АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Ми розв'язали головну проблему в переробці полімерних рукавів — ЧИСТЕ ПОЛЕ
Якось у 2012 році керівник компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» Тарас Лисенко розговорився зі своїм постійним покупцем полімерних рукавів, який використовував їх у досить великих об’ємах. На питання, куди дівають використані силобеги, той відповів: «Спалюємо».
«Вони спалили 10 тонн пластику! Якщо всі почнуть позбавлятися залишків таким варварським способом, буде катастрофа. Тоді я задумався, що з цим робити», — каже Тарас Лисенко в розмові з Elevatorist.com.
Відтоді компанія не лише виробляє полімерні рукави — від стандартних до індивідуальних замовлень довжиною від 30 до 160 метрів, а й запровадила програму збору та переробки використаних силобегів. Ба більше — аграріям за це ще й платять.
Виготовлення і гофрування полімерних рукавів
Компанія «ЧИСТЕ ПОЛЕ» почала працювати у 2011 році. Як розповів Тарас Лисенко, разом зі співзасновником Євгеном Хом’яковим та колективом спочатку займалися розв'язанням проблеми гофрування поліетилену.
Гофрування — це процес складання полімерного рукава таким чином, щоб він потім правильно наповнювався зерном. Тарас Лисенко каже, що компаній, які займаються виробництвом поліетиленових плівок (екструзією) є чимало, але саме гофрування є «нокаутом» для багатьох, хто хоче вийти на ринок полімерних рукавів.
«Деякі мають повний цикл виробництва від екструзії до гофрування, деякі — частковий, тобто, екструзія робиться на інших підприємствах, а гофрування-пакування — на власних. І ми пішли саме цим шляхом. Оскільки ми займалися саме розв'язанням проблеми гофрування плівки, то коли пройшов час робити щось самостійно, вирішили: давайте робити те, що вміємо краще», — згадує Тарас Лисенко.
Так компанія «ЧИСТЕ ПОЛЕ» сфокусувалась на гофруванні та пакуванні рукавів. Екструзію замовляють у провідних виробників поліетиленових виробів у Європі, зокрема у Франції, Іспанії, Німеччині.
«Європейські виробники досить скрупульозно підходять до справи: регулярно оновлюють обладнання, експериментують з сировиною. В результаті якість плівки дуже висока, а бар'єрні властивості взагалі поза сумнівами. З’являються нові типи плівок, наприклад, є тришарові, п’ятишарові, семишарові, вже експериментують з плівками в 9 шарів. Це все дає можливість клієнту отримати на виході матеріал надзвичайно високої якості, з дуже хорошими бар'єрними властивостями, які просто недосяжні для старих плівок, і з вищою вагою», — розповідає керівник Тарас Лисенко.
«ЧИСТЕ ПОЛЕ» випускає рукава для зберігання зерна під брендом «White bag pro», «White bag prеmium» різних довжин та діаметрів.
Аграрії цікавляться нестандартними довжинами полімерних рукавів
В компанії кажуть, що аграрії зараз не лише навчилися працювати з рукавами, але тепер експериментують з різною довжиною силобегів. Серед клієнтів «ЧИСТОГО ПОЛЯ» є і такі, що замовляють зовсім короткі рукави — по 30 метрів — тому що використовують вузький майданчик для їх складання. Такі індивідуальні замовлення в компанії можуть виконувати завдяки самостійному гофруванню.
Аграрії відкривають для себе також і зручність довших рукавів, понад стандартних 60 метрів. Як відмічає Тарас Лисенко, тенденція переходить на використання силобегів по 75-90 метрів, навіть 120 і більше.
«Чим вигідні довгі рукави? Бо можна відпрацювати зміну, не зупиняючись зайве на заправляння силобега. Наприклад, в господарстві зранку до обіду використовують 2-3 рукави стандартного розміру, при цьому на заміну мішка йде від 30 хвилин. А якщо рукав довгий, то зранку вдягли, і його вистачає до обіду, а то й більше. Тобто, за зміну проводять одну-дві заміни рукава. Можна працювати, майже не зупиняючись», — пояснює керівник.
