АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Паливний мікс: газ, пропан, біомаса — чим аграрії сушать зерно у світі
Чим сушать зерно колеги-елеватористи закордоном? У Європі акцент роблять на енергоефективність і низьковуглецеві технології, в США домінує пропан через його зручність і доступність, а Канада поєднує переваги природного газу з державними програмами переходу на біомасу. Як саме сушать зерно в цих країнах і що визначає вибір палива — розглянемо детальніше.
Стабільний газ і обмежена біомаса Європи
Директор компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович розповів, що в Європі домінуючими енергоносіями для зерносушарок є природний газ і пропан. Дизельне паливо використовується переважно на невеликих фермах та у віддалених регіонах. Водночас зерносушарки на альтернативному паливі, переважно пелетах та соломі, стають більш популярними.
«Користуються попитом зерносушарки зі змішаним використанням палива: для основного нагріву застосовують відновлювані джерела енергії, а для точного регулювання температури — газ або дизель», — зазначив Андрій Семенович.
В KMZ Industries кажуть, що найбільш популярним типом палива в ЄС на сьогодні є природний газ.
«Як і в Україні, це, звичайно, вимагає дотримання відповідних норм проектування, встановлення та отримання відповідних дозволів, але такий тип палива забезпечує стабільне, відносно чисте та просте у використанні джерело тепла. Тому у випадку наявності газопроводу природний газ — головне джерело палива у наших замовників», — розповів керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко.
Експерт каже, що компанія часто отримує запити на зерносушарки під дизельне паливо.
«Переважно такі запити надходять від невеликих фермерів, які в частині країн Балтії та східної Європи отримують субсидії на купівлю дизельного пального від Єврофондів, або у вигляді національних програм підтримки. В таких випадках, дизельні пальники часто мають зовнішні камери спалювання з прямим нагрівом або при необхідності з теплообмінником, який дозволяє уникнути забруднення продукту», — каже Олександр Ткаченко.
В ЄС аграрії купують пільговий дизель зі зниженим акцизом (часто 0–50% від стандартного), що виходить дешевше, ніж на АЗС. Середня ціна для аграріїв — €0,95 – €1,10 за літр з податками. Для порівняння: звичайний дизель на заправках у лютому 2026 року коштує в середньому €1,55 – €1,80.
Ціни динамічні, залежать від Brent (≈55–60 $/барель) і національних субсидій. У Німеччині та Франції завдяки державним компенсаціям ціна тримається в районі €1,05. У Польщі аграрне паливо коштує близько €0,98 – €1,02 за літр. В Італії ціна може бути трохи вищою — до €1,10 — через складну систему квот.
Дуже популярним для сушіння зерна в Європі є скраплений газ (LPG/Пропан), оскільки він екологічніший за дизель і дешевший в обслуговуванні обладнання. Середня ціна — €0,65 – €0,85 за літр.
Ціна на LPG для сушіння сильно залежить від обсягів контракту. Великі елеватори, що закуповують газ оптом на весь сезон, отримують ціну ближче до €0,60 – €0,65. В перерахунку на енергетичний еквівалент LPG залишається дешевшим за дизель приблизно на 20–30%, що і пояснює його популярність у фермерів без доступу до магістрального газу.
Разом з цим, ЄС стимулює перехід на низьковуглецеві технології, наприклад, використання біомаси для сушіння зерна. Прямий податок на викиди CO₂ від сушіння зерна в ЄС поки що відсутній, але фермерів стимулюють на енергоефективність через гранти та програми доплат за зменшення викидів вуглецю в атмосферу.
Проте Олександр Ткаченко зазначив, що в KMZ Industries не бачать в ближньому зарубіжжі різкої та суттєвої зміни попиту на альтернативні джерела енергії, як було в Україні в останні роки.
«Запитів на зерносушарки на альтернативному паливі минулого року майже не було: з Латвії – один запит на обладнання під теплогенератор на пелеті, а з Литви – три запити під дизельне паливо», — додав керівник експортного напрямку KMZ Industries Максим Семенко.
В компанії KMZ Industries кажуть, що в більшості випадків клієнти, які планують будівництво елеватора, про твердопаливні генератори нічого не знають, але є проекти, коли для сушіння зерна використовують пару з підприємства через теплообмінник.
