АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Весняні розмови про управління: три керівниці зернової галузі
Елеватор не працює сам по собі. За кожним процесом — людина, яка бере відповідальність за рішення, команду й результат. Ми запитали трьох жінок-керівниць у зерновій та виробничих галузях про їхній стиль управління, виклики «сталевої» індустрії та особисті правила відновлення у напружені періоди.
Найцінніше — це системне мислення та здатність вчитися
Ваша робота — це постійний контроль і стандарти. Чи вдається вдома «вимикати» суворого аудитора, чи ви й на власній кухні перевіряєте все за стандартами HACCP?
Ірина Крохмальова: Я вважаю, що контроль якості — це не про суворість, а про культуру відповідальності. Звісно, професійні звички в побуті залишаються: я автоматично звертаю увагу на терміни придатності, умови зберігання, склад деяких продуктів. Але вдома я вмію перемикатися.
Для мене стандарти, які базуються на принципах HACCP — це не про перевірки, а про безпеку усіх процесів. Тому, на кухні я не «аудитор», а людина, яка просто звикла робити речі правильно й безпечно — без зайвого фанатизму ????
Колектив служби якості — це зазвичай дуже прискіпливі люди. Як ви підтримуєте позитивний мікроклімат у команді, щоб робота була не лише за стандартами, а й з натхненням?
Ірина Крохмальова: Так, у відділі якості зазвичай працюють дуже уважні й вимогливі люди. Але підтримка в команді необхідна кожному.
Я будую команду на трьох принципах: повага, відкритий діалог і спільна відповідальність. Ми не шукаємо винних — ми шукаємо причини та рішення.
Я також намагаюся визнавати досягнення команди, мотивувати їх щорічними зовнішніми виїзними навчаннями, щоб періодично змінювати робочу «картинку». Адже якість — це не лише про контроль, а й про гордість за результат. Коли люди розуміють, що їхня робота реально впливає на безпеку та репутацію компанії, з’являється натхнення.
Що б ви порадили самій собі на старті кар'єри?
Ірина Крохмальова: На старті карʼєри здається, що потрібно знати все й одразу. Насправді ж у сфері якості найцінніше — це системне мислення та здатність вчитися. Потрібно завжди рухатися до своїх цілей і впроваджувати оновлення систем якості та безпеки — не лише відповідно до українського законодавства, а й з урахуванням вимог інших країн.
Що допомагає вам зберігати внутрішній баланс, коли на роботі «гарячий сезон» або перевірки?
Ірина Крохмальова: У «гарячі» періоди я фокусуюся на пріоритетах. Тоді, навіть перевірки стають не стресом, а підтвердженням нашої роботи. Особисто мені допомагає чітке планування, як у роботі, так і у відпочинку. Звичайно, завжди зʼявляються «позаштатні» ситуації, але правильне планування мінімізує відсоток їхнього виникнення. Я намагаюся відновлюватися так само системно, як і працювати. Внутрішній баланс зберігає систематичний відпочинок з сімʼєю або друзями.
Головне — мати гарну команду
Як би ви описали свій «фірмовий» стиль керівництва? З чим ви можете його порівняти?
Світлана Бенедисюк: Мій стиль — це поєднання дисципліни і комунікації з працівниками. Елеватор — це система, де має все працювати чітко, без збоїв і простоїв. І головне — мати гарну команду.
Чи бувають моменти, коли суворий погляд керівниці діє ефективніше за будь-які штрафи чи догани?
Світлана Бенедисюк: Так, буває. До кожного працівника треба знайти підхід.
Бути жінкою-лідером у «сталевій» індустрії — це виклик чи перевага, яка допомагає бачити ситуацію інакше?
Світлана Бенедисюк: Так, це виклик. Але чому б ні? Жінки давно довели, що можуть ефективно керувати в будь-якій галузі, це не слабка стать.
Яку пораду ви можете дати жінкам, що працюють в «чоловічій» галузі?
Світлана Бенедисюк: Не порівнювати себе з кимось. Більше впевненості і віри в себе.
Чим займаєтесь, коли хочеться повністю забути про зерно, елеватори та логістику? Розкажіть, чим захоплюєтесь?
Світлана Бенедисюк: Проводжу час з близькими, люблю рибалити з чоловіком. А найкращий відпочинок — це час без дзвінків.
Жіночий стиль на заводі — це затишок, порядок і відповідальність
Ви керуєте виробництвом у досить суворій ніші. Як би ви описали свій «фірмовий» стиль керівництва?
Лариса Ткаченко: Вислухати спеціаліста, за потреби — посперечатися, зважити всі плюси та мінуси, прийняти рішення і, звичайно, нести відповідальність. А ще жіночий стиль — бути красивою на виробництві, для жінки це мега важливо.
Як ви вважаєте, жінка-керівник приносить у виробництво щось таке, чого чоловіки зазвичай не додають?
Лариса Ткаченко: Звичайно! Це як вдома: тепло, затишок та порядок, окрім того, що це виробництво, яке потребує прийняття фахових рішень.
Весна — це завжди про зміни. Якби ви могли одним помахом руки миттєво оновити щось на заводі (від кольору стін до технологічних процесів), що б це було?
Лариса Ткаченко: Це було б повернення наших працівників з війни. Але, на жаль, зараз це неможливо, тому я пришвидшила б введення в експлуатацію нового хімічного реактора на нашому заводі.
Чи важко залишати роботу на роботі та перемикатися на власні хобі чи відпочинок? Що допомагає відволікатися?
Лариса Ткаченко: Буває, що складно, і виробничі питання продовжуються також і вдома. Відволіктися допомагає спорт, звичайні домашні справи, рідні, а ще — дуже допомагають подорожі, навіть невеличкі.
Який головний меседж чи побажання ви б передали іншим жінкам, які також будують кар'єру в непростих «чоловічих» індустріях?
Лариса Ткаченко: Ніколи не копіювати стиль керівництва чоловіків. Треба знаходити свій і, звичайно, «горіти» своєю справою.
Ця зима була непростою для бізнесу й для країни. Тож нехай весна стане періодом відновлення. Бажаємо всім більше стабільності, світла і приводів пишатися своєю роботою.
Олена Гайдук, Elevatorist.com
