Як аграрії можуть захистити себе від непередбачуваних ситуацій у відносинах із елеваторами — поради адвоката

Джерело фото: Elevatorist.com
Довіра — це добре, але правильно і вчасно оформлені документи купівлі-продажу зерна — краще. В цьому переконана адвокатка, засновниця, керуюча партнерка ЮК «Надійний правовий партнер» Анна Кухарчук. Вона розповіла учасникам конференції Re:farm, як аграрії можуть захистити себе від втрати зерна і грошей.
Спочатку документи, потім все інше
В будь-якому бізнесі важливою є юридична гігієна, впевнена адвокат Анна Кухарчук. Перша її порада: завжди вчасно оформлювати належні документи.
«Первинні документи, якщо ми говоримо про продаж, – це договір купівлі-продажу. Якщо ми говоримо про передачу вашого зерна на зберігання, то це, звичайно, договір зберігання. Але звертаємо вашу увагу на складський документ. Зерновий склад, якому ви передаєте на зберігання ваше зерно, повинен видати вам складський документ. Ви повинні бути впевнені в тому, що контрагент, з яким ви працюєте, якому передаєте на зберігання ваше зерно, взагалі зареєстрований як склад. Інакше, якщо ви передаєте своє зерно суб'єкту, а він не має відповідного статусу, це створить додаткові проблеми»,— наголошує адвокат.
Також повинні бути такі документи:
- акт приймання-передачі, або видаткова накладна,
- ТТН,
- рахунки за послуги зберігання зерна.
«Маємо практику, коли підприємства працюють з зерновими складами, довго працюють і не дотримуються юридичної гігієни і практикують, що документи передаються через день, два, три місяці. Є приклад, коли наші клієнти 22, 23 і 24 лютого 2022 року здійснили відвантаження товару на зберігання і продаж, і розраховуючи на порядність зернового складу, з яким вони постійно працюють, не оформили документи. Але при цьому зареєстрували податкову накладну і сплатили все своїми коштами. Тож на сьогоднішній день залишилися і без коштів, і без зерна»,— наводить приклад Анна Кухарчук.
Також вона зазначає, що потрібно пам’ятати і про обов’язковий перелік документів при купівлі обладнання.
«Коли ви купуєте обладнання, на підставі договору купівлі-продажу, оплати і податкової накладної, бухгалтер повинен створити щонайменше 3 документи. Це інвентарна картка, акт введення в експлуатацію і наказ про початок експлуатації такого об'єкта. Якщо ви такі витрати віднесли на витрати підприємства, то податкова може не врахувати ці ваші витрати. Або якщо ви робите амортизаційні відрахування, так само ці документи мають бути»,— говорить Анна Кухарчук.
Вона зазначає, що із 100% агропідприємств, 99% працівників бухгалтерії роблять ці документи в перший день перевірки податкової, а не в перший день купівлі.
Суперечки про якість зерна
У зерносховища та аграрія можуть виникати суперечки про якість зерна. Адвокат радить аграріям самим перевіряти якість свого зерна перш ніж везти його на елеватор.
«Законодавство дозволяє самому підприємству перевірити якість зерна. Тут кожен виходить з власних можливостей. Хтось перевіряє своїми приладами, хтось співпрацює з лабораторіями, які є в різних регіонах. Коли ви передаєте свій товар на зерновий склад, і працівники елеватора, лаборанти, озвучують показники якості, а ви з ними не згодні, є можливість оскаржити ці результати»,— говорить Анна Кухарчук.
За її словами, для цього потрібно провести незалежну експертизу зерна в іншій сертифікованій лабораторії.
«Якщо не подати зауваження і не пройти незалежне тестування, то, звичайно, довести свою позицію буде неможливо. Чи складний цей процес? Ні, абсолютно не складний. Якщо зерно везе ваш транспорт, у вашого водія може бути шаблон зауважень, який йому необхідно заповнити. Або безпосередньо ваш діловод чи бухгалтер так само по дзвінку водія може відправити на електронну пошту зернового складу повідомлення про те, що ви не згодні з визначеними показниками і вимагаєте передати ваше зерно на дослідження»,— акцентує увагу адвокат.
Чи можна повернути зерно, коли елеватор знищено?
Зараз війна, тож є ризик того, що ворожа ракета може знищити елеватор разом із зерном. Чи є можливості перестрахуватись від таких форс-мажорів? За словами Анни Кухарчук, це реально.
«Коли ви передаєте своє зерно на склад на зберігання, або якщо ви його продаєте, ви повинні бути впевнені, що в договорі зберігання, який ви підписуєте, або в договорі купівлі-продажу є пункт: як тільки товар виїхав з території вашого підприємства, він за умовами договору купівлі-продажу, переходить у власність покупця. Або якщо забирає його сам елеватор, за нього несе відповідальність безпосередньо зерновий склад, якщо мова про зберігання. Ви можете в договорі прописати, що зерновий склад навіть у разі втрати товару за форс-мажорних обставин гарантує повернути вам ваше зерно. Чи можливо цей пункт лобіювати? Дуже складно, але можливо»,— зазначає спеціаліст.
Є ще один момент — це зобов’язання держави щодо повернення втраченого зерна.
«Якщо говорити про взаємовідносини із зерновим складом, то за законом в Україні нібито діє гарантійний фонд зерна. Тому зерновий склад, якому ви передаєте зерно, по-перше, має бути зареєстрований як зерновий склад, а, по-друге, має бути учасником цього гарантійного фонду. І закон нам говорить, якщо зерновий склад буде пошкоджений, держава відшкодує виробникам і власникам зерна його вартість. Але що насправді? Ми мали такий кейс з нашим клієнтом. Міністерство аграрної політики відповіло, що з 2013 року, коли почав діяти закон, такого гарантійного фонду так і не було створено. Це значить, що держава не створила умови, якими б вона могла реалізувати захист виробників»,— говорить Анна Кухарчук.
Саме тому вона наполягає на тому, що єдиним інструментом, який може захистити аграрія у відносинах із зерновим складом, на сьогоднішній день є можливість прописати певні норми в договори, які укладають аграрії та елеватори.
Інна Воробйова, Elevatorist.com