені англійською мовою у відповідних розділах: Goods (опис товару), Quantity (кількість), Price (ціна), Brokerage (брокерський супровід), Quality (якість), Period of Delivery (період відвантаження), Loading (умови навантаження), Extension of Delivery (продовження періоду відвантаження), Insurance (страхування), Payment (оплата).

У розділі Quality (якість) прописують основні ліміти за показниками якості та безпеки, методи визначення та штрафи за відхилення від вимог контракту. Також контракт встановлює необхідний список сертифікатів, потрібних для партії зерна. Це сертифікати якості, безпеки, відсутності ГМО та інші.

Якщо розглядати сертифікацію олійних культур та олії, то тут в основному використовують контракти FOSFA. На сьогоднішній день існує понад 50 проформ контрактів FOSFA. Кожному контракту надано номер, і вони відрізняються товаром та базисом поставки. Тут теж є свої вимоги до оформлення пакету документів, сертифікатів, протоколів відповідно до вимог регламентуючих документів FOSFA.

Для кормів та кормової продукції наразі використовують вимоги GMP+ International. Багато вимог переплітаються с GAFTA та відповідними стандартами та регуляціями ЄС, але є свої нюанси та особливі вимоги до контролю за критичними показниками якості (пестициди, мікотоксин В1, важкі метали, діоксини). Контроль цих показників потрібно проводити не тільки в акредитованих лабораторіях, але і в зареєстрованих відповідно до вимог GMP+В11, — це зобов’язує лабораторії щороку проходити відповідну перевірку.

Я перерахувала тільки основні експортні контракти. До кожного контракту є своя схема сертифікації. Головні вимоги до організацій, які проводять такі роботи, — це наявність акредитацій ISO 17020,17025, сертифікацій ISO 9001, GAFTA, FOSFA та інших організацій, якщо необхідно. Це забезпечує компетентність та сталий досвід при виконанні робіт з сертифікації експортної продукції, та гарантує виконання необхідних вимог при відвантаженні.

Чи буває так, що трейдер купив зерно, а експортувати його не може через невідповідність якості вимогам контракту?

Надія Миценко: Така ситуація може бути, якщо:

• Контракт був укладений до збору врожаю. Часто контракти укладають за умовами попередніх років, але показники якості нового врожаю можуть не відповідати по одному чи кількох пунктах. Ці ризики не завжди можливо передбачити.
• Партія формувалась без контролю показників за умовами експортного контракту. Також може бути, що на момент формування партії експортний контракт не було укладено, і партія формувалась стихійно.
• Підготовлена партія зберігалась в неналежних умовах, без періодичного контролю якості. Особливо, коли така партія зберігається рік і більше до відвантаження.

Чи існують випадки, коли зерно, сертифіковане в Україні, не пройшло контроль якості в країнах Європейського союзу? Як такі ситуації вирішуються?

Надія Миценко: Такі ситуації можливі, якщо відправник не врахував відповідні вимоги законодавства ЄС та не пройшов сертифікацію по відповідних показниках якості чи безпеки. Також це буває, коли відправник не врахував ризики зниження якості вантажу через вид відвантаження, умови та тривалість транспортування, та загальних ризиків логістики в теперішніх умовах.

Спірні ситуації вирішують переговорами постачальника та покупця. Для контрактів GAFTA, FOSFA є свої процедури вирішення спорів. Вони прописують дворівневий арбітраж: перша інстанція та апеляція.

GAFTA передбачає кілька варіантів арбітражних правил: GAFTA 125 та GAFTA 126. Зазвичай застосовуються перші, а GAFTA 126 застосовується у простих суперечках та передбачає прискорену процедуру розгляду справи.

FOSFA передбачає кілька варіантів арбітражних правил: Правила арбітражу та апеляції FOSFA (за якими розглядаються більшість спорів) та Правила розгляду простих суперечок одноосібним арбітром (суперечка розглядається одноосібним арбітром, немає апеляції).

За іншими видами двосторонніх контрактів спірні питання можуть вирішувати згідно вимог законодавства приймаючої країни. Якщо питання не стосується безпеки продукту, то вирішення може обмежитися штрафними санкціями за контрактом, тобто зниженням ціни за умовами контракту.

Якщо спірне питання більш складне, і не вирішується за рахунок тільки переговорів, тоді залучають акредитовані референтні локальні лабораторії для проведення арбітражних досліджень. Це може бути одна або декілька лабораторій, — все залежить від складності спірного питання.

Вже за висновками цих досліджень роблять фінальний висновок, який спирається на законодавство країни, що приймає вантаж, та на вимоги контракту. Після цього надають припис до постачальника, де вказують рекомендації наступиних дій щодо вантажу. В основному такі приписи видають державні органи. Нотифікації країн Євросоюзу вносять до бази RASFF Window - Notification detail (europa.eu).

Які зараз найбільші больові точки в плані якості експортного зерна? З якими показниками якості найбільше проблем і чому?

Надія Миценко: Больових точок багато, бо ми працюємо в ризикових умовах війни. Є проблеми зі зберіганням зерна, з логістикою, з контролем безпеки тощо. Всі ці фактори впливають на кінцеву якість продукції у місці приймання. Зараз дуже складно вчасно забезпечити всі необхідні умови в процесі постачання зерна. Витрати на забезпечення потрібної якості зерна зростають, тому не кожне підприємство може собі дозволити забезпечити належний поетапний контроль якості.

