Ігор Проценко: Щоб розблокувати експорт зерна, треба прокласти широку колію в Констанцу

Експерт елеваторної галузі Ігор Проценко

Можна вирішити питання з блокуванням українських морських портів, спростивши шлях до румунської Констанци. Експерт елеваторної галузі Ігор Проценко розповів про своє бачення: з'єднати нашу залізничну мережу широкою колією з румунським портом. Це дозволило б використовувати український вагонний парк і вивозити десятки мільйонів тонн зерна без постійних перевантажень та заміни колісних пар. Більше про це у розмові з Ігорем Проценко.

Які стратегічні рішення могли б сьогодні забезпечити стабільний експорт зерна в умовах блокування портів?

Ігор Проценко: Питання з експортом можна було б вирішити дуже швидко і не за такі вже великі гроші, якби в нашій країні хоч хтось задумався над словом «стратегія». Треба організувати нормальний експортний коридор, зокрема в той же Гданськ чи, особливо, в Констанцу. Констанца могла б швидко перевалити все наше зерно. Для цього порту зайві 10–15, навіть 20 млн тонн зерна — це зовсім не об'єм. Чаушеску побудував порт на 100 млн тонн перевалки, але Констанца ще жодного разу навіть не вийшла на ту проєктну потужність.

А як ви це бачите? Технічно це як можна зробити?

Ігор Проценко: Дуже просто — прокласти широку колію до Констанци. І я знаю, що румуни на це пішли б, вони підтримали б такий проєкт обома руками. Від Вадул-Сірет до Констанци менше 600 км, а з Рені або Ізмаїла всього 200-250 км. Туди міг би поїхати наш вагонний парк — 20 тисяч зерновозів. Це парк, якого, умовно кажучи, в п'ять разів більше, ніж у всій Європі. Він би поїхав на максимальній швидкості і перевіз би необхідні об'єми.

Для прикладу, під час Другої світової війни, коли сталінград опинився з залізничній блокаді, менш, ніж за три місяці проклали Волзьку рокадну залізницю протяжністю 1000 км з казані до сталінграда. Для її будівництва навіть розібрали БАМ, збудований в 30-х роках.

Я вам більше скажу: ця дорога, якби її проклали, була б задіяна і після війни. Можливо, не в такому обсязі й не з такою рентабельністю, але вона б працювала і була вигідна сусіднім країнам. 

Навіть можна було б рейки зняти в одному місці і в іншому прокласти, як робили під час Другої світової війни. Це треба було зробити ще у 2022 році. 

А наскільки технічно швидко це можливо зробити?

Ігор Проценко: З нашого боку — не дуже складно, а от для нашого уряду, це, на жаль, неможливо. Ви знаєте, що рішення про прокладання колії з Румунії до Чернівців та до інших прикордонних районів пропонувалися ще на початку нульових, і наші уряди протягом 15 років блокували їх. Причому неважливо, чий це був уряд — усі блокували будівництво. Румуни казали: «Давайте робити», а наші не хотіли.

Румунія підтримала б проєкт широкої колії в Констанцу. Молдові це також вигідно, адже тоді вона могла би отримати прямий залізничний вихід до кращого порту Чорного моря. 

Румунія одна з тих країн, яка дійсно допомагає Україні і не чинить спротиву нашому експорту. Вони би ще й гроші Євросоюзу під це залучили. Якби такий проєкт запустити, тоді б усі «зачухалися»: і поляки, і балти, і всі інші. Вони побачили б масштаб цього мегапроєкту, бо мова йде не про сотні тисяч тонн, а про десятки мільйонів тонн.

При цьому з європейського ринку не пішов би жоден вагон, наші спокійно б усе вивезли. Це набагато дешевше, ніж постійно робити перевалки, міняти колісні пари, перевантажувати зерно з вагона у вагон. З точки зору процесу це все адекватно і правильно, але за результатом абсолютно недостатньо і глобально не вирішує проблему. 

Країну та її мешканців можуть врятувати тільки нестандартні, проривні дії уряду і бізнесу. Тільки вони можуть наблизити перемогу і вгамувати неадекватного сусіда.

Про неврожай кукурудзи в Європі

Ігор Проценко: І ще треба говорити про Францію та інші країни Західної Європи, які цього року залишилися без достатніх обсягів кукурудзи. Я не розумію, навіщо зараз робити мито на українську кукурудзу, якщо ви все одно будете цю кукурудзу купувати десь в Бразилії, США, Аргентині і по всьому світу.

Чому зараз не розблокувати українську кукурудзу, яка ще в полі стоїть. Пшеницю не чіпайте, якщо у вас із нею інша ситуація. Але кукурудзу — везіть транзитом, везіть в Італію, Іспанію, у Францію, машинами, чим завгодно. Дайте нам можливість і цього року зайти на європейський ринок.

Так, нехай це буде не нульове мито. Умовно, 20, 30 чи 40 доларів, але не 100 доларів за тонну.

Залізницею весь цей обсяг не перевезеться, але він поїде машинами, фурами. Хай пломбують їх на митниці, щоб жодна машина не вигрузилась десь у Польщі, не дай Бог поляки оскоромляться. Усе це можна і потрібно контролювати. 

Про це треба думати.Бо якщо нічого не змінити, будуть просто масові банкрутства, а це нікому не вигідно — ні державі, ні людям.

Олена Гайдук, Elevatorist.com