АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Зернова логістика: Не можна складати всі «яйця в одну корзину»
Повернення до довоєнної схеми, коли основний експортний акцент робили на порти Великої Одеси, вже не буде. Розвивати потрібно всі експортні шляхи. Лише так можна убезпечити себе від колапсу, адже що може відбутись завтра, ніхто не знає, тож краще передбачити всі можливі варіанти експорту. Про це говорили на «Інфраструктурному Дні», який проводила «Європейська Бізнес Асоціація» 17 листопада.
«Ще рік тому ніхто не міг очікувати, що польські перевізники будуть блокувати Ягодин, Краковець і Рава Руську. Тому ми зараз, наприклад, розвиваємо молдовський і румунський напрямки. Тому «Укрзалізниця» будує нові пункти переходів з Молдовою. Був період, коли вони гарно працювали і давали економіці ефект, який за два тижні окупив їхнє будівництво. Потім вони можуть деякий час не працювати. Ми не можемо класти всі «яйця в одну корзину», потрібно розвивати всі шляхи»,— зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков.
Зокрема, в рамках цієї стратегії диверсифікації зараз проектується дорога, яка буде паралельною з існуючою трасою Одеса-Рені, для того, щоб сполучення між Одесою та Рені зробити по своїй території. Як відомо, сьогодні є проблеми з прикордонним пунктом Паланка, що ускладнює рух вантажівок до Рені.
На жаль, очікувати допомоги у побудові нових логістичних шляхів з боку європейських сусідів сьогодні не доводиться. Скоріше, навпаки, доведеться шукати вихід з можливих чергових перепон. Як сказала перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко, в Європі на нас дивляться як на конкурентів з дешевим зерном та послугами.
«Їх дуже хвилює агросектор, транспортний сектор. Ми є конкурентами дешевшими в багатьох секторах. Тому те, що нам потрібно зробити, це за два роки прийняти всі секторальні закони. До нас будуть додаткові вимоги, зараз Світовий банк та інші інституції формують перелік того, що ми повинні зробити по транспортній інфраструктурі, щоб інтегруватися в ЄС і отримувати далі кредитні гроші. У нас з’явився навіть окремий представник, який буде зі сторони США теж брати участь у формуванні політики інфраструктури»,— сказала Юлія Клименко.
Вона додала, що зараз потрібно вести переговори з усіма партнерами і переконувати на всіх рівнях Європу, що інтеграція України — це плюс, а не конкуренція, яка знищить їхній бізнес. І в цьому переговорному процесі має бути велика роль бізнеса, тому що саме йому конкурувати у всьому з європейцями.
Бізнесу доведеться також взяти на себе і основні розходи на інфраструктуру. За словами депутатки, в бюджеті на цей пункт виділено практично нуль.
«Сподіватися, що буде фінансуватися інфраструктура, на жаль, немає підстав. Тому 2024 і 2025 роки інфраструктура буде розвиватися за рахунок кредитів, грантів і грошей бізнеса. Іншого варіанта, на жаль, не буде, держава навряд чи зможе щось інвестувати. Тому кожен долар із цих грошей повинен бути ефективним»,— підкреслила заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури.
Про те, що розвиватись надалі будуть всі водні шлях одночасно, говорив і голова ДП «Адміністрація морських портів України» Юрій Литвин. Він розповів, що у 2022 році основним експортним шляхом були Дунайські порти, тому все було зроблено, щоб вони вперше за історію України запрацювали на максимум, на який вони спроможні, і навіть трохи більше. Для цього вперше там провели днопоглиблення. У надзвичайно стислі терміни викопали рекордні понад три мільйони кубів ґрунту.
«У 2022-23 роках спільними зусиллями було відкрито більше 20 нових точок перевалки по Дунайському регіону. В даний час ми працюємо з 15 інвестпроєктами з бізнесом по відкриттю нових терміналів, нових причальних ліній»,— зазначив Юрій Литвин.
