АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Як змінюються вимоги до елеваторів: 5 головних трендів галузі
Джерело фото: Elevatorist.com
Зерновий ринок стрімко змінюється. Війна, цифровізація, автоматизація, дефіцит кадрів, зростання експортних вимог, зміна логістичних маршрутів і посилення конкуренції змінюють правила гри для елеваторів. Якщо ще кілька років тому конкурентною перевагою були потужності зберігання, то сьогодні дедалі більше значення мають швидкість відвантаження, гнучкість логістики, автоматизація та якість сервісу. Ми поговорили з експертами про п'ять трендів, які вже визначають розвиток елеваторної галузі.
Логістична невизначеність по строкам доставки
Одним з головних викликів експерти називають терміни доставки зерна до порту. За словами директора департаменту з елеваторного та складського господарства «ТАС Агро» Ярослава Стратуци, зараз доставка в порт триває від 14 до 20 днів, а якщо ситуація не покращиться, то це буде від 20 до 30 днів. Як на підприємствах страхують себе від ризиків?
«Ще до початку відвантаження потрібно моделювати декілька варіантів логістики й бути готовим до того, що щось може піти не за планом. У вас обов’язково має бути план «Б», щоб швидко замінити ланцюги постачання, — зазначає експерт.
Він радить зважати на ризики під час контрактування і форвардування. У форвардному контракті обов'язково мають бути прописані мінімальний і максимальний термін завезення зерна, який зможе забезпечити ефективність доставки.
«Коли формуємо бюджет на доставку чи укладаємо експортний контракт, ми закладаємо середньозважену вартість логістики. Це створює певний паритет: у разі екстреної ситуації ми зможемо вивезти зерно автомобільним транспортом, який сьогодні дорожчий, а якщо цього не знадобиться — зекономимо на виконанні контракту, — додає Ярослав Стратуца.
Потреба інвестувати в автономність відвантажень
Те, що можуть контролювати на елеваторах, це власні потужності відвантаження, тому експерти радять інвестувати саме сюди.
«Є потужність відвантаження елеватора, є терміни виконання контракту і є графік роботи «Укрзалізниці», яка сьогодні не завжди може вчасно подавати й забирати вагони. Причина проста — один тепловоз часто обслуговує 5–15 станцій, це серйозний виклик. Тому на тих активах, де є можливість ефективно планувати відвантаження і бути більш самостійними, потрібно думати про створення власних тепловозних депо, придбання тепловозів та інвестиції в цю інфраструктуру. Це напряму впливає на обертовість вагонів і виконання контрактів», — зазначає Ярослав Стратуца.
Якщо немає можливості інвестувати в тепловози, експерт радить мінімальні вкладення — ставити лебідки. Ярослав Стратуца зазначає, що не всі на ринку їх люблять, але це спосіб збільшити ефективність відвантажень, і визнає: це важкий процес, який від погодження до реалізації може зайняти до року.
За словами експерта, спочатку потрібно отримати дозвіл від УЗ, оформити земельну ділянку, розробити проєкт і погодити, яку саме лебідку ви встановлюватимете. Монтаж можуть виконувати лише сертифіковані організації — в Україні їх всього дві. Саме вони мають право змонтувати обладнання, ввести його в експлуатацію та передати замовнику. І лише після того, як об'єкт буде офіційно зданий «Укрзалізниці», ви маєте право ним користуватися. Але на цьому все не закінчується, бо є ще регулярні перевірки лебідок.
«Це той ще квест», — додає Ярослав Стратуца.
Потреба зробити інфраструктуру мультимодальною
Крім залізниці зараз важливо мати потужні точки відвантаження і на автотранспорт. Вигрузка на авто підстраховує залізничну та дає гнучкість логістики.
«Елеватор має бути готовим до роботи з різними видами транспорту. Оскільки оборот вагонів на залізниці значно зріс, і зараз займає понад 30 днів, то критично важливо мати потужну точку відвантаження на авто», — каже експерт елеваторної галузі Віталій Шевчук.
Більше того, експерт вважає, що елеватори мають стати мультимодальними хабами. Йдеться про завантаження зерна в контейнери та в бігбеги, або в тентовані фури для експорту в Європу, — весь можливий спектр.
«Сучасний елеватор повинен надавати всі ці послуги», — вважає Віталій Шевчук.
