АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Дайджест подій зернового ринку 2022 року
Дуже хочеться, щоб 2022 рік залишився найтяжчим випробуванням для аграріїв, і щоб далі все було тільки краще. Із сподіваннями на це згадаємо, як жили елеватори, порти, логісти, трейдери, зернові компанії ці 12 місяців. Коротко про основні події року.
Обсяги потужностей розбитих та окупованих елеваторів достеменно зараз ніхто не може оцінити. Війна продовжується. Але за попередніми розрахунками втрачено сховищ на понад 10 млн т одночасного зберігання. За данними KSE, орієнтовна вартість ремонту пошкоджених та заміни розбитих елеваторів наближається до $1,1 млрд. Крім того вороги знищили або викрали близько 2,8 млн т зернових та 1,2 млн т олійних на сумму $1,87 млрд.
Оговтавшись після потрясіння початку війни бізнес почав переорієнтовуватися і шукати нові шляхи для експорту зерна взамін закритим портам Великої Одеси. У нагоді стали сухопутні переходи через кордони із країнами ЄС. «Укрзалізниця» активно відкривала нові переходи, в серпні УЗ повідомила, що збудувала одразу дві дільниці на кордоні з Румунією: Рахів — Берлебаш — держкордон та Тересва — держкордон. Ще два переходи з Румунією відкрили восени. Зараз працюють 12 переходів.
Після вторгнення ворога, аграрії зі сходу та центру України екстрено евакуювали своє зерно на захід, де виявився дефіцит зерносховищ. Ряд компаній, незважаючи на війну, збудували нові елеватори. Виробники елеваторного обладнання говорять, що тенденція збільшення будівництва елеваторів у західній частині України збережеться і на 2023 рік.
Закриті порти Великої Одеси на початку війни змусили шукати альтернативні шляхи експорту. Бізнес переорієнтувався на сухопутну логістику через кордони з ЄС. Почали купувати та брати в оренду елеватори за кордоном. Наприклад, Grain Alliance придбали зерносховище у Словаччині, «ОССОЙО» орендували у Румунії, і так далі. Користуючись попитом з боку України, європейці підняли ціни на свої елеватори в декілька разів.
Елеваторний та зерновий ринок України втратив дуже знакову постать. Олексію Опанасовичу Вадатурському було 74 роки. Він загинув разом із дружиною у власному будинку в Миколаєві вночі з 30 на 31 липня. Після його смерті керувати компанією став його син Андрій. У жовтні компанія найняла трьох міжнародних експертів, які повинні допомогти керівній команді сформувати стратегію розвитку у цих складних умовах.
Нестачу стаціонарних зерносховищ в Україні намагаються компенсувати зберіганням зерна у полімерних рукавах. До забезпечення фермерських господарств полімерними рукавами підключилась Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). ФАО та Мінагрополітики запланували розповсюдити 30 тис. поліетиленових зернових рукавів. Процес продовжується.
Після кількамісячної блокади 5 серпня з портів Одеси вирушив перший караван суден з українським збіжжям. На борту трьох балкерів було 57 тисяч тонн української кукурудзи, яка направляється до Туреччини, Великої Британії та Ірландії. З 1 серпня на 27 грудня з портів Великої Одеси вийшли 605 суден, які експортували 15,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Роботу «зернового коридору» жорстко блокує російська сторона, яка гальмує проведення інспекцій суден. на 27 грудня в Босфорі на інспекцію очікують 96 суден, з яких 71 судно — на вхід до портів, а 25 — вже завантажені агропродукцією. Деякі судна очікують у водах Туреччини понад місяць.
Існують черги і на переходах з ЄС. На 19 грудня там стояло 6,5 тис. вагонів із зерном.
Живуть в чергах і автоперевізники. Так, на українсько-польському кордоні черга із вантажних автомобілів розтягнулася на 30 км. Кожна вантажівка має пройти дві митниці, тому перетин кордону займає багато часу.
За півроку з початку вторгнення ворога в Україну вантажообіг портів Рені, Ізмаїла та Усть-Дунайська вдалося збільшити з 30 тисяч тонн на місяць до 1,7 млн тонн. Цьому посприяло відкриття каналу Бистре, що зменшило навантаження на прохід Суліни і збільшило пропусну спроможність.
Відчувши попит на перевалку Дунаєм, ряд компаній за 2022 рік збудували там потужності для зберігання та перевалки зернових. Із офіційно озвучених потужностей – перша черга терміналу компанії «НІБУЛОН» в Ізмаїлі. Зараз там перевалюють 120-150 тис. т на місяць. Після повного завершення будівництва термінал постачатиме на європейський ринок до 300 тисяч тонн зерна на місяць. В проєкт інвестували вже близько $10 млн.
Кілька місяців поспіль ворог обстрілює українську енергетичну інфраструктуру. Як наслідок від знеструмлення страждає і населення, і промислові підприємства, і аграрії. Елеватори не є виключенням. Власники зерносховищ повідомляють, що без електроенергії та вентиляції зерно в металевих силосах втрачає якість. Аграірії несуть великі втрати.
Зернова логістика в Україні здорожчала мінімум у 5 разів. Витрати на доставку становлять близько 2/3 від ціни зерна, роблячи його виробництво в Україні невигідним. Від початку війни спред між світовими цінами на пшеницю та цінами в Україні зріс з 9% до 60%. На кукурудзу різниця цін зросла з 3% до 55%. Експерти очікують, що у 2023/24 МР в Україні зменшать посіви кукурудзи і замінять їх олійними.
Станом на 28 грудня у 2022/2023 МР Україна експортувала 22 млн 24 тис. тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, експорт пшениці склав 8 млн 167 тис. тонн. Ячменю за кордон продали 1 млн 608 тис. тонн, жита — 12,5 млн тонн. Експорт української кукурудзи становив 12 млн 165 тис. тонн.
Інна Воробйова, Elevatorist.com