«KMZ Industries вже має декілька таких інсталяцій поза межами України, де замовник отримав практично безкоштовне та чисте джерело тепло, використовуючи надлишки пару після виробництва. Щоправда, температура агента в таких випадках не перевищує 90-100oС, проте для сушіння соняшника, наприклад, цього більш ніж достатньо», — розповів керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко.
У ЄС ринок деревних пелет у складає ≈ 21–23 млн т/рік, але використовується більше для опалення, а не для сушіння зерна. На відміну від України, де біомаса швидко набирає обертів через дефіцит газу, в ЄС перехід повільніший завдяки стабільним поставкам класичного палива.
Читайте також: Вітрове кільце: чому порожній силос інколи вразливіший за повний
США: пропан як аграрний стандарт
У Сполучених Штатах Америки переважна більшість виробників зерна використовують пропан для сушіння. Керівник компанії «Зерновий Дім» (Sukup) Андрій Семенович зазначає, що пропан у США є відносно дешевим і легкодоступним, його просто зберігати та використовувати.
Ферми часто знаходяться на величезних відстанях від газових магістралей. Поставити ємність із пропаном простіше, ніж тягнути трубу через прерії. Пропан у США значно дешевший, ніж у ЄС. у 2026 році ціна для фермерів коливається в межах $1,40–$2,00 за галон (≈ €0,35–€0,50 за літр при курсі $1 ≈ €0,90). Це робить сушіння кукурудзи дуже вигідним навіть при високій вологості.
«Природний газ дешевший, але недоступний у більшості районів, зокрема в сільській місцевості. Його переважно використовують великі елеватори, які зазвичай розташовані в районах із розвиненою газовою інфраструктурою», — пояснює Андрій Семенович.
Дизельне паливо менш поширене в США, ніж пропан, але воно застосовується в мобільних зерносушарках.
«Альтернативні джерела тепла не набули широкого поширення у США. Окремі експериментальні системи, що використовують деревну тріску та кукурудзяні качани для сушіння зерна, залишаються винятком», — додає Андрій Семенович.
У США також сушать зерно електрикою. У опитуванні Propane Education & Research Council (PERC) від 2020 року близько 16% фермерів у Середньому Заході використовують електрику для сушіння зерна (проти ≈75% на пропані). Це практикують на середніх і маленьких фермах.
Сушарки на електриці працюють за тим самим принципом, що й традиційні, але замість газового пальника повітря нагрівають електричні нагрівачі. Зазвичай, це електронагрівачі з вентиляторами, що відразу вбудовані в металеві силоси невеликого об’єму.
Також цікаво: Як на європейських елеваторах силоси перетворюють на сонячні станції
Канадський газ і прагнення до екологічно чистого палива
У Канаді розвинена мережа природного газу, особливо в сільських районах, де видобувають газ. Багато великих ферм напряму підключені до магістрального газу або локальних газопроводів, і мають змогу сушити зерно природним газом.
У віддалених районах або на менших фермах все ще домінує пропан. Підключення до газу коштує $7,000–$100,000 залежно від відстані, тому не завжди вигідно.
Уряд Канади активно стимулює перехід на біопаливо. З 2021 року в країні діє програма Agricultural Clean Technology (ACT) Program, коли держава компенсує до 50% вартості нової енергоефективної зерносушарки, якщо вона споживає менше палива, ніж стара, або використовує відновлювальне паливо. За перші два роки програмою підтримали 99 проектів зі встановлення нових зерносушарок та переходу на екологічне паливо на понад 37,1 мільйона доларів США. Фермери використовують деревні відходи, деревні пелети, солому або стебла і качани кукурудзи.
На відміну від США (де пропан домінує через простоту зберігання), Канада має перевагу в доступі до дешевого природного газу, а програми підтримки роблять біомасу привабливою альтернативою.
Світовий і європейський ринок рухається до декарбонізації еволюційно — через гранти та регуляторні стимули. Парадоксально, але саме Україна, а не ЄС, за останні роки продемонструвала швидший перехід до альтернативного палива в зерносушінні, бо ціни на газ і ризики його наявності діють ефективніше за гранти. Для українських аграріїв це стало не питанням екологічного вибору, а способом не втратити на сушінні зерна і зберегти економіку господарства.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