Експерт каже, що ці опції потрібні для роботи з невеликими, нішевими партіями зерна. За його словами, минулого року все більше елеваторів починали працювати саме з партіями у 200-500 тонн продукції. Для роботи з малими обсягами, які завантажують, наприклад, у біг-беги, потрібна додаткова техніка: навантажувачі (наприклад, Manitou), козлові крани або трактори з маніпуляторами.
Потреба в цифровізації
Додатковим викликом для елеваторів за останні роки стала потреба надавати високий рівень сервісу. Саме цього вимагає висококонкурентний ринок, де все більше компаній працюють прозоро та чесно.
Одним із ключових інструментів, який допомагає забезпечити такий рівень сервісу, є комплексна цифровізація. Експерт елеваторної галузі Валерій Реуцой зазначає, що це поняття охоплює цифровізацію виробничих процесів, автоматизацію технологічних операцій та оперативний обмін даними. У сукупності це підвищує ефективність роботи підприємства, зменшує кількість ручних операцій, мінімізує помилки та надає актуальні дані керівництву підприємства.
Однією зі складових цього процесу є впровадження електронних складських документів.
«Сьогодні про них багато говорять. Це цифровий облік зерна, онлайн-доступ клієнта до інформації про залишки та рух зерна. Такий підхід підвищує довіру між усіма учасниками ринку, скорочує час оформлення операцій і мінімізує ризик помилок», — каже Валерій Реуцой.
Прозорість у наданні послуг сьогодні стає такою ж конкурентною перевагою, як і сучасне обладнання.
«Якщо раніше конкурентоспроможність визначалася тим, наскільки технологічним був елеватор, то тепер не менш важливою є його відкритість і прозорість для клієнта», — додає експерт.
Потреба в оптимізації роботи персоналу
І ще один аспект, про який кажуть експерти, — це ефективність процесів. Інвестиції в бетон і метал — це лише половина справи, зазначає Валерій Реуцой. За його словами, значний ефект дає комплексна цифрова трансформація та автоматизація процесів, а також увага до деталей, які можуть забирати час працівника і не давати цінності.
Одним із інструментів підвищення ефективності процесів є методологія Lean. Вона допомагає виявляти та усувати операції, які лише забирають час персоналу.
«Якщо говорити про практику, то, коли я був керівником, ми майже повністю відмовилися від паперового документообігу. Залишили лише ті документи, які законодавство вимагало вести в паперовому вигляді. Усе інше перевели в електронний формат. Це дозволило прибрати процеси, які забирали багато часу: по 5–6 підписів на одному документі, печатки й інші бюрократичні процедури», — зазначає Валерій Реуцой.
Другий приклад, про який розповідає з досвіду експерт, — цифровізація частини роботи лабораторії.
«Ми видали працівникам планшети й автоматизували етап попереднього визначення якості зерна. Лаборантам більше не потрібно було записувати дані на папірцях — вони одразу вносили їх у планшет, а система автоматично передавала інформацію далі. Це дозволило прибрати зайві операції та скоротити кількість ручної роботи», — розповів Валерій Реуцой.
Крім того, в лабораторії навіть переставили меблі та лабораторне обладнання відповідно до послідовності технологічного процесу й маршруту лаборанта. Тобто розмістили все так, як відбувається визначення якості зерна, щоб люди не витрачали час на зайві переміщення.
«В цьому контексті важлива і автоматизація вагового комплексу. Ми встановили засоби автоматизації, і водії змогли самостійно заїжджати на елеватор, проходити зважування та їхати на розвантаження без участі оператора. Таким чином ми прибрали паперовий документообіг і ручну працю на цій ділянці», — додає експерт.
Валерій Реуцой наголошує, що це все працює найкраще в комплексі з цифровізацією та автоматизацією виробничих процесів. Тоді на елеваторі вдається оптимізувати роботу персоналу в умовах дефіциту кадрів, зменшити кількість рутинних операцій, мінімізувати людський фактор і ризик помилок, а також знизити собівартість перевалки зерна. Водночас керівник отримує можливість ухвалювати рішення, спираючись на точні й актуальні дані, а не на інтуїцію.
«Я переконаний, що сьогодні виграє не той, хто будує більше, а той, хто розумніше управляє своїми активами. Майбутнє — за елеваторами, які поєднують сучасні технології, цифрову прозорість, енергоефективність і високу культуру управління», — підсумував Валерій Реуцой.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
