АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Допомога армії від агробізнесу — бокс як засіб реабілітації військових
Джерело фото: Elevatorist.com
Аграрний бізнес України від самого початку повномасштабного вторгнення надає підтримку ЗСУ. Діляться з військовими чим можуть — коштами та продуктами. Але військовослужбовцям необхідна не лише матеріальна підтримка, психологічний аспект також важливий. Тож агрохолдинг «Кернел» не лише системно допомагає армійським бригадам, а й проводить у різний спосіб реабілітацію бійців. Одним з таких видів реабілітації стало партнерство з боксерським клубом Pototskyi Fight Club (PFC) у Києві.
Допомога в реабілітації військових від Кернел
Компанія «Кернел» стала генеральним партнером проекту через пів року після заснування боксерської зали Pototskyi Fight Club. Залу вирішив відкрити в приватному порядку один з працівників агрохолдингу — Ігор Потоцький. Він давно захоплюється боксом та має досвід участі у бойових діях. Ідея реабілітації військових через спорт прийшла до Ігора Потоцького гіркими шляхами — він втратив одного з бойових друзів, який не впорався з посттравматичним стресовим розладом (ПТСЗ) та пішов з життя.
«Ідея зробити місце, куди б могли приходити військові з «нуля» у вільний час в мене давно була. І так співпало, що стало потрібним це зробити. І тут мені пощастило знайти приміщення в якому і було створено цю залу, сенс цієї зали був таким, що хлопці, які повертаються з «нуля», у відпустку, з реабілітації, вони могли піти не пиво пити, вживати алкоголь, а могли б приходити займатися спортом. І чому саме боксом — бокс це такий вид спорту, займаючись яким не можна давати собі послаблення», — пояснює задум Ігор Потоцький.
Звісно, бокс — не єдина форма реабілітації та допомоги армії від агрохолдингу. У компанії є власний благодійних фонд «Разом з Кернел», генеральним директором якого є Ігор Потоцький. ГК «Кернел» та Фонд системно допомагає чотирьом армійським бригадам, проводить необхідні реабілітаційні заходи для своїх пайовиків, які воюють. В компанії — 170 тисяч пайовиків, з них на фронті — більше 10 тисяч. В самому «Кернелі» воює понад 800 чоловік.
«Люди потребують реабілітації, ми з ним співпрацюємо. Для них також є своя програма. І під цю програму ми запровадили ще й реабілітацію через спорт. Ця ідея сподобалася, це один з видів реабілітації і він буде розширюватися», — говорить Ігор Потоцький.
Боксерський турнір — за всім цим дуже скучаєш
У суботу, 23 березня, в залі Pototskyi Fight Club пройшов відкритий ринг по боксу за участю представників Сил оборони Київського гарнізону. У турнірі брали участь цивільні, військові, поліцейські та курсанти військових ВНЗ.
Військовослужбовець ЗСУ Владислав Скрипник раніше, до служби, активно займався боксом, з 15-ти років. Але на службі вже стало не до спортивних захоплень.
«Я боксом займаюся з 2014 року, дуже люблю цей вид спорту, мені його страшенно не вистачає. Останній раз боксував 2019 році, на чемпіонаті ЗСУ. Потім не було ніяких змагань, так потроху тренувався, підтримував форму. Не боксував 4 роки, а мені так хотілося. В частині, по-перше, нема з ким, а по-друге, і часу немає. А тут сказали, що можна — відкритий ринг, відкритий турнір, то я відразу загорівся. Хоч не було часу на підготовку: ми в навчальному центрі, в нас заняття, служба. Але я все одно поїхав, вагу зігнав трошки, 4 кг, і все, я готовий! За всім цим дуже скучаєш, за цими відчуттями…» — каже Владислав.
Хоча часу на підготовку до рингу у Владислава було небагато, свій бій він виграв. Але, на думку військового, програвших тут не було зовсім — той хто вийшов в ринг, той уже переміг. Переміг свій страх, свою слабкість.
«Коли людина займається боксом, в неї з'являється характер. Ти стаєш сильнішим фізично та морально. І до якихось таких надзвичайних ситуацій ставишся вже інакше, легше їх переносиш. В боксі ж не тільки фізична підготовка. Не кожен вийде в ринг та побоксує — виходять тільки ті, хто не бояться. Мені особисто дуже багато що дає бокс. Я таким не був до того, як почав займатися, я змінився. В мене не було характеру. Почав займатися боксом: боявся, але хотів перебороти свій страх. Я його переборов. Коли ти виходиш в ринг, тобі потрібно проявляти волю до перемоги, якщо хочеш виграти — ти маєш не здаватися. І не сходити», — пояснює боєць.
І додає, що хоча й сьогоднішній бій дався йому нелегко, у будь якому випадку стояв би до останнього — навіть, якщо б падав, то підіймався і продовжував би.