З безпекових проблем наразі можна виділити проблему з пестицидом хлорпірифос, який заборонено використовувати в Європі, але в Україні його ще використовують, і це може бути проблемою при експорті.
Якщо розглядати питання логістики вантажів, то можна виділити багато випадків псування вантажу в дорозі. На це впливають і довжина шляху, і час очікування до вивантаження, герметичність та придатність транспортних засобів, та інші фактори. Треба відмітити, що ні судно, ні вагон, ні авто не придатні для довгострокового зберігання вантажу. При тривалому знаходженні зерна в транспорті без вентиляції і контролю температури відбувається пошарове псування вантажу.

Чи є у сертифікатів якості зерна терміни дії? Чи може закінчитися термін дії сертифікату якості, якщо зерно довго в дорозі?

Надія Миценко: Експортні сертифікати якості та кількості вантажу мають термін дії по контракту та термінах доставки вантажу.

Є відповідні процедури, де прописують строки подачі скарг на якість чи кількість за контрактами GAFTA, FOSFA. Те, приймають чи не приймають ці організації сертифікати, видані у пункті відвантаження, залежить від багатьох факторів: строків подачі скарги, вимог контракту по доставці, — тобто, хто несе відповідальність за доставку вантажу належної якості, чи не було порушень контракту або процедур, встановлених цими організаціями.

Якщо вантаж за форс-мажорними причинами не потрапив до покупця вчасно або знаходився в черзі на вивантаження протягом тривалого часу, то, можливо, буде необхідна пересертифікація в місці прийому вантажу, бо якість вантажу точно зміниться після довгого перебування в транспорті.

При неналежних умовах доставки сюрвейєр не може гарантувати, що показники якості залишаться такими самими, які були в момент завантаження. Він гарантує, що вантаж був відправлений відповідної якості в момент інспекції. Саме тому готуються контрольні зразки, які віддають капітану судна. Цю пробу використовують при вирішенні спірних питань.

Хочу також наголосити, що сюрвейєр інформує клієнта про всі ризикові фактори, які він спостерігає під час інспекції. Щодо якості вантажу він тільки констатує факт, який встановлює в момент інспекції, та фіксує це в сертифікатах.

Сертифікація щодо вуглецевих викидів ISCC: для яких культур вона важлива і як зараз змінюється ситуація серед аграріїв з отриманням цього сертифікату?

Надія Миценко: Міжнародна екологічна і вуглецева сертифікація (ISCC — International Sustainability and Carbon Certification) — це система сертифікації сталого споживання для всіх видів сировини і ринків сільськогосподарського та лісового господарства. Схема відповідає Директиві з поновлюваних джерел енергії (RED) та Директиві про якість палива (FQD) Європейської комісії.

Ми знаємо, що на сьогоднішній день в Україні є можливість пройти два види сертифікації за стандартами ISCC: ISCC EU и ISCC PLUS. ISCC EU є обов'язковою сертифікацією сировини для біопалива чи самого біопалива у разі експорту на ринки країн ЄС, без якої неможливо експортувати. ISCC PLUS стандарт сертифікації біопалива поза ринком країн Євросоюзу.

Повний перелік матеріалів, що підпадають під сертифікацію ISCC EU та ISCC PLUS можна знайти за посиланням List of material eligible for ISCC certification.

Найбільш популярні для сертифікації культури в Україні на сьогоднішній день — це ячмінь, кукурудза, насіння льону, овес, ріпак, жито, соняшник, сорго, соя, відходи пресування (від виробництва рослинних олій), пшениця.
Наразі в аграрному секторі мають бути сертифіковані всі ланки ланцюга поставок (трейдер, пункти зберігання) окрім фермерства. Фермери можуть або пройти добровільну сертифікацію, або надати встановлений пакет документів. Але вони будуть обов’язково приймати участь у аудиті зі сторони органу з сертифікації.

Незважаючи на війну в Україні попит на сертифікацію ISCC продовжує зростати. Так наприклад у 2023 році сертифікацію вже пройшли більше 200 підприємств, а у 2022 році — не більше 100.

На що ви рекомендуєте звертати увагу при підготовці експортних партій зерна?

Надія Миценко: Кожен відправник розробляє власну систему контролю при формуванні партії в залежності від своїх можливостей та вимог, які необхідно контролювати в потоці. Я можу надати рекомендації про необхідні етапи підготовки:

• Контроль якості при прийманні зернових на елеватор. Схеми контролю якості різняться в залежності від культури.
• Власник вантажу повинен усвідомлювати та оцінювати всі ризики якості, і, відповідно до цього, проводити контроль, використовуючи свої можливості або можливості компетентних організацій, з якими він укладає договір та узгоджує схему контролю.
• Якщо зерно планують зберігати довгостроково, то необхідно розробити план контролю якості в процесі зберігання. Якщо зерно не контролюють протягом зберігання, тоді зміна якості в гіршу сторону неминуча.
• Перед відвантаженням за контрактом необхідна перевірка показників якості партій, щоб правильно сформувати загальну партію. Якщо зерно при надходженні на зберігання перевірялось, але після цього воно зберігалося більше 3 місяців, його якісні характеристики можуть змінюватися.

Бувають ситуації, що зерно вже не відповідає всім необхідним вимогам, і тоді постає питання про виконання контракту, або перенаправлення вантажу за умовами контракту іншої країни.

Дякуємо за розмову!

Олена Гайдук, Elevatorist.com