АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Після перемоги елеваторний ринок України кардинально переформатується
Джерело фото: Elevatorist.com
Після нашої перемоги елеваторний ринок в Україні, на мою думку, зазнає кардинальних змін. Ми будемо відходити від схеми, коли один-два елеватори в окремому регіоні «забивають» всі інші зерносховища у радіусі 50 км. Ці елеватори тягнуть на себе всі логістичні ланцюжки, і до них везуть все зерно з округи. Як показав воєнний досвід, така схема досить небезпечна. Якщо домінуючий елеватор випадає з робочого процесу, то аграріям, по-перше, нікуди везти зерно на короткому «плечі», а, по-друге, регіон залишається без будь-яких запасів зерна на випадок можливих кризових ситуацій.
Навіть після нашої перемоги загроза з боку східного сусіда залишиться. Тому потрібно прорахувати всі моменти задля нашої продовольчої безпеки та нівелювання ризиків аграрного бізнеса. Як я бачу перебудову елеваторного ринку?
У східній, південній та північній частинах України замість крупних підприємств треба будувати дрібні зерносховища з невеликим «кроком» між елеваторами, нехай навіть в кілька кілометрів. Важливо також, щоб ці підприємства були не в одних руках, не в одній компанії. Інакше, знову ж таки, якщо компанія збанкрутує чи станеться щось з керівництвом, робота елеваторів припиниться.
Якщо до війни елеватори в цих регіонах були хабами, де накопичувалася та звідки везли на експорт більшу частина всього зернового та олійного потенціалу країни, то тепер потрібно зробити все навпаки. Елеватори там повинні бути проміжною, а не основною ланкою. На них треба доробляти зерно (тобто чистити, сушити) та накопичувати потрібну для відправки тією ж залізницею партію на інші вже більш крупні зерносховища.
Тому попри невеликі об’єми зберігання, ці зерносховища повинні мати дуже потужні вузли приймання та відвантаження, а також обладнання для доробки зерна, тобто сушарку, сепаратори, і так далі.
А ось основні зернові хаби потрібно будувати на заході України, при цьому не обов'язково саме на кордоні. Ці «сухі порти» можуть бути на відстані 100 км від кордону. Саме там будуть накопичуватися експортні партії, тому є сенс будувати підприємства з великими потужностями — починаючи з об’ємів одночасного зберігання від 150 тисяч тонн.
Тобто схема роботи зернового ринку буде умовна така: наприклад, на сході в найвіддаленіших точках країни ми збираємо зерно, доробляємо його на найближчому елеваторі, накопичуємо партію, відразу її відвантажуємо у вагони і вивозимо на західні елеватори, навіть, якщо немає контракту. Там це зерно знаходиться на зберіганні у якомусь великому зерносховищі. Навіщо так робити?
З кількох причин, по-перше, як тільки на західному елеваторі з'являться обсяги зерна, їх можна везти далі в Європу, і якщо росія надумає знову щось «провертати», зерно буде у відносній безпеці. По-друге, коли укладається міжнародний контракт, є більше шансів навіть на форвард, якщо у вас будуть вже накопичені обсяги біля кордону. Тобто укладаєш контракт, за складською квитанцією позначаєш склад на правобережній Україні за 100 км від кордону, тоді вважається, що ваш обсяг є.
Відповідно після війни змінються і зернові логістичні ланцюжки в Україні. Ці потоки розділяться на дві частини. Я впевнений, що море ми повернемо, тому що від України залежить продовольча безпека в інших країнах, зокрема африканських. Тож Дунай та Чорноморські порти треба розвивати, це питання вже світового значення, не лише української економіки. Тобто буде два логістичних ланцюжка — на Чорне море і на Європу.
Європа братиме наше зерно для себе та для транзиту. Я думаю, вони швидко зорієнтуються, бо це їм теж буде економічно цікаво, і вони щось вигадають на тій же залізниці, щоб її посилити, і більше зерна перевозити через свої країни транзитом.
Отже, якщо підсумувати — після перемоги потрібно чітко розуміти, сусід не зміниться, у нас є великі ризики, тому потрібно перебудовувати ринок, щоб ці ризики мінімізувати. Тобто, на сході будувати багато маленьких елеваторів, а на заході України зводити великі накопичувальні ємності для перевалки. Так можна себе хоч якось убезпечити від негараздів і втрат.
