АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Проблеми експорту зерна через ЄС та потужностей зберігання в Україні
Джерело фото: Elevatorist.com
Минулого сезону-2020/21 Україна відправила на експорт 48,8 млн т зернових та олійних культур. Нинішнього сезону 2021/22, станом на 23 лютого Україна експортувала 43 млн т зерна та зернобобових. Такі дані наводять в Міністерстві агрополітики.
Основні обсяги експорту зернових в Україні до нападу росії на нашу країну до покупців спрямовувались через порти Миколаєва та через порти Південної Одеси, Чорноморська. Сумарно це 95% зернових вантажів, що вивозили морськими шляхами. Ще 5% припадалоє на Маріуполь та Бердянськ. Здебільшого зерно в порти везли залізницею.
Експорт зерна у ЕС, який відбувається залізницею та автомобільним транспортом, за оцінкою УЗА, становить 5% від усього українського експорту зернових (тобто сухопутними та морськими шляхами).
Від початку воєнних дій на території України експорт зерна через портові термінали був зупинений.
Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон дав оцінку можливості постачати зерно на зовнішні ринки через сухопутні кордони країни:
«Надлишки кукурудзи величезні. Експорт через порти заблокований. Налагодження сухопутних шляхів експорту через західні кордони України може забезпечувати потік до 600 тис. тонн на місяць. Звісно, це лише 10-15% спроможності, яка в нас була через морські порти, але все ж це також суттєво поліпшує спроможність проведення посівної», — зазначив він.
Щодо перевезень зерна залізницеюі, то заявлені об'єми в умовах воєнного становища та з урахуванням окупованих територій, за оцінками учасників ринку, складають 20 тис. т на добу.
На думку менеджера з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олени Нероби, в кращому випадку, якщо абсолютно всі потужності перевезень кинути на доставку зерна до перевалочних пунктів західного регіону, разом з олією та шротами УЗ зможе перевезти близько 27 млн т агропродукції на рік.
«Але ми ж не можемо не перевозити інші вантажі. Тому об’єктивні обсяги складуть 20-25% за можливості вивезення зерна з територій, які тимчасово окуповані або де ведуться бойові дії. Хоча УЗ робить все, щоб сьогоднішня цифра «20 тис. т на добу» зросла, але є й ще проблеми: 1) на кордонах немає, де зберігати партії 2) у сусідів немає, чим їх розвозити. Щоб налагодити такі постачання, потрібен час», — каже аналітик.
Заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов говорить, що сьогодні «Укрзалізниця» має 12 прикордонних переходів до країн ЄС.
«Наразі «Укрзалізниця» спільно з бізнесом проводить роботу щодо максимального збільшення пропускної спроможності цих прикордонних переходів. Коли всі ці прикордонні переходи запрацюють, вибудуються нові логістичні ланцюжки, тоді ми зможемо експортувати до 700 вагонів на добу, тобто 45 тисяч тонн на добу, до 50 тис. т. Поки що у нас у середньому 20-24 тисячі тонн», — говорить представник УЗ.
Залишок зерна, який треба експортувати, за інформацією Міністерства агрополітики становить 17 млн т. З них приблизно 10 млн т — це кукурудза, десь 6 млн 700 тисяч — соняшник та продукти його переробки (масло, шрот, лушпиння). Сої — 730 тис. т, це залишки, які понад необхідне споживання можна переробити на шрот та олію. Тобто, якщо говорити про аграрні вантажі, треба вивезти 17 млн. т.
Щоб експортувати все це зерно, потрібно здолати кілька проблем. За словами Валерія Ткачова, по-перше необхідно розподілити вантажоперевезення з трьох на 12 прикордонних пунктів. По-друге — вирішити проблему з перевантаженням зернових та олійних з українських ширококолійних вагонів на європейські вузькоколійні. Окремо Міністерство агрополітики відпрацьовує спрощення порядку вивозу зернових автотранспортом.
Що стосується перевантаження з широких колій на європейські, «Укрзалізниця» пропонує бізнесу долучитися до облаштування пунктів перевантаження.
«Ми маємо колію 15,20, з того боку 14,35. При цьому є ділянки, які заходять на нашу територію 14,35 вузькою колією і є ділянки, коли ми заходимо за кордон широкою колією. І на цих ділянках, де поряд йдуть вузька та широка колія, потрібно поставити максимальну кількість перевалочних комплексів», — пояснює Валерій Ткачов.
За його словами, щоб облаштувати такий пункт потрібно звернутися до УЗ з заявкою, що компанія хоче у цьому місці у цій точці поставити перевантажувальний комплекс, просить проект дозволу. УЗ його дає, і бізнес швидко облаштовує перевантажувальний пункт. За цими питаннями можна звернутися до Ярослава Федака за тел.: 063 462 90 31
Щоправда, перевалити зерно за кордон через залізничне сполучення ЄС, це ще не означає зробити справу цілком. Залишаються проблеми з потужностями зберігання у країн, що мають прийняти це зерно, а також у тих закордонних двох портових терміналів, на які переорієнтовується зараз український експорт. Термінали технічно не були орієнтовані на таку кількість зерна. Над цим теж потрібно буде спільно працювати.
Можливості зі зберігання зерна в Україні
В Україні, за даними Карти елеваторів Elevatorist.com, загальні елеваторні потужності до початку нападу російського агресора на нашу державу, складали більше 57 млн т. А урожай зернових та олійних у 2021 році, за даними Держстатистики України, сягнув 107, 38 млн т ( станом на 1 грудня 2021 р).
Тобто, навіть якщо задіяти всі ці потужності плюс можливості щодо зберігання у рукавах, то весь врожай без експорту зберегти в країні неможливо. Зараз же потужності зі зберігання, у зв’язку з війною, значно зменшаться. Карта воєнних дій постійно змінюється, тому складно прогнозувати, які елеватори можуть опинитись в «сірій зоні». Станом на 22 березня поточного року можна виключити з логістичного ланцюжка елеватори Сумської області, частини Харківської, Чернігівської, Запорізької, Донецької, Луганської, частини Київської. Всього потужності, які знаходяться в зоні боєвих дій, становлять за приблизними підрахунками більше 22 млн млн т.
Найбільш цікавими для зберігання, при збереженні наявної ситуації на фронтах, будуть елеватори західних областей. Станом на 22 березня вони мають такі потужності:
Закарпатська область — 111,45 тис. т
Чернівецька — 234 тис. т
Волинська — 887 тис. т
Львівська — 1 050 тис. т
Рівненська — 1 054 тис. т
Івано-Франківська — 527 тис. т
Тернопільська — 1 837 тис. т
Хмельницька — 3 000 тис. т.
Тобто загальні потужності зі зберігання західних областей складають близько 9 млн т. Зараз, не зважаючи на війну, елеватори в цих регіонах будуються, але це істотно не змінить ситуацію.
Майя Муха, Інна Воробйова, Elevatorist.com