«ЧИСТЕ ПОЛЕ» має багато запитів на рукава 90 метрів. Навіть є господарства, які користуються силобегами лише 120 метрів. Логіка проста: з такою довжиною персонал має лише 4 заміни рукавів за добу завантаження. З коротшими силобегами їх було б від 8 і більше, а це додаткові витрати часу і сил працівників. Керівник зазначає, що заміна 120-метрового рукава займає не набагато більше часу, ніж 60-метрового — різниця складає приблизно 15%.
Логістичні перепони утилізації
Не лише робити рукави, але й утилізувати, — така ідея виникла перед «ЧИСТИМ ПОЛЕМ» від самого початку діяльності. В компанії пояснюють: проблема накопичення відходів була гострою для клієнтів. Якщо перші роки використання рукавів в господарстві їх активно купує місцеве населення, то з часом цей «ринок» насичується, а при закладці 100-200 силобегів щороку збирається 10-30 тонн плівки.
«На території полів, де накопичувалися величезні купи плівки з залишками зерна та інших субпродуктів, налітали птахи, прибігали гризуни, і від цього страждали ще й рукави, які лежали поруч. Ще була велика проблема: вітер часто підіймав плівку. Були випадки, коли використаний рукав довжиною 60-75 метрів просто здіймався в повітря і падав десь метрів за 300 від поля, міг впасти і на дорогу», — розповідає Тарас Лисенко.
Тому почали шукати переробників плівки в Україні. Керівник каже, що 14 років тому мало хто був готовий займатися саме рукавами, бо поліетилен йде з полів з органічними домішками. Як згадує Тарас Лисенко, на початковому етапі технолог компанії пояснював переробникам, з яким матеріалом вони будуть мати справу, що краще використовувати і як краще його обробляти перед агломерацією і гранулюванням.
«Уявіть, переробні підприємства завжди брали чисту поліетиленову сировину, а тут їм привозять якісь рукава з поля, де є клітковина, кукурудза й інші залишки. З таким вони не працювали раніше, тому почали експериментувати із методами. Але для того, щоб це все запустилось, в перші 5 років потрібно було їздити до переробників зі зразками», — розповідає керівник.
Знайшлися підприємства, які були готові на співпрацю, але постала інша проблема — логістика. Виявилося, що довести плівку на утилізацію важко і не вигідно. Після використання рукав дуже неоднорідний, має багато повітря. Завантажують повну машину використаних силобегів, а виявляється, що там всього 8 тонн з 20 можливих.
«Це був перший удар по нашій ініціативі», — згадує керівник.
Тоді в «ЧИСТОМУ ПОЛІ» почали шукати різні методи завантаження і підбирати найзручніший транспорт для перевезення. Тарас Лисенко каже, що спробували всі типи фур: напівпричіп з жорсткими бортами з відкритим верхом, з жорсткими бортами з заднім завантаженням, напівпричіп з м’яким тентом. Найбільш місткою для використаної плівки виявилася звичайна тентована фура. Але завантаження все одно займало досить довгий час: одну машину заповнювали по два дні!
«Ми відправляли свою бригаду, щоб спільно з аграріями завантажували машину. При цьому не заробляли на переробці, мали демереджі, але все одно продовжували це робити з огляду на соціальну відповідальність. Протягом багатьох років працювали з усіма клієнтами, які хотіли відправляти плівку на переробку. Але наші можливості теж були обмежені в часі, тому що коли займаємось одним клієнтом, інший чекає», — пояснює Тарас Лисенко.
Проте керівник додає, що за ці роки працівники компанії набули суттєвого досвіду і в компанії «ЧИСТЕ ПОЛЕ» почали розробляти технологію, яка повністю вирішила питання з логістикою — створили власний пристрій — намотувач плівки «Равлик».
