АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Новий мультимодальний термінал на Закарпатті: як працює універсальний сухий порт
Джерело фото: Elevatorist.com
За останній рік за селом Чорнотисів на Закарпатті виріс великий мультимодальний термінал з європейськими коліями. Підприємство «Термінал Чорнотисів» (TERCH) вже почало працювати: перше перевантажене зерно відправили в Румунію. Чому обрали саме таку локацію, як будували потужності та що пропонують українським експортерам? Про це Elevatorist.com дізнавався на «Чорнотисівському терміналі».
Вибір місця і будівництво
Мабуть, вибір місця для будівництва такого проєкту не менш складний, ніж вся наступна робота. Як розповіли на «Чорнотисівському терміналі», локації розглядали різні і в інших прикордонних областях. Але зупинилися саме на цій частині Закарпатської області. По-перше, близькість кордону, по-друге, є можливість відправляти вантажі залізницею аж в три сусідні країни — в Румунію, Угорщину та Словаччину. Та і загалом відстань до основних європейських покупців українського зерна та олії з Чорнотисова найменша в порівнянні з іншими регіонами держави. Тому почали проєктування і будівництво саме тут.
Термінал збудували всього за рік. Безпосереднє будівництво комплексу розпочали 27 березня 2023 року, а в цю ж дату 2024-го термінал надав першу послугу з перевантаження зерна.
Як розповів керівник комплексу Гордій Міщенко, будівництво було непростим. Спочатку підвели проєктанти, і довелося звернутися до іншої компанії під час активної розробки проєкту, хоча такого, як правило, не практикують.
Коли почалося саме будівництво, то довелося боротися з особливостями місця. Через близькість ґрунтових вод та специфічну структуру самого ґрунту на об’єкті працювала спеціалізована техніка.
«Коли велися будівельні роботи, у викопаних котлованах відразу ж набиралася вода. Доводилося її викачувати, і будувати фундамент. Не кожен підрядник з цим може справитися», — розповів Гордій Міщенко.
Проте з усім справилися, і сьогодні термінал вже почав працювати. На підприємстві прийняли 500 тонн технічного зерна пшениці, яким перевірили все обладнання. Крім цього, вже перевантажили на експорт 3 тис. т кукурудзи з автомобільного транспорту на вагони на європейській колії.
«На сьогоднішній час у нас на терміналі є все, що необхідно українському товаровиробнику, щоб вийти на європейський ринок. Ми можемо задовольняти всі транспортні, технологічні і логістичні потреби», — каже Гордій Міщенко.
Три складові терміналу
Весь перевантажувальний комплекс складається з трьох частин: це зерновий термінал, термінала для обробки олії та контейнерний майданчик з кранами.
Зерновий «Термінал Чорнотисів» виглядає як класичний елеватор, щоправда, без зерносушарки та з великою кількістю оперативних місткостей. Їх тут аж шість, і кожна вміщає по 1 тис. т зерна, — це для того, щоб мати можливість відвантажувати партії зерна різних культур та якості.
«Для зберігання зерна у нас є три плоскодонні металічні силоси місткістю по 7 тис. т і оперативні ємності на 6 тис. т. Загальна місткість зернового термінала на сьогодні складає 27 тис. т. А загалом проєктна потужність — це близько 80 тис. т», — розповідає Гордій Міщенко.
Тут приймають зерно з усіх видів сухопутного транспорту та перевантажують на залізницю, авто та навіть у контейнери. На терміналі можуть одночасно приймати зерно двох культур зі швидкістю 200 т/годину. Для цього облаштували 2 приймальні ями. Якщо це монокультура, то продуктивність приймання подвоюються.
Вивантаження зерна в транспорт — ключове завдання термінала. Для цього тут обладнані точки відвантаження на автомобілі, на вагони на євроколії та в контейнери.
Вузол завантаження контейнерів обладнаний спеціальним пристроєм для навантаження та зважування від «Заводу Кобзаренка». Він перевертає контейнер до завантаження, а оператор відразу отримує дані про нетто/брутто ємності після заповнення, та пломбує вантаж. Перевозять контейнери по території термінала за допомогою спеціалізованого крана «Кальмар» та автомобільних платформ.
На терміналі можуть також і напряму перекачувати продукцію з вагонів на широкій колії у вагони на вузькій європейській залізничній колії. Загалом технології дозволяють за добу розвантажити і навантажити зерном маршрут.
В комплексі встановили універсальну очисну машину TAS від компанії Buhler продуктивністю 250 т/год, бо іноді виникає необхідність додатково доробити зерно. В проєкті термінала є і зерносушарка, але, за словами керівника, чи варто її встановлювати, покаже час.
Олійний термінал
На «Чорнотисівському терміналі» планують працювати з соняшниковою та соєвою оліями. Найчастіше цю продукцію відправляють в Італію та Нідерланди.
На підприємстві кажуть, що зараз є величезний попит на перевантаження та експорт олії. Частково цей ажіотаж зумовлений тим, що росіяни знищили та заблокували частину олійних терміналів в морпортах, а частково — через вигідніші ціни, якщо продукція продається в євро.
Задовольняти цей попит будуть потужностями олійного термінала. Тут є можливість перевантажувати олію у автомобільні та залізничні цистерни.
Олійний термінал складається з автомобільної точки навантаження та вивантаження, такої ж залізничної точки, чотирьох резервуарів для продукту на 4 тис. кубометрів. Все це об'єднано олійним трубопроводом.
«З авто чи залізничних цистерн через насосну станцію закачується олія. Ідеальний варіант — коли є змога напряму перекачати продукт з цистерн на українській колії в цистерни на європейській колії. В іншому випадку олію перевантажуємо у резервуари для зберігання на терміналі. А далі, за необхідністю, перекачуємо у цистерни на вузькоколійку», — розповідає Гордій Міщенко.
Одночасно в олійному терміналі може розвантажуватися або завантажуватися 4 машини зі швидкістю 50 кубів за годину. Таку саму кількість цистерн можуть обробляти на залізниці, але з і значно більшою продуктивністю — 120 кубів за годину.
Робота з контейнерами
Всі три частини мультимодального терміналу об’єднує ділянка з залізничними коліями. Всього тут 7 колій: три широкі, три вузькі європейські та одна подвійна. Тут вантажать вагони зерном та олією, і поруч працюють з контейнерами. Одночасно на території термінала в Чорнотисові можуть розмістити 700 контейнерів.
З контейнерами працюють мобільний кран «Кальмар» та стаціонарний козловий кран. Під останнім знаходиться суміщена залізна дорога, на яку можна ставити як ширококолійні, так і вузькоколійні фітингові платформи.
«Сюди заходить рухомий склад, ми знімаємо контейнери на майданчик і вивозимо ширококолійні платформи. Потім завозимо європейські платформи, переставляємо цей вантаж на них, і можна їхати в Європу», — розповідає Гордій Міщенко.
Для роботи з рухомим складом на терміналі є два власних тепловози. Але щоб пришвидшити роботу з вантажами, використовують лебідки. За добу на терміналі можуть обробити 100 контейнерів.
З термінала — в Європу
Робота термінала оцінюється не лише технічними характеристиками перевантаження. Керівник Гордій Міщенко вважає, що швидкість оформлення документів для експорту — такий же показник ефективності для термінала, як і продуктивність перевантаження зерна, і це — важлива вимога часу.
«Раніше елеватор з підлоговим зберіганням вантажив 5, максимум, 7 вагонів за добу — і це вже було технологічне досягнення. Зараз до елеваторів вже стоїть вимога вантажити 54 вагони за добу, бо все націлено на обертання. Потреби часу постійно змінюються. Оформлення документів — це те саме обертання, бо можна технічно виконати перевантаження, а потім ще багато днів збирати документи», — пояснює Гордій Міщенко.
