Переформатування елеваторного ринку 2:0: переносимо зерносушарки на південь України
У нинішніх умовах є сенс кардинально переформатувати елеваторний ринок України та перенести сушіння кукурудзи з північних та центральних регіонів у південний. Як я це бачу? Аграрії вирощують зерно на півночі та в центрі України та відвозять на сушіння та зберігання до південного регіону. В ідеалі будувати на плечі 100-60 км від порту повноцінні технологічні елеватори або встановлювати зерносушарки. Наприклад, маючи земельний банк на Чернігівщині, збирати там зерно, ставити «на коло» машини та возити на південь свої обсяги. На півдні зерно просушувати і формувати накопичувальні партії при портах. У кого немає можливості будувати свої потужності, відвозити зерно відразу на елеватори в Одеській області.
Що це дає?
Перше — економія на сушінні зерна. Ситуація погіршуватиметься за будь-яких обставин: війна не війна, інфляція, — сушіння зерна все одно дорожчатиме і дійде до того, що рентабельність вирощування та реалізації кукурудзи опиниться на самому дні. А якщо розібратися у фізиці процесу сушіння, то в осінньо-зимовий період, коли в Україні ведеться збирання пізніх зернових, зокрема кукурудзи, сушіння у Чернігівській, Полтавській чи Сумській областях значно витратніше, ніж на Одещині.
Відбувається це зі зрозумілої причини. Банально —– різниця в температурах повітря. На півдні у листопаді росте гранат, а у центрі вже зима і лежить сніг. Порівняйте: гріти повітря для сушіння у Чернігівській області чи там, де ще тепло та температура 10-12 °C вдень.
Друге — це безпосередньо сам склад повітряних мас. На півдні повітря набагато сухіше. Тобто воно не таке вологонасичене, як на півночі. Запитайте у будь-якого досвідченого оператора зерносушарки, він вам розповість, як не «мучай» зерносушарку в туманну погоду, її продуктивність буде дуже низькою, тому що на вулиці велика вологість. В північних та центральних регіонах ця вологість повітря тримається майже постійно. На півдні ж повітря сухе. Там ідеальне сушіння, його собівартість буде набагато меншою, і ця економія на сушці перекриє вартість доставки зерна на таке плече.
Третій аргумент за перенесення потужностей на південь, накопичення обсягів зерна в порту. Для виконання контракту не потрібно буде шукати способи, як швидко доставити зерно із елеватора на півночі у порт для контракту, який горить. До того ж ви будете першими в полі зору трейдера, якщо йому потрібно буде докупити об'єми, що бракують, для відправки завантаженого корабля. До вас стоятимуть черги з покупців.
Щодо можливих заперечень. Так, я розумію, якщо везти зерно з 24% вологості, ми веземо 10% води в машині на дальню відстань, але все пізнається в порівнянні та в розрахунках. Ви скорочуєте ланцюжок, тобто, з нього виключаєте проміжний елеватор. Ви просто везете зерно на південь і продаєте одразу на СПОТі. Як мінімум, випадає логістична складова на доставку базисної продукції – з вашого елеватора в Чернігівській області.
Так, потрібний буде свій, або орендований автопарк. Але зараз перевізники затребувані, тож ваш автопарк окупиться. Я знаю випадки, коли на одному МАНі людина заробила ще на три машини.
Звичайно варіант розміщення зерносушарних та елеваторних потужностей на півдні не підходить для західних областей, які спрямовують свій експорт через ЄС. Але центру та півночі, я вважаю, варто подумати над таким варіантом розвитку бізнесу та порахувати всі можливі плюси. Чи згодні з такою пропозицією? Давайте обговорювати.