АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Три оберти на клієнтському зерні: потужна робота Збаразького КХП наперекір проблемам
Джерело фото: Elevatorist.com
Корпорація «Збаразький КХП» працює тільки з клієнтським зерном, має ємності для зберігання на 65 тис. т зерна, і при цьому робить понад три оберти за сезон. 220 тис. т зернових, олійних і бобових, — це результат роботи минулого сезону. Цього року план підвищили до 240 тис. т. В корпорації впевнені в його реалізації, хоча сезон 21/22 називають нелегким через проблеми, які затьмарили радість від рекордного урожаю в Україні.
Читайте, як організована робота на підприємстві, і як корпорація втримала клієнтів, попри подорожчання газу і проблеми з залізницею.
Розвиток Збаразького КХП
Елеваторний комплекс «Збаразький КХП» став частиною корпорації у 2002 році. За п’ять років до покупки підприємства компанія вже вела трейдерську діяльність, тому певну клієнтську базу вже мала. Хоча в перші роки роботи приймання навіть 10 тис. т зерна було мрією, кажуть в корпорації.
«З року в рік весь прибуток вкладався виключно в підприємство. Ми модернізувались, працювали, з кожним роком нарощували об'єми приймання. Тим часом на теренах краю створювалися також потужні фермерські господарства, їх ставало більше, і ми налагоджували партнерство. На сьогодні ми маємо орієнтовно 150 постійних клієнтів», — розповів менеджер зовнішньоекономічної діяльності корпорації Олександр Шпак молодший.
За минулий маркетинговий рік підприємство заготовило 220 тис. т зерна. За 7 місяців нинішнього сезону корпорація «Збаразький КХП» вже прийняла 193 тис. т зерна. Найбільше прийняли пшениці (63 тис. т), ріпаку (45 тис. т) і кукурудзи (41 тис. т). Підприємство працює зі всіма культурами: поклажодавці привозять також соняшник, сою ГМО і не ГМО, горох.
Загалом за 2021/22 МР на «Збаразькому КХП» планують прийняти 240 тис. т зерна і до кінця сезону відправляти по 4-6 маршрутів кожного місяця. Хоча кажуть, що КХП має всі можливості обробити навіть 300 тис. т зерна за сезон.
Головне — швидко приймати
На підприємстві організували швидке приймання зерна і зробили все, щоб уникнути черг. Загалом «Збаразький КХП» може одночасно приймати 6-8 культур — у приймальні ями і в склади. Рекорд по прийманню за добу — 150 автомобілів.
«У нас є розв'язка для автомобілів: одні з одного боку заїжджають, інші з другого виїжджають. Є також двоє ваг: на одних важаться авто з зерном, на інших таруються вже порожні автомобілі. Вони не перетинаються. Таким чином пришвидшується процес приймання зерна», — розповідає головний інженер корпорації Володимир Кравчук.
В лабораторії працюють швидко і на сучасному обладнанні. Важливий момент — правильно відібрати проби. Щоб уникнути конфліктних ситуацій з клієнтами, тут користуються пробовідбірником зі шнековою системою забору зерна.
«Пробовідбірник ми вибрали зі шнеком. Німецькі «Ракорафи» якісні, але всмоктують легкі фракції. А це — постійні конфлікти з постачальниками зерна, бо засміченість завжди виходить більша. В нашому пробовідбірнику зерно подається в верхню камеру обладнання тільки шнеком, а далі вже вакуум затягує пробу в лабораторію», — пояснив Володимир Кравчук.
Підприємство працює зі всіма культурами, тому лабораторія «Збаразького КХП» оснащена великою кількістю обладнання. Найбільше приладів для аналізу пшениці — на число падіння, натуру, склоподібність. Лаборанти також працюють на інфрачервоних аналізаторах «Інфраскан» та «Інфратек». Для роботи з культурами, що можуть містити ГМО, використовують експрес-тести, які показують наявність генних модифікацій, і аналізатор для кількісного аналізу ГМО в сої та ріпаку.
В середньому на аналіз культур окрім пшениці йде близько 15 хвилин, якщо вологість зерна в нормі. Коли зерно вологіше, ніж треба по стандарту, тоді пробу аналізують в сушильній шафі, це займає трохи більше часу.
Як сушать і очищають зерно на Збаразькому КХП
Після аналізу зерно відправляють на доробку, якщо необхідно. Для очищення продукції на комбінаті є сепаратори попереднього очищення «МІКРА» і скальператори власного виробництва (про них ми розкажемо пізніше в окремому проєкті на Elevatorist.com), та обладнання від фірми Buhler для вторинного очищення зерна.
Сушать зерно на трьох турецьких сушарках модульного типу Adakurutma, що працюють з потужністю 4 тис. т зерна на добу. Витрати газу на обладнанні становлять близько 1,7 м3 на зняття тоннопроцента вологи по кукурудзі. Як пояснив Володимир Кравчук, сушарки купували у 2009-10 роках, тож виходили із наявного тоді на ринку асортименту обладнання і цін. Зараз віддали б перевагу шахтним сушаркам.
«У шахтних сушарках є рекуперація, у нас були ідеї зробити щось подібне на нашому обладнанні, але кажуть, що сушарки з рекуперацією горять під час роботи з соняшником, а ми його сушимо в достатньо великих об’ємах», — пояснив Володимир Кравчук.
За словами головного інженера, на комбінаті не було випадків пожеж на сушарках, тому що до сушіння зерно попередньо очищають.