На терміналі розраховують, що всі необхідні документи разом з митною декларацією можна буде оформити за час від 24 до 48 годин. Дві доби — це якщо певні аналізи на зерно та олію потребуватимуть довшого виконання.
Далі — шлях в Європу. Зерно, олія чи контейнери з термінала в Чорнотисові можуть поїхати в напрямку Румунії, Угорщини або Словаччини.
«На сьогодні розроблені кілька логістичних ланцюжків по країнах. Це перехід на Румунію, потім Сербія-Хорватія з виходом на Словенію та на Італію. Або відправляємо напряму на Угорщину через Хорватію, частково Словенію, і — на Італію. Або через Угорщину на Австрію, і вантаж іде на Німеччину чи на Голландію. Це такий пул країн, що найбільш зручний для нас у всіх видах вантажів, як наливних, так і насипних чи контейнерних — Італія, Німеччина, Австрія», — розповідає Гордій Міщенко.
Він каже, що попит на послуги від українських експортерів значний, і навіть якщо повноцінно запрацюють морські порти, то продукцію з західних областей все одно буде вигідніше везти на сухопутні термінали.
Дві лабораторії
Ще одна важлива ланка, без якої неможливо уявити роботу сухого порту — лабораторія для визначення якості продукції. Тут буде працювати дві ПТЛ. Одна спеціалізується суто на зерні — це експрес-лабораторія, яку поставили біля вузлів відвантаження, щоб оптимізувати роботу.
Основна лабораторія буде знаходитися в офісному приміщенні, яке зараз добудовують, і складатиметься вона з двох частин — зернової та хімічної, де планують перевіряти якість олії.
Завідувачка ПТЛ Ганна Стретович розповіла, що все обладнання для приймання зерна прийшло повірку і готове до роботи. Зараз для експрес-аналізів використовують аналізатор Granolyser, який визначає основні якісні показники зернових та олійних культур.
«Для визначення якості зерна ми ще плануємо закупити експрес-аналізатор Foss. В основній лабораторії також будемо визначати ГМО, мікотоксини, — повністю всі аналізи, які необхідні для експорту зерна», — розповіла завідувачка.
У хімічному відділі лабораторії будуть визначатися показники соняшникової і соєвої олій.
«Загалом у нас буде ряд хімічного обладнання для хімлабораторій, за допомогою якого будемо визначати жири, білки, фосфоліпіди, волокна, — всі показники, які важливі для якості олії», — каже Ганна Стретович.
Показники олії будуть визначатися на аналізаторах SupNIR, Perten.
Працівники термінала
І ще один фактор, яким оцінюють потужності підприємства, — це його працівники. На терміналі в Чорнотисові зараз працює 28 людей. Тут кажуть, що брак кадрів відчувають та готові вчити спеціалістів своїми силами.
«Звертаємося в навчальні заклади, якщо необхідно, щоб працівники мали дозволи та могли працювати на висоті, з механізмами, з потужністю електричної системи, з трансформаторними підстанціями. А от технологів для роботи з зерном та олією, операторів готуємо самі. Наприклад, коли ми робили перше відвантаження, то на вагоні було не три працівники, а шість, щоб одні робили, а інші вчилися», — зазначив Гордій Міщенко.
Загалом на терміналі працюють місцеві жителі і люди з різних регіонів України.
Допомога ЗСУ
На терміналі не тільки піклуються про експорт зерна та економіку, але й допомагають ЗСУ. Перший дохід від роботи термінала направили на потреби однієї з військових частин. А одна з працівниць — Наталія Волощук — вже більш як два роки випікає і відправляє військовим смаколики. Пані Наталія пригощає власною випічкою і колег, а заодно і ми спробували, коли були на терміналу — дуже смачно!
Такими от спільними зусиллями технологій та людей працює новий термінал, на якому за рік можуть перевантажити понад 1 млн т вантажів.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
