АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Купуєте елеватор? Як АМКУ визначає його конкурентів і що підготувати до угоди
В області можуть працювати десятки елеваторів. Але для Антимонопольного комітету України це ще не означає, що всі вони конкурують між собою. Важливо, до яких із них аграріям економічно вигідно везти зерно.
Для покупця елеватора це має практичне значення: від визначення кола конкурентів і ринкових часток залежить оцінка угоди Комітетом. Тому, якщо придбання потребує дозволу АМКУ, готуватися до звернення варто заздалегідь.
Комітет уже понад рік проводить масштабне дослідження ринку складського зберігання зерна. Він збирає інформацію з усіх областей, вивчає учасників ринку та конкуренцію між ними, зокрема можливі зловживання з боку елеваторів.
На що АМКУ звертає увагу під час погодження таких угод і що підготувати покупцеві, пояснюють юристи антимонопольної практики «Василь Кісіль і Партнери» Анна Сісецька та Євгеній Сенченко.
Коли для купівлі елеватора потрібен дозвіл АМКУ?
Купуєте елеватор? Юридично ви, найімовірніше, купуєте «єдиний майновий комплекс», а сама угода вважається концентрацією. Адже силоси, сушарки, лабораторія та інфраструктура працюють разом — приймають, доробляють, зберігають і відвантажують зерно.
Але дозвіл АМКУ потрібен не для кожної такої угоди. Усе залежить від вартості активів та/або обсягів продажів її учасників і пов’язаних із ними компаній. Якщо ці показники перевищують пороги, встановлені статтею 24 Закону, без дозволу не обійтися. (колеги, будь ласка, підкажіть свій фін поріг)
Зокрема, дозвіл АМКУ вимагається у випадках, коли виконується хоча б одна з наступних груп фінансових умов:
- Сукупна вартість активів або обсяг реалізації товарів усіх учасників концентрації у світі за останній фінансовий рік перевищує 30 млн євро, і при цьому щонайменше у двох учасників цей показник в Україні перевищує 4 млн євро у кожного;
- Сукупна вартість активів або обсяг реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації за останній фінансовий рік перевищує 8 млн євро, а світовий обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника перевищує 150 млн євро.
У такому разі спочатку потрібно отримати дозвіл АМКУ, а вже потім купувати елеватор.
Елеватор — це не лише зберігання зерна
Зерно на елеваторі приймають, доробляють, зберігають і відвантажують. Усі ці етапи закон об’єднує в поняття «зберігання зерна».
Саме цей комплекс послуг АМКУ бере до уваги, коли оцінює, як купівля елеватора вплине на конкуренцію.
Де закінчується ринок конкретного елеватора?
Межа області для цього не завжди підходить. Аграрій обирає елеватор передусім з огляду на витрати доставки. Якщо везти зерно до іншого об’єкта невигідно, той фактично перестає бути альтернативою, навіть коли розташований у тій самій області.
Тому АМКУ застосовує метод «районів охоплення». Він визначає територію, в межах якої елеватор конкурує за клієнтів, на основі фактичних поставок зерна. Для цього розраховують середньозважену відстань доставки з урахуванням і кілометражу, і обсягів привезеного зерна.
Такий підхід Комітет застосував у звіті про ринок зберігання зерна Хмельницької області за 2016–2017 маркетинговий рік. Наприклад, для Дунаєвецького комбінату хлібопродуктів середньозважена відстань доставки становила 61,75 км. Її використали для визначення географічних меж ринку та оцінки конкуренції. Для іншого елеватора ця відстань може бути іншою.
Надалі метод «районів охоплення» став звичним підходом АМКУ, зокрема під час розгляду угод із придбання елеваторів. Подібну логіку застосовують і Європейська комісія та окремі країни ЄС, зокрема Франція.
Тому ще до подання заяви покупцеві варто підготувати таблицю фактичних поставок зерна від непов’язаних з елеватором клієнтів — із зазначенням обсягу кожної поставки та відстані доставки. За цими даними розраховують середньозважену відстань за відповідний маркетинговий рік і визначають район охоплення елеватора.
Як визначають ринкову частку?
АМКУ визначає частку кожного елеватора на ринку за його потужністю.
Спочатку встановлюють, які елеватори розташовані в межах визначеного району охоплення, та підсумовують їхні потужності. Потім із цією сумою порівнюють потужність об’єкта придбання. Для оцінки угоди також потрібно врахувати частки інших учасників концентрації на відповідному ринку.
Отже, самого переліку сусідніх елеваторів недостатньо. Потрібні достовірні дані про їхні потужності.
Що підготувати до звернення в АМКУ?
Ще на етапі підготовки угоди варто:
- Зібрати дані про фактичні поставки зерна від непов’язаних клієнтів: дати, обсяги та відстані доставки.
- Розрахувати середньозважену відстань доставки за останні три маркетингові роки та звітний період поточного року.
- Визначити район охоплення і перелік елеваторів-конкурентів у його межах.
- Зібрати інформацію про їхні потужності та попередньо розрахувати ринкові частки учасників угоди.
- Перевірити повноту вихідних даних, щоб зменшити ризик додаткових запитів Комітету.
Збір інформації може потребувати часу. В умовах воєнного стану частина реєстрів і статистики недоступна. Зокрема, автори звертають увагу на відсутність відкритого переліку зернових складів та їхніх потужностей від ДП «Держреєстри України».
За таких умов допомогти можуть галузеві огляди агромедіа, офіційні сайти елеваторів та інші публічні джерела.
Ринкові частки впливають і на те, за якою процедурою може розглядатися заява — спрощеною чи загальною. Загальна процедура передбачає підготовку економічного обґрунтування концентрації, а це додатковий час.
Тому аналіз конкурентів варто починати, коли сторони ще узгоджують структуру угоди. Це допоможе завчасно побачити можливі питання АМКУ та врахувати час на підготовку документів у графіку придбання.
Анна Сісецька, Євгеній Сенченко, юристи антимонопольної практики «Василь Кісіль і Партнери»