«Дуже класно було, я за цим дуже скучив. Я б напевно, ще один бій провів би, ну чесно», — всміхається Владислав.
Також він відзначив гарний рівень турніру — у відкритому рингу брали участь і доволі досвідчені боксери, і новачки та аматори.
«Звісно, мова не йде про боксерів рівня збірної України, які боксують за олімпійські ліцензії, щоб представляти в Парижі нашу збірну. Але тут також рівень хороший в кожній ваговій категорії. Я бачив десь 5-6 боїв досить високого рівня, видно, що хлопці займалися», — зазначає Владислав.
У турнірі PFC брали участь і поліцейські. Командир батальйону «Тор» Управління патрульної поліції в м. Київ, капітан поліції Станіслав Полухін залишився задоволеним виступами своїх підлеглих.
«За декілька тижнів нас запросив Ігор, мій побратим та товариш, і хлопці почали готуватися. І хоча часу було не багато, вони, тем не менш, зуміли достойно представити наш підрозділ», — говорить Станіслав Полухін.
Тренував «торівців» старший інструктор відділу тактичної підготовки Управління патрульної поліції в м. Київ Михайло Скачеляс. Він кандидат у майстри спорту по боксу. Михайло певен — хлопці, які тренуються, своїм прикладом показують, що незважаючи на обмаль часу через службу, незважаючи на тяжку ситуацію в нашій країні, можна брати себе в руки та вдосконалюватися.
«Зараз в країні війна. Але навіть і в мирний час поліцейські мають підтримувати себе в гарній фізичній формі, щоб служити та захищати людей. Звісно, якщо поліцейський тримає себе в гарній фізичній формі, йому набагато легше виконувати свої службові обов'язки», — каже Михайло.
Навіщо в боксі голова, або розвіюємо міфи про боксерів
Кращим боксером відкритого турніру Pototskyi Fight Club став курсант Київського військового університету ім. Тараса Шевченка Олександр Марчук. Він навчається на спеціальності «Фінанси», тобто, майбутній фінансист. Олександр з дитинства захоплюється боксом та вважає що цей вид спорту допомагає розвиватися не лише у фізичному плані.
«Те, що боксери погано думають — це все міфи. Навпаки, в боксі потрібно думати на пару кроків наперед, щоб не програти. Наприклад, щоб провести простий прямий удар потрібно задіяти все тіло. Боксер має одночасно зробити поштовх правою ногою, крок вперед — лівою, довернути корпус тіла, повністю випрямити ліву руку, довернути її плечем, стиснути кулак. При цьому потрібно контролювати захист та прораховувати варіанти подальшого розвитку бою. Мозок має одночасно обробляти та реалізовувати всі ці командні імпульси. Так що голова в боксерів працює просто відмінно», — відверто веселиться хлопець.
Ігор Потоцький зазначає — якщо подивитися на історію, боксом займалися у стародавній Греції філософи та математики. Піфагор, до речі, був чемпіоном олімпійських ігор з кулачного бою, це родоначальник боксу.
«Що дає бокс? Це не про мордобій, і не про бійку, коли махають руками. Хлопець, який махає руками, програє. Виграють хлопці, які вміють боксувати, зібрані, які вміють захищатися, можуть прийняти рішення за долі секунди. І коли ти вирішуєш не дати себе вдарити, а вдарити назустріч, — це долі, долі, долі секунди, такі ж рішення приймаються і в житті», — говорить Ігор Потоцький.
І додає, що серед боксерів зали PFC — не лише фінансисти, тут є психологи, майбутні журналісти, є навіть бухгалтер.
«Він тренується в нашому залі 8 місяців і сьогодні на рингу доволі непогано себе показав. Раніше він ніколи боксом не займався. Бокс об'єднує, допомагає людям приймати рішення, допомагає просто жити і перемагати», — впевнений організатор.
В свою чергу, військовий Владислав Скрипник вважає, що боксер-військовослужбовець є кращим бійцем. Бо витриваліший морально, психічно та фізично. Адже рівень фізичної підготовки для армії важливий, так загартовується і тіло, і дух, і сила бійця. Крім того, Владислав певен — організатори праві, і бокс дуже хороший реабілітаційний засіб.
«Змінити обстановку… Я, наприклад, повністю погрузився в цю атмосферу. Якщо чесно, для мене це свято. Мій колега також провів хороший бій, йому трішки не вистачило фізичної підготовки для перемоги. Але він все одно перезавантажився, відпочив», — каже Владислав Скрипник.
Тож реабілітація бійців боксом виявилася робочою та затребуваною ідеєю. І дуже добре, що незабаром Ігор Потоцький з генеральним партнером, компанією «Кернел», планують відкрити ще 2 боксерські зали в інших містах.
Майя Муха, Elevatorist.com
