АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Прогнози з виробництва і експорту пшениці та кукурудзи — Олена Нероба
Джерело фото: Latifundist.com
Війна зриває посівну кампанію в Україні, а кукурудзяний пояс нашої держави майже наполовину тимчасово окупований РФ. Ці та інші фактори теоретично можуть стати наслідками агресії Росії проти України. Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain, розповіла під час Trend and Hedge Club, що може чекати Україну та світ найближчим часом. Публікуємо основні меседжі з блогу на Latifundust.com.
Світова продовольча безпека під загрозою
Україна може забезпечити майже 400 млн людей харчами. Не враховуючи власне населення. Кожен десятий шматок хліба на столі в будь-якій країні світу походить з України. Так само і кожні дві з трьох пляшок соняшникової олії. Наша країна забезпечує приблизно 10% світового експорту пшениці, зокрема і продовольчої, приблизно 16% світового експорту кукурудзи, майже 55% світової торгівлі соняшникової олії.
Понад 60% українського експорту всієї аграрної продукції (також і продукція переробки та готових харчів) здійснювалось в мирний час саме через українські порти Азовського та Чорного морів. Якщо говорити тільки про зерно, то 95% українського врожаю зернових реалізовувалось також через ці порти.
На сьогодні, через вторгнення Росії, ми маємо змогу експортувати лише через наші західні кордони за допомогою залізничного та автомобільного транспорту приблизно 20 тис. т на день. Звичайно, що це катастрофічно мало — більше ніж у 10 разів менше за те, на що розраховувала наша держава. Але, попри це, країна не планує зупинятися, щоб не ставити світ під загрозу голоду й не ставати на перепоні світової продовольчої безпеки.
Пшениця та її «болюче питання»
Традиційно 90% української пшениці відведено під озиму групу. Ми очікуємо, що цьогоріч можливе зменшення посівних площ. За даними, наданими Американським інститутом вивчення військових справ, мною були зазначені тимчасово окуповані зони російськими військовими, у яких країна-агресор намагається встановити свої правила та порядки всупереч будь-яким міжнародним правовим нормам. Це насамперед зони, де безпосередньо ведуться військові дії та немає можливості аграріям вийти в поля, а також зони, де військові дії не ведуться, але території окуповані Росією.
Як ми бачимо, майже всі ключові регіони України з виробництва пшениці не мають змоги в повному обсязі проводити польові роботи. Водночас для цієї культури це не таке «болюче питання», як, наприклад, для кукурудзи. Знову ж таки, через те, що більшість площ під пшеницею цьогоріч вже засіяні. Звісно, що за кілька тижнів потрібно розпочати польові роботи з внесення добрив задля забезпечення оптимального рівня врожайності. Якщо фермерам не вдасться на першому етапі внести добрива, то в середньому по країні врожайність пшениці може знизитись на 15%. Але це ще не все. Ключове питання в іншому: які території будуть належати Україні на час збирання врожаю?
Кукурудзяна туманність
Якщо говорити про кукурудзу, то посівна кампанія в Україні має стартувати з середини квітня. Приблизно 30-40% насіння для кукурудзи Україна імпортує. На жаль, цьогоріч у повному обсязі держава не встигла імпортувати насіння.
У 2021 році Україна встановила рекорд з виробництва кукурудзи. За різними оцінками, цей показник коливається від 40 до 42 млн т. Врожайність також була однією з найкращих за всі часи незалежності, а експортні можливості були на рівні понад 33 млн т. Однак поставити на закордонні ринки вдалось не все — залишок складає майже 15 млн т.
Тут варто зазначити, що не експортовані обсяги кукурудзи й пшениці, які зараз знаходяться в Україні, ні за яких умов не можуть бути спожиті всередині країни. Тому що внутрішнє споживання кукурудзи й пшениці в країні знаходиться на рівні 7 млн т кожного з цих видів культур.
Аналогічно з пшеницею, посівна кампанія кукурудзи знаходиться під загрозою. На відміну від пшениці, кукурудза взагалі не посіяна, а частина ключових регіонів піддається найбільшим атакам з боку російських військ. Серед таких регіонів можна виокремити Полтавську область, на якій торік було засіяно 650 тис. га. Так само майже 300 тис. га минулого року було зайнято під кукурудзою у Харківській області. Чернігівська область на кордоні з Росією і Білоруссю також один з найбільших в Україні виробників — майже 570 тис. га. Кукурудзяний пояс України на сьогодні або майже на половину окупований РФ, або на цій території йдуть активні бойові дії.
Тож з точки зору посівної кампанії кукурудзи є повна невизначеність.
Але ми віримо в перемогу України, яка відбудеться вже найближчим часом. Слава Україні!
Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain
