АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Хороша якість та непогана ціна — пшениця цього сезону в топі найбільш маржинальних культур
Джерело фото: Elevatorist.com
ГК ALEBOR Group вже котрий рік поспіль надає не лише елеваторні послуги ринку, Група також активно займається трейдингом. Працюють з найпоширенішими культурами — пшеницею, кукурудзою, ячменем, ріпаком та соєю. Комерційний директор ГК ALEBOR Group Микола Махневич говорить — цього сезону пшениця повернулася до лав наймаржинальніших культур в ринку.
Від початку сезону пшеницю одразу ж почали активно продавати. Продажі пригальмували лише тоді, коли стало зрозуміло, що пізні зернові підгоріли через засуху.
«Наймаржинальнішою культурою цього сезону вважаю пшеницю. Її врожай був стабільним, обсяги середньостатистичні. Українська пшениця гарно котирується на міжнародному ринку, її активно продавали. Вона хорошої якості, без хвороб та грибків, і ціна на неї доволі непогана», — говорить Микола Махневич.
Тож із 300 тис. тонн зерна, які ГК ALEBOR Group вже опрацювала цього сезону, 150 тис. тонн прийшлися на пшеницю, а 150 тис. тонн — на інші види зернових та олійних.
Загальноукраїнські обсяги експорту пшениці теж вказують на «пшеничний» тренд нинішнього сезону — на експорт вже відправлено 9,613 млн тонн зернової, що значно перевищує обсяги попереднього сезону, 7,255 млн тонн. Крім цього, в 2024/2 МР об'єми експорту пшениці перевищили навіть кукурудзяні поставки, кукурудзи експортовано на 526 тис. тонн менше, ніж пшениці.
За сезон ALEBOR Group вже відправила 2 великих експортних партії, але формувалися вони з маленьких, по 100, 200, 300, 400, 500 тонн. Ринок у поточному маркетинговому році не такий активний, як раніше.
«Глобальних обсягів по контрактам у цьому сезоні ще не було. Це нетипова картина для ринку, я особисто пов'язую її з тим, що мало товару через низький врожай», — зазначає комерційний директор Групи.
Щодо напрямків експорту, то в ALEBOR продають зерно як на глибоководні порти Одеси, так і до румунської Констанци через власний термінал ВСТ на кордоні з Румунією.
«ВСТ у нас зараз працює в 2-х напрямках, на Румунію та на Одесу. Працює як перевалка за кордон, і як лінійний елеватор. Щоб не їхати в порт машинами, зерно привозять до нас на термінал, ми завантажуємо вагони та веземо у порти. Аграріям такий варіант вигідніший», — розповідає фахівець.
Микола Махневич пояснює, чому виробники із західних регіонів України наразі надають перевагу територіально віддаленим українським портам, адже ціни на зерно в портах Одеси та в Констанці майже однакові.
«Коли ми тільки побудували термінал, різниця в портових цінах на зерно між Одесою та Констанцою була 60-80 доларів на тонні, зараз вона десь у межах 5 доларів. Констанца сьогодні стала менш конкурентна, там трішки дорожча залізниця. Всі ці фактори вкупі призводять до того, що Одеса виграє. Дуже очікувана ситуація», — каже Микола Махневич.
Тож в Групі немає якогось одного шаблону, за яким працюють її трейдери. Коли викуповують зернову партію, і мають пропозицію проекспортувати або продати зерно на внутрішньому ринку, то обирають найкращий потоковий варіант.
Керівник зазначає, що цього сезону маржинальність трейду суттєво знизилася.
«Маржа, в основному, складається з того, що зерно купили, потримали і продали. Або законтрактувалися вдало, потім скупляємо зерно під контракт, зберігаємо, підсушуємо, перевозимо — все в комплексі», — перераховує трейдер.
Цього року послуга сушіння на елеваторах зовсім не затребувана, сушили окремими невеличкими обсягами, але не масово. Зерно з полів вже йшло сухим. Маржа зерноперевезень впала через профіцит вагонів та автотранспорту в ринку. Ну і врожай цього року менший, ніж зазвичай. В комплексі ці фактори і вплинули негативно на маржинальність трейдерського напрямку роботи.
«Найбільш проблемне місце в роботі — це війна. Якби не вона, то проблем було б менше. Крім того, негативно впливає на ситуацію ще й погодний фактор, засуха, яка вже котрий рік поспіль нас так чи інакше турбує. Якийсь рік краще, якийсь — гірше, але засуха то є проблема», — вважає Микола Махневич.
Загалом, за словами трейдера, зерновому та елеваторному ринкам у роботі зараз дуже не вистачає стабільності в експорті. Останні 2,5 роки саме через нестабільність ринок йшов у перекіс: одного року всі кинулися вирощувати соняшник, на другий — ріпак, на третій рік — сою. Цього року аграрії насіяли сої, а вона зараз коштує 300 доларів, в ринку профіцит.
«Якщо взяти кукурудзу, то навіть у посушливому регіоні ця культура дає 5-6 тонн з гектару та коштує зараз 200 доларів. А соя за гарних умов дає 2,5 тонни з га, а коштує наразі 300 доларів за тонну. Математика — річ вперта», — пояснює позицію фахівець.
Тож, окрім пшениці, в новому сезоні Микола Махневич радить виробникам не нехтувати посівами кукурудзи — культура, на думку трейдера, на всі 100% виправдовує свій статус «цариці полів».
Майя Муха, Elevatorist.com