Пристрій для намотування використаних полімерних рукавів
Невеликий причіпний пристрій для скручування плівки працює від гідравліки трактора чи іншої самохідної установки з рукавами для зерна та силосу, силосної плівки, крапельним поливом, агроволокном, плівкою для мульчування. Намотувач скручує матеріал в компактний рулон, який легко вантажиться. НПН-2 «Равлик» працює з рукавами стандартного і великого розміру, до 160 метрів.
«Ми вирішили головну задачу в цьому рівнянні», — каже Тарас Лисенко.
І додає, що тепер машину вантажать не два дні, а дві години. У вантажівку можна помістити до 18 тонн рулонів використаних рукавів.
«В цьому вже є математика, прибуток, тут можна заробити. Підприємство, яке використовує 200-300 рукавів, здаючи їх на утилізацію, відбиває вартість обладнання. Скручені рукави не розлітаються, менше приваблюють гризунів і птахів, та можуть якийсь час лежати в полі», — пояснює керівник.
НПН-2 «Равлик» входить до переліку техніки, що підлягає державній компенсації 25% для агровиробників. Виробництво максимально локалізоване: понад 80% комплектуючих виготовляються в Україні, компанія активно залучає українських постачальників. З розробкою та виробництвом «Равлика» компанія «ЧИСТЕ ПОЛЕ» стала членом Української асоціації «Украгромаш» — галузевого об’єднання виробників агротехніки.
Скільки аграріям платять за утилізацію рукавів
Компанія «ЧИСТЕ ПОЛЕ» продовжує займатися своєю екологічною ініціативою: допомагає аграріям позбавлятися використаних рукавів найкращим способом, і платить за це. Але тепер клієнти, які мають в розпорядженні пристрій для намотування плівки, і самі налагоджують зв’язки з переробниками.
«Деякі аграрії самостійно виходять на переробника і мають вже вищу вартість, тому що не треба враховувати довге й важке завантаження. Машина тепер вантажиться дві години. Такі фермери кажуть: «Я лише почав розпаковувати рукави, а під ворітьми вже переробники стоять, чекають, коли будемо здавати плівку», — розповідає керівник.
Зі свого боку переробники зрозуміли, як працювати з сировиною, знають її плюси й із задоволенням беруть рукави. Якщо, за словами Тараса Лисенка, років 5-7 тому підприємств, які цим займалися, можна було перерахувати на пальцях однієї руки, то зараз їх набагато більше. Працюють три великі переробні підприємства й відкриваються невеликі цехи, які також шукають, де придбати сировину у своєму регіоні.
«Лайфхак: найдорожче така плівка коштує взимку. Зараз, в процесі вивантаження рукавів, ціна на поліетилен найнижча, а взимку виростає через обмежену пропозицію. І хто, наприклад, накрутить рулонів з плівкою і дотримає до зими, то зможе їх здати дорожче», — підказує Тарас Лисенко.
Він каже, що ринкові ціни на кілограм чистої плівки коливаються в діапазоні від 4 до 7 гривень за кілограм.
«Якщо ви здаєте 100 рукавів і отримуєте за кожен рукав 500-560 гривень, то це вже велика сума. І ви зменшуєте свій вплив на навколишнє середовище», — наголошує керівник.
У «ЧИСТОМУ ПОЛІ» змогли знайти практичне рішення для переробки використаних полімерних рукавів й зробити цей процес зручним як для аграріїв, так і для переробників. Сьогодні схема вже працює стабільно: зрозуміла, економічно доцільна й екологічна. Компанія планує й надалі розвивати напрям виробництва полімерних рукавів на українському та міжнародному ринку, допомагати фермерам з утилізацією, а також запускає серійне виробництво намотувачів «Равлик».
Олена Гайдук, Elevatorist.com
