АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Паливо «під ногами»: з соняшника, кукурудзи та пшениці
Джерело фото: Elevatorist.com
Сьогодення змушує аграріїв шукати нові підходи і по-новому використовувати ресурси. Колеги, я пропоную внести корективи в технологію збирання соняшника та кукурудзи в плані збільшення пожнивних рештків, які можна використовувати для сушіння зерна. На мою думку, ми викидаємо дуже багато корисного «сміття», яке могло б окупити економіку сушіння.
Візьмемо соняшник. Якщо правильно зібрати пожнивні залишки (капелюшки, частину стебел), то ними можна посушити все зібране насіння, і ще буде надлишок. Тобто коли в полі залишають стебла — це тисячі тонн пального, яке можна використати не тільки на елеваторах, але й для опалення будівель.
Звичайно краще збирати соняшник сухий, після десікації, з вологістю 7-8-9%. Таке насіння із рештками легше збирати і очищати. Якщо ж насіння мокре та ще й засмічене, це дуже проблематично для елеватора: соняшник не рухається в самопливах, з ним важко працювати. Із власного досвіду скажу, коли я на попередньому своєму елеваторі ввів таку практику, перший рік думав, що люди звільняться. Але важко було лише спочатку. Потім призвичаїлися і підлаштували свої алгоритми роботи.
Ми працювали і з 25% сміття, до того ж з великою вологістю. Бувало таке, що відкривали борти машини, а насіння не висипалося. Все пройшли. В перший рік розбиралися із самопливами, футеровкою, кутами. На жаль футеровка, а тим більше на пласких кутах самопливів для роботи з таким матеріалом не придатна. Ми перейшли на квадратні самопливи, щоб збільшити нижню площу, і прибрали футерування. Тоді рух зерна, незалежно від того, вологе воно чи ні, був набагато кращий. Варто також звернути увагу на очистку. Там є також питання, але якщо у вас гарні очисні машини, то 7-10% сміття — це не проблема.
Хочу зазначити, що подолання всіх труднощів варте економічного ефекту від використання залишків соняшника, який ви отримаєте. Порахуємо. Наприклад, ви зібрали 1 тисячу тонн соняшника з 10% (при базисі 3%) сміття. У вас вийшло 70 тонн сміття, яке після очистки ви можете використовувати як паливо. Помножте 70 тонн на 1,5-2 тис. гривень (вартість відходів), виходить до 140 тис. грн. Тобто збираючи 10% сміття, ми отримуємо гроші на перевезення зерна з поля на елеватор, і ще залишається певна сума, тобто гроші у нас «під ногами».
Щодо збиральної техніки для соняшника. Щоб збільшити частку сміття, потрібно максимально закривати жалюзі в комбайні при збиранні. Тобто максимально зменшувати рівень ефективності очищення в полі. Цього можна досягти як на старій техніці, так і на сучасній. Купляти якісь інші комбайни не потрібно.
Моя рекомендація, якщо ви зважитесь на таку технологію, впроваджувати її потрібно поетапно. Я б починав з того, що запускав би в елеватор 5-7% сміття. Подивився б технологію, виявив би вузькі місця на елеваторі, попрацював би над ними. А потім можна збільшувати відсоток приймання сміття до 15-18-20%.
Те ж саме і з кукурудзою. Я б повернувся до збирання кукурудзи у качанах. Качан — це «ракетне паливо», яке ми викидаємо. Так, є відносна користь від цих залишків для полів, але вона не йде ні в яке порівняння з тим, якщо качани використовувати як паливо.
При класичному методі збирання кукурудзи, з поля забирається лише верхня частина качанів, і це сміття генерується на елеваторі. Але цих рештків дуже мало, їх не вистачить, щоб сушити кукурудзу до кондиційних показників. Максимум ними можна обігріти побутове приміщення або адміністративний корпус. Тому я б обговорив з агрономами та технарями, які працюють на комбайнах, тему збирання кукурудзи в качанах. Врешті решт таку техніку мають насіннєві заводи, адже вони збирають зернову саме в качанах. Комбайни можна брати у них в оренду, щоб не витрачатись на купівлю.
Що дає такий спосіб збирання? Перше, ми подовжуємо термін зберігання вологої кукурудзи в очікуванні сушіння. Якщо збирати з поля високовологу кукурудзу класичним способом, то у елеватора є лише кілька днів на її зберігання до сушіння без псування зерна: тобто без потемніння зародка, тощо. Якщо ж ми з такою вологістю збираємо кукурудзу в качанах (очищених), то вона може очікувати сушіння мінімум два тижні, а то і більше. Тобто у елеватора з’являється зазор на обробку цієї кукурудзи. Це дасть змогу пришвидшити збирання зернової з полів, а можливо і уникнути її зимівлі у полях.
Є звичайно у цій технології нюанс — перед сушінням потрібно буде обрушувати качан, а для цього в технологію зерносховища потрібно вставити молотилку. Під кукурудзу в початках потрібно буде підлаштувати і вузол приймання — окрема яма, інші транспортери, також інший накопичувальний бункер, тобто не традиційний силос, а ємність з іншою системою вивантаження. Тобто тут вже вимальовується інша технологія. Вона не нова, вона є на насіннєвих заводах, тобто нічого складного.
Зараз ми надто ідеально вичищаємо все в полі — викидаємо паливо і всі бур'яни зашиються в полі, а потім носимося з гербіцидами, ніяк не визначимо норму. Про амброзію я взагалі мовчу. Від цього всього можна відійти, зрозуміло, що не в нуль, але як на мене, то дуже значно, особливо в соняшнику.
Ну а користь використання відходів можна спостерігати вже сьогодні. Є чимало прикладів, коли фермери опалюють ними садки, школи, всі відомчі приміщення. Сільгосппідприємства треба мотивувати переходити на ці технології. Як мінімум ключову інфраструктуру в малих селах забезпечити теплом за допомоги залишків кукурудзи та соняшника цілком реально.