Не треба недооцінювати зернові склади
Зберігають зерно на «Збаразькому КХП» в металічних силосах і складах. На підприємстві 13 складів і стільки ж силосів, якщо рахувати разом із хоперами. Склади модернізували, всі вони працюють, хоча від деяких експертів лунали пропозиції їх знести й збудувати металеві силоси. Щоб прийняти правильне рішення, власник навіть звертався до досвіду закордонних зернових компаній, і ті порадили залишити склади у користуванні.
Склади на підприємстві максимально автоматизували: транспортери обладнали датчиками руху, норії — датчиками підбору.
Після 2012 року на КХП провели велику реконструкцію: поставили металеві силоси і норійні вежі, продумали й реалізували нові технологічні схеми переміщення зерна. Ще додали два нові підлогові склади, модернізували вузли приймання.
«Вдосконалення — це процес нескінченний, і відбувається постійно», — каже Володимир Кравчук.
Проблеми з УЗ і рекорди відвантаження
На «Збаразькому КХП» відвантажують зерно в основному залізничним транспортом. Для цього використовують два вузли залізничного навантаження, де одночасно можуть завантажувати 4,5 вагони. Тому маршрут опрацьовують за півтори-дві доби. На комбінаті є власний маневровий тепловоз, що пришвидшує роботу з вагонами.
Проте цього сезону не обійшлося без проблем із відвантаженнями. У серпні комбінат не міг відправляти зерно залізницею. Саме тоді фермери завершували збирати врожай пшениці, починалася соя, привозили великі об’єми ріпаку.
«Не було можливості замовити вагони, крім того, ціни на них штучно піднялися, «Укрзалізниця» створила дефіцит. Форвардні контракти, в яких закладали маржу на початку року, ми виконували в «нуль» або собі в збиток. Але ми були змушені їх виконати, бо репутація для нас важливіша, ніж якийсь короткотривалий заробіток», — розповів Олександр.
За словами менеджера, через щоденне непередбачуване зростання тарифів на залізничні перевезення закуплені об’єми зерна втрачали закладену маржу і досить швидко стали збитковими, тому на підприємстві вирішили притримати продаж цього зерна. Значна частина власних обігових коштів «заморозилася» в цих об’ємах, тому прийшлося залучати банківські кредитні кошти.
«На жаль, ми були змушені брати кредити в банках. Тому частину заробітку витратили не на реконструкцію, а на обслуговування кредиту. Цей маркетинговий рік хоча й був з рекордними врожаями, але для нас він не такий цікавий і прибутковий, як попередні», — каже менеджер.
Сезон став складним ще й тому, що вперше за багато років залізничні перевезення були набагато дорожчими, ніж автомобільні. Частину зерна перевозили в порти на власних зерновозах DAF.
У вересні, коли УЗ почала подавати вагони, в КХП встановили рекорд: за 30 днів місяця здійснили 14 маршрутних відправлень.
Ще одна проблема сезону — подорожчання газу
Восени проблеми загострились: на фоні перебоїв з вагонами почалося стрімке подорожчання природного газу. Вологість кукурудзи в регіоні становила 24-35%, і зерно швидко псувалося.
«На піку збору кукурудзи елеватор швидко переповнювався, відвантажень знов не було. Кукурудза за таких показників може легко зіпсуватися протягом дня. Крім цього, паралельно стала рости ціна на газ, на початку листопада — 38 тисяч гривень за тисячу кубометрів. І ми з вересня по листопад поетапно збільшували ціну сушіння», — каже менеджер.
Як розповідають на комбінаті, вартість сушіння сої й кукурудзи у вересні становила 102 гривні за т/%, а в листопаді склала вже 135 грн. Ціна сушіння соняшнику виросла зі 120 до 148 гривень. Хоча вартість газу росла і далі, на «Збаразькому КХП» вирішили більше не підіймати цін на сушку для аграріїв, і дозволили їм без обмежень завозити кукурудзу з полів і фермерських токів.
«Просушувати кукурудзу з вологістю 30% дуже складно, оскільки треба це робити у два етапи. Ці 6 місяців ми приймали та сушили зерно цілодобово», — розповів Олександр.
За словами менеджера, такий сезон навчив бізнес готуватися до найгіршого розвитку подій. Зараз в корпорації розглядають варіанти альтернативного палива і думають про власне виробництво пелет із відходів кукурудзи. Планується, що вже в наступному сезоні витрати природного газу на КХП зменшать за рахунок альтернативи.
Читайте по темі: Помилки і ризики переходу на альтернативне паливо — розповідають елеватористи
Трохи про життя колективу
Гарний колектив додає потужності підприємству. В корпорації «Збаразький КХП» працює понад 100 робітників. Щоб працювалося комфортно, для них організували побутовий корпус з переодягальнею, душовими кабінами та навіть готельними кімнатами, де можна відпочити в гарячий період жнив.
Також в колективі є сімейний лікар, до якого можна звернутися при необхідності. Щеплення від коронавірусу працівникам робили на території КХП вакцинами на вибір.
А ще на КХП ми проінспектували їдальню. Нас вразив великий асортимент смачних страв, серед яких, наприклад, баранина. Виявилось, що на території корпорації навіть тримають баранів, щоб годувати своїх працівників. Можливо, це теж один із секретів швидкої роботи «Збаразького КХП» :)
Дякуємо за гостинність і бажаємо успіхів!
Олена Гайдук, Elevatorist.com