За його словами, на Дунаї також залучили додаткових лоцманів. Зараз їх працює майже в 5 разів більше, ніж до 2022 року, і до кінця 2023 року очікують ще до 10 лоцманів, які вийдуть на роботу.
«Чотири вийдуть з 20 листопада. І ми вважаємо, що така кількість повністю задовольнить потреби бізнеса. Ми повністю зможемо подолати проблему з дефіцитом лоцманів, відповідно значно зменшимо черги на вхід-вихід. Але, не дивлячись на переговори з румунською стороною, є проблема з лоцманами на Суліні з румунського боку. Її ми планомірно, спільно з румунськими колегами, вирішуємо. До кінця року вони обіцяють, що запрацює на повну потужність близько 10 їхніх лоцманів, що надасть додаткові можливості для перевалки»,— розповів Юрій Литвин.
Він підкреслив, що результатом всієї проведенної роботи є зростання потенціалу Дунайських портів більш ніж на 600%.
Юрій Литвин вважає, що попит на Дунайські порти залишиться. Кількість вантажів, які відтечуть на порти Великої Одеси, звичайно буде значним, але порти Дунайського регіону також будуть завантажені. Зараз цікавість до портів Дунайського регіону відсотків на 20% впала, але залишається стабільною. По номенклатурі переважну більшість становлять експорті вантажі зернові.
«Навіть порівняно з минулим роком ми його майже потроїли, і до кінця року, я думаю, що цей потенціал збережеться. Не дивлячись на те, що розпочали роботу порти Великої Одеси, для Дуная ще залишається велика кількість вантажів. Вони нікуди з Дунаю не підуть, але звичайно для цього ще потрібно зробити багато роботи»,— підкреслив глава АМПУ.
Що ж до нового коридору через порти Великої Одеси, то через нього вже перевалили більше ніж 4,5 мільйона тонн вантажів. За даними АМПУ, на 17 листопада цим коридором скористувалась більше ніж 115 суден, в тому числі остаточно евакуювали 5 суден, які знаходились заблоковані з початку війни в портах великої Одеси.
«На сьогодні ми бачимо великі перспективи для цього зернового коридору. До кінця місяця у нас буде черговий лоцманський катер. Очікуємо ще на два, велику кількість отримуємо потужних генераторів для забезпечення безперебійної роботи портів в умовах можливих блекаутів»,— говорить Юрій Литвин.
Він поділився також планами на наступний рік. В першу чергу акцент буде на відновлення інфраструктури, яка постраждала внаслідок ворожих атак, а також на подовженні днопоглиблення як в портах Дунайського регіону для підтримки потрібних глибин, так і в портах Чорноморського регіону для відновлення роботи причалів, які в даний час не задіяні, або задіяні не на повну потужність.
«Також багато уваги будемо приділяти технічному оснащенню, цифровізації роботи портів Дунайського регіону. Вже працює в тестовому режимі цифрова обробка автотранспорту в порту Рені. Тобто йде цифрова диспетчеризація, перевізники отримують QR-коди, по ним заходять автомобілі, все це висвітлюється у на екрані. Таким чином ми намагаємося оптимізувати значну кількість черг автотранспорту, які нам дошкуляли весь цей період в портах Дунайського регіону, створювали проблеми, затори, аварії. Це вже дає відповідні результати. Відкриваємо додаткові прохідні для автотранспорту, які будуть вже з відповідним цифровим обладнанням»,— поділився планами очільник АМПУ.
За цого словами, наступний етап — така ж цифровізація водного транспорту, який заходитиме в порти. Все це буде ув’язано в єдину систему, доступну для перевізників, судновідправників і терміналів.
Джерела фінансування всії цих процесів —це виключно внутрішні плюс допомога міжнародних донорів. Зараз ведуться також активні переговори про відновлення побутових умов праці в офісах АМПУ та портових товариств, які постраждали від обстрілів. Розглядаються всі роботи, від банального вставлення вікон, до глобальних проєктів по відновленню транспортних естакад, і так далі.
