АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Соєвий успіх — чи варто очікувати його повторення у новому сезоні
Джерело фото: Elevatorist.com
В 2023 році в Україні зібрали 4,82 млн тонн сої, середня врожайність культури склала 2,6 т/га. Деякі з аграріїв надали перевагу вирощуванню саме цієї культури замість кукурудзи, адже технології вирощування сої потребують менше витрат на добрива. Треба сказати, що фермери не прогадали — соя у поточному сезоні стала доволі рентабельною культурою і дала змогу отримати виробникам достойну оплату за працю.
Причини минулорічного успіху сої
Ціни на сою зростали, як на світовому ринку, так і в Україні. Директор консалтингового агентства Barva Invest Юрій Гаврилюк пояснює — минулого року на світовому ринку через неврожай сої в Аргентині був дефіцит пропозиції. Бракувало також соєвих шротів. Ринок відреагував на відсутність пропозицій соєвого шроту і почав закуповувати соняшниковий та ріпаковий шроти, хоч вони і не є замінними. Ціни на них також одразу полетіли догори.
Безумовно, минулого року рентабельність сої була на висоті, навіть не зважаючи на те, що площі посівів під нею в Україні було рекордно збільшено.
«Такий рік, який дав і високі ціни, і вищу від очікуваної врожайність, мотивує фермерів в цьому році також сіяти рекордні площі, що очікувано. Ми зараз не можемо говорити в абсолютних цифрах, але передбачаємо, що посівні площі будуть ще більші, ніж у попередньому сезоні», — говорить Юрій Гаврилюк.
Чи варто очікувати хорошого нового року по сої?
Експерт говорить, що прогнозувати врожайність сенсу немає, тут все залежить від погодних сприятливих чи несприятливих умов. А ось щодо ціни в новому сезоні, то на думку Юрія Гаврилюка, такої радості в аграріїв вже не буде, якщо у світі не станеться щось екстраособливе у сенсі погодних чи геополітичних факторів.
«Той гравець, через якого ми в минулому році мали високі ціни, (Аргентина, — прим. ред.) у цьому році отримує хороший врожай, і цей врожай фактично вже на підході. Тобто, за 2 місяці він вже буде в ринку та потрошку насичуватиме попит», — пояснює аналітик.
Він говорить, що погода була сприятлива для вирощування сої в Латинській Америці, де, окрім Аргентини, крупним гравцем на цьому ринку є ще Бразилія. Тож суттєвого зросту попиту на сою аналітики не прогнозують, що, безумовно, відобразиться на цінах на олійну.
«Очікуємо просідання ціни. Ми вже бачимо, що внутрішній ринок, будучі перед тим на піку в районі 18 тис. грн за тонну, вже просів до 17 тис. грн та нижче. Це в першу чергу спричинено тим, що ціна на соєву олію ніяким чином не міняється, вона фактично зупинилась. А ціна на шрот, в очікуванні аргентинського шроту, постійно падає. Ціна на саму сою на зовнішньому ринку вже просіла на $30-40 і, мабуть, має потенціал на просідання ще на $20-30. З місяця в місяць ми бачимо, що ціна попиту стає все менша і менша, і покупці вже більше поглядають на Латинську Америку», — зазначає Юрій Гаврилюк.
Отже, експерт радить «ловити хвилю» у разі ситуативного підйому ціни на сою — наприклад, коли окремий закупівельник має незакриті зовнішні зобов'язання, котрі йому потрібно швидше виконати, тому він змушений агресивніше закуповувати товар. Але таке підвищення — суто регіональне та тимчасове явище, яке не триватиме довго. Світовий же ринок зараз штовхає ціни на сою до низу.
Соя ГМ та не-ГМ
Експерт говорить, що Україна досить непогано працює ще поки в сегменті не-ГМ сої, але на жаль через чисто біологічні особливості, постійне перехресне запилення, ми будемо мати все більше сої ГМ, і все менше не-ГМ.
«Але хочу нагадати, що в минулих роках, до війни, основним ринком для збуту не-ГМ сої в нас була Білорусь. Зараз же у світі такої сильної диверсифікації між покупцями на ринку ГМ та не-ГМ немає. Дуже часто були випадки, коли купували будь-яку, тобто, взагалі без обмежень. І ринок до цього, мабуть, іде», — каже аналітик.
Юрій Гаврилюк зазначає, що й премія цього сезону за не-ГМ сою була доволі невелика. В кращі моменти вона досягала $25, в деяких індивідуальних випадках — $30. А в середньому вона перебувала у межах $10-15, тобто, була доволі несуттєвою при вартості сої $400-500.
Чи відіб'ється ситуація на польському кордоні на обсягах експорту?
Юрій Гаврилюк говорить, що кількість задіяного у експорті агропродукції автотранспорту все меншає. І ситуація з блокуванням з боку польських протестувальників робить боляче та неприємно деяким виробникам та експортерам у західній Україні. Загалом же для бюджету країни та її доходів ситуація не настільки критична, бо ключовими воротами експорту в нас залишається море.
Але аналітик зазначає, що блокада однозначно псує наші стосунки з сусідами: витівки з висипанням зерна не проходять без сліду, вони ще й по факту є криміналом, кимось свідомо організованим, аби посварити нас із поляками.
Тож, хоча й польська блокада не несе глобальних ударів для експорту зерна з України, все одно хочеться сподіватися, що ситуацію можна виправити і не руйнувати взаємин з польською стороною, адже Польща нам дуже допомагає від початку бойових дій у нашій країні.
Майя Муха, Elevatorist.com
