АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Як працює елеватор Tradex Agri на Рівненщині і як він пов'язаний із статуєю Свободи
Tradex Agri Group займається вирощуванням зерна, трейдингом та має чотири власні зерносховища загальною потужністю зберігання 80 тис. т. На трьох підприємствах приймають власне зерно, а на елеваторі «Традекс Агрі» в місті Здолбунів працюють лише з поклажедавцями. Підприємство побудували майже з нуля всього за рік. «Майже» — бо отримали в спадок від цементного заводу бетонні ємності, а на додачу — дорогий демонтаж на земельній ділянці і гарну історію про статую Свободи.
Будівництво елеватора
Землю під елеватор купили у 2017 році. Поряд знаходиться залізничний вузол, що й визначило місце під будівництво. Раніше на цій ділянці знаходився цементний завод, збудований ще в 19 столітті. Тоді землі району входили до складу Польщі, а завод належав німецькій компанії «Дікергофф».
Якість тодішнього будівництва вражає, — дві бетонні ємності для зберігання цементу знаходяться в гарному технічному стані, і їх вдалося вбудувати в інфраструктуру сучасного елеватора. За словами керівника компанії Володимира Меткого, вони прослужать ще років 100.
Ложкою дьогтю в цій історії виявилася потреба демонтувати дуже багато підземних елементів колишнього заводу. В компанії кажуть, що по вартості демонтаж обійшовся як половина елеватора. Проте зусилля були того варті: вже за рік від початку робіт запрацювала перша черга нового зерносховища, а всього збудовано три черги зерносховища.
Зберігання зерна на підприємстві
Зараз на елеваторі можуть зберігати 30 тис. т зерна одночасно. Для цього побудували дві металічні ємності арочні склади.
«Всі склади повністю автоматизовані. Вони дуже швидкі в будівництві, проте ми зробили їх унікальними: там є нижня вентиляція, верхнє завантаження та нижнє вивантаження», — розповів Володимир Меткий.
В бетонних силосах можуть зберігати по 2,5 тис. т продукції. На елеваторі кажуть, що зерно тут зберігається найкраще, оскільки не піддається впливу зовнішніх факторів. На стінках не збирається конденсат, влітку зерно не гріється, — стінки товщиною більше метра надійно зберігають температуру всередині.
«Якщо в правильній температурі та якості покласти зерно, то в бетонних силосах воно набагато довше може зберігатися, ніж в металічних», — зазначив керівник.
Багато місткостей дають можливість компанії формувати різні партії по культурах і по якості. Система руху зерна на елеваторі повністю автоматизована, збіжжя можуть вивантажувати на точки вивантаження з усіх місткостей.
Крім того, на підприємстві використовують полімерні рукави. Зараз на території таким чином зберігається кукурудза і соя, загалом 5 тис. т зерна. В 2022 році на підприємство залучили грант за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку.
«Ми маємо два рукави з соєю, але це дуже ризиковано, тому при першій можливості розпакуємо. Загалом це дорого: олійні дуже гігроскопічні, мабуть, прийдеться їх досушувати. В нашому регіоні й так достатньо вологи, зараз сезон дощів, і зерно буде «тягнути» цю вологу. Нам самим цікаво, як воно буде, ще не було досвіду зберігання сої в рукавах», — розповів Володимир Меткий.
Загалом на елеваторі наголошують, що він трейдерський: і ємності, і обладнання націлені на швидке приймання та оперативну роботу з великою кількістю поклажедавців.
Приймання та доробка зерна
На елеваторі дві лінії приймання зерна та потужне обладнання для його доробки. Рекордний обсяг продукції, який прийняли за добу — більше 3 тис. т.
«Потужність сушарки — до 1 тис. т зняття 10% вологи по кукурудзі. Це дозволяє нам приймати щодоби такі великі об'єми. Коли починається період збору, всім треба в один момент везти зерно. І якщо біля елеватора стоїть черга в декілька десятків машин, зрозуміло, що крайні точно будуть розвертатися. Тому ми мусимо максимально швидко працювати», — розповідає Володимир Меткий.
Для очищення зерна працюють два сепаратори барабанного і решітного типу від вітчизняного виробника OLIS.
Відвантажують продукцію на автомобілі і на вагони. Є дві точки відвантаження на авто, та одна залізнична. Маршрут в 54 вагони тут можуть завантажити менш як за дві доби. Керівник розповів, що запроєктовано дві колії, але для роботи вистачає однієї.
«За рахунок того, що поруч вузлова станція і немає проблем з переподачею вагонів, ми обходимося однією колією», — каже керівник.
Він зазначив, що на станції працює більше 5 маневрових локомотивів, і це знімає всі труднощі з формуванням маршрутів.
Якість зерна цього року
Якість зерна на підприємстві перевіряють в сертифікованій лабораторії. Керівник наголосив, що продукція від поклажедавців надходить різної якості, тому необхідно було інвестувати в обладнання. Минулого року була проблема з токсинами в кукурудзі, тому на елеваторі тепер роблять аналіз на визначення мікотоксину DON.
«Треба сказати, що ми настільки налаштували процес, що рекламацій у нас практично не буває. В сезон, можливо, одна рекламація, коли треба їхати та доводити показники якості», — розповів Володимир Меткий.
Цього року якість кукурудзи набагато краща, культуру приймали з середньою вологістю 23-24%. Для регіону така зернова вважається сухою, бо минулого року середня вологість досягала 30%.
«Через логістичні обмеження цього року ми майже не приймали пшеницю. Загалом в нашому регіоні 70% — це фураж. Відсотків 20 — третій клас і до 10% другий клас», — каже керівник.
В ріпаку цього року олійність одна з найвищих — до 50% в сухій речовині. Цей сезон став унікальним для ріпаку в регіоні, бо його не потрібно було сушити. А от врожайність сої постраждала через погодні умови.
«Мені здається, що цього року соя одна з культур, яку ми в Рівненській області не добрали по врожайності. В період наливу — це остання декада серпня-початок вересня — вона не налилась, відповідно, була низька натура, і це вплинуло на врожайність», — розповів Володимир Меткий.
Попри це, на елеваторі прийняли рекордно великий об’єм сої — майже 20 тис. т.
Вимушена оптимізація
Загалом по штату на підприємстві повинно працювати 35 людей в трьох змінах. Але через війну, мобілізацію та дефіцит працівників довелося оптимізувати роботу. Автоматизація дала можливість суттєво скоротити кількість людей в робочих процесах. Зараз в зміні тут може працювати всього 5 робітників, не рахуючи спеціалістів лабораторії та охорону.
«Дуже оптимізували, але вимушено. Це не означає, що ми цього хотіли, але бачимо, що все працює», — наголосив керівник компанії Володимир Меткий.
Історія про статую Свободи
Тепер обіцяна історія. Коли будували статую Свободи, тендер на постачання цементу для п’єдесталу виграла німецька компанія «Дікергофф». Постачали матеріал саме із заводу, на місці якого зараз працює елеватор. Відповідні дані знаходяться в місцевому архіві.
Для створення п’єдесталу до США транспортували 8 бочок цементу. На той час це була найбільша бетонна конструкція на світі. Є ймовірність, що до відправлення матеріал зберігали саме в цих бетонних силосах, де зараз знаходиться зерно. Так сучасний зерновий елеватор отримав у спадок не лише бетонні ємності, але і гарну історію.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
